Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 червня 2024 року Справа№200/3816/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Буряк І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , через свого представника звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області, в якому просить суд:
визнати рішення про відмову у призначенні пенсії від 28.05.2024 №057150012645 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, протиправним та скасувати;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Крім вказаного, позивач просить стягнути на користь ОСОБА_1 суму гонорару адвоката за надання правничої допомоги в розмірі 20 000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802).
В обґрунтування позову вказано, що позивач на час звернення із заявою про призначення пенсії відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» мав страховий стаж достатній для призначення пільгової пенсії.
Однак, спірним рішенням відповідача позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, через відсутність необхідної кількості пільгового стажу.
Вважаючи такі висновки органу пенсійного фонду протиправними, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази у відповідача, яких, на думку суду, не вистачало для всебічного та об'єктивного розгляду справи.
У встановлений судом строк, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області надано відзив на позовну заяву, де зазначено наступне.
Позивач, 20.05.2024 звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
Заява позивача про призначення пенсії була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за принципом екстериторіальності.
На підставі поданих позивачем документів прийнято рішення від 28.05.2024 за №057150012645 про відмову у призначенні пенсії.
Страховий стаж становить 38 років 05 місяців 11 днів.
Пільговий стаж по Списку № 2 становить 08 років 09 місяців 09 днів.
До пільгового стажу за Списком 2 не враховано періоди зазначені у довідці від 22.04.2024 за № 03.06.01.-419/к, виданої ПРАТ ”МК ”Азовсталь”, оскільки довідка видана на підставі даних наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємства.
Згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах (зокрема, зайнятість на роботах із шкідливими і важкими умовами праці впродовж повного робочого дня), для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників (додаток 5 зазначеного Порядку).
Уточнююча довідка видається на підставі первинних документів, а саме - наказів, розпоряджень, записки про прийом, переведення та звільнення з роботи, надання відпусток, в тому числі і додаткових за шкідливі умови праці, про результати атестації, про закріплення за певними ділянками робіт та обладнанням, табеля обліку робочого часу; книги, відомості, особові рахунки нарахування заробітної плати; штатні розписи.
У зазначених довідках має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків, куди включається цей період; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
На підставі записів трудової книжки неможливо встановити право на пільгове пенсійне забезпечення, оскільки в трудовій книжці не зазначено зайнятість пільговою роботою повний робочий день; періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків, куди включається цей період; результати атестації робочих місць.
Отже, права на призначення пенсії, з урахуванням норм п.2 ч. 2 ст.114 Закону № 1058 позивач не має, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Щодо вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача гонорару адвокату за надання правничої допомоги, зазначено наступне.
Відповідно до ч.1, 4 ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ст. 1 Закону України “Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах” компенсації в адміністративних справах підлягають не будь-які витрати на правову допомогу, а лише ті, які стосуються надання такої допомоги у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.
Крім того, витрати на правову допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату. Самі лише докази укладення угоди про надання правової допомоги і її оплати не можуть бути підставою для відшкодування цих витрат, якщо відсутні інші докази на підтвердження цих витрат.
З огляду на зазначене вважаємо, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу не підлягають компенсації за рахунок відповідача з огляду на те, що вони не знаходять свого підтвердження їх складу, а також не підтверджуються жодним документом (договором про надання правової допомоги; актом приймання-передачі наданих послуг правової допомоги тощо).
Враховуючи викладене, не можливо встановити, які послуги були надані та їх безпосередній зв'язок з розглядом справи № 200/3816/24 за позовною заявою гр. ОСОБА_1 до Головного управління.
На підставі вищевказаного, відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Фактичні обставини, встановлені судом у справі, такі.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , РНОКПП РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Позивач 20.05.2024, звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
Заява позивача про призначення пенсії була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Кіровоградській області за принципом екстериторіальності.
На підставі поданих документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Кіровоградській області прийнято рішення від 28.05.2024 №057150012645 про відмову у призначенні пенсії.
