26 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5513/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Ковальчука В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “КЛАУД КАСТЛ ЛАБ” до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару,
Товариство з обмеженою відповідальністю “КЛАУД КАСТЛ ЛАБ” (далі - ТОВ “КЛАУД КАСТЛ ЛАБ”) звернулося в суд з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару від 14.03.2024 №KT-UA205000-0023-2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в процесі здійснення господарської діяльності придбав у компанії FLAVORIKA SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA на підставі договору поставки від 15.11.2023 №2PL харчові ароматизатори (суміші запашних речовин) та подав до Волинської митниці митну декларацію (далі - МД) від 15.02.2024 №24UA205140011420U1 та товаросупровідні документи.
У графі 33 вказаної МД декларант зазначив код товару №1 відповідно до УКТ ЗЕД 3302109000 (“Суміші запашних речовин та суміші (включаючи спиртові розчини), одержані на основі однієї або кількох таких речовин, які застосовуються як промислова сировина; інші препарати на основі запашних речовин, які застосовуються у виробництві напоїв”), однак Волинська митниця прийняла оскаржуване рішення від 14.03.2024 №KT-UA205000-0023-2024, яким визначила код товару згідно з УКТ ЗЕД 2404199010 (“Рідини, що використовуються в електронних сигаретах, без вмісту нікотину”).
Вважає прийняте Волинською митницею рішення від 14.03.2024 №KT-UA205000-0023-2024 протиправним, оскільки декларантом визначено код імпортованого товару №1 у повній відповідності до вимог УКТ ЗЕД та на підстав класифікаційних ознак, які документально підтверджені експортером-виробником товару. У свою чергу Волинська митниця направила до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби (далі - СЛЕД Держмитслужби) проби товарів з метою встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, яка в результаті досліджень склала висновок від 29.02.2024 №142000-3203-0088, яким підтвердила відсутність наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у складі досліджених проб задекларованих товарів. Ніяких інших висновків СЛЕД Держмитслужби в результаті дослідження зроблено не було, оскільки ця експертна установа досліджувала тільки належність чи неналежність товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин, але ніяк не встановлювала визначальні характеристики згідно УКТ ЗЕД, яким відповідають проби зразків товарів.
З невідомих причин, діючи упереджено, без будь-якого правового обґрунтування та нормативної підстави інспектор Волинської митниці класифікував товари за кодом УКТ ЗЕД 2404199010 як “Рідини, що використовуються в електронних сигаретах, без вмісту нікотину”.
Вважає дії Волинської митниці непослідовними та нелогічними, а ввезений в адресу позивача товар №1 за своїми характеристиками не може бути рідиною, що використовується в електронних сигаретах, оскільки складовою рідини для електронних сигарет є гліцерин (E422), який не входить як складова одиниця товару №1, що також підтверджено висновком СЛЕД Держмитслужби від 29.02.2024 №142000-3203-0088.
Просить врахувати, що товар за кодом 2404199010 не може продаватися у роздріб, адже виробником-експортером встановлено, що це є небезпечна хімічна речовина, і реалізація її кінцевому споживачу (людині) прямо заборонена законодавством України. У зв'язку з цим вважає, що позивач не міг імпортувати на митну територію України готові рідини для електронних сигарет, які ароматизовані, навіть з огляду на зміни в чинному законодавстві України, оскільки з 11 липня 2023 року заборонено ввозити на територію України без повідомлення Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення будь-які рідини (нікотиновмісні чи без вмісту нікотину), котрі мають характерний запах чи смак, тобто ті, які насичені ароматизаторами.
Задекларований товар №1, з урахуванням паспортів безпеки, не може бути самостійним кінцевим продуктом для прямого споживання людиною. Імпортовані товари є ароматизаторами, які призначені для використання у харчовій промисловості при виробництві різноманітних харчових продуктів, в тому числі для ароматизації. Задекларовані товари не є рідиною, що використовується в електронних сигаретах без вмісту нікотину, адже вказані ароматизатори не готові для застосування без будь-яких інших речовин, а товар №1 є лише сировиною для виробництва, тобто не є кінцевим для споживання продуктом.
Також вказує на те, що попередні поставки вказаних товарів були успішно розмитнені Волинською митницею за аналогічним кодом класифікації товару “3302” як “Суміші запашних речовин, харчові ароматизатори в асортименті”, внаслідок чого незрозуміла відсутність єдиного підходу при проведенні митного оформлення аналогічного товару в частині їх класифікації згідно з УКТ ЗЕД.
