24 червня 2024 року о/об 11 год. 28 хв.Справа № 280/3821/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Махунові В.В., за участю представника позивача Седлярова В.С., представника відповідача Попової І.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (вул.Сталеварів, буд.14, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69035; код ЄДРПОУ 00130926)
до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр.Поля Олександра, буд.57, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49600; код ЄДРПОУ ВП 43968079)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
26.04.2024 через систему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (надалі - позивач, ПАТ "Запоріжжяобленерго") до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (надалі - відповідач, Східне МУ ДПС по РВПП), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з нарахування Публічному акціонерному товариству "Запоріжжяобленерго" пені по податку на додану вартість у загальному розмірі 10029849,57 грн. в періоди: з 23.07.2021 по 29.10.2021 на суму 1784033,65 грн., з 07.07.2023 по 29.12.2023 на суму 3099010,05 грн.; з 05.01.2024 по 29.03.2024 на суму 5146805,87 грн.; 2) зобов'язати Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків внести зміни до інтегрованої картки платника Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" шляхом виключення з неї операцій по нарахуванню пені з податку на додану вартість у загальному розмірі 10029849,57 грн. в періоди: з 23.07.2021 по 29.10.2021 на суму 1784033,65 грн.; з 07.07.2023 по 29.12.2023 на суму 3099010,05 грн.; з 05.01.2024 по 29.03.2024 на суму 5146805,87 грн.
У позовній заяві зазначено наступне: «… Контролюючим органом неправомірно нараховано ПАТ “Запоріжжяобленерго” пеню з податку на додану вартість у загальному розмірі 10 029 849,57 грн., у періоди: з 23.07.2021р. по 29.10.2021р. на суму - 1 784 033,65 грн.; з 07.07.2023р. по 29.12.2023р. на суму - 3099010,05 грн.; з 05.01.2024р. по 29.03.2024р. на суму - 5146805,87 грн. Вказане підтверджується даними інтегрованої картки платника (додається). Так, податковий орган здійснив нарахування пені без прийняття податкового повідомлення-рішення та фактично стягнув нараховану пеню в якості податкового боргу в день її нарахування. Проте, 23.05.2020 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», яким зокрема внесено зміни до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. Так, відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції з 23.05.2020), грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня. Отже, із набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», пеня набула статусу грошового зобов'язання платника податків. Згідно п.58.1 ст.58 ПК України, контролюючий орган надсилає повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян)... Відповідно до пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Таким чином, з 23.05.2020, контролюючий орган здійснює нарахування пені з податку на додану вартість лише шляхом визначення платнику податків суми грошового зобов'язання та прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення, а, у разі не погашення такого грошового зобов'язання в строк, встановлений пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, нарахована пеня стає податковим боргом та може бути стягнута з платника податків. Проте, у спірних правовідносинах відповідні податкові повідомлення - рішення не приймались, що свідчить про недотримання контролюючим органом вимог Податкового кодексу України. Крім того, згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (із змінами, внесеними згідно із Законом № 591-IX від 13 травня 2020 року, які набрали чинності 29 травня 2020 року), за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. Постановою КМУ від 27 червня 2023р. №651 вирішено відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Таким чином, пеня з ПДВ, нарахована у період з 23.07.2021р. по 29.10.2021р. на суму 1784033,65 грн. також підпадає під обмеження, встановлення на період дії карантину, тому підлягає скасуванню. Щодо визначення способу захисту порушених прав через зобов'язання внести зміни до інтегрованої картки платника ПАТ “Запоріжжяобленерго” шляхом виключення з неї операцій по нарахуванню пені з податку на додану вартість у загальному розмірі 10 029 849,57 грн. зазначаємо наступне. … Оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДПС в інформаційній системі органів ДПС згідно із Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (далі Порядок). Відповідно до пункту 1 розділу ІІ зазначеного Порядку, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДПС відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Інтегрована картка платника це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами (п.2 розділу І Порядку). Інтегрована картка платника містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система органів ДПС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в інтегрованій картці платника розрахункових операцій. (п.п.1 п.1 розділу ІІ Порядку). Відповідно до пунктів 4, 5 розділу І вказаного Порядку, відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДПС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДПС за напрямами роботи. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДПС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в інтегрованій карті платника облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи. Таким чином, в разі необхідності, контролюючий орган має можливість здійснювати коригування облікових показників інтегрованої картки платника, в тому числі в ручному режимі. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05 квітня 2005 року, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави. Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Зміст наведених правових норм та фактичних обставин справи свідчить про те, що у платника податків наявний правомірний матеріально-правовий інтерес в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов'язань платника податків. Інтегрована картка платника податків - це документ, що відображає стан розрахунків платника за податками, зборами, тощо і невідображення у цій картці сплаченого платником податків податкового зобов'язання призводить до відображення в ній податкового боргу, що, своєю чергою, призводить до безпідставного застосування контролюючим органом до платника визначених в Податковому кодексі України заходів з погашення цього боргу. Оскільки облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника, то, таким чином, матеріально-правовий інтерес платника податків полягає в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов'язань платника податків. Ураховуючи викладене, вважаємо, що саме зобов'язання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків внести зміни до інтегрованої картки платника - ПАТ “Запоріжжяобленерго” шляхом виключення з неї операцій по нарахуванню пені з податку на додану вартість у загальному розмірі 10029849,57 грн. є належним, ефективним способом захисту прав позивача, а тому дані вимоги підлягають задоволенню. …».
