26 червня 2024 р. № 400/5019/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про:
- визнання протиправною бездіяльності щодо непроведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,1 з 01.03.2021 року, зобов'язавши при цьому Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01.03.2021 року індексацію пенсії із застосуванням цього коефіцієнта, у розмірі 1,11 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01.03.2021 року;
- визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 з 01.03.2022 року, зобов'язавши при цьому Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01.03.2022 року індексацію пенсії із застосуванням цього коефіцієнта, у розмірі 1,14 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01.03.2022 року;
- визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 з 01.03.2023 року, зобов'язавши при цьому Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01.03.2023 року індексацію пенсії із застосуванням цього коефіцієнта, у розмірі 1,197 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01.03.2023 року;
- визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 року, зобов'язавши при цьому Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01.04.2024 року індексацію пенсії із застосуванням цього коефіцієнта, у розмірі 1,0796 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01.03.2024 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 22.03.2020 р. йому призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058). Пенсія позивача протиправно не була проіндексована на підставі постанов Уряду від 22.02.2021 №127, від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 №168 та від 23 лютого 2024 р. № 185. Відповідач допустив бездіяльність щодо проведення індексації пенсії із застосуванням вказаних вище коефіцієнтів збільшення показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії та порушив право позивача на належне пенсійне забезпечення у 2021-2024 роках. Внаслідок протиправної бездіяльності відповідача у непроведенні індексації пенсії позивача у 2021-2024 роках, останній займає нерівне становище поряд з іншими пенсіонерами, які вийшли на пенсію до 2020 року, та яким індексація пенсії за цей період проводилася.
Відповідач подав відзив на позов, в якому зазначає, що при обчисленні пенсії Позивача застосовано показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, в розмірі 7763,17 грн., який перевищує показники 5426,60 грн., 6186,32 грн. та 7405,03 грн., які застосовуються при перерахунку пенсії відповідно до Постанови № 127, Постанови № 118 та Постанови № 168 відповідно. Відтак, відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії Позивача з 01.03.2021 відповідно до Постанови № 127, з 01.03.2022 відповідно до Постанови № 118, з 01.03.2023 відповідно до Постанови № 168 та з 01.03.2024 відповідно до Постанови № 185. Оскільки перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року, тобто 3764,40 грн., тому відсутні підстави для врахування при перерахунках пенсії з 01.03.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023 показника середньої заробітної плати, який врахований при обчисленні пенсії Позивача, а саме 7763,17 грн. із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,14 та 1,197 відповідно. Відповідно до Постанови № 127, Постанови № 118, Постанови № 168, та Постанови № 185 Позивачу була проведена індексація. Стосовно Позивача для індексації було використано: п.4 Постанови № 118 - з 01.03.2022 проведено перерахунок пенсії та встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 129,58 грн.; п.6 Постанови № 168 - з 01.03.2023 проведено перерахунок пенсії та встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 грн.; п.6 Постанови № 185 - з 01.03.2024 проведено перерахунок пенсії та встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 грн. Отже, пенсія Позивача розрахована на підставі норм чинного законодавства, тому вимоги позовної заяви є такими, що не підлягають задоволенню з огляду на їх необґрунтованість. Крім того, позивачем пропущено строк звернення до суду.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивачу призначено пенсію за віком з 22.03.2020 р. відповідно до Закону № 1058.
У березні 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі постанови від 22.02.2021 р. № 127, постанови від 24.02.2023 № 168 постанови від 16 лютого 2022 р. № 118, постанови від 24 лютого 2024 р. № 185.
Листом від 02.04.2024 р. відповідач зазначив, що розмір пенсійної виплати з 01.03.2024 р. становить 3877,30 грн, а саме:
3529,67 грн - основний розмір пенсії, обчислений від страхового стажу та заробітної плати (8805,91 грн * 0,40083);
118,05 грн - доплата за понаднормовий стаж 5 років (2361,00 грн (прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.03.2024 р.) * 5%);
32,88 грн - щомісячна доплата відповідно до Постанови № 118;
100,00 грн - щомісячна доплата відповідно до Постанови № 168;
96,70 грн - щомісячна доплата відповідно до Постанови № 127.