Таким чином, вважає, що ТОВ “КЛАУД КАСТЛ ЛАБ” правильно визначено код імпортованого товару №1 у повній відповідності до вимог УКТ ЗЕД та на підставі класифікаційних ознак, що є документально підтвердженими наданими від експортера документами.
На підтвердження вірного визначення коду класифікації товарів позивач надає висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 05.07.2023 №12.2-18-2/8490 та висновок експерта №СЕ-12 судової товарознавчої експертизи від 20.05.2024.
З урахуванням наведеного вважає, що відповідачем не надано доказів, що декларантом було подано недостовірні документи про товар, що дає підстави стверджувати про передчасність винесення рішення про визначення коду товару від 14.03.2024 №KT-UA205000-0023-2024, а тому просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного рішення, оскільки головною умовою класифікації товару у товарній позиції “3302” є те, що він повинен використовуватися як сировина для виробництва парфумерії, продуктів харчування або напоїв або в інших галузях промисловості, а як свідчить інформація щодо виду діяльності позивача, його зовнішньоекономічні операції та внутрішні операції з купівлі-продажу товарів, ТОВ “КЛАУД КАСТЛ ЛАБ” не є промисловим підприємством, яке має виробничі потужності для виготовлення харчової чи хімічної промисловості. Співставляючи сукупність наявних попередніх митних оформлень товару позивачем, відповідач стверджує, що імпортовані та придбані ним товари, у тому числі оцінюваний товар, призначені та застосовуються для виготовлення рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Також звертає увагу на те, що на офіційному веб-сайті в базі даних класифікаційних рішень Європейського Співтовариства наявне рішення FRBTIFR-BTI-2023-05988 від 14.02.2024 року, відповідно до якого товар “суміші концентрованих запашних речовин на основі харчових ароматизаторів і пропіленгліколю в рідкій формі, які використовуються як основний матеріал для промисловості, або ароматизатор у харчових продуктах, або як ароматизатор для електронних сигарет, розфасований для роздрібної торгівлі у флаконі по 30 мл” класифіковано за кодом 2404 19 90.
Враховуючи те, що оцінюваний товар не відповідає вимогам самої назви товарної позиції “3302”, оскільки не може використовуватися як промислова речовина для виробництва парфумерії, продуктів харчування або напоїв або в інших галузях промисловості, вважає, що рішення про визначення коду товару від 14.03.2024 №KT-UA205000-0023-2024 є законним та обґрунтованим, а тому просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою суду від 26.06.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з участю сторін.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ “КЛАУД КАСТЛ ЛАБ” зареєстроване 05.01.2023 як юридична особа, видами діяльності якого є: 20.59 Виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у., 20.13 Виробництво інших основних неорганічних хімічних речовин, 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 10.89 Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у., 18.13 Виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг, 20.14 Виробництво інших основних органічних хімічних речовин, 46.35 Оптова торгівля тютюновими виробами, 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами, 82.92 Пакування.
В процесі здійснення господарської діяльності ТОВ “КЛАУД КАСТЛ ЛАБ” (Покупець) та компанія FLAVORIKA SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA (Постачальник) 15.11.2023 уклали договір поставки №2PL. За умовами цього договору Постачальник продає, а Покупець купує харчові ароматизатори (надалі - товар) в кількості та за цінами, що викладені в Специфікації. Поставка харчових ароматизаторів здійснюється партіями в асортименті та за цінами відповідно до Специфікації.
ТОВ “КЛАУД КАСТЛ ЛАБ” через уповноваженого декларанта на митний пост Волинської митниці подало МД від 15.02.2024 №24UA205140011420U1, за якою задекларовано ввезення товару №1: “Суміші запашних речовин, харчові ароматизатори: Харчовий ароматизатор зі смаком морелі (5000 мл.), арт. - 1 шт; Харчовий ароматизатор зі смаком кавуна (5000 мл.), арт. - 2 шт; Харчовий ароматизатор зі смаком кактуса (5000 мл.), арт.- 1 шт; Харчовий ароматизатор зі смаком кактуса (1000 мл.), арт.- 2 шт; Харчовий ароматизатор із кисло-солодким смаком (5000 мл.), арт.- 3 шт; Харчовий ароматизатор зі смаком пітаї (5000мл.), арт.- 1 шт; Харчовий ароматизатор зі смаком рожевого пуншу (5000 мл.), арт.- 5 шт; Харчовий ароматизатор зі смаком пирога (5 кг.), арт.- 1 шт; Харчовий ароматизатор зі смаком фруктів та м'яти (5000 мл.), арт.- 2 шт; Харчовий ароматизатор зі смаком чорного чаю (5000 мл.), арт.- 1 шт; Харчовий ароматизатор зі смаком ягід (5000 мл.), арт.- 2 шт; Харчовий ароматизатор зі смаком банану (5000 мл.), арт.- 1 шт; Харчовий ароматизатор зі смаком вишні (5000 мл.), арт.- 2 шт; Харчовий ароматизатор зі смаком алое (5000 мл.), арт.- 2 шт; Харчовий ароматизатор зі смаком полуниці (1000 мл.), арт.- 3 шт; Харчовий ароматизатор зі смаком огірка (5000 мл.), арт.- 1 шт; Харчовий ароматизатор зі смаком черешні (5000 мл.), арт. - 2 шт; Харчовий ароматизатор зі смаком черешні (1000 мл.), арт.- 2 шт; Харчовий ароматизатор зі смаком огірка (1000 мл.), арт. - 2 шт. Торгівельна марка: FLAVORIKA SP.Z.O.O. Виробник: FLAVORIKA SP.Z.O.O., PL”.