За результатами розгляду наданих заявником документів встановлено, що страховий стаж становить 38 років 05 місяців 11 днів. Пільговий стаж по Списку № 2 становить 08 років 09 місяців 09 днів.
До пільгового стажу за Списком 2 не враховано періоди зазначені у довідці від 22.04.2024 за № 03.06.01.-419/к, виданої ПРАТ ”МК ”Азовсталь”, оскільки довідка видана на підставі даних наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємства.
У матеріалах справи наявна форма РС право розрахунок стажу для призначення пенсії, з якого судом установлено, що позивачу зараховано до пільгового стажу за Списком 2 наступні періоди: з 01.01.1999 по 06.06.1999, з 04.04.2000 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 05.08.2008.
Довідка про пільговий характер роботи за Списком №2 від 22.04.2024 за № 03.06.01.-419/к, видана ПРАТ ”МК ”Азовсталь” містить відомості про наступні періоди трудової діяльності позивача: з 07.02.1990 по 31.10.2005, з 01.11.2005 по 05.08.2008 виконував роботи в цеху товстолистовому, рейбалковому (прокатне виробництво), за професією, посадою електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування, що передбачена Списком 2 розділ ІІІ підрозділ 3а код КП позиція 3.3а;
підставою видачі довідки вказані - особова картка, особові рахунки, штатний розпис, дані наявні в автоматизованих базах та/або інформаційно комунікативних системах підприємства, технологія виробництва;
Додаткова інформація; робочі місця атестовані згідно наказів комбінату №118 від 07.06.1999, №104 від 04.04.2000, №315 від 28.09.2001, №300 від 18.09.2006.
Наявна у матеріалах трудова книжка позивача серія НОМЕР_3 від 24.07.1986, містить наступні записи, щодо періодів, визначених у довідці від 22.04.2024 за №03.06.01.-419/к:
№5 07.02.1990, прийнятий в товстолистовий цех електромонтером по обслуговуванню електроустаткування 3р. Наказ №85 від 06.02.1990;
№6 01.02.1994 переведений в товстолистовому цеху електромонтером по ремонту та обслуговуванню електроустаткування 4р. Наказ №327 від 01.02.1994;
№7 01.04.1994 переведений в товстолистовому цеху електромонтером по ремонту та обслуговуванню електроустаткування 5р. Наказ №249 від 01.04.1995;
№8 01.11.2005 переведений в рейбалковий цех електромонтером по ремонту та обслуговуванню електроустаткування дільниці сортоборобки чергового персоналу електрослужби відділення по виробництву великого сорту 5р. Наказ №55 від 01.11.2005;
№9 29.03.2007 переведений в рейбалковому цеху електромонтером по ремонту та обслуговуванню електроустаткування кранів дільниці стана і печей персоналу з обслуговування та ремонту обладнання відділення з виробництва крупного сорту 5р. Наказ №356 від 29.03.2007;
№10 06.08.2008 переведений в цех прокатних валків електромонтером з ремонту та обслуговування електрообладнання 5 розряду. Наказ №43 від 05.08.2008;
Отже, оскаржуване рішення мотивоване відсутністю необхідної кількості пільгового стажу для призначення пенсії.
Відповідачем вказано про не зарахування пільгового стажу, що визначений у довідці ПРАТ ”МК ”Азовсталь” про пільговий характер роботи за Списком №2 від 22.04.2024 за №03.06.01.-419/к, у зв'язку із тим, що на думку відповідача, довідка видана на підставі даних наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємства.
За встановлених фактичних обставин правова позиція суду обґрунтована таким.
Відповідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV).
Згідно з п.1 ч.1 ст. 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 2 Закону № 1788-ХІІ визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Згідно зі ст. 7 Закону № 1788-ХІІ звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
При цьому, пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.
За приписами п.1 ч.1, 2 ст.9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначається пенсія за віком. За рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах - суб'єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.
