ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення позовної заяви
"26" червня 2024 р. Справа № 300/4548/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій, -
Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про:
визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, під час обчислення ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.12.2015.
визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо незастосування січня 2008 року, як місяця підвищення грошових доходів населення, та неврахування абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, під час обчислення ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018;
визнання протиправними діїй військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 під час обчислення ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2018;
зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 в розмірі 101 455,21 грн, тобто із застосуванням січня 2008 року, як місяця підвищення грошових доходів населення, з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, та раніше виплачених сум індексації грошового забезпечення за вказаний період;
зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2018 з урахуванням абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 даний адміністративний позов залишено без руху у зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам, встановленим статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, у якій чітко вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску.
На виконання вказаної ухвали суду представник позивача 21.06.2024 надав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій зазначив, що відповідач у день виплати грошових коштів на виконання рішення суду жодних письмових повідомлень про суми, нараховані і виплачені позивачу, не надсилав, а тому вважає, що перебіг тримісячного строку звернення до суду із даним позовом не розпочався.
Розглянувши дану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду усунення та проаналізувавши доводи, викладені у ній, суд вважає, що представником позивача не підтверджено поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Так, як уже зазначалось судом в ухвалі від 12.06.2024, відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Таким чином, строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Суд звертає увагу, що поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
У постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 зазначено, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд повторно зауважує на тому, що про порушення права, що стало підставою для звернення позивача з цією позовної заявою, позивачу стало відомо 26.10.2021, коли на її картковий рахунок, відкритий в AT КБ «Приватбанк», на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 по справі №300/431/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2021, надійшли кошти в розмірі 14 194,59 грн, що не заперечується ні позивачем, ні представником позивача. Вказане підтверджується випискою з банку.
При цьому, як вбачається із вказаної виписки, вона датована 10.11.2021.
Відтак, початок перебігу строку звернення до суду розглядається в розрізі обізнаності позивача про виплату їй коштів, з розміром яких вона не згідна.
Суд констатує, що ще у 2021 році позивач дізналась про ймовірне, на її думку, порушення прав, оскільки 26.10.2021 на її картковий рахунок надійшли кошти від Військової частини НОМЕР_1 , а також, звернувшись до банку, останній надав позивачу виписку від 10.11.2021, яка додатково підтверджує обізнаність позивача про факт виплати коштів, з розміром яких вона не погоджується та який є предметом поданого позову.
Водночас, суд відхиляє та не бере до уваги доводи представника позивача про не надіслання повідомлення ОСОБА_1 Військовою частиною НОМЕР_1 через безпідставність таких доводів, адже визначальним при вирішенні питання дотримання процесуального строку є, як уже зазначено вище, обізнаність особи про порушення свого права.
З огляду на викладене, суд зазначає, що адміністративний позов представник позивача подав з пропущенням тримісячного строку звернення, визначеного у частині 2 статті 233 КЗпП України, а повідомлені ним обставини пропущення вказаного строку не можуть бути визнані судом поважними.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відтак, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений частиною 2 статті 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду з даним позовом, а доводи позивача про дотримання строків суд визнає неповажними, а тому наявні підстави для повернення позовної заяви.
На підставі наведеного та керуючись статтями 132, 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя, -
у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 21.06.2024 - відмовити.
Визнати причини пропуску строку звернення до суду неповажними.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій - повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Представнику позивача ухвалу надіслати через підсистему «Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.