"21" серпня 2006 р. Справа № 02/976
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д.,
із секретарем судового засідання Олененко С.П., за участю представників:
позивача: Музиченко В.В. -директор, відповідача: Коломієць С.М. -за дорученням,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу
за позовом багатопрофільного приватного малого підприємства фірми "Victor"
до Монастирищенського виробничого управління житлово-комунального господарства
про стягнення 45 000 грн.,
Заявлено позов про стягнення із відповідача 45 000 грн. збитків, понесених позивачем в результаті безпідставної передачі відповідачем невідомим особам агрегату ДГА-300, який був придбаний позивачем у відповідача в березні 2005 року та за який позивач перерахував на рахунок відповідача 15.03.2005р. повну його вартість. Позивач стверджує, що вказаний агрегат ДГА-300 після його придбання позивачем знаходився на зберіганні на очисних спорудах і ним не отримувався, заперечує підписання актів приймання-передачі і заперечує їх відповідність чинному законодавству в зв'язку із дефектами форми та змісту, просить встановити особу, яка їх підписала.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив стягнути із відповідача збитки в сумі 45 000 грн., стверджував, що він агрегат не отримував, не підписував акти приймання-передачі агрегета ні як фізична особа, ні як директор фірми "Victor", і не був присутній при підписанні акта.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та доповнення до відзиву заперечив проти позову з мотивів його безпідставності, оскільки між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу дизель-генератора ДГА -300 і цей договір виконаний: позивач отримав вказаний дизель-генератор, про що було складено акти, на яких Музиченко В.В. особисто поставив підпис в присутності членів комісії та перерахував господарству кошти в сумі 11900 грн.; після отримання генератора позивач давав розпорядження іншим особам щодо його демонтажу, але відповідач до цього не має ніякого відношення; після передачі генератора відповідач не несе відповідальності за його збереження.
Представники відповідача у судовому засіданні, заперечуючи проти позову, посилалися на доводи і міркування, викладені у відзиві на позовну заяву, та стверджували, що акт передачі генератора підписаний особисто Музиченко В.В. і це підтверджено експертним висновком; що стосується зазначення у акті про те, що генератор передано приватній особі Музиченко В.В., то представники відповідача пояснюють це опечаткою при друкуванні акту, вважають, що це не має значення для суті спору, так як у акті є посилання на перерахування коштів в сумі 11900 грн. 14.03.2005р., що було здійснено фірмою позивачем; вважають вимогу позивача про стягнення збитків необґрунтованою і просили відмовити позивачу в позові.
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, в тому числі висновок експерта, вислухавши доводи і міркування представників сторін, суд встановив наступне.
Із матеріалів справи вбачається та визнається сторонами, що між багатопрофільним приватним малим підприємством фірмою "Victor" та Монастирищенським виробничим управлінням житлово-комунального господарства в березні 2005 року був укладений усний договір купівлі-продажу дизель-генератора ДГА-300, оформлений видатковою накладною № 42 від 14.03.2005р. та податковою накладною № 49 від 14.03.2005р.
Вказана накладна № 42 від 14.03.2005р. підписана директором фірми "Victor" Музиченко В.В, що ним підтверджується у позовній заяві та особисто у судовому засіданні. У цій накладній вказано, що Монастирищенське ВУЖКГ передало, а фірма "Victor" прийняла дизель-генератор типу ДГА-300, вартістю 11900 грн. Платіжним дорученням № 223 від 15 березня 2005 року позивач перерахував на рахунок відповідача 11900 грн. із призначенням платежу “за придбання дизель-генератора згідно накладної № 42 від 14.03.2005р., в т.ч. ПДВ».
Передача агрегата підтверджується також актом передачі дизель-генератора ДГА-300, підписаним комісією в складі головного інженера Комара І.М., голови профкому Ляпкало Г.Ф., майстра очисних споруд Янкового В.В. та Музиченко В.В.
Факт підписання акта Музиченко В.В., що є директором фірми "Victor", підтверджений також у висновку експерта № 284-П від 25 липня 2006 року по призначеній судом експертизі, в якому вказано, що підпис в Акті передачі дизель-генератора ДГА-300 у рядку “Прийняв Музиченко В.В.» виконані самим Музиченко В.В. Із вказаним експертним висновком представники позивача та відповідача ознайомилися у судовому засіданні, не подали суду письмових пояснень чи заперечень проти висновку експерта.
Суд вважає, що зазначення у акті передачі дизель-генератора про те, що він переданий приватній особі Музиченко В.В., а не директору фірми "Victor", не може заперечувати факт отримання ним вказаного дизель-генератора. Цей факт не може спростувати і відсутність на ньому дати та те, що він складений у спрощеній формі. Акт є одним із доказів, якому судом дається оцінка поряд з іншими доказами. Відсутність акта у позивача не може бути підставою для невизнання його як документа, що стверджує викладені у ньому факти. Суд не вбачає підстав для невизнання акта передачі дизель-генератора як належного доказу передачі його позивачу. У разі, якщо Музиченко В.В. дійсно отримав дизель-генератор як приватна особа, це не може бути підставою для покладення на відповідача відповідальності за його зникнення.
Із позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути із відповідача збитки в сумі 45000 грн., в тому числі вартість дизель-генератора 11900 грн., 2975 грн. сплаченого податку з прибутку підприємства, та 30125 грн. втраченого доходу, який позивач мав можливість отримати від продажу дизель-генератора конкретній фірмі. Суд вважає, що позивачем не доведено наявність законних підстав для вимоги від відповідача сплати збитків, виходячи із наступного.
Чинним законодавством України встановлена господарсько - правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання. Відповідно до статті 224 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки. Згідно статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Отже, системний аналіз правових норм щодо застосування такої господарської санкції як стягнення збитків, дає підстави стверджувати, що для покладення відповідальності на того, хто наніс збитки, повинна бути сукупність чотирьох умов: вчинення правопорушення, наявність реальної шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою (вчиненням правопорушення) і збитками, вина відповідача.
Суд вважає, що позивачем не доведено факту вчинення відповідачем порушення господарського зобов'язання (чи встановленої вимоги щодо здійснення господарської діяльності).
Суду не подано доказів покладення на відповідача обов'язку щодо зберігання переданого Музиченку В.В. дизель-генератора. Не вказано також іншої підстави для того, щоб вимагати від відповідача повернення отриманих від продажу генератора коштів.
Згідно статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Суд прийшов до висновку, що позивач не довів і належними доказами не підтвердив наявність збитків і нанесення їх позивачу саме відповідачем. Позивач не вказав також, яких заходів він вжив для недопущення чи зменшення збитків. Виходячи із припису статті 616 Цивільного кодексу України позивач повинен довести, які ним вживалися заходи для зменшення збитків, які дії ним вчинялися для цього.
Отже, заявлена позивачем вимога не доведена, необгрунтована, належними доказами не підтверджена, тому позов задоволенню не підлягає.
Понесені позивачем витрати повністю покладаються на позивача і йому не відшкодовуються.
Виходячи з викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя А.Д. Пащенко
Рішення підписане суддею 31.08.2006р.