26 червня 2024 року м. Ужгород№ 260/5539/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Закарпатська митниця Держмитслужби України (вул.. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43337207), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Адміністрація Державної прикордонної служби України про визнання протиправним і скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) (далі - відповідач), Закарпатської митниці Державної митної служби України (далі - третя особа 1), Адміністрації державної прикордонної служби України (далі - третя особа 2), яким просить:
1) визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у перетині державного кордону України від 16 червня 2023 року, яке оформлено інспектором прикордонної служби вищої категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовлено у перетині державного кордону у міжнародному пункті пропуску для пішохідного сполучення "Малі Селменці";
2) справу розглянути за правилами спрощеного провадження з викликом учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 червня 2023 року інспектором прикордонної служби вищої категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) майстер-сержантом ОСОБА_2 прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в перетинанні державного кордону України.
Відмову мотивовано тим, що позивач тимчасово обмежений у праві виїзду з України у відповідності з діючим законодавством та у зв'язку з тим, що не зміг надати на паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон, або мету своєї поїздки.
Позивач вважає рішення та дії щодо створення перешкод у реалізації права на перетинання державного кордону України для виїзду за межі України протиправними.
Вказує, що відповідно до пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 (далі - Правила № 57), у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Попри те, що при перетині державного кордону України на паспортний контроль позивач подав усі документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон та мету своєї поїздки, відповідач прийняв оскаржуване рішення, яке позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки порушує конституційні права на законні інтереси останнього.
З наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, надано строк відповідачеві для подання відзиву, а третім особам - для пояснень.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що у зв'язку із введенням на території України правового режиму воєнного стану, пропуск через державний кордон громадян України здійснюється з урахуванням вимог Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про правовий режим воєнного стану» та Правил перетинання державного кордону.
Проведення заходів і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану», покладено на військові формування, зокрема і на Державну прикордонну службу України.
Військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, під час перетинання державного кордону України крім документів, зазначених у ст. 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян» мають надати військово-облікові документи, що підтверджують статус військовозобов'язаної особи, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації та має право на виїзд з України.
Однак, позивачем під час проходження прикордонного контролю не було надано жодного військово-облікового документу, відтак дії посадових осіб відповідача щодо відмови останньому в перетині державного кордону є правомірними.
В ході перевірки документів було встановлено, що ОСОБА_1 являється державним службовцем, яким відповідно до Розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби від 03.02.2023 року № 23/4825/23 заборонено виїзд за межі України, крім як у службове відрядження.
З наведених підстав просив відмовити у задоволенні позову.
Також, на адресу суду від Адміністрації Державної прикордонної служби України надійшли письмові пояснення з приводу позову, згідно яких третя особа 2 просить відмовити в задоволенні позовних вимог, як безпідставних.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 16 червня 2023 року позивач прибув у міжнародний пункт пропуску для пішохідного сполучення «Малі Селменці», з метою здійснення перетину державного кордону на виїзд з України.
Під час здійснення прикордонного контролю позивачем було пред'явлено наступні документи:
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 виданий 12 листопада 2019 року;
- посвідчення батьків багатодітної сім'ї серії НОМЕР_5 виданого 07 жовтня 2011 року.
Рішенням інспектора прикордонної служби вищої категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) майстер-сержантом ОСОБА_2 від 16 червня 2023 року ОСОБА_1 відмовлено у перетинанні державного кордону на виїзд з України згідно із Законом України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», а також Закону України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року в зв'язку з тимчасовим обмеженням у праві виїзду з України, так як у вищезазначеного громадянина відсутні підстави для перетинання державного кордону.
Позивач вважає таке рішення протиправним, аргументуючи свою позицію тим, що він є багатодітним батьком, відтак виїзд з України дозволений.
Надаючи правової оцінки спірним правовідносинам, суд зазначає настуне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною першою статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Зазначеному кореспондує ст.1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 № 3857-XII (далі - Закон №3857).
Ця стаття також передбачає, що на громадян України, які звернулися з клопотанням про виїзд з України, поширюються усі положення чинного законодавства, вони користуються всіма правами і несуть встановлені законом обов'язки.
Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.12.2015 № 389-VIII воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України (ст. 2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Відповідно до п.6 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, зокрема, встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
Пунктом 3 Указу № 64/2022 у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
В подальшому воєнний стан був продовжений Указами Президента України, зокрема, Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб та Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб. Станом на сьогодні воєнний стан продовжений та триває.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Загальний порядок перетину державного кордону України визначений постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» (далі - Правила № 57).
Згідно п. 2 Правил № 57 у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни, крім паспортних документів, повинні мати також підтверджуючі документи.
Відповідно до п.п. 2-6 Правил № 57, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно п. 8 Порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1455 (далі - Порядок № 1455 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (в редакції на час виникнення спірних відносин) мобілізація комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Поряд з цим, ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачені підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:
заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, але якій не встановлено інвалідність;
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду;
які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
інші військовозобов'язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.
Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.
Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:
здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:
військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.
Особи, зазначені в абзацах четвертому - восьмому частини другої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну регулює Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», стаття 3 якого визначає порядок перетинання громадянами України державного кордону України.
Згідно абзацу 3 статті 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.
На виконання зазначеної норми постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 затверджено Правила перетинання державного кордону громадянами України (далі - Порядок № 57).
Відповідно до п. 2 Правил 57 перетинання громадянами України (далі - громадяни) державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю (далі - пункти пропуску), якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну:
паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
дипломатичний паспорт;
службовий паспорт;
проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий);
посвідчення особи моряка;
посвідчення члена екіпажу.
На підставі частини третьої статті 6 Закону України «Про прикордонний контроль» уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України з урахуванням результатів оцінки ризиків можуть проводити перевірку підтверджуючих документів та повторну перевірку документів осіб, які перетинають державний кордон.
Відповідно до пункту 2 Правил 57 у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи.
Правила 57 містять вичерпний перелік осіб, які мають право на перетин державного кордону під час дії правового режиму воєнного стану, за умови надання на прикордонний контроль підтвердних документів.
Зокрема, п. 2-6 Правил 57 встановлено, що у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому і третьому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також пункті 2-14 цих Правил.
Таким чином, військовозобов'язаний при перетині державного кордону на виїзд з України в пункті пропуску повинен надати, крім паспортних документів, і документи, які б підтверджували те, що він не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно з пунктом 12 Правил 57 уповноважені службові особи підрозділу охорони кордону перевіряють паспортні документи та підтверджуючі документи громадян, у тому числі і у військовозобов'язаних осіб, у ході перевірки яких під час виїзду з України з'ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон.
В зв'язку із введенням на території України правового режиму воєнного стану, пропуск через державний кордон громадян України здійснюється з урахуванням вимог Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про правовий режим воєнного стану» та Правил перетинання державного кордону.
Проведення заходів і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану», покладено на військові формування, зокрема і на Державну прикордонну службу України.
Військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, під час перетинання державного кордону України крім документів, зазначених у ст. 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян» мають надати військово-облікові документи, що підтверджують статус військовозобов'язаної особи, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації та має право на виїзд з України.
В матеріалах справи містяться письмові пояснення посадової особи Державної прикордонної служби України, якою приймалося оскаржуване рішення - ОСОБА_3 - інспектора прикордонної служби вищої категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) (а.с.46, 47).
Так, згідно вищевказаних пояснень інспектор зазначила, що 16 червня 2023 року з 09:00 по 21:00 вона виконувала наказ на охорону державного кордону в Міжнародному пункті пропуску для пішохідного сполучення «Малі Селменці» в прикордонному наряді «Старший прикордонних нарядів в пункті пропуску».
16 червня 2023 року о 09:40 на вихід з України прибув громадянин України ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 на паспортний контроль вищевказаним громадянин пред'явив: паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 вид. 12.11.2019 року, посвідчення батьків багатодітної сім'ї серії НОМЕР_6 виданого 07.10.2011р.
Під час внесення в БД «Відомості про осіб, які перетнули Державний кордон» (ПТК АПК «ГАРТ-1/П» о 09.43 відбулося спрацювання БД ДУДО індекс «В». На виконання вимог наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.10.2008 № 900 та від 23.06.2017 № 535 стосовно осіб яких є доручення правоохоронних органів. В ході чого проінформовано ініціатора доручення АДПСУ.
ОСОБА_4 - являється Головним державним інспектором Закарпатської митниці ДМС України. Надані на паспортний контроль документи громадянином України ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 не надають йому право на перетин ДКУ відповідно до розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби від 03.02.2023 року № 23/4825/23, 28.01.2023 ПКМУ від 27.01.2023 № 69 внесені чергові зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України від 27.01.1995 № 57 (далі-Правила). Виїзд виключно у службове відрядження або документів, що підтверджують статус одинокого батька, виховання та утримання дитини батьком самостійно, без участі іншого з подружжя у житті дитини (свідоцтво про смерть матері дитини, рішення суду про позбавлення матері батьківських прав, рішення суду про визнання матері безвісті відсутньою, рішення суду про оголошення матері померлою).
У поясненнях ОСОБА_2 додатково зазначити, що громадянин України ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час проходження паспортного контролю на вихід з України у міжнародному пункті пропуску для пішохідного сполучення «Малі Селменці» 16 червня 2023 року, жодного документу, як підтвердження наявності підстави для перетину кордону - не пред'явив.
Враховуючи викладене, ОСОБА_2 16.06.2023 року, у міжнародному пункт, пропуску для пішохідного сполучення «Малі Селменці», громадянину України ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 було винесено Рішення про відмову у перетинанні державного кордону України громадянину України який досяг 16-річного віку, відповідно до Указу Президента України № 27/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 січня 2023 року «Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умови воєнного стану» згідно п. 3 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/20/22 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини . громадян, зокрема, передбачені статтею 33 Конституції України.
При зверненні до суду позивачем до позову долучено копію військового квитка серії НОМЕР_7 , згідно якого на сторінці 24 зроблено відмітку начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 , про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , не підлягає призову на військову службу по мобілізації відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем під час проходження прикордонного контролю не було надано жодного військово - облікового документу.
Оскільки позивач під час перетину кордону не надав документів, які б підтверджували його право на перетин кордону, суд погоджується з доводами відповідача про те, що у спірних правовідносинах позивач не мав правових підстав для виїзду за кордон у період введення на території України воєнного стану.
Суд зазначає, що обмеження певних категорій громадян у праві виїзду за кордон під час дії воєнного стану певною мірою є втручанням у приватне життя особи в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Однак таке втручання в цьому разі прямо передбачено законом і переслідує абсолютно легітимну мету. Отже, суд не вбачає підстав для висновку про незабезпечення балансу між публічним інтересом суспільства та приватним інтересом заявника.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що оскаржуване у цій справі рішення від 16 червня 2023 року про відмову в перетинанні державного кордону України щодо тимчасового обмеження позивача у праві виїзду з України в умовах воєнного стану є правомірним та таким, що прийняте відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України.
Зважаючи на відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 243-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Закарпатська митниця Держмитслужби України (вул.. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43337207), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Адміністрація Державної прикордонної служби України про визнання протиправним і скасування рішення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяД.В. Іванчулинець