ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"26" червня 2024 р. Справа № 300/4972/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про визнання протиправними і скасування наказів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування наказу від 27.03.2024 №НС-123/54 «Про призначення комісії для проведення службового розслідування», наказу №107 від 28.03.2024 «Про усунення від виконання службових обовязків» та висновку службового розслідування від 30.04.2024 «Щодо встановлення ступеня провини, причин, умов та обставин неетичної поведінки з боку заступника начальника загону з оперативного реагування АРЗ СП ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 ».
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями частини 5 статті 122 КАС України обумовлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Разом з цим, при визначенні початку перебігу строку звернення до суду законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факт порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Такі правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі №809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин у даній справі є:
наказ від 27.03.2024 №НС-123/54 «Про призначення комісії для проведення службового розслідування»;
наказ від 28.03.2024 №107 «Про усунення від виконання службових обовязків»;
висновок службового розслідування від 30.04.2024 «Щодо встановлення ступеня провини, причин, умов та обставин неетичної поведінки з боку заступника начальника загону з оперативного реагування АРЗ СП ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 ».
При цьому, як слідує із копії рапорту від 28.03.2024, яка долучена позивачем до позову, останній був обізнаний, зокрема 28.03.2024 про факт винесення відповідачем спірних наказів від 27.03.2024 №НС-123/54 та від 28.03.2024 №107.
При цьому, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом 21.06.2024, тобто з пропуском місячного строку.
Верховний Суд неодноразово у своїх судових рішеннях наголошував, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Пропустивши строк звернення до суду з вказаним позовом, заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску позивачем суду не надано.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Окрім цього, згідно з частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 01.01.2024 складає 3 028,00 грн.
Положенням підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В даному випадку позивач просить визнати протиправними і скасувати:
наказ від 27.03.2024 №НС-123/54 «Про призначення комісії для проведення службового розслідування»;
наказ від 28.03.2024 №107 «Про усунення від виконання службових обовязків»;
висновок службового розслідування від 30.04.2024 «Щодо встановлення ступеня провини, причин, умов та обставин неетичної поведінки з боку заступника начальника загону з оперативного реагування АРЗ СП ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 ».
Таким чином, позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру.
Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, сума судового збору, що підлягає сплаті позивачем становить 3 633,60 грн (1 211,20 грн х 3). Натомість, позивачем долучено квитанцію від 21.06.2024 про сплату судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
Отже, судовий збір позивачем сплачено не у повному обсязі.
За таких обставин, позовну заяву подано без додержання вимог статті 161 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
У зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про визнання протиправними і скасування наказів - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду:
заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, у якій чітко вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску;
документа про сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Роз'яснити позивачу, що в разі неусунення недоліку у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.