24 червня 2024 рокуСправа №160/9920/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №045550018768 від 08.04.2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , зазначений у трудовій книжці НОМЕР_1 період роботи з 16.06.1983 року по 03.03.1994 року на (мовою оригіналу) «Константиновский завод «Автостекло»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.04.2024 року про дострокове призначення пенсії за віком, згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно відмовило у призначенні пенсії, не зарахувавши всі періоди роботи позивача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі №160/9920/24. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач вважає викладені позивачем доводи безпідставними, такими, що не грунтуються на нормах діючого законодавства виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення дострокової пенсії за віком мають, зокрема військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, яким надано статус учасника бойових дій відповідно статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», після досягнення чоловіками 55 років за наявності страхового стажу не менше 25 років.
Страховий стаж позивача на момент звернення за призначенням пенсії становить 15 років 9 місяців 15 днів.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради у Соборному районі про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 11.11.2022 №1201-5002318252
Зареєстроване місце проживання особи: АДРЕСА_1 .
Фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .
Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_2 від 07.08.2023 позивач є учасником бойових дій.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_3 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 28.03.2024 №1320, сержант ОСОБА_1 в період з 27.07.2022 по 07.11.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Херсонській, Донецькій, Луганській та Харківській областях.
01.04.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності заява позивача була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, який рішенням №045550018768 від 08.04.2024 відмовив у призначенні пенсії ОСОБА_1
04.03.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із новою заявою і документами про призначення йому пенсії за віком.
Пенсійними фондом встановлено, що страховий стаж особи становить 15 років 9 місяців 15 днів.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення дострокової пенсії за віком мають, зокрема військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, яким надано статус учасника бойових дій відповідно статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», після досягнення чоловіками 55 років за наявності страхового стажу не менше 25 років.
В ході розгляду документів до страхового стажу не враховано періоди роботи з 16.06.1983 по 03.03.1994 згідно трудової книжки від 19.12.1980 серії НОМЕР_1 , оскільки записи внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: записи про період роботи засвідчено печаткою непридатною для читання. Для зарахування до страхового стажу вищезазначеного періоду роботи необхідно надати підтверджуючу довідку, видану за місцем роботи (правонаступником/архівним відділом) на підставі первинних документів.
Враховуючи зазначене, вирішено відмовити в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого п. 4 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії позивач вважає протиправним та таким, що порушує його законне право особи на отримання пенсії за віком.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058).
За ч. 1 ст. 8 Закону №1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом (п. 1).
Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначається, зокрема, пенсія за віком (п.1 ч. 1 ст. 9 Закону №1058).
За п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону №1058 право на призначення дострокової пенсії за віком мають, зокрема військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, яким надано статус учасника бойових дій відповідно статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», після досягнення чоловіками 55 років за наявності страхового стажу не менше 25 років.
Згідно п. 19 ст. 6 Закону № 3551 учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до п. 20,21 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551 учасниками бойових дій визнаються особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів. Учасниками бойових дій визнаються особи, які у період до набрання чинності Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.
Дія абз. 1 цього пункту не поширюється на працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також на осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність).
За ч. 1 ст. 24 Закону України № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону України № 1058-IV.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закон України № 1058-IVперіоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За приписами ч.1 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Частиною 1 ст. 45 Закону України № 1058-IVвстановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Статтею 62 закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У спірний період роботи позивача порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162.
Пунктом 1.1. визначено, що Інструкції №162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.
Відповідно до пунктів 2.2., 2.3. Інструкції заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні -у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу.
Записи виконуються арабськими цифрами (число та місяць двозначними). Наприклад, якщо робітника або службовця прийнято на роботу 5 січня 1984 р., у графі 2 трудової книжки раніше встановленого зразка (1938 р.) записується: "1984.05.01", у трудових книжках, виданих після 1 січня 1975 р.; "05.01.1984".
Записи виконуються акуратно, пір'яною або кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору.
Щодо спірних періодів роботи позивача з 16.06.1983 року по 03.03.1994 року.
Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 від 19.12.1980 ОСОБА_1
16.06.1983 був прийнятий в цех №6 бортовим 3р. до Константинівського заводу «Автостекло» відповідно до наказу №114 від 14.06.1983 (запис №7);
27.04.1987 переведений до цеху №1 шліфувальником скла 1 розряду відповідно до наказу №83 від 27.04.1987 (запис №8);
01.06.1987 присвоєно 4 розряд шліфувальника скла в цеху №1 відповідно до розпорядження №122 від 06.08.1098 (запис №9);
03.03.1994 звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП України відповідно до наказу №41 від 02.03.1994 (запис №11).
Вказані записи трудової книжки не містять виправлень, підчищень або описок.
Виявлені відповідачем недоліки в заповненні трудової книжки позивача не є такими, що виключають можливість зарахування означених вище періодів роботи до страхового стажу позивача.
При цьому відповідач не ставить під сумнів достовірність записів, внесених до трудової книжки позивача, а вказує на завірення запису про звільнення печаткою непридатною для читання.
Суд також зазначає, що розділ д) «Заповнення трудової книжки при звільненні» Інструкції №162 не містив вимоги завіряння запису печаткою підприємства.
Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з дотриманням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 вказується, на підставі чого внесено запис, - наказ (розпорядження), його дату та номер (п.2.26).
З пливом часу печатка могла втрати чіткість, що не залежить ні від позивача, ні від адміністрації підприємства.
Відповідно до п.8.1 Інструкції №162 контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок здійснюється у порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 6 вересня 1973 р. № 656 "Про трудові книжки робітників і службовців"
За п. 18 Постанови №656 відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
З наведених вище норм слідує, що позивач не несе відповідальності за неналежне заповнення трудової книжки.
Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17 вказав, що власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка звернулася за пенсією а отже, й не може впливати на її особисті права, а відтак недотримання роботодавцем усіх вимог при заповненні трудової книжки, не може бути беззаперечною підставою для відмови в призначенні пенсії, особи, яка звернулася за такою.
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, від 25.04.2019 року у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 року у справі № 638/18467/15-а викладено правову позицію, за якою працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Таким чином, недоліки трудової книжки, відповідальність за заповнення якої покладено на керівника підприємства, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області є протиправним і підлягає скасуванню, а спірні періоди зарахуванню до страхового стажу позивача.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст.139, 243-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, Харківська область, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №045550018768 від 08.04.2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, Харківська область, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ), зазначений у трудовій книжці НОМЕР_1 період роботи з 16.06.1983 року по 03.03.1994 року на Константиновском заводе «Автостекло» (мовою оригіналу).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, Харківська область, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) від 01.04.2024 року про дострокове призначення пенсії за віком, згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя О.В. Врона