Розмір щомісячної доплати згідно з п. 4 Постанови № 118 зменшився на суму підвищення основного розміру пенсії (3529,67 грн - 3427,55 грн = 102,12 грн) та становить 32,88 грн (135,00 грн - 102,12 грн).
Оскільки після проведеного перерахунку основний розмір пенсії збільшився більш ніж на 100 грн (102,12 грн), доплата відповідно до Постанови № 185 не встановлюється.
Згідно з частиною 2 статті 42 Закону № 1058 для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Порядок № 124).
Цим Порядком відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058 визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 2 Порядку № 124 визначено, що перерахунку підлягають, зокрема, пенсії, обчислені відповідно до Закону № 1058.
Пункт 4 Порядку № 124 визначає формулу обчислення коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пенсії, які призначені відповідно до Закону № 1058 та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону № 1058, пункту 4 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 3 жовтня 2017 р. № 2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”, а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. № 265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян”, щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Згідно з пунктами 6, 7 Порядку № 124 під час перерахунку пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначених відповідно до Закону, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону № 1058-IV на дату проведення перерахунку.
Під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Збільшений відповідно до цього Порядку показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, застосовується під час проведення наступних перерахунків пенсій.
За змістом пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2021 № 127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році” (далі - Постанова № 127) у 2021 році перерахунок пенсій проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.
За змістом пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 “Про індексацію пенсій та заходи підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” (далі - Постанова № 118) у 2022 році перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” (далі - Постанова № 168) передбачено, що з 1 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2024 р. № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова № 185) установлено, що з 01.03.2024 перерахунок пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058 та Порядку № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.
У відзиві відповідач зазначив, що з 01.03.2022 р. автоматично проведено індексацію заробітної плати відповідно до Постанови № 118 та встановлено щомісячну доплату до пенсії позивача в розмірі 129,58 грн; з 01.03.2023 р. - 100 грн (на підставі Постанови № 168); з 01.03.2024 р. - 100 грн (на підставі Постанови № 185).
Пунктом 2 Постанови № 127 встановлено, що якщо пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058-IV за зверненнями, які надійшли по 31 грудня 2020 р. включно, не підвищувалися відповідно до пункту 1 цієї постанови, а також не підвищувалися із січня по липень 2021 р. включно у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої та частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону № 1058-IV, пункту 4 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 3 жовтня 2017 р. № 2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”, а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. № 265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян”, з 1 липня 2021 р. до таких пенсій установлюється щомісячна доплата в розмірі 100 гривень у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до законодавства.
Аналогічні положення передбачені пунктом 4 Постанови № 118 (доплата 135 грн.), пунктом 6 Постанови № 168 (доплата 100 грн.) та пунктом 3 Постанови № 185 (100 грн).
Отже, наведені положення постанов № 118, № 168, № 185 не свідчать про те, що пенсії, призначені за зверненнями які надійшли до 31 грудня відповідного року, не підлягають перерахунку. Вказаними нормами врегульовано виплату щомісячних доплат до пенсій, у випадку нездійснення підвищення пенсій за зверненнями, що надійшли до 31 грудня відповідного року. А самі випадки нездійснення перерахунку пенсії, визначаються Порядком № 124.
Крім того, всупереч застосованому відповідачем тлумаченню норм Порядку № 124 та постанов № 118, № 168, № 185 перерахунок (індексація) пенсій на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058 здійснюється шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Даний показник щороку визначається Кабінетом Міністрів (у спірному випадку постановами № 118, № 168).
Оскільки, показник середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивачу становить 7763,17 грн., що визнається відповідачем, останній зобов'язаний був застосувати коефіцієнт підвищення, помноживши на нього вказаний показник у кожному періоді перерахунку (індексації).
