м. Вінниця
24 червня 2024 р. Справа № 120/1380/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
05.02.2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Київській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 01.05.2022 року по 31.07.2023 року у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375;
- зобов?язати Головне управління Національної поліції в Київській області здійснити у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 01.05.2022 по 31.07.2023 у повному обсязі;
- стягнути з Головного управління Національної поліції України в Київській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що з травня 2022 року по вересень 2023 року він працював у Головному управлінню Національної поліції в Київській області.
У вересні 2023 року позивач звільнений з органів Національної поліції України, однак при звільненні йому не виплачено грошове забезпечення за період служби з травня 2022 року по 31.07.2023 року, зокрема, додаткової доплати за службу в особливих умовах (період дії карантину) передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375.
У зв'язку з чим, позивач в листопаді 2023 року звернувся до відповідача з заявою про виплату у повному обсязі його грошового забезпечення, зокрема, додаткової доплати за службу в особливих умовах (період дії карантину) передбачених постановою Кабінету Міністрів У країни від 29.04.2020 №375.
Однак, відповідач листом від 21.12.2023 року №29/Д-130 повідомив позивача, що спірна доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків забезпечують життєдіяльність населення на період карантину.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 12.02.2024 даний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України, із наданням відповідних доказів поважності причин пропуску такого строку; надання обгрунтованого розрахунку суми моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.
Ухвалою суду від 21.02.2024 року поновлено позивачу строк звернення до суду з цим позовом, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
12.03.2024 року представник відповідача подала відзив на позовну заяву, у якому вказав, що у Головному управлінні накази або інші розпорядчі документи за період з січня 2023 року по вересень 2023 року про встановлення додаткової доплати до грошового забезпечення поліцейським не видавалися.
Також представник відповідач вказала, що в Головному управлінні немає документів, що підтверджують факти забезпечення позивачем правопорядку і безпеки громадян, та те, що внаслідок виконання своїх обов?язків позивач мав безпосередній контакт з населенням у зазначеному вище періоді.
Тому, на думку представника відповідача, для здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення підстав немає.
При цьому, представник відповідач зауважує, що грошове забезпечення, яке було визначене позивачеві наказами Головного управління відповідно до положень Постанови № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", за період з січня по вересень 2023 року нараховане та виплачене йому у повному обсязі із дотриманням вимог Порядку та умов.
Щодо позовних вимог у частині стягнення моральної шкоди представник відповідач зазначає, що позивач не надав достатніх та допустимих доказів на підтвердження доводів про заподіяння йому відповідачем моральної шкоди на підставі ч. 2 ст. 23 ЦК України.
Враховуючи наведене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 18.03.2024 року у задоволенні клопотання представника Головного управління Національної поліції в Київській області про залучення співвідповідача, - відмовлено.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.
Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 01.09.2023 року № 188 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника відділу поліції № 1 Білоцерківського районного управління поліції, на підставі п.7 ч.1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" звільнено зі служби в поліції з 01.09.2023 року.
29.11.2023 року позивач звернувся з листом до відповідача, у якому просив нарахувати та виплатити йому за період служби з 01.05.2022 року по 31.07.2023 року додаткову доплату до грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 «Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни».
Відповідач листом від 29.12.2023 року №29/Д-754 повідомив позивача, що спірна доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків забезпечують життєдіяльність населення на період карантину. Однак відсутні документи, що підтверджують факти забезпечення позивачем правопорядку і безпеки громадян, та те, що внаслідок виконання своїх обов?язків позивач мав безпосередній контакт з населенням, а тому відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 01.05.2022 року по 31.07.2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року №375.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 01.05.2022 року по 31.07.2023 року у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року №375, позивач звернувся з позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами ст.65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визнано обов'язком громадянина України. Громадяни відбувають на військову службу відповідно до закону.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі - Закону № 580-VIII).
Згідно із ч. 1 ст. 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Частинами 3-5 статті 59 Закону № 580-VIII визначено, що рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.
Статтею 60 Закону № 580-VIII встановлено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції № 988 від 11.11.2015 (далі - постанова №988), грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до статті 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", у складі Державного бюджету України створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-СоV-2, та її наслідками на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину. Кошти зазначеного фонду спрямовуються на: додаткові доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби СОVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, а також доплати до заробітної плати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення, на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, визначений у рішенні Кабінету Міністрів України про встановлення карантину, до завершення здійснення зазначених заходів.
Вказані спірні відносини у даній справі регулюються постановою № 375, якою передбачені деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни і Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 06 квітня 2000 року № 1645-III (далі - Закон № 1645-III).
Пунктом 1 постанови № 375 установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2", та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 вказаної постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Згідно з пунктом 4 Постанови № 375 перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику. Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.
Аналіз наведених правових норм, надає суду підстави для висновку, що підставою для отримання доплати за Постановою № 375 є сукупність таких умов: 1) особа є, зокрема, поліцейським; 2) забезпечує життєдіяльність населення.
Забезпечення життєдіяльності населення - комплекс організаційних, економічних, соціальних та інших заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров'я, працездатності людей, які здійснюються з метою планування і підготовки до нормованого (у разі необхідності) забезпечення населення продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв'язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами в особливий період.