Представник позивача підтримав позовну заяву.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне: «… Обставини справи. У своїй позовній заяві ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» вважає пеню з податку на додану вартість у загальному розмірі 10 029 849,57 грн нараховану неправомірно, а саме по періодам: - з 23.07.2021 по 29.10.2021 у сумі 1784033,65 гривень; - з 07.07.2023 по 29.12.2023 у сумі 3099010,05 гривень; - з 05.01.2024 по 29.03.2024 у сумі 5146805,87 гривень. та нараховану без прийняття податкового повідомлення-рішення. Стосовно вищенаведеного, слід зазначити, що станом на 23.07.2021 в ІКП з податку на додану вартість ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» обліковувався податковий борг 639133239,72 грн, у т.ч. за самостійно задекларованими податковими зобов'язаннями згідно податкових декларацій з податку на додану вартість та сум донарахованих контролюючими органами штрафних санкцій за результатами перевірок у розмірі 558325364,06 грн та пені 80807875,66 гривень. Нормативне обґрунтування. Заперечення на твердження позивача про обов'язковість прийняття податкового повідомлення-рішення. … Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У відповідності з пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПКУ після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом. Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (підпункт 129.3.1 пункту 129.3 ПКУ). Згідно із пунктом 129.4 статті 129 ПКУ на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. Також, порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, визначений наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року №5 «Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Зазначеними положеннями законодавства не передбачено обов'язку контролюючого органу щодо необхідності прийняття та надсилання платнику податків окремого рішення про нарахування пені на суму несвоєчасно погашеної узгодженої суми грошового зобов'язання. Отже, підставою для нарахування пені у випадку, визначеному пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК, є несплата платником податків суми узгодженого грошового зобов'язання у встановлені ПКУ строки, в даному випадку узгоджених грошових зобов'язань ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» у розмірі 558325364,06 грн, що підтверджуються даними ІКП. Між тим, Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/28254, затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків. Розділ ІІ зазначеного Порядку регламентує порядок складання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень. … Враховуючи зазначене, нарахування пені шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення не передбачено жодною нормою законодавства. Слід зауважити наступне, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДПС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; достовірність показників інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається у інформаційній системі, показникам первинних документів; коректність даних інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається в інформаційній системі, встановленим алгоритмам (правилам) її співставності та логічного і арифметичного контролю. Відповідно до частини 4 глави 2 розділу ІІІ цього Порядку після рознесення сум до інтегрованої картки в АС «Податковий блок» автоматично проводиться розрахунок пені за правилами, визначеними главою 7 цього розділу, та проводяться відповідні операції щодо нарахування пені в ІКП. Таким чином, відсутні повноваження щодо здійснення будь-яких операцій в ІКП в ручному режимі. Виходячи з вищенаведеного, не передбачено нормами діючого законодавства обов'язку контролюючого органу щодо необхідності прийняття та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення про нарахування пені на суму несвоєчасно погашеної узгодженої суми грошового зобов'язання. Акцентуємо, що позивач не оскаржує протиправність нарахування пені, а стверджує про нібито порушення процедури через відсутність податкового повідомлення-рішення про нарахування пені. З вище описаного можна дійти висновку, що пеня нарахована на суму заборгованості законно та обґрунтовано без порушення процедурних питань контролюючим органом при відсутності правових зобов'язальних норм щодо прийняття та надсилання платнику податків щодо цього податкового повідомлення-рішення. Кореспондуємо про відсутність форми податкового повідомлення-рішення щодо нарахування пені, що виключає обов'язковість прийняття будь-якого податкового повідомлення-рішення з цього правопорушення. Заперечення на твердження позивача про необґрунтованість пені за період з 23.07.2021 по 29.10.2021. У своїй позовній заяві ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» вважає пеню з податку на додану вартість нараховану у періоді з 23.07.2021 по 29.10.2021 у сумі 1784033,65 грн, такою, що підпадає під обмеження дії карантину. Акцентуємо, що позивач не оскаржує розрахунок контролюючого органу змістовно, а стверджує про її необґрунтованість через карантинні обмеження. Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків зазначає наступне. … Контролюючим органом здійснено розрахунок пені з податку на додану вартість по ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» нарахованої у періоді з 23.07.2021 по 29.10.2021 у сумі 1784033,65 грн, відповідно якого фактичні строки нарахування пені розраховуються не по день сплати податкового боргу по грошовим зобов'язанням з податку на додану вартість, а по 29.02.2020 тобто до початку карантину з урахуванням вимог п.52? розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ про що зазначається у наданих доказах самим позивачем у своїй позовній заяві. Уся пеня нарахована відповідно до ст.129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19). Тобто, система автоматично прорахувала усю пеню до 29.02.2020 (до початку введення карантинних обмежень) з зазначенням в кабінеті платника податків вірного періоду нарахування як за правовими нормами з початком нарахування (датою коли потрібно було сплатити зобов'язання) та кінцевою датою нарахування (фактичною сплатою). Як наслідок, фактично в кабінеті платника податків пеня нарахована відповідно до карантинних обмежень до 29.02.2020 року. Виходячи з вищенаведеного, пеня з податку на додану вартість по ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» у загальному розмірі 10029849,57 грн є правомірною та розрахована відповідно до вимог податкового законодавства. … Між сторонами не існує спору щодо редакції статті 129 ПК України, а так само щодо здійсненого розрахунку пені. Позивач не погоджується саме із фактом нарахування пені. І на нашу думку, навіть порушення порядку нарахування пені як-то відсутність прийняття податкового повідомлення-рішення, яке не передбачено жодною правовою нормою, не може бути підставою виключення правомірно нарахованої пені на порушення податкового законодавства. Позовні вимоги є некоректними. На нашу думку, навіть при власній думці суду про обов'язковість прийняття щодо пені податкового повідомлення-рішення, обґрунтованим є зобов'язати контролюючий орган прийняти податкове повідомлення-рішення на правомірно нараховану пеню з ПДВ, а не виключити з інтегрованої картки пеню, яка є правомірною та обґрунтованою. Фактично, прийняття податкового повідомлення-рішення не як не змінить факт наявного порушення податкового законодавства на підставі чого нарахована пеня контролюючим органом. Податкове повідомлення-рішення є тільки формою ознайомлення платника податків з відповідним правопорушенням. В цих правовідносинах формою ознайомлення виступає електронний кабінет платника податків, де позивач і отримав інформацію щодо цього. Тобто, права позивача жодним чином не порушені. Такі позовні вимоги не є належним способом захисту. …».
Представник відповідача проти позовної заяви заперечував.
Ухвалою суду від 30.04.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 27.05.2024.
Ухвалою суду від 27.05.2024 відкладено підготовче судове засідання на 17.06.2024.
Ухвалою суду від 17.06.2024 залишено без розгляду позовну заяву ПАТ "Запоріжжяобленерго" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії у частині за період з 23.07.2021 по 25.10.2023 на суму 3410283 грн. 33 коп.
Також, ухвалою суду від 17.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.06.2024.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
З урахуванням ухвали суду від 17.06.2024 про залишення позовної заяви без розгляду у частині, суд розглядає по суті позовну заяву про: 1) визнання протиправними дій Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з нарахування Публічному акціонерному товариству "Запоріжжяобленерго" пені по податку на додану вартість у загальному розмірі 6619566 грн. 24 коп. в період з 26.10.2023 по 26.04.2024; 2) зобов'язання Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків внести зміни до інтегрованої картки платника Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" шляхом виключення з неї операцій по нарахуванню пені з податку на додану вартість у загальному розмірі 6619566 грн. 24 коп. в період з 26.10.2023 по 26.04.2024.
