25 червня 2024 р. № 400/8815/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі також - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведения ОСОБА_1 нарахування та виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати за весь час затримки по день фактичного розрахунку 22.06.2023 року по виплаті індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін дія розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати за весь час затримки по день фактичного розрахунку 22.06.2023 року по виплаті індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін дія розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Ухвалою від 24.07.2023 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справи за правилами спрощеного позовного провадження, бе виклику сторін у судове засідання.
В обґрунтування свої вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно не здійснив нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку із затримкою виплати індексації грошового забезпечення.
Відповідач відзив на адміністративний позов не надав.
Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач у період з 22.06.1996 року по 15.05.2020 проходив військову службу у Збройних Силах України.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 24.04.2020 року № 267 (по особовому складу) позивача було звільнено з військової служби у запас. Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 15.05.2020 року № 109 (по стройовій частині) позивача з 15.05.2020 року виключено із списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 року у справі № 400/9548/21 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови провести перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у Військовій частині НОМЕР_1 в період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року з урахуванням 01.01.2008 року (базовий місяць) для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення; та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 провести нарахування та виплатити індексацію грошового забезпечення за час проходження ОСОБА_1 військової служби у Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 в період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року з урахуванням 01.01.2008 року (базовий) місяць для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2022 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято по справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено:
- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби в Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 в період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін дія розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 нарахування та виплатити індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 в період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін дія розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
На виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2022 року у справі № 400/9548/21 відповідачем 22.06.2023 року виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.06.2000 року по 01.03.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін дія розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, у сумі 77935,19 грн.
30.06.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів за порушення строків виплати індексацію грошового забезпечення за період з 01.06.2000 року по 01.03.2018 року за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Грошова компенсація відповідаче виплачена не була, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 (далі - Порядок № 159).
Згідно зі ст. 1 Закону № 2050 підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
У відповідності до ст. 2 Закону № 2050 компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Тобто ст. 2 Закону № 2050 прямо передбачає, що під доходами, на які поширюються правила щодо компенсації втрат, у цьому Законі слід розуміти, зокрема й суму індексації грошових доходів громадян.
Наведене дає підстави для висновку, що дія зазначеного Закону поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності й господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), і стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України та які (відповідні доходи) не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону № 2050 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Своєю чергою компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно ст. 3 Закону № 2050 сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону № 2050 визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Аналогічні норми містяться також у п. 4 та 5 Порядку № 159.
Як зазначено у ст. 7 Закону № 2050 та п. 8 Порядку № 159 відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.
Отже, із аналізу вказаних положень Закону № 2050 та Порядку № 159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
- нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;
- доходи не повинні носити разового характеру;
- порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
- затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;
- зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
В даному випадку суд враховує, що несвоєчасно виплачена позивачу індексація грошового забезпечення є складовою заробітної плати (входить в структуру заробітної плати), а тому у разі несвоєчасної її виплати провадиться компенсація відповідно до діючого законодавства.
Наведене відповідає висновкам, викладеним Верховним Судом у постанові від 29.04.2021 року у справі № 240/6583/20.
Крім того, необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону № 2050, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, або відмовити у її виплаті. А тому тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов'язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.06.2021 року у справі № 240/186/20.
При цьому, використане у ст. 3 Закону № 2050 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.ст. м -3 вказаного Закону № 2050 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 29.10.2020 року у справі № 280/729/19, від 29.04.2021 року у справі № 240/6583/20.
Таким чином із вищевикладеного суд робить висновок, що у випадку бездіяльності роботодавця щодо нарахування та виплати працівнику індексації заробітної плати (грошового забезпечення), така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. При цьому, донарахування належних громадянину сум компенсації втрати доходів має здійснюватися до дня фактичної виплати заборгованості, щодо якої порушені строки виплати.
Як свідчать матеріали справи, право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року, враховуючи базовий місяць січень 2008 року, підтверджено постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2022 року у справі № 400/9548/21, яка набрали законної сили. При цьому, початковою даною, з настанням якої відповідач допустив порушення виплати належних позивачу сум, за даним судовим рішенням є 01.01.2016 року.
Разом з тим, фактична остаточна виплата позивачу доходу відбулась 22.06.2023 року.
Позивач звертався до військової частини із заявою щодо виплати компенсації втрати частини доходів, але компенсацію не отримав.
Таким чином, позивач має право на виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період затримки виплати.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведения ОСОБА_1 нарахування та виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати за весь час затримки по день фактичного розрахунку - 22.06.2023 року по виплаті індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін дія розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати за весь час затримки по день фактичного розрахунку - 22.06.2023 року по виплаті індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін дія розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 25.06.2024 року.
Суддя О.В. Малих