Пунктом 1 ст. 11 Закону №1058-IV встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об'єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно з ч. 1-4 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Так, у силу ч.1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
У відповідності до ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідачем при ухваленні оскаржуваного рішення до пільгового стажу позивача за Списком 2 частково невраховані періоди зазначені у довідці ПРАТ ”МК ”Азовсталь від 22.04.2024 за № 03.06.01.-419/к, через те, що довідка видана на підставі даних наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємства.
Суд наголошує, що згідно з ч.3 ст.44 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Аналогічні вимоги до реалізації владної управлінської функції суб'єкта владних повноважень з приводу вчинення управлінських волевиявлень стосовно призначення громадянам пенсій сформульовані як у п.1.8 Розділу І Порядку №22-1 (де указано, що у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія), так і у п.4.2 Розділу IV Порядку №22-1 (де указано, що працівник пенсійного органу повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Також аналогічні вимоги до функціонування пенсійних органів сформульовані у п.п.2 п. 6 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (затверджене Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 за № 28-2, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.0.12015 за № 40/26485) де указано, що Головне управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на головне управління Фонду завдань.
З наведеного слідує, що законодавець одночасно, як наділив органи системи ПФУ правом на перевірку відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, так і обтяжив обов'язком витребування недостатніх відомостей і документів.
Суд вважає, що таке тлумачення змісту обов'язку суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах є цілком релевантним правовим висновкам постанови Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 та постанови Верховного Суду від 08.02.2021 у справі № 487/68/17.
За даних обставин, пенсійний орган фактично переклав юридичну відповідальність за належне та правильне оформлення додаткових документів для підтвердження пільгового характеру роботи, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження періодів роботи позивача), а тому зазначена відмова у врахуванні інформації, що зазначена у довідці не може бути кваліфікована у якості обґрунтованого, добросовісного та розсудливого рішення.
Крім того, судом установлено, що окрім зазначення у довідці про підстави її видачі - даних наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємства, довідка також містить посилання про підстави її видання - особова картка, особові рахунки, штатний розпис.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в даному випадку відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення, ухваленого з підстав відсутності необхідної кількості пільгового стажу, через відмову у прийнятті документа наданого заявником на підтвердження пільгового характеру роботи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття та є таким, що не відповідає дотриманню необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. Таким чином, рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
Ураховуючи викладене позов належить задовольнити частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії із врахуванням при розрахунку стажу інформації, що викладена у довідці ПРАТ ”МК ”Азовсталь”. від 22.04.2024 за № 03.06.01.-419/к.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити пенсію, то така задоволенню не підлягає, оскільки в даному випадку є втручанням у дискреційні повноваження органу пенсійного фонду.
Щодо судових витрат.
Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на підставі ч. 8 ст. 139 КАС України.
Позивачем у позові зазначено орієнтовний розрахунок сум витрат на правову допомогу адвоката, але суду не надані відповідні докази, окрім договору про надання правничої допомоги.
Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків та інших).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Оскільки справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін у справі, то зазначення позивачем у позові орієнтовного розрахунку витрат на надану професійну правничу допомогу належить прирівнювати до виконання дій, передбачених абз. 2 ч. 7 ст. 139 КАС України, а відтак позивач має право протягом 5 днів після ухвалення рішення суду надати суду остаточний розрахунок витрат на правову допомогу та відповідні докази їх сплати для розгляду і вирішення судом вказаного питання.
З іншого боку, у відповідача наявне право клопотати перед судом про зменшення заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-263 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вул. Соборна, буд. 7А ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову у призначенні пенсії від 28.05.2024 №057150012645 ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.05.2024 про призначення пільгової пенсії за Списком №2, із врахуванням при розрахунку стажу інформації, що викладена у довідці ПРАТ ”МК ”Азовсталь” від 22.04.2024 за № 03.06.01.-419/к.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вул. Соборна, буд. 7А ЄДРПОУ 20632802) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.
Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.
Повний текст судового рішення складено 26 червня 2024 року.
Суддя І.В. Буряк