1[1]
24 червня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2022 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_9 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2022 року
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) 12.12.2000 року Харківським районний судом м. Києва за ст. ст. 141 ч. 2, 17 ч. 2, 141 ч. 2, 140 ч. 2, 42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 2) 24.12.2002 року Дарницьким районним судом м. Києва за ст. ст. 185 ч. 2, 186 ч. 2, 70 ч. 2, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 3) 03.11.2009 року Яготинським районним судом Київської області за ст. ст. 185 ч. 3, 71 КК України до 6 років позбавлення волі; 4) 20.03.2009 року Дарницьким районним судом м. Києва за ст. 190 ч. 2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 5) 04.03.2011 року Дарницьким районним судом м. Києва за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 6) 14.03.2013 року Зарічним районним судом м. Києва за ст. 190 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, 03.12.2014 року звільненого умовно-достроково з невідбутим строком покарання 9 місяців 3 дні; 7) 27.04.2017 року Шевченківським районним судом м. Києва за ст. ст. 15 ч. 2 185 ч. 3, 187 ч. 1, 358 ч. ч. 4, 1, 185 ч. 2 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, а також судимого 01.06.2020 року Святошинським районним судом м. Києва за ст. 187 ч. 2 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі; 22.06.2021 року Солом'янським районним судом м. Києва за ст. ст. 185 ч. 2, 190 ч. 2, 358 ч. 3, 187 ч. 2, 70 ч. ч. 1, 4 до 8 років позбавлення волі із конфіскацією усього належного йому майна,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді 6 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, призначених даним вироком та вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 22.06.2021 року, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна.
Початок строку відбування покарання відраховувати з 25.08.2019 року.
Зараховано в строк відбуття покарання термін попереднього ув'язнення на підставі вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 22.06.2021 року, з 11.06.2017 року по 13.06.2017 року включно, з 26.06.2017 року по 28.03.2019 року включно, з 01.06.2020 року по 02.07.2020 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, 14.09.2015 року приблизно о 18 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Зарічна, 16, неподалік станції метро «Славутич», помітивши раніше незнайомого неповнолітнього ОСОБА_10 , який рухався на вихід із станції метро, керуючись раптово виниклим злочинним умислом, направленим на повторне, відкрите заволодіння особистим майном, яке належить матері ОСОБА_10 - ОСОБА_11 , діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, знаходячись в приміщенні станції метро «Славутич» в м. Києві, підійшли до неповнолітнього ОСОБА_10 , та представившись останньому представниками правоохоронних органів, попросили його пройти із ними на вихід зі станції метро, на що той погодився, та почав рухатися за ОСОБА_7 та особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження. Пройшовши до будинку АДРЕСА_2 , між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 розпочався словесний конфлікт на ґрунті того, що останній начебто порушував громадський порядок. В цей момент у ОСОБА_10 задзвонив мобільний телефон, який він дістав із кишені штанів, та ОСОБА_7 , скориставшись нагодою, вирвав з його рук мобільний телефон марки «Lenovo А319», червоного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартістю 3000 грн., належний ОСОБА_11 , та передав телефон особі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження. Після цього ОСОБА_7 та особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, пішли у напрямку вул. Колекторна у м. Києві, проте при появі патрульної служби, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, заховала вказаний телефон на даху громадського транспорту. В подальшому останні були затримані працівниками міліції.
Окрім того, ОСОБА_7 , 17.05.2019 року близько 07 год. 00 хв., перебуваючи на території ринку, що за адресою: АДРЕСА_3 , помітивши раніше не знайому ОСОБА_12 , яка працює продавцем квітів на даному ринку та підготовлювала своє робоче місце, керуючись раптово виниклим злочинним умислом, направленим на повторне, відкрите викрадення чужого майна, підійшов до ОСОБА_12 , та шляхом ривка з шиї останньої, повторно, відкрито викрав ланцюжок із жовтого золота, 585 проби, вагою 15 г, вартістю 17595 грн. 19 коп. та хрестик із жовтого золота, 585 проби, вагою 5 г, вартістю 5865 грн. 06 коп. Після чого, ОСОБА_13 , з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_12 матеріального збитку на загальну