про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
25 червня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/4047/24
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.
розглянула матеріали адміністративного позову
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Знам'янський відділ державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (27400, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Героїв Крут, 9, код ЄДРПОУ 34200520)
про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через адвоката Солонька О.С., звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Знам'янського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) , в якому просить зобов'язати Знам'янський відділ державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт, накладений на його нерухоме майно в межах виконавчого провадження ВП №35754445 (реєстраційний номер обтяження в ЄДР №13415156).
Частинами 1, 2 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 19 КАС України визначено справи у публічно - правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Так, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частин 1, 3 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Згідно з частинами 1, 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця при виконанні усіх виконавчих документів, крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження. При цьому, позовна вимога про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є похідною від вимоги про визнання протиправною його бездіяльності.
Матеріали позову свідчать про те, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Знам'янського міськрайонного управління юстиції перебувало виконавче провадження ВП №35754445 з примусового виконання виконавчого листа Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області №2/1107/800/12 від 10.12.2012 року. Цей виконавчий лист видано на виконання рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16.11.2012 року у цивільній справі №2/1107/800/12 за позовом Знамянської ОДПІ про стягнення з ОСОБА_1 -Н. на користь держави збитків у розмірі 1200927,05 грн.
Виконавче провадження ВП №35754445 відкрите постановою державного виконавця від 15.12.2012 року, якою також накладено арешт на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 -Н. На підставі цієї постанови в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 21.12.2012 року зареєстровано запис №13415156 про обтяження (арешт) нерухомого майна, належного ОСОБА_1 -Н.
Виконавче провадження ВП №35754445 завершене 27.06.2013 року на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 року шляхом повернення виконавчого документу стягувачу.
Позивач стверджує, що державний виконавець, повернувши 27.06.2013 року виконавчий документ стягувачу, протиправно не виніс при цьому постанову про зняття арешту з його майна. Позивач зазначає, що наявність нескасованого арешту призводить до неможливості йому вільно розпоряджатися власним нерухомим майном, щодо якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про обтяження (арешт) нерухомого майна.
Наведене свідчить, що у цій справі предметом спору є оскарження бездіяльності державного виконавця, яка вчинена щодо виконання судового рішення у цивільній справі №2/1107/800/12, а саме щодо незняття арешту з майна боржника.
У постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 року "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" роз'яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. На рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства.
Верховний Суд у постановах від 24.05.2021 року у справі №712/12136/18, від 19.11.2022 року у справі №577/4541/20 наголосив, що особа, яка є боржником у виконавчому провадженні, не може пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший порядок судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Відповідно до статей 447, 448 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Оскільки позивач був відповідачем у цивільній справі №2/1107/800/12 та стороною (боржником) у виконавчому провадженні ВП №35754445, відкритому за виконавчим листом у цій цивільній справі, то його вимоги щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця, прийнятих/вчинених у цьому виконавчому провадженні, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства судом, який видав виконавчий лист, тобто Знам'янським міськрайонним судом Кіровоградської області у цивільній справі №2/1107/800/12.
Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі №815/4232/17, від 22.04.2019 року у справі №757/53656/17-а.
У матеріалах позовної заяви відсутні будь-які докази, які вказують на наявність публічно-правового спору між позивачем та Знам'янським відділом державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Позивач не оскаржує будь-яких рішень, дій чи бездіяльності цього суб'єкта владних повноважень чи його посадових осіб.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду зокрема в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції.
Тож для повернення судового збору, сплаченого за подання цього позову, позивачу слід звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Керуючись статтями 170, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
2. Роз'яснити позивачу, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції цивільного судочинства.
3. Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
4. Копію позовної заяви залишити в суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