У графі 33 цієї МД визначено код товару “3302109000”.
До митного оформлення разом із вказаною МД було подано пакет документів: специфікації на кожен вид ароматизаторів та паспорти безпеки; пакувальний лист (Packing list) № 5043 від 08.02.2024; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № F/77/02/2024 від 08.02.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) б/н від 12.02.2024; декларацію про походження товару (Declaration of origin) №5043 від 08.02.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №16 від 14.02.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №1 від 14.02.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1 від 01.06.2023; договір про надання послуг митного брокера №29/09/12/23 від 09.12.2023; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №11081326 від 14.02.2024; копію митної декларації країни відправлення №23PL301010E0191090 від 13.02.2024.
Волинською митницею було відібрано проби товару №1, про що складено відповідний акт про взяття проб і зразків товарів для митного оформлення. Взяті проби були направлені до СЛЕД Держмитслужби. За результатами дослідження СЛЕД Держмитслужби 29.02.2024 склала висновок №142000-3203-0088.
14.03.2024 Волинською митницею винесено рішення №КТ-UA205000-0023-2024 про визначення коду товару. Зазначеним класифікаційним рішенням зроблено висновок, що ввезений на адресу ТОВ “КЛАУД КАСТЛ ЛАБ” товар №1 в графі №31 (опис товару) слід зазначати: “Рідини, що використовуються в електронних сигаретах, без вмісту нікотину: ароматизатор зі смаком морелі (5000 мл), склад: пропіленгліколь, триацетин, етилгексаноат, 2-гексен-1-ол ацетат, ліналоол, бензилетаноат, гераніол, дамасценон; ароматизатор зі смаком кавуна (5000 мл), склад: пропіленгліколь, етилбутират, 3-гексен-1-ол, ізоамілетаноат, етилпентаноат, 3-гексен-1-олацетат, бензиловий спирт, етилмальтол, гераніол, пропілгексаноат, алілгексаноат; ароматизатор зі смаком кактуса (5000 мл, 1000 мл), склад: пропіленгліколь, етилбутират, 3-гексен-1-ол, ізоамілацетат, етилгентаноат, ліналоол, ванілін, нерилаетат, бета-іонон, цитраль; ароматизатор із кисло-солодким смаком (5000 мл), склад: пропіленгліколь, етилбутират, пінен, ізоамілацетат, терпілен, лімонен, ліналоол, терпінеол, ліналилацетат, гераніаль, нерилацетат, геранілацетат, ванілін; ароматизатор зі смаком пітаї (5000 мл), склад: пропіленгліколь, етилбутират, 3-гексен-1-ол, ізоамілацетат, ізобутилбутират, етилгексаноат, бензиловий спирт, етилгептаноат, ліналоол. гераніолацетат, ванілін, іонон; ароматизатор зі смаком рожевого пуншу (5000 мл), склад: пропіленгліколь. етилбутират. 3-гексен-1-ол, ізоамілацетат, етилпентаноат, етилгексаноат, 3-гексен-1- олацегат, лімонен, ліналоол, ментол, мальтол, бензилацетат, гераніол; ароматизатор зі смаком пирога (5 кг), склад: пропіленгліколь, триацетин, 2-гексаналь, 2-метил- бутанова кислота, лімонен, мальтол, ванілін, альфа-терпінеол; ароматизатор зі смаком фруктів та м'яти (5000 мл), склад: пропіленгліколь. 2-метил-бутанова кислота, етилпентаноат, ізобутилбутаноат, ізоамілвалеріанат, ментол, іонон; ароматизатор зі смаком чорного чаю (5000 мл), склад: триацетин, пінен, лімонен, терпінен, ліналоол, гераніолаетат, дамаскон, персиковий лактон; ароматизатор зі смаком ягід (5000 мл), склад: пропіленгліколь, 3-гексен-1-ол, етилкапроат, 3-гексен-1-олацетат, бутилізовалерат, ізоамілвалеріанат, ванілін, етилмальтол, ціннамаль, іонон, малиновий кетон, анісовий альдегід, дигідрометилжасмонат; ароматизатор зі смаком банану (5000 мл), склад: пропіленгліколь, етилбутаноат, ізоамілетаноат, З-гексен-1- олацетат, бензиловий спирт, евгенол, ліналілацетат; ароматизатор зі смаком вишні (5000 мл), склад: пропіленгліколь, діацетин, бензальдегід, бензиловий спирт, бензилацетат; ароматизатор зі смаком алое (5000 мл), склад: триацетин, 3-гідрокси-2- бутанон, етилбутират, бензальдегід, бензиловий спирт, етилмальтол, анісовий альдегід, ванілін; ароматизатор зі смаком полуниці (1000 мл), склад: пропіленгліколь, етилбутират, 2-метилбутанова кислота, З-гексен-1-ол, 1-гексанол, етилкапроат, З- гексен-1-олацетат, фуранеол, ізоамілвалеріанат, мальтол, метилцаннамат; ароматизатор зі смаком огірка (5000 мл, 1000 мл), склад: триацетин, З-гексен-1-ол, лімонен, З-гексен-1-ол ацетат, нерол, мелональ; ароматизатор зі смаком черешні (5000 мл, 1000 мл), склад: пропіленгліколь, триацетин, З-гексен-1-ол, бензиловий спирт, лімонен, бензальдегід, бензилацетат, анісовий альдегід, гераніолацетат. Торгівельна марка: FLAVORIKA SP.Z.O.O.. Виробник: FLAVORIKA SP.Z.O.O., PL.”, а у графі 33 МД слід вказати код товару “2404199010”.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 69 Митного кодексу України (далі - МК України) товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Згідно із частинами першою - четвертою статті 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
За правилами частини першої статті 68 МК України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 428 (Порядку № 428), УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України “Про Митний тариф України”, що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів. УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).
Статтею 1 Закону України “Про Митний тариф України” від 19.10.2022
№2697-IX визначено, що цим Законом встановлюється Митний тариф України. Митний тариф України є невід'ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.
На виконання положень статті 68 МК України, Порядку №428, наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 №256 затверджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.
Так, відповідно щодо пояснень до товарної позиції 3302, остання має назву “Сумiшi запашних речовин та сумiшi (включаючи спиртовi розчини), одержанi на основi однiєї або кiлькох таких речовин, якi застосовуються як промислова сировина; iншi препарати на основі запашних речовин, якi застосовуються у виробництвi напоїв”, зокрема: “для використання у харчовiй промисловостi” - код “3302109000”.
До цієї товарної позиції включаються такі суміші за умови, що вони використовуються як сировина для виробництва парфумерії, продуктів харчування або напоїв (наприклад, у кондитерських виробах, для ароматизації харчових продуктів чи напоїв) або в інших галузях промисловості (наприклад, у миловарній):
(1) суміші ефірних олій;
(2) суміші резиноїдів;
(3) суміші екстрактів ефірних олій із смолистих речовин;
(4) суміші синтетичних ароматичних речовин;
(5) суміші, що складаються з двох або більше запашних речовин (ефірні олії, резиноїди, екстракти ефірних олій чи синтетичні ароматичні речовини);
(6) суміші з однієї або кількох запашних речовин (ефірні олії, резиноїди, екстракти ефірних олій чи синтетичні ароматичні речовини) разом з доданими розріджувачами чи носіями, такими як рослинна олія, декстроза або крохмаль;
(7) суміші окремо або в сполученні з розріджувачами чи носіями, або з вмістом спирту, продуктів інших груп (наприклад, спецій) з однією або кількома запашними речовинами (ефірні олії, резиноїди, екстракти ефірних олій або синтетичні ароматичні речовини) за умови, що ці речовини є основою суміші.
