25 червня 2024 року Справа № 280/5478/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення основного розміру пенсії з 82 процентів до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при проведенні з 01.04.2019 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно частини 3 статті 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», виходячи із основного розміру пенсії 82 процентів відповідних сум грошового забезпечення, зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» №33/28-1117 від 01.07.2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» в розмірі 2000 грн., після проведення перерахунку пенсії на виконання рішень Запорізького окружного адміністративного суду від 08.12.2020 року у справі №280/7262/20, від 10.05.2022 року у справі №280/13119/21;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з дня обмеження та припинення її виплати після проведеного перерахунку пенсії на виконання рішень Запорізького окружного адміністративного суду від 08.12.2020 року у справі №280/7262/20, від 10.05.2022 року у справі №280/13119/21 з урахуванням висновків, до розміру пенсії, визначеного із грошового забезпечення зазначеного у довідці № 33/28-1117 від 01.07.2021р. Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області».
Ухвалою суду від 17.06.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня одержання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду 1) позовної заяви у якій необхідно зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску: в частині позовних вимог щодо зменшення основного розміру пенсії з 82% до 70% - за період з 01.04.2019 по 08.12.2023, в частині позовних вимог щодо обмеження та припинення виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713 - за період з 01.07.2021 по 08.12.2023.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 17.06.2024 позивачем надано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що після перерахунку пенсії на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2022 по справі № 280/13119/21 розмір пенсії позивача значно збільшувався в порівнянні з попереднім розміром. Лише навесні 2024 року, від колишніх співслужбовців, позивач дізнався, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області під час перерахунку пенсії неправомірно скасовує щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою. Отже, про порушення своїх прав позивач дізнався лише після отримання відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 07.05.2024 року №8286-6783/Л-02/8-0800/24 та розрахунків. Просить визнати причини пропуску строку звернення позивача до суду поважними та поновити строк для звернення до адміністративного суду.
Надаючи оцінку поважності наведених у заяві причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, необхідно зазначити таке.
Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина 6 статті 161 КАС України).
Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).
При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Позивач заявляє про порушення свого права відповідачем з 01.04.2019 в частині зменшення основного розміру пенсії з 82 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії позивача, при цьому, з доданих до позовної заяви письмових доказів вбачається, що пенсія виплачується позивачу з урахуванням осносвного розміру 70 % відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.07.2021.
Водночас позов подано до суду 08.06.2024, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого процесуальним законом, з моменту виникнення спірних правовідносин.
Крім того, позивач просить відновити своє порушене право в частині отримання щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713 з дня обмеження та припинення виплати відповідної щомісячної доплати до пенсії.
При цьому, додані до позовної заяви письмові докази підтверджують, що, починаючи з 01.07.2021 позивач отримував щомісячну доплату до пенсії відповідно до Постанови №713 у зменшеному розмірі, а з липня 2022 року виплата такої доплати не здійснюється, що також свідчить про те, що позов подано поза межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого процесуальним законом.
У постанові Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №240/27663/23 за подібних правовідносин Верховний Суд наголосив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Аналогічне правозастосування наведене у постанові Верховного Суду від 21.02.2024 по справі №240/27663/23 у подібних правовідносинах.
Застосовуючи підхід Верховного Суду до обставин даної справи, можна дійти висновку, що про порушення своїх прав у межах спірних правовідносин позивач повинен був та мав можливість дізнатися, починаючи з 01.07.2021, отримуючи пенсійні виплати в розмірі, який він вважає неналежним.
При цьому, як зазначає Верховний Суд, отримання листа у відповідь на заяву про надання роз'яснення не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку (постанови Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 320/2938/21, від 21.02.2024 по справі №240/27663/23 тощо).
Суд також звертає увагу на те, що положення “повинна” слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Слід зазначити, що на виконання рішення суду у справі №280/13119/21 пенсія позивача підлягала перерахунку на підставі довідки від 01.07.2021 №33/28-1117 про грошове забезпечення, з урахуванням усіх вказаних у ній додаткових видів грошового забезпечення.
Враховуючи, що вказана довідка містила повну інформацію про розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, позивач мав реальну можливість визначити орієнтовний розмір своєї пенсії внаслідок такого перерахунку та, у випадку його невідповідності чинному законодавству, виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про складові пенсійної виплати.
Додані до позову матеріали не містять відомостей про те, що, отримуючи пенсійні виплати у розмірі, який позивач вважає неналежним, позивачем без зволікань та протягом розумного строку вчинялись будь-які активні дії, спрямовані на з'ясування інформації щодо підстав визначення розміру такої виплати, водночас, вперше позивач звернувся до відповідача щодо спірного питання лише в квітні 2024 року тобто більше ніж через два роки після вчинення відповідачем дій, що на думку позивача призвели до порушення його прав, що не може бути визнано як розумний строк для пошуку шляхів захисту порушеного права.
Крім того, слід зазначити, що поважність причин пропуску строку звернення до суду суд може встановити виключно внаслідок оцінки обставин, повідомлених позивачем, підтверджених належними доказами.
Водночас, причини пропуску строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами, повідомлені позивачем у поданих поясненнях, не підтверджені належними та допустимими доказами та є неповажними. Належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.
За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене, оскільки позивач не подав до суду належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, а наведені позивачем підстави поновлення такого строку є неповажними, наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу в частині позовних вимог щодо зменшення основного розміру пенсії з 82% до 70% - за період з 01.04.2019 по 08.12.2023 та в частині позовних вимог щодо обмеження та припинення виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713 - за період з 01.07.2021 по 08.12.2023.
Керуючись ст.ст. 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
Визнати неповажними підстави поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог щодо зменшення основного розміру пенсії з 82% до 70% - за період з 01.04.2019 по 08.12.2023 та в частині позовних вимог щодо обмеження та припинення виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713 - за період з 01.07.2021 по 08.12.2023, наведені в заяві (вх.№29214 від 20.06.2024).
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог щодо зменшення основного розміру пенсії з 82% до 70% - за період з 01.04.2019 по 08.12.2023 та в частині позовних вимог щодо обмеження та припинення виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713 - за період з 01.07.2021 по 08.12.2023 - повернути позивачеві.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 25.06.2024.
Суддя М.О. Семененко