Пунктом 5 постанови № 375 передбачено, що доплати, визначені пунктами 2 і 3 вказаної постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
Таким чином, підставою для отримання доплати за постановою № 375 є сукупність таких певних умов, зокрема особа є поліцейським, який забезпечує життєдіяльність населення (забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України). При цьому, право на вказану доплату мають не усі поліцейські, а лише окремі категорії поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків, забезпечують життєдіяльність населення у зв'язку з чим мають з населенням безпосередній контакт, як то передбачене постановою № 375.
Щодо доводів позивача про те, що на підтвердження того, що ним було здійснено забезпечення правопорядку і безпеки громадян підтверджується розстановкою сил та засобів відділу поліції №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області під час проведення профілактичних заходів та території обслуговування спрямованих по дотримання воєнного режиму громадянами та охорону стратегічних об?єктів, також автопатрулювання на автомобілях, суд зазначає наступне.
Так, позивачем на підтвердження своєї позиції надано суду наступні документи:
- розстановку сил та засобів відділу поліції №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області під час проведення профілактичних заходів на території обслуговування спрямованих на дотримання воєнного режиму громадянами та охорону стратегічних об?єктів з 24.08.2022 року - 25.08.2022 року з 08.00 до 08.00. У якій вказано, що відповідальний - т.в.о.начальника ВП Домбровський В.В., піші патрулі з 08:00 до 20:00, автопатрулі з 08:00 до 18:00, блокпости з 22:00 до 05:00;
- розрахунок сил та засобів відділу поліції №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області під час проведення заходів з нагоди відзначення Дня Конституції України 28.06.2023 року з 09.00 год. Місце проведення урочистостей - м. Сквира. плоша Героїв Небесної Сотні. Група № 1 - начальник ВП підполковник поліції ОСОБА_1 та інші;
- розрахунок сил та засобів відділу поліції №1 Білоцерківського РУП ГУПІ в Київській області під час відзначення Дня Державного прапора України 23.08.2023 року з 08.30 год до завершення заходів. Місце проведення : м. Сквира, площа Героїв Небесної Сотні. Група № 1 - начальник ВП підполковник поліції Домбровський В.В. та інші
З наведеного, суд приходить до висновку про те, надані до матеріалів справи докази, не підтверджують того, що позивач, як поліцейський, у спірний період забезпечував життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання таких обов'язків мав безпосередній контакт з населенням.
Також суд зазначає, що на підставі вказаної розстановки сил та засобів, а також розрахунку сил та засобів, позивач залучався для несення служби з приводу відзначення Дня Конституції України 28.06.2023 року та відзначення Дня Державного прапора України 23.08.2023 року виключно як відповідальна особа, що не свідчить про виконання позивачем обов'язків з безпосередній контактом з населенням та забезпеченням життєдіяльності населення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян, а лише підтверджують факт виконання позивачем своїх службових обов'язків відповідно до посадової інструкції та закону.
Крім того, доплата до грошового забезпечення, передбачена постановою № 375, належна не усім поліцейським, які мають спілкування та контакти з населенням, а лише тим, які у період карантину забезпечували життєдіяльність населення - правопорядку і безпеки громадян, шляхом виконання завдань із поточного контролю за перебуванням осіб в місцях самоізоляції, контролю на вулицях, у парках, інших громадських місцях, забезпечення контролю за виконанням протиепідемічних вимог під час здійснення пасажирських перевезень та інших функцій забезпечення безпеки та порядку з метою дотримання правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 06.04.2000 року № 1645-III.
При цьому, контакту з населенням внаслідок виконання своїх обов'язків не мав, у зв'язку із чим така доплата йому не передбачена. Зворотного позивачем під час розгляду вказаних спірних правовідносин не доведено.
Як уже зазначалось, згідно з пунктом 4 Постанови № 375 персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.
При цьому, суд зауважує, що у даному випадку, позивачем не надано суду наказів керівництва, якими визначено персональний перелік поліцейських, які забезпечували правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов'язків мали безпосередній контакт з населенням, до якого включено, зокрема, і ОСОБА_1 , та встановлено додаткову доплату до грошового забезпечення у розмірі до 50 відсотків грошового забезпечення пропорційно до відпрацьованого часу в особливих умовах за спірний період, а саме з 01.05.2022 року по 31.07.2023 року.
Виконання позивачем посадових обов'язків упродовж всього періоду його служби під час карантину за своїм змістом безпосередньо не свідчить про право позивача на отримання додаткової доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375.
Аналогічний висновок міститься у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2023 року по справі №240/22100/22 та від 01.04.2024 року по справі 140/33598/23.
Водночас, суд зазначає, що матеріали справи не містять і доказів того, що позивачем оскаржувалася протиправна бездіяльність керівника щодо не включення до переліку осіб, яким здійснюється доплата.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог та, відповідно, наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
При розгляді даної справи суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Національної поліції України в Київській області (вул. Володимирська, 15, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40108616)
Суддя Дончик Віталій Володимирович