Продукти, одержані видаленням одного або кількох інгредієнтів з ефірної олії, резиноїду чи екстракту ефірної олії, так що вміст кінцевого продукту значно відрізняється від вмісту первинного, також є сумішами цієї товарної позиції. Прикладами таких продуктів є ментонова олія (одержана під час виморожування олії м'яти перцевої з подальшим обробленням борною кислотою для видалення більшої частини ментолу та з вмістом, серед іншого, 63 % ментону та 16 % ментолу), біла камфорна олія (одержана з камфорної олії виморожуванням і перегонкою для видалення камфори та сафролу з вмістом 30 - 40 % цінеолу плюс діпентен, пінен, камфен і т.д.) і гераніол (одержаний фракційною перегонкою цитронелолової олії з вмістом 50 - 77 % гераніолу з різними кількостями цитронелолу та неролу).
Зокрема, до цієї товарної позиції включаються парфумерні основи, що складаються з сумішей ефірних олій і фіксаторів, не готові до застосування без додання спирту. До цієї товарної позиції включаються також розчини в спирті (наприклад, етиловому, ізопропіловому) однієї або кількох запашних речовин за умови, що ці розчини використовують як сировину для виробництва парфумерії, харчових продуктів, напоїв або іншої промислової продукції.
До цієї товарної позиції також включаються інші препарати на основі запашних речовин, що використовуються для виробництва напоїв. Такі препарати можуть містити або не містити спирт та можуть бути використані для виробництва алкогольних або безалкогольних напоїв. Вони повинні бути основані на одній або кількох запашних речовинах, описаних у примітці 2 до цієї групи, та використовуються для надання напоям, у першу чергу, аромату, а у другу чергу - смаку. Такі препарати зазвичай містять відносно невеликі кількості запашних речовин, які характеризують властивості напою; вони також можуть містити соки, барвник, підкислювачі, підсолоджувачі і т.п. за умови, що препарати зберігають характер запашних речовин. У тому вигляді як вони представлені, ці препарати не призначені для використання як напої і, таким чином, не можуть розглядатись як напої групи 22.
До цієї товарної позиції не включаються алкогольні та безалкогольні складені препарати, які використовують у процесі виготовлення напоїв на основі речовин, крім запашних, описаних у Примітці 2 до цієї групи (товарна позиція 2106, якщо вони не зазначені в іншому місці УКТЗЕД).
Натомість до товарної позиції “2404199010” включаються “рідини, що використовуються в електронних сигаретах, що містяться, зокрема в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях”.
Волинська митниця прийняла рішення про визначення коду товару від 14.03.2024 №KT-UA205000-0023-2024, відповідно до якого товар №1 віднесено до “рідин, що використовуються в електронних сигаретах” та відповідно визначено код товару “2404199010”.
Суд не погоджується із такою класифікацією митницею спірного товару з таких підстав.
Як вбачається із специфікацій, пакувального листа №5043 від 08.02.2024, декларації країни відправлення №24PL301010E0191090 від 13.02.2024, доданих до МД від 15.02.2024 №24UA205140011420U1, код спірних товарів визначений виробником-експортером компанією FLAVORIKA SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA за товарною позицією “3302.10.10.00”, тобто віднесено до товарної позиції 3302.
Саме тому декларант відобразив в графі 33 МД від 15.02.2024 №24UA205140011420U1 код товару “3302109000” відповідно до УКТ ЗЕД. Заявою від 09.05.2024 виробник-експортер компанія FLAVORIKA SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA підтвердила, що активно експортує свої ароматизатори того ж типу, що імпортує ТОВ “КЛАУД КАСТЛ ЛАБ” за накладною №F/77/02/2024 від 08.02.2024. Аналогічні товари ця компанія експортує іншим покупцям з України та підтверджує, що під час експорту вищезазначених товарів завжди застосовувалася митна тарифна група 3302, а також те, що характеристики товару згідно інвойсу №F/77/02/2024 від 08.02.2024 та інші однотипні товари повністю відповідають тарифній групі 3302.
Суд зауважує, що відповідно до висновку №142000-3203-0088, складеного 29.02.2024 СЛЕД Держмитслужби, в результаті проведених досліджень хімічні сполуки, що включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770 (із змінами і доповненнями), у складі всіх наданих проб не виявлені. Вказаним висновком жодним чином не встановлено невірного відображення декларантом в митній декларації від 15.02.2024 №24UA205140011420U1 коду товару.
З урахуванням цього суд приходить до висновку про безпідставність визначення Волинською митницею коду спірного товару №1 у товарній позиції “2404199010”, а саме віднесення до категорії “рідини, що використовуються в електронних сигаретах, що містяться, зокрема в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях”.
