18 березня 2024 рокуСправа №160/34187/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
27.12.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 01.01.2024 року позовну заяву Позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
На виконання ухвали від 01.01.2024 року позивачем надано уточнену позовну заяву, урахуванням уточнених позовних вимог позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.11.2023 року №046350014380, про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 28.11.2023 року №046350014380 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.12.2023 року №046350014380 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи по Списку №1 за професією прохідник з повним робочим днем під землею, що дає право на пенсію відповідно до ч.3 ст.ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням роз'яснень Міністерства Соцзахисту населення України від 20.01.1992 року №8, період проходження військової служби за призовом осіб офіцерського складу з 13.06.2018 року по 13.12.2019 року, період військової служби в особливий період та участь у заходах для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з кратністю (один місяць служби за три) з 30.03.2022 року по 08.08.2023 року
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дати первинного звернення, згідно заяви про призначення пенсії від 27.10.2023 року.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що не згоден з розрахунком його пільгового стажу та підставами відмови в призначенні пенсії та вважає, що має достатній пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з врахування спірних періодів роботи відповідно до постанови КМУ від 31.03.1994 року №202. Позивач звертає увагу на тому, що пенсійним органом період військової служби зараховано до пільгового стажу позивача в одинарному розмірі.
Ухвалою від 16.01.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, належним чином посвідчені копії пенсійної справи ОСОБА_1 .
07.02.2024 року на адресу суду засобами поштового зв'язку надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яким заперечується проти задоволення позовних вимог. Так, пенсійний орган вказав, що чинним законодавством не передбачено зарахування у трикратному розмірі періодів проходження служби при призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058, а наявного пільгового стажу позивача недостатньо для призначення пільгової пенсії.
27.02.2024 року представником ГУ ПФУ в дніпропетровській області через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву та матеріали пенсійної справи позивача. Представником у відзиві зазначено, що період проходження військової служби під час мобілізації з 13.06.2018 року по 13.12.2019 року та з 30.03.2022 року по 08.08.2023 року, в тому числі період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України зараховано позивачу до страхового та пільгового стажу роботи в одинарному розмірі, як військова служба в особливий період. Посилання позивача на наказ Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» є безпідставним, оскільки даний нормативно - правовий акт застосовується при призначенні пенсій за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, а в адміністративному позові мова йде про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, тому він не може бути застосований у правовідносин, які виникли між позивачем та пенсійним органом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
27.10.2023 року, 20.11.2023 року та 04.12.2023 року позивач звертався до пенсійного органу з заявами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №046350014380 від 02.11.2023 року відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст.114 п.3 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Страховий стаж особи становить: 42 роки 1 місяць 7 днів. Пільговий стаж відповідно до постанови №202(25) становить: 17 років 9 місяців 18 днів.
За доданими документами до страхового стажу зараховано усі періоди роботи.
До пільгового стажу не враховано періоди роботи згідно наданої довідки від 27.10.2023 року №30, оскільки відсутнє посилання на п.3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Для зарахування даних періодів до пільгового стажу за Списком №1 також не має підстав, оскільки відсутні списки атестації робочих місць. Довідка від 26.10.2023 року №881 не містить інформацію про відсторонення на військову службу в особливий період.
Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області №046350014380 від 28.11.2023 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу позивача.
Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №046350014380 від 11.12.2023 року відмовлено у призначенні пенсії відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, через відсутність необхідного пільгового стажу на провідних посадах 20 років та підземних роботах по Постанові №202 25 років. У рішенні також вказано, що пільговий стаж за ч.3 ст. 114 Закону складає, а саме провідні професії з урахуванням кратності ст.14-20 - 07 років 09 місяців 24 дня, в т.ч військова служба в особливий період 02 роки 04 місяці 09 днів та ст.14-25 по пост. №202 непровідні професії - 20 років 08 місяців 09 днів, в т.ч військова служба в особливий період 02 роки 04 місяці 09 днів, що недостатньо для призначення пенсії. До пільгового стажу зараховано всі періоди.
Вважаючи оскаржувані рішення пенсійних органів протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено види державних пенсій: трудові пенсії: за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років.
Водночас принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій регулює закон України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон України №1058-ІV).
Частиною першою ст. 9 Закону України №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Згідно з абз. 2 п.1 ст. 8 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону №1788-XII визначено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Статтею 2 Закону України 25.03.1992 року №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закону №2232-XII) визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
При цьому основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом №2011-XII, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
За статтями 1-2 цього Закону військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до статті 6 Закону України від 22.10.1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону №2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06.12.1991 року №1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон №1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, час проходження військової служби в особливий період зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 року №1294/2607 відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України відповідно до чинного законодавства», затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей.
