ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"26" червня 2024 р. справа № 300/3186/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій
ОСОБА_1 (далі також, - позивач, ОСОБА_1 ), 24.04.2024 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі також, - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі також - відповідач, ГУ ПФУ в Хмельницькій області) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , після досягнення 60-річного віку набув право на пенсію за віком та 07.02.2024 звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою та необхідними документами про призначення йому пенсії за віком. Листом від 17.02.2024 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повідомило позивача, що заява про призначення пенсії від 13.09.2022 розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та рішенням від 14.02.2024 №092850023528 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком за нормами ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно вказаного рішення у позивача наявний страховий стаж 21 рік 9 днів. ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи згідно трудової книжки з 31.12.1991 по 02.07.2001, оскільки у наказі про прийняття відсутня дата; з 02.01.2003 по 15.08.2006 зараховано частково, згідно відомостей про сплату в Реєстрі застрахованих осіб Державного загальнообов'язкового державного соціального страхування (ОК-5). Зібравши додаткові документи, позивач, 05.03.2024 звернувся із заявою до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про призначення пенсії за віком. Листом від 14.03.2024 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повідомило позивача, що заява про призначення пенсії від 05.03.2024 розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Хмельницькій області та рішенням від 13.03.2024 №092850023528 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком за нормами ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, тому що до страхового стажу не зараховано період роботи з 31.12.1991 по 02.07.2001, оскільки в записі про прийняття на роботу відсутня дата наказу, крім того, період з 01.07.2000 по 02.07.2001, не підтверджений індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, з 02.01.2003 по 31.12.2003, оскільки записи в трудовій книжці не підтверджені індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, період з 01.01.2004 по 15.08.2006, з 01.02.2008 по 31.03.2008, з 01.07.2008 по 31.07.2008 та з 01.01.2024 по 29.02.2024, оскільки відсутня про оплату страхових внесків в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Враховуючи наведене, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №092850023528 від 13.03.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 31.12.1991 по 02.07.2001, з 02.01.2003 по 15.08.2006 та з 01.01.2015 по 31.12.2015 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 15.01.2024, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.39-40).
Представником відповідача - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області надано відзив на позов, який надійшов на адресу суду 16.05.2024, в якому відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що при обчисленні загального стажу роботи позивача не було враховано період роботи з 31.12.1991 по 02.07.2001, з 02.01.2003 по 15.08.2006 та з 01.01.2015 по 31.12.2015, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня інформація про сплату страхових внесків. Таким чином, відповідач вважає свої дії правомірними, оскільки підстави для зарахування періодів роботи позивача з 31.12.1991 по 02.07.2001, з 02.01.2003 по 15.08.2006 та з 01.01.2015 по 31.12.2015 до страхового стажу відсутні (а.с.45-49).
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області ухвалу від 29.04.2024 отримало 30.04.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет (а.с. 42).
Вказаною ухвалою від 29.04.2024 встановлено відповідачу з дня вручення цієї ухвали п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України. Однак, своїм правом на подання відзиву чи інших письмових доказів відповідач не скористався.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
В даному випадку відповідач - Головне управління ПФУ в Хмельницькій області в розумінні пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України є суб'єктом владних повноважень, який не скористався своїм правом на подання відзиву на адміністративний позов та, як наслідок, суд кваліфікує це як визнання позову.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
Згідно частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після досягнення 60-річного віку набув право на пенсію за віком та 07.02.2024 звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою та необхідними документами про призначення йому пенсії за віком. Листом від 17.02.2024 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повідомило позивача, що заява про призначення пенсії від 13.09.2022 розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та рішенням від 14.02.2024 №092850023528 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком за нормами ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.10-11).
Згідно вказаного рішення у позивача наявний страховий стаж 21 рік 9 днів. ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи згідно трудової книжки з 31.12.1991 по 02.07.2001, оскільки у наказі про прийняття відсутня дата; з 02.01.2003 по 15.08.2006 зараховано частково, згідно відомостей про сплату в Реєстрі застрахованих осіб Державного загальнообов'язкового державного соціального страхування (ОК-5).
Зібравши додаткові документи, позивач, 05.03.2024 звернувся із заявою до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про призначення пенсії за віком. Листом від 14.03.2024 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повідомило позивача, що заява про призначення пенсії від 05.03.2024 розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Хмельницькій області та рішенням від 13.03.2024 №092850023528 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком за нормами ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, тому що до страхового стажу не зараховано період роботи з 31.12.1991 по 02.07.2001, оскільки в записі про прийняття на роботу відсутня дата наказу, крім того, період з 01.07.2000 по 02.07.2001, не підтверджений індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, з 02.01.2003 по 31.12.2003, оскільки записи в трудовій книжці не підтверджені індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, період з 01.01.2004 по 15.08.2006, з 01.02.2008 по 31.03.2008, з 01.07.2008 по 31.07.2008 та з 01.01.2024 по 29.02.2024, оскільки відсутня про оплату страхових внесків в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (а.с.11).
Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, а свої законні права порушеними, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України гарантоване право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058- IV (далі - Закон №1058-ІV).
Статтею 8 Закону № 1058-ІV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону № 1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Згідно ст. 26 Закону № 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 років.
Суд встановив, що згідно паспортних даних, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому має право на призначення пенсії за віком, враховуючи 31 рік страхового стажу.
Відповідно до ст. 1 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Суд встановив, що згідно з довідками Малого підприємства "Вікторія" від 01.10.2008 року № 18 позивач працював на Малому підприємстві "Вікторія" з 12.10.2007 по 01.10.2008 та Калуської державної сортодослідної станції, що позивач працював в Калуській державній сортодослідній станції з 02.01.2003 по 15.08.2006. В даних довідках повністю відображається інформація про роботу, нараховування та виплату заробітної плати.
При цьому, позивачу відмовлено відповідачем в зарахуванні страхового стажу з 31.12.1991 по 02.07.2001 (9 років 6 місяців 3 дні), з 02.01.2003 по 15.08.2006 (3 роки 7 місяців 13 днів). Але, зарахований відповідачем стаж позивачу для призначення пенсії становить - 21 рік 09 днів.
Згідно з пунктами 1-2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
У пункті 20 Порядку №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Таким чином, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №291/99/17 (адміністративне провадження № К/9901/24469/18).
Щодо посилань ГУ ПФУ в Хмельницькій області на неможливість зарахування згідно записів №8 та №9 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 05.02.1987, до страхового стажу позивача періодів роботи з 31.12.1991 по 02.07.2001 на Малому підприємстві "Вікторія" з тих підстав, що в записі про прийняття на роботу відсутня дата наказу, то з цього приводу суд зазначає таке.
Записи №8 та №9 у трудовій книжці позивача є послідовними, чіткими, без перекреслень, не містять ні виправлень/підтирань, засвідчені чітким відтиском печатки вказаного підприємства, а тому період роботи з 31.12.1991 по 02.07.2001 на Малому підприємстві "Вікторія" підлягав зарахуванню відповідачем до загального страхового стажу на підставі записів трудової книжки.
Відповідно до пункту 4 Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Отже, зважаючи на те, що відповідальність за оформлення та ведення трудової книжки покладено на роботодавця, у позивача відсутній обов'язок нести відповідальність за правильність оформлення трудової книжки та внесення записів до неї.
Недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, тобто на роботодавця, а не для робітника й не може впливати на його особисті права.
Враховуючи наведене, період роботи позивача з 31.12.1991 по 02.07.2001 на Малому підприємстві "Вікторія" підлягає зарахуванню відповідачем до загального страхового стажу на підставі записів трудової книжки.
Крім того, працівник не несе відповідальності за неправильне ведення трудових книжок, архівних довідок, оскільки вся відповідальність покладається на роботодавця.
Враховуючи наведене вище, оскільки відповідач протиправно не враховував періоди роботи позивача згідно вказаної вище довідки, та вказував це у спірних рішеннях, а отже такі рішення на думку суду є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Суд вважає, що в даному випадку для повного захисту прав позивача необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 31.12.1991 по 02.07.2001, з 02.01.2003 по 15.08.2006 та з 01.01.2015 по 31.12.2015 та призначити пенсію за віком з 15.01.2024, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач довів позовні вимоги, що підтверджується, дослідженими судом під час розгляду даної справи, належними та допустимими письмовими доказами, а суб'єкти владних повноважень, які заперечують проти позову, не довели, що діяли у межах та у спосіб встановлений законом при обчислені страхового стажу позивача, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 необхідно задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У матеріалах даної справи містяться докази понесення позивачем судових витрат в розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією №48 від 24.04.2024 (а.с.37).
Таким чином, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ - 21318350, вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, 29013) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №092850023528 від 13.03.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) періоди роботи з 31.12.1991 по 02.07.2001, з 02.01.2003 по 15.08.2006 та з 01.01.2015 по 31.12.2015 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 15.01.2024, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ - 21318350, вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, 29013) на ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Відповідачам рішення надіслати через підсистему “Електронний суд”.
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ “Мої справи”.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.