З матеріалів справи слідує, що митницею здійснено огляд товару №1, за результатами якого складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 19.02.2024, яким встановлено, що за зовнішнім виглядом товар відповідає даним, заявленим в митній декларації та в товаросупровідних документах. До відзиву відповідач також додає фотографії товару №1, з яких вбачається знаходження товару у пластикових ємностях 5000 мл та 1000 мл. Тобто, вказаний товар №1 знаходився аж ніяк не у картриджах чи в заправних контейнерах, у яких містяться рідини, що використовуються в електронних сигаретах.
До того ж, у відзиві представник відповідача вказує, що на офіційному веб-сайті в базі даних класифікаційних рішень Європейського Співтовариства наявне рішення FRBTIFR-BTI-2023-05988 від 14.02.2024 року, відповідно до якого товар “суміші концентрованих запашних речовин на основі харчових ароматизаторів і пропіленгліколю в рідкій формі, які використовуються як основний матеріал для промисловості, або ароматизатор у харчових продуктах, або як ароматизатор для електронних сигарет, розфасований для роздрібної торгівлі у флаконі по 30 мл” класифіковано за кодом 2404 19 90. У спірному ж випадку, як зазначено вище, товар №1 розфасований у ємності по 5000 мл та 1000 мл, який не передбачений для роздрібної торгівлі, а навпаки, що визнається сторонами, який використовується як сировина для виробництва продукції в галузях промисловості. Позивач відповідно до видів економічної діяльності не позбавлений можливості в подальшому здійснювати оптову торгівлю такими хімічними продуктами або виробництво іншої хімічної продукції чи продуктів.
Мотивація відповідача у прийнятті спірного рішення обумовлена можливістю використання позивачем спірного товару для виготовлення рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Однак таке судження є лише припущенням, яке не може бути обґрунтованою підставою для прийняття рішення про визначення коду товару на підставі іншої товарної позиції, яка не відповідає характерним ознакам оцінюваного товару.
Спірний же товар підпадає до ознак товарної позиції 3302, до якої включаються суміші, які використовуються як сировина для виробництва парфумерії, продуктів харчування або напоїв (наприклад, у кондитерських виробах, для ароматизації харчових продуктів чи напоїв) або в інших галузях промисловості (наприклад, у миловарній).
Гіпотетична можливість використання спірного товару для виготовлення рідин, що використовуються в електронних сигаретах не є легітимною метою для зміни товарної позиції задекларованого товару №1, який на момент декларування не був “рідиною, що використовуються в електронних сигаретах” та не був кінцевим продуктом для споживання.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Суд під час розгляду справи також враховує висновок експерта №СЕ-12 судової товарознавчої експертизи від 20.05.2024, складеного судовим експертом Волинської торгово-промислової палати Цепою Ю.В., обізнаною про кримінальну відповідальність за статтею 384 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок, про що міститься відповідна розписка у цьому висновку.
При проведенні дослідження експерт керувалася такими документами: копіями специфікацій та паспортів безпеки з перекладом на українську мову харчових ароматизаторів, які зазначені як товар №1 у МД від 15.02.2024 №24UA205140011420U1; копією МД від 15.02.2024 №24UA205140011420U1; копією рахунку-фактури з перекладом на українську мову №F/77/02/2024 від 08.02.2024; копією договору поставки №2PL від 15.11.2023; копією митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову №23PL301010E0191090 від 13.02.2024; лист від компанії-виробника з перекладом на українську мову від 19.04.2024.
В ході дослідження судовим експертом встановлено, що згідно інформації з копій специфікацій та паспортів безпеки надані на дослідження ароматизатори по зовнішньому вигляду є рідиною, в кольоровій гамі від безбарвного до жовтого, смак та запах властивий наповнювачу. Продукти, позначені піктограмою «TSE/BSE free» - це конкретна група продуктів, які були перевірені на наявність патогенних мікроорганізмів, наприклад, що викликають трансмісивну губчасту енцефалопатію (TSE) і губчасту енцефалопатію великої рогатої худоби (BSE). Продукція та сировина з портфоліо PCC Group, позначені цією піктограмою, пройшли суворі мікробіологічні випробування та не становлять жодного ризику для здоров'я та життя людини.
Продукт (ароматизатор) не піддавався радіаційній обробці/іонізуючому випромінюванню, не містить ГМО інгредієнтів.
В складі ароматизаторів присутні наступні інгредієнти: ароматичні речовини; гліколь [Е1520] в межах - від 20% до 89%; триацетин [Е1518] - від 22 до 95%.
За результатами дослідження судовим експертом зроблено висновок, що ароматизатори харчові в асортименті, з урахуванням фізико-хімічних особливостей, можна класифікувати: розділ VI “Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості”; група 33 “Ефірні олії та резиноїди; парфумерні, косметичні та туалетні препарати”; у товарній позиції 3302 термін “запашні речовини” означає лише речовини товарної позиції 3301, запашні компоненти, видобуті з цих речовин, і синтетичні ароматичні речовини; товарна позиція 3302 “Суміші запашних речовин та суміші (включаючи спиртові розчини), одержані на основі однієї або кількох таких речовин, які застосовуються як промислова сировина; інші препарати на основі запашних речовин, які застосовуються у виробництві напоїв”; товарна підпозиція 3302 10 - “для використання у харчовій промисловості або для виробництва напоїв”; товарна підкатегорія 3302 10 90 00 - “для використання у харчовій промисловості”.
До цієї товарної позиції включаються такі суміші за умови, що вони використовуються як сировина для виробництва парфумерії, продуктів харчування або напоїв (наприклад, у кондитерських виробах, для ароматизації харчових продуктів чи напоїв) або в інших галузях промисловості (наприклад, у миловарній).
Відтак, судовий експерт дійшов висновку, що задекларований позивачем в МД від 15.02.2024 №24UA205140011420U1 товар №1 слід віднести до товарної підкатегорії 3302 10 90 00, а саме до сумішей запашних речовин для використання у харчовій промисловості.
Вказаний висновок експерта узгоджується також з іншими письмовими доказами у справі, в яких зазначено, що задекларовані товари є: сумішами запашних речовин, які застосовуються як промислова сировина у харчовій промисловості, та які слід визначати за кодом товару “3302109000”.
Доводи відповідача, що задекларовані товари необхідно класифікувати за кодом “2404199010” як рідини, що використовуються в електронних сигаретах, що містяться, зокрема в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях суд вважає безпідставними, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується правильність віднесення позивачем задекларованих товарів згідно з призначенням.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що Волинська митниця оскаржуваним рішенням про визначення коду товару від 14.03.2024 №KT-UA205000-0023-2024 безпідставно класифікувала спірний товар за кодом УКТ ЗЕД 2404199010, а тому таке рішення є необґрунтованим, яке слід визнати протиправним та скасувати, у зв'язку з чим позовні вимоги належить задовольнити повністю.
відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач за подання даного позову сплатив судовий збір в сумі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №490 від 21.05.2024. Однак, суд звертає увагу, що відповідно до вимог Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду даного позову про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару позивачу необхідно було сплатити судовий збір як за позовну заяву немайнового характеру, подану в електронній формі із застосуванням коефіцієнту 0,8 в сумі 2422,40 грн.
Проте, позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Отже, питання про повернення судового збору, сплаченого в більшому розмір, ніж встановлено законом, а саме в сумі 605,60 грн може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду відповідно до статті 7 Закону України “Про судовий збір”.
Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30000,00 грн, витрат за проведену судову товарознавчу експертизу у сумі 18000,00 грн та витрат за проведений письмовий переклад у сумі 39560,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас частинами четвертою, п'ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У пункті 269 Рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України” Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі “Іатрідіс проти Греції” (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Як вбачається із доданих письмових доказів (договору про надання правової допомоги від 01.05.2024 №108-ЮП, рахунку-фактури №574 від 29.05.2024, попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат (в тому числі витрат на професійну правничу допомогу) від 21.05.2024 №21/05-24, акта №574 приймання-передачі наданих послуг від 29.05.2024, платіжної інструкції №534 від 10.06.2024), позивач сплатив Адвокатському Бюро “Крючкова” кошти в загальній сумі 30000,00 грн на оплату правничої допомоги, яка відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат (в тому числі витрат на професійну правничу допомогу) від 21.05.2024 №21/05-24 складається з: ознайомлення керівника позивача із процесуальними правами та обов'язками щодо захисту прав та інтересів порушеного права - 1 год.; ознайомлення з рішенням від 14.03.2024 №KT-UA205000-0023-2024 про визначення коду товару - 2 год.; збір та аналіз документів для проведення судової експертизи ввезеного в адресу ТОВ “КЛАУД КАСТЛ ЛАБ” товару №1 - 2 год.; пошук інформації щодо класифікації товарів Всесвітньою митною організацією - 3 год.; вивчення судової практики з відповідних правовідносин - 2 год.; складання та подання вищевикладеної позовної заяви - 5 год. Орієнтовна сума витрат на правничу допомогу становить 30000,00 грн.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.