За правилами приписів пункту 2.3 розділу 2 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року №530 (далі - Положення №530), час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», встановлено, що нарахування страхового пенсійного стажу для військовослужбовців учасників антитерористичних операцій за час їх безпосередньої участі в антитерористичній операції має здійснюватися у потрійному розмірі.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, які викладені у постановах від 05.06.2018 року у справі №348/347/17, від 30.07.2019 року у справі №346/1454/17, від 02.04.2020 року у справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17), від 16.06.2020 року у справі №185/7049/16-а.
Щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України ( КМУ) від 17.07.1992 року №393.
Згідно абз. 1, 2, 8 підпункту "а" пункту 3 Порядку № 393 (в редакції до внесення змін постановою КМУ №119 від 16.02.2022 року) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
За абз. 1, 2, 8 підпункту "а" пункту 3 Порядку № 393 (в редакції після внесення змін постановою КМУ №119 від 16.02.2022 року) до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах (абзац перший пункту 3 в редакції Постанови КМ № 119 від 16.02.2022 року): один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
Таким чином, до 19.02.2022 року пунктом 3 Порядку було визначено стаж, який зараховувався до вислуги років при призначенні пенсії у пільговому обчисленні, а після внесення змін пунктом 3 Порядку визначено, що стаж, який зараховується на пільгових умовах до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.
Також, суд звертає увагу, що можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на щомісячне пенсійне забезпечення, а зі спеціальним статусом, якого ці особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу, що узгоджується з положеннями ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» якою передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі, до якої відповідно до пункту 4 цієї статті віднесено також військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, до якої відповідно до п.1 ст.2 Закону також віднесено і військову службу.
Так, позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки №797 від 11.11.2023 року, виданої в/ч НОМЕР_2 , ОСОБА_1 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період відповідно до Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року. З 30.03.2022 року по 08.08.2023 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України.
Згідно з Довідкою №2430 від 17.11.2023 року про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, яка видана в/ч НОМЕР_2 , ОСОБА_1 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у періоди: з 26.08.2022 року по 01.10.2022 року, з 20.10.2022 року по 12.12.2022 року, з 19.12.2022 року по 26.12.2022 року, з 26.12.2022 року по 31.12.2022 року, з 31.12.2022 року по 05.01.2023 року, з 05.01.2023 року по 26.01.2023 року, з 13.02.2023 року по 28.02.2023 року, з 01.03.2023 року по 28.03.2023 року, з 26.05.2023 року по 08.07.2023 року.
Судом встановлено, що періоди проходження позивачем військової служби, з яких позивач безпосередньо брав участь в антитерористичної операції, що зазначені вище, зараховані пенсійним органом позивачеві до загального та пільгового стажу роботи лише в одинарному розмірі.
При цьому зарахування часу проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, зараховується у трикратному розмірі незалежно від того, який вид пенсії та за яким законом вона призначається.
Такий правовий висновок у подібних правовідносинах також викладений Верховним Судом у постанові від 05.06.2018 року в адміністративній справі №348/347/17 та постанові від 30.07.2019 року в адміністративній справі №346/1454/17.
Суд наголошує, що періоди проходження військової служби позивача підтверджено наявними у справі матеріалами, як вже було встановлено вище судом.
У відповідності до Довідки №3/367 від 25.10.2023 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 призвано на військову службу за призовом осіб офіцерського складу терміном на 18 місяців з 13.06.2018 року (згідно Наказу МОУ №335 від 07.06.2018 року), виключений зі списків особового складу 13.12.2019 року (згідно Наказу командира в/ч НОМЕР_3 №253 від 13.12.2019 року).
Ця ж Довідка містить інформацію, що з 30.03.2022 року ОСОБА_1 призвано на військову службу під час загальної мобілізації згідно Указу Президента України від 24.02.2022 ркоу №69/2022 та виключений зі списків особового складу 08.08.2023 року (згідно Наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 08.08.2023 року №234).
Суд звертає увагу, що відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону №2011-XII час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06.12.1991 року №1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон №1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_4 з 06.10.2016 року позивач переведений прохідником четвертого розряду з повним робочим днем у шахті, а 26.02.2018 року переведений прохідником по 5 розряду з повним робочим днем у шахті.
Також, у матеріалах справи наявна Довідка №881 від 26.10.2023 року про підтвердження пільгового трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка видана Виробничим структурним підрозділом «Шахтоуправління імені героїв космосу» ПРАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та відповідно до якої ОСОБА_1 з 06.10.2016 року (розпорядження №179/4к від 06.10.2016 року) по теперішній час дійсно працює на «Шахтоуправління імені Героїв космосу» прохідником підземним дільниці підготовчих робіт з повним робочим днем у шахті, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за періоди з 20.03.2008 року по 05.10.2016 року - 08 років 06 місяців 16 днів, з 06.10.2016 року по 26.10.2023 року - 07 років 21 день.