Будь-якого іншого способу проведення індексації норми статті 42 Закону № 1058, Порядку № 124, постанов № 127, № 118, № 168, № 185 не містять, зокрема і обмежень проведення індексації особам, середньомісячний заробіток яких для обчислення пенсії перевищував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні для проведення перерахунку на відповідний рік.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності оскаржуваної бездіяльності, що є підставою для задоволення позову.
Водночас, вимога позивача про здійснення виплати є похідною від вимоги про зобов'язання провести перерахунок пенсії. Здійснення перерахунку матиме наслідком виплату відповідної суми різниці. Окрім того, виплата позивачу сум перерахунку є обов'язком відповідача, який він має виконувати в силу закону. Слід також зазначити, що право позивача на отримання сум недоплаченого розміру пенсії, яка має бути нарахована відповідачем у результаті здійснення перерахунку на виконання рішення суду, відповідачем ще не порушено. Отже, вимога позивача щодо зобов'язання відповідача сплати різницю є передчасною.
Щодо строку звернення до суду, суд зазначає, що оскільки за правилами ч. 3 ст. 51 Закону № 2262 перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Подібна правова позиція щодо застосування норм права викладена в постановах Верховного Суду від 05.09.2018 р. у справі № 815/3522/17, від 24.01.2019 р. у справі № 338/879/17, від 18.08.2021 р. у справі № 592/10230/17.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 968,96 грн, що й підлягає стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Крім того, позивач заявив про понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в загальній сумі 5000,00 грн. На доказ понесених витрат позивачем надано копії договору про надання правничої допомоги від 11.04.2024 р., ордеру на ім'я ОСОБА_2 , її свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, розрахунку витрат, квитанції від 11.04.2024 р. № 004 на суму 5000,00 грн.
Відповідач у відзиві просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в рішеннях від 26.02.2015 р. у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 р. у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 р. у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 р. у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд застосовує ч. 5 ст. 134 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та адвокатом Матвієнко В.В. укладено договір про надання правничої допомоги від 11.04.2024 р., відповідно до якого сторони обумовили гонорар у фіксованій сумі 5000,00 грн.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст. 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи конкретні обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 5000,00 грн є надмірною.
Проте, з урахуванням принципу справедливості і складності справи, обсяг опрацьованого матеріалу, вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 2500,00 грн.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) про визнання протиправною бездіяльності щодо непроведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,1 з 01.03.2021 року, зобов'язавши при цьому Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01.03.2021 року індексацію пенсії із застосуванням цього коефіцієнта, у розмірі 1,11 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01.03.2021 року; визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 з 01.03.2022 року, зобов'язавши при цьому Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01.03.2022 року індексацію пенсії із застосуванням цього коефіцієнта, у розмірі 1,14 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01.03.2022 року; визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 з 01.03.2023 року, зобов'язавши при цьому Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01.03.2023 року індексацію пенсії із застосуванням цього коефіцієнта, у розмірі 1,197 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01.03.2023 року; визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 року, зобов'язавши при цьому Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01.04.2024 року індексацію пенсії із застосуванням цього коефіцієнта, у розмірі 1,0796 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01.03.2024 року - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,1 з 01.03.2021 року, у розмірі 1,14 з 01.03.2022 року, у розмірі 1,197 з 01.03.2023 року, у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести індексацію пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2021 року із застосуванням коефіцієнта у розмірі 1,11, з 01.03.2022 року із застосуванням коефіцієнта у розмірі 1,14, з 01.03.2023 із застосуванням коефіцієнта у розмірі 1,197, з 01.04.2024 року із застосуванням коефіцієнта у розмірі 1,0796, з урахуванням виплачених сум.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) судовий збір у сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім грн 96 коп.) та витрати на правничу допомогу в сумі 2500,00 (дві тисячі п'ятсот грн 00 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 26.06.2024 р.
Суддя Н. В. Лісовська