Судом досліджено інформацію з інтегрованої картки платника податків ПАТ "Запоріжжяобленерго" по податку на додану вартість та всі інші документи, наявні у матеріалах даної адміністративної справи.
Між сторонами відсутній спір щодо фактичних обставин справи та калькуляцій сум, а існує лише спір щодо вибору і застосування норм матеріального права до спірних правовідносин.
При вирішенні спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.
Згідно з пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Як зазначено у пп.14.1.157 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Відповідно до пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У ст.129 Податкового кодексу України зазначено: «129.1. Нарахування пені розпочинається: 129.1.1. при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов'язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом; 129.1.2. при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); 129.1.3. при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання. 129.1.4. при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов'язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; 129.1.5. у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість - починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів; 129.2. У разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня, нарахована на таке грошове зобов'язання (його частину) або на виявлене заниження податкового зобов'язання, скасовується. 129.3. Нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті): 129.3.1. у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; 129.3.2. у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; 129.3.3. у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); 129.3.4. при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини). 129.3.4-1. Нарахування пені, передбаченої підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, закінчується в день настання строку погашення грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки. Така пеня нараховується в день закінчення її нарахування за весь період заниження податкового зобов'язання, починаючи з дня, визначеного підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, по день закінчення. Нарахування пені, передбаченої підпунктом 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті, закінчується: у разі виявлення контролюючим органом факту несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) визначених податковим агентом сум податкових зобов'язань - у день сплати (погашення) податковим агентом цих сум податкових зобов'язань; у разі виявлення контролюючим органом факту заниження податковим агентом податкових зобов'язань при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків - у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки. Для податкових агентів, які занизили податкові зобов'язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів, така пеня нараховується в день закінчення її нарахування за весь період заниження податкового зобов'язання, починаючи з дня, визначеного підпунктом 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті, по день закінчення. Для податкових агентів, які виплачують оподатковувані доходи на користь інших платників податків, така пеня нараховується за весь період заниження податкового зобов'язання, починаючи з дня, визначеного підпунктом 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті, по день настання строку погашення визначеного контролюючим органом податкового зобов'язання". У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. 129.4. На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. На суми заниження податкового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.2 та 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті, нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов'язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. На суми несвоєчасно сплачених та/або несплачених (неперерахованих) податковим агентом визначених податкових зобов'язань відповідно до підпункту 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов'язання, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. 129.5. Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх платників та всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством. …».
Згідно з п.52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
У розділі ІІ «Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків», затвердженого 28.12.2015 наказом Міністерства фінансів України №1204 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2020 за №846), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/28254, зазначено: «1. Контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку з використанням платником податку права на податкову знижку, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо: 1) платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявність показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог Кодексу, та наявність чинних (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; 2) дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування та/або завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку з використанням платником податку права на податкову знижку, що заявлені у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 3) згідно з податковим, митним та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; 4) дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, у тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів та/або на єдиний рахунок податків і зборів, передбачених Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, таким податковим агентом; 5) результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях; 6) дані перевірок свідчать про наявність помилок при визначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутність реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених Кодексом; 7) в інших випадках, коли надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення передбачено законом. 