Згідно з розрахунком стажу позивача періоди, що передували військовій службі, а саме: з 06.10.2016 року по 12.12.2018 року та з 13.12.2019 року по 29.03.2022 року, зараховані пенсійним органом до страхового та пільгового періодів з зазначенням «ст. 14, П/П, підземні, сп.1 р.1 п-р. 1 п.а-в»
Тож, військовій службі у періоди з 13.06.2018 року по 13.12.2019 року та з 30.03.2022 року по 08.08.2023 року передувала робота, яка дає позивачу право на пенсію на пільгових умовах.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача, що дає право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058 у кратному розмірі (один місяць служби за три місяці) періоди проходження військової служби позивача з 26.08.2022 року по 01.10.2022 року, з 20.10.2022 року по 12.12.2022 року, з 19.12.2022 року по 26.12.2022 року, з 26.12.2022 року по 31.12.2022 року, з 31.12.2022 року по 05.01.2023 року, з 05.01.2023 року по 26.01.2023 року, з 13.02.2023 року по 28.02.2023 року, з 01.03.2023 року по 28.03.2023 року, з 26.05.2023 року по 08.07.2023 року, зважаючи на наявність Довідки №2430 від 17.11.2023 року про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, яка видана в/ч НОМЕР_2 .
Щодо зарахування означених періодів з урахуванням роз'яснень Міністерства Соцзахисту населення України від 20.01.1992 року №8.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювали повного стажу, передбаченого зазначеною статтею 14, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної роботи та роботи у металургії із зарахуванням до стажу:
- кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік 3 місяці;
- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Суд звертає увагу, що у випадку застосування роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 пенсію за віком на пільгових умовах може призначатись особі зі стажем підземної роботи не менше 25 років стажу.
Враховуючи те, що вказані Роз'яснення застосовуються безпосередньо до пільгового стажу на зазначених роботах (у межах даної справи - прохідника), суд не вбачає підстав для їх застосування до періодів військової служби, що визнані судом такими, що мають бути врахованими до пільгового стажу позивача.
Щодо позовної вимоги про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дати первинного звернення, згідно заяви про призначення пенсії від 27.10.2023 року.
Відповідно до Положення про управління пенсійного фонду України в районах, містах та районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року №28-2, на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах покладено функції по призначенню (перерахунку) і виплаті пенсії.
У юриспруденції дискреційні повноваження визначаються як право голови держави, уряду, інших посадовців в органах державної влади у разі ухвалення рішення з питання, віднесеного до їх компетенції, діяти за певних умов на власний розсуд у рамках закону. А в Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи вказано, що адміністративний орган може здійснювати дискреційні повноваження, користуючись певною свободою розсуду у разі ухвалення будь-якого рішення. Такий орган в силу (за) наявності у нього дискреційних повноважень може вибирати з декількох варіантів припустимих рішень той, який він вважає найбільш відповідним у даному випадку. За цього надано рекомендацію судам не втручатися у дискреційні повноваження державних органів.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Таким чином, суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам.
З урахуванням дискреційних повноважень відповідача на прийняття рішення щодо призначення пенсії, та враховуючи те, що відповідачем не проводився розрахунок стажу позивача з урахуванням періодів, врахованих судом у даному рішенні, суд вважає за необхідне зобов'язати пенсійний орган повторно розглянути заяву позивача від 04.12.2023 року про призначення пенсії за віком.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 08.02.2024 року по справі №500/1216/23, дії зобов'язального характеру щодо призначення пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності.
Одночасно, суд вказує, що в даному випадку заяви позивача від 27.10.2023 року, 20.11.2023 року та 04.12.2023 року про призначення пенсії розглянуті за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, за результатами розгляду яких прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, які оскаржується в рамках даної справи.
Тож, суд вважає, що саме на ГУ ПФУ в Дніпропетровській області має бути покладено обов'язок відновлення порушених прав позивача, зважаючи на хронологію прийняття оскаржуваних рішень.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат у вигляді судового збору не здійснюється, так як позивач звільнений від його сплати.
Керуючись ст. 9, 72, 77,139, 242-246,250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.11.2023 року №046350014380, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 28.11.2023 року №046350014380, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.12.2023 року №046350014380 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи по Списку №1 за професією прохідник з повним робочим днем під землею, що дає право на пенсію відповідно до ч.3 ст.ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди проходження військової служби з 26.08.2022 року по 01.10.2022 року, з 20.10.2022 року по 12.12.2022 року, з 19.12.2022 року по 26.12.2022 року, з 26.12.2022 року по 31.12.2022 року, з 31.12.2022 року по 05.01.2023 року, з 05.01.2023 року по 26.01.2023 року, з 13.02.2023 року по 28.02.2023 року, з 01.03.2023 року по 28.03.2023 року, з 26.05.2023 року по 08.07.2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.12.2023 року про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко