про відмову у відкритті провадження у справі
25 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6445/24
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Каленюк Ж.В., вивчивши позовну заяву Ремень Лесі Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 як законний представник ОСОБА_1 звернулася в її інтересах з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій щодо ненарахування та невиплати з 01 травня 2024 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” (далі - Постанова №713); зобов'язання здійснити перерахунок та відновити з 01 травня 2024 року виплату пенсії у разі втрати годувальника з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до вказаної постанови та рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі №140/32310/23, без застосування поділу доплати рівними частинами між членами сім'ї померлого годувальника.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
У відкритті провадження у справі належить відмовити з таких мотивів та підстав.
Як слідує з позовної заяви, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі №140/32310/23, яке набрало законної сили 20 січня 2024 року, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести з 19 квітня 2023 року нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713.
В обгрунтування позову ОСОБА_2 зазначила, що листом від 11 червня 2024 року №7425-6489/Р-02/8-0300/24 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повідомило, що оскільки пенсія в разі втрати годувальника ОСОБА_3 з 16 січня 2015 року призначена на двох членів сім'ї, то згідно зі статтею 41 Закону України 09 квітня 1992 року №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (в редакцій чинній на момент прийняття Постанови №713) підвищення у сумі 2000,00 грн призначається на всіх членів сім'ї та ділиться між одержувачами цього виду пенсії рівними частками. Перерахований розмір пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 20 грудня 2023 року у справі №140/32310/23 становить 7555,60 грн, в тому числі підвищення у розмірі 1000,00 грн відповідно до Постанови №713.
Між тим з долученого до позовної заяви у справі №140/32310/23 листа Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 16 жовтня 2023 року №33000-32178/Р-02/8-0300/23 видно, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01 липня 2021 року була встановлена щомісячна доплата до пенсії в разі втрати годувальника по 1000,00 грн (шляхом поділу 2000,00 грн на обох), при цьому відповідач так само покликався на статтю 41 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Вирішуючи спір у справі №140/32310/23, суд дійшов висновку, що така доплата ОСОБА_1 має становити 2000,00 грн (про наявність двох утриманців суду було відомо за матеріалами справи). Тобто, спір вирішено судом, а інший спосіб тлумачення відповідачем висновків рішення суду у справі №140/32310/23, яке набрало законної сили, не може підставою для повторного перегляду такого рішення суду шляхом роз'яснення новим рішенням суду порядку і способу його виконання.
Фактично звернення до суду із цим позовом обумовлене невиконанням або неналежним виконанням рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі №140/32310/23, що набрало законної сили, яким Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зобов'язано провести з 19 квітня 2023 року нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати відповідно до Постанови №713, визначивши її розмір - 2000,00 грн.
Тобто, суд не тільки вирішив питання права у ОСОБА_1 на отримання щомісячної доплати до пенсії в разі втрати годувальника, а й конкретного її розміру (2000,00 грн). Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області рішення суду у справі №140/32310/23 не оскаржувало, зокрема, й щодо розміру щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 з огляду на двох членів сім'ї годувальника. При цьому щодо іншого члена сім'ї годувальника - ОСОБА_2 , як встановлено з комп'ютерної програми “Діловодство спеціалізованого суду”, також наявне судове рішення від 22 лютого 2024 року у справі №140/593/24 про зобов'язання виплачувати з 01 січня 2024 року щомісячну доплату у сумі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713.
Виплата ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в разі втрати годувальника не у відповідності до резолютивної частини рішення суду у справі №140/32310/23 з 01 травня 2024 року є підставою для примусового виконання рішення суду.
Суть звернення з новим позовом у справі зводиться до спонукання відповідача вчинити дії, покладені на нього рішенням суду від 20 грудня 2023 року у справі №140/32310/23, яке набрало законної сили 20 січня 2024 року.
Частиною першою статті 373 КАС України установлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Тож відмова боржника добровільно виконувати рішення суду повинна забезпечуватися в порядку, визначеному Законом України “Про виконавче провадження”.
15 березня 2024 року Волинський окружний адміністративний суд за заявою представника позивача ОСОБА_2 у справі №140/32310/23 видав виконавчий лист, строк пред'явлення якого до виконання - до 21 січня 2027 року.
Однак представник позивача звернулася до суду із новим позовом з тих самих правовідносин, щодо яких вирішено спір та які перейшли до стадії виконання судового рішення.
Вирішення питань, пов'язаних з виконанням суб'єктом владних повноважень судового рішення, також врегульовано у спосіб запровадження спеціального судового контролю, який не передбачає повторного звернення до суду із самостійним позовом.
Так у постановах від 17 квітня 2019 року (справа № 355/1648/15-а), від 12 травня 2020 року (справа №815/2252/16), від 16 грудня 2021 року (справа №170/167/17) Верховний Суд дійшов висновку, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, включає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Положеннями статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо. Крім того, приписами частини першої статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Таким чином, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов. Аналогічна правова позиція неодноразово висвітлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16 січня 2019 року (справа №686/23317/13-а), від 20 лютого 2019 року (справа №806/2143/15), від 31 січня 2022 року (справа №400/822/20), від 13 квітня 2022 року (справа №826/15178/18).
Наведені правові норми дають можливість суду реагувати на порушення з боку суб'єкта владних повноважень при виконанні рішення суду у стислі строки (заява в порядку статті 383 КАС України розглядається судом у десятиденний строк); невиконання рішення суду може мати негативні майнові наслідки для суб'єкта владних повноважень (статтею 382 КАС України передбачене накладення штрафу на посадових осіб суб'єкта владних повноважень, а статтею 75 Закону України “Про виконавче провадження” - на юридичну особу - боржника).
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 28 вересня 2021 року у справі №440/2130/21, за фактичної тотожності основних позовних вимог зміна підстави позову через незгоду з рішенням, дією чи бездіяльністю, вчиненої суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у попередній справі, процесуальні механізми реалізації якої описані судом вище, не можна вважати іншими позовними вимогами.
З урахуванням наведеного заявлені у цій справі позовні вимоги не підлягають розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, а можуть бути вирішені на підставі відповідної заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України в межах справи №140/32310/23 щодо повноти і правильності виконання резолютивної частини рішення суду про нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в разі втрати годувальника у сумі 2000,00 грн.
Крім того, позивач може також обрати інший спосіб захисту порушених прав, оскаржуючи рішення, дії або бездіяльність органу державної виконавчої служби щодо неналежного виконання судового рішення у вказаній справі.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Оскільки у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (про наявність у ОСОБА_1 права на отримання щомісячної доплати до пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Постанови №713 у сумі 2000,00 грн) є рішення, що набрало законної сили (у справі №140/32310/23), а спір щодо виконання рішення суду, яке набрало законної сили, не підлягає розгляду в окремому позовному провадженні (шляхом пред'явлення нового позову) з огляду на наявність як правових норм для примусового виконання судового рішення, так і встановлення судового контролю за його виконанням, то наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі.
Частиною п'ятою статті 170 КАС України передбачено, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись частиною першою статті 170, статтями 248, 256 КАС України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання суддею шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ж.В. Каленюк