2. У випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами: «Ф» - для платників податків - фізичних осіб, якщо відповідно до законодавства контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних із порушенням податкового або іншого законодавства (додаток 1); «Р» - у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов'язань платника податків та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та застосування за наслідками таких перевірок передбачених Кодексом штрафних (фінансових) санкцій, пов'язаних з таким заниженням (завищенням) податкових та/або інших зобов'язань (крім грошових зобов'язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень) та пені (крім пені відповідно до статті 129 Кодексу) (додатки 2, 3); «Р1» - у разі виявлення за результатами перевірок заниження або завищення суми податкового кредиту та/або суми податкових зобов'язань для цілей розділу V Кодексу, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, що не призвело до виникнення грошових зобов'язань за результатами перевірки (крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки) (додатки 4, 5); «Ш» - у разі застосування штрафних санкцій за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання/порушення строків зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні послуги» (додатки 6, 7); «З» - за самостійне відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі та щодо якого обов'язково потрібна попередня згода контролюючого органу на таке відчуження (додатки 8, 9); «В1» - у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку (додатки 10, 11); «В3» - у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування (додатки 12, 13); «В4» - у разі зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість (додатки 14, 15); «П» - у разі зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (додатки 16, 17); «С» - у разі застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та/або пені за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (додатки 18, 19); «ПС» - у разі застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства (крім штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень) (додатки 20, 21); «Д» - за результатами перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, у тому числі податкових агентів (юридичних або фізичних осіб), з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податків та зборів, у тому числі при виплаті доходів на користь платників податків - фізичних осіб, при виплаті доходів нерезидентам з джерелом їх походження з України (додатки 22, 23); «Н» - за порушення платниками ПДВ граничних строків реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, визначених статтею 201 Кодексу в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або невиконання податкового повідомлення - рішення: щодо попередження платника податку - продавця контролюючим органом про необхідність складання та/або реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або виправлення помилок під час зазначення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу (додатки 24, 25); «ПН» - у разі відсутності складання та/або реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничних строків, передбачених статтею 201 Кодексу (попередження про необхідність складання та/або реєстрації податкової накладної), виявлення контролюючим органом помилок при визначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної (попередження про необхідність виправлення платником податку - продавцем помилок при визначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної) (додатки 26, 27); «ЗН» - у разі виявлення за результатами перевірок завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу (додаток 28); «АН» - за порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації та/або відсутності реєстрації перших примірників акцизних накладних/перших примірників розрахунків коригування до акцизних накладних або відсутності їх складання чи реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних; та/або за відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації першого примірника акцизної накладної/першого примірника розрахунку коригування до акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних після спливу 10 календарних днів з дня отримання платником податку податкового повідомлення-рішення про застосування штрафу відповідно до пункту 120-2.1 статті 120-2 Кодексу; та/або за відсутність з вини платника акцизного податку, який отримав пальне або спирт етиловий, реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних другого примірника акцизної накладної/другого примірника розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після граничного терміну реєстрації другого примірника акцизної накладної/розрахунку коригування, визначених статтями 120-2 та 231 Кодексу (додатки 29, 30); «МПЗФ» - для платників податків - фізичних осіб, якщо відповідно до законодавства контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання з позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів для фізичних осіб - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства (додаток 31). …».
За п.6 глави 2 розділу ІІІ «Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженого 12.01.2021 наказом Міністерства фінансів України №5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за №321/35943 (надалі - «Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»), у разі погашення податкового боргу автоматично проводиться розрахунок пені відповідно до пункту 129.1 та підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 розділу II Кодексу та відображається відповідними операціями щодо нарахування пені в ІКП. (…).
Судом вивчено й інші норми права, які стосуються виниклого публічно-правового спору.
За матеріалами справи, в період з 26.10.2023 по 26.04.2024 при погашенні позивачем податкового боргу йому автоматично був проведений розрахунок пені на загальну суму 6619566 грн. 24 коп., що відображено в його інтегрованій картці платника податку по податку на додану вартість.
У Податковому кодексі України відсутні норми, які б безальтернативно передбачали нарахування пені з податку на додану вартість платнику податків лише через прийняття контролюючим органом відповідного податкового повідомлення-рішення.
Протилежного позивачем не доведено.
Позивачем не зазначено про не відповідність п.6 глави 2 розділу ІІІ «Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» конкретним приписам Податкового кодексу України.
Суд вважає, що позивачем не обгрунтовано протиправності дій відповідача з нарахування позивачу пені по податку на додану вартість в період з 26.10.2023 по 26.04.2024 на загальну суму 6619566 грн. 24 коп.
З інтегрованої картки платника податків ПАТ "Запоріжжяобленерго" по податку на додану вартість вбачається, що нарахування пені відбувалось з урахуванням норм Податкового кодексу України щодо коронавірусної хвороби (COVID-19).
У суду відсутні зауваження з цього приводу.
З огляду на викладене, суд не вбачає за можливе «зобов'язати Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків внести зміни до інтегрованої картки платника Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" шляхом виключення з неї операцій по нарахуванню пені з податку на додану вартість у загальному розмірі 6619566 грн. 24 коп. в період з 26.10.2023 по 26.04.2024».
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Оскільки позовна заява задоволенню не підлягає, то, відповідно, на користь позивача не можуть бути стягнуті за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (вул.Сталеварів, буд.14, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69035; код ЄДРПОУ 00130926) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр.Поля Олександра, буд.57, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49600; код ЄДРПОУ ВП 43968079) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
У стягненні на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень (відповідача) судових витрат - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення складено 26.06.2024.
Суддя О.О. Прасов