Крім того, враховуючи вимоги статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев'ятою статті 139 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Таким чином, з наведеної правової позиції слідує, що суд вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката як за клопотанням сторони, так і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев'ятою статті 139 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
На думку суду, заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною, а тому, враховуючи предмет спору, незначну складність справи, заявлене представником відповідача клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.
При цьому, суд зазначає, що ознайомлення керівника позивача із процесуальними правами та обов'язками щодо захисту прав та інтересів порушеного права, ознайомлення з оскаржуваним рішенням, збір та аналіз документів для проведення судової експертизи ввезеного в адресу ТОВ “КЛАУД КАСТЛ ЛАБ” товару, пошук інформації щодо класифікації товарів Всесвітньою митною організацією, вивчення судової практики з відповідних правовідносин включається до витрат, пов'язаних зі складанням позовної заяви, охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду, а тому дані витрати повинен понести позивач.
За приписами ч. 1 ст. 104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Положення статті 137 КАС передбачають, що судом встановлюється розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Таким чином КАС України встановлює порядок проведення експертизи на замовлення учасника справи та порядок відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.11.2023 по справі №712/4126/22 (провадження № 14-123цс23) щодо відшкодування витрат за проведення експертизи дійшла наступних висновків: «… Витрати, пов'язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат (стаття 132, КАС України, стаття 123 ГПК України, стаття 133 ЦПК України).
Висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду з позовом, а те, чи пов'язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.
Отже, відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі.
Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов'язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.
Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує конструкцію передбачуваності застосування процесуальних норм, отже, не є такою, що відповідає принципу верховенства права.
Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов'язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.
Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує конструкцію передбачуваності застосування процесуальних норм, отже, не є такою, що відповідає принципу верховенства права...».
Суд зазначає, що предметом розгляду даної справи було вирішення питання правомірності рішення Волинської митниці про визначення коду товару від 14.03.2024 №KT-UA205000-0023-2024.
Разом із позовною заявою позивачем надано суду висновок експерта №СЕ-12 судової товарознавчої експертизи від 20.05.2024, складеного судовим експертом Волинської торгово-промислової палати Цепою Ю.В., обізнаною про кримінальну відповідальність за статтею 384 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок, про що міститься відповідна розписка у цьому висновку. Вказаним експертним висновком підтверджено код задекларованого позивачем товару №1 у МД від 15.02.2024 №24UA205140011420U1.
На підтвердження понесених витрат на проведення судової товарознавчої експертизи позивач надав копії наступних документів: заяву від 10.05.2024; договір №26 на надання послуг з виконання висновку експерта від 15.05.2024; рахунок на оплату №1195 від 15.05.2024; акт надання послуг №1319 від 20.05.2024; платіжну інструкцію №477 від 16.05.2024, з яких слідує вартість послуг у сумі 18000,00 грн, які оплачені позивачем.
Суд зауважує, що експертиза була проведена з метою подання позову, що зумовлено змістом спірних правовідносин та необхідністю підтвердження доводів позову про помилковість висновків відповідача щодо визначення коду товару оскаржуваним рішенням.
До того ж, суд зазначає, що зазначений висновок експерта враховано судом при вирішенні справи по суті як доказ відповідно до статті 72 КАС України.
На підставі викладеного суд доходить висновку про наявність підстав для відшкодування судових витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони в сумі 18000,00 грн, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Суд також враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі № 160/7049/19, які полягають у такому.
Склад та розмір витрат, пов'язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Так, позивач на понесення витрат на послуги з перекладу надав копії рахунку-фактури №062 від 05.04.2024 (предмет перекладу - “послуги з перекладу документації”) на суму 39560,00 грн.
Проте зі змісту рахунку-фактури №062 від 05.04.2024 неможливо встановити, які саме документи підлягали перекладу, обсяг послуг перекладу та зв'язок таких послуг із цією справою, при цьому відсутні докази оплати позивачем таких послуг, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення таких витрат в сумі 39560,00 грн з відповідача.
З урахуванням наведеного, на користь позивача підлягають до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн та витрати на підготовку експертного висновку в сумі 18000,00 грн, а всього на суму 25422,40 грн.
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про визначення коду товару від 14 березня 2024 року №KT-UA205000-0023-2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КЛАУД КАСТЛ ЛАБ” судові витрати в сумі 25422,40 грн (двадцять п'ять тисяч чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “КЛАУД КАСТЛ ЛАБ” (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, будинок 4А, код ЄДРПОУ 44967139).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 43958385).
Суддя В.Д. Ковальчук