про продовження процесуального строку
26 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/10613/24
категорія 112010203
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
установив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася у суд з позовом в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ), до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності по проведенню нарахування та виплати підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, та зобов'язання вчинити відповідні дії.
Ухвалою суду від 04 червня 2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви, оскільки пільга щодо сплати судового збору визначена пунктом 7 частиною 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI у відповідній редакції (далі - Закон) не поширюється на ситуацію у цьому випадку.
На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху від ОСОБА_1 надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 7 частиною 1 статті 5 Закону та ураховуючи майновий стан сторони.
Розглядаючи подане клопотання, слід зауважує на таке.
Щодо підстав для звільнення ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , від сплати судового збору на підставі пункту 7 частиною 1 статті 5 Закону, судом вже було надано оцінку такому доводу в ухвалі від 4 червня 2024 року та зазначено, що указана норма не поширюється на ситуацію у цьому випадку.
Щодо звільнення ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , від сплати судового збору у зв'язку з незадовільним майновим станом, суд за необхідне зазначити таке.
Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" установлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати з наступних підстав: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини 2 цієї правової норми суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зі змісту наведених норм убачається, що у випадку наявності однієї із альтернативних умов, передбачених частиною 1 статті 8 Закону та враховуючи майновий стан сторони, суд має право звільнити позивача від сплати судового збору.
Суд відмічає, що умовою для звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан позивача.
Водночас, звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення у здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 72 - 77 Кодексу адміністративного судочинства України, покладаються на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.
При вирішені питання про звільнення від сплати судового збору визначальним є майновий стан особи, а саме її дохід за календарний рік, що передує року звернення до суду з позовною заявою.
Особа, яка звертається із відповідним клопотанням, повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази (документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами; документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо).
У підтвердження свого майнового ОСОБА_1 не надала довідку з Державного реєстру фізичних осіб платників податків Державної податкової служби України за період з 1 по 4 квартал 2023 року, реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та довідку з Управління праці та соціального захисту населення про наявність/відсутність виплат за 2023 рік; довідку з Державного центру зайнятості про наявність/відсутність виплат за 2023 рік.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2023 року у справі № 9901/988/18.
Оцінивши доводи, вказані ОСОБА_1 на обґрунтування вимог поданого нею клопотання, суд не вбачає, у цьому випадку, наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувалися з наведеними вище законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для звільнення від сплати судового збору, й могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.
Отже, в цьому випадку відсутні підстави для застосування вказаних норм статті 8 Закону, адже ОСОБА_1 не надано доказів того, що її майновий стан не дозволяє виконати обов'язок щодо сплати судового збору.
Згідно частиною 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Ураховуючи викладене, а також вчинення ОСОБА_1 дій на виконання вимог ухвали, суд уважає за необхідне продовжити строк для усунення визначених в ухвалі від 04 червня 2024 року недоліків на п'ять днів з дати отримання копії цієї ухвали.
Керуючись статтями 121, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Продовжити ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 строк для усунення визначених в ухвалі суду від 04 червня 2024 року недоліків на п'ять днів з дати отримання копії даної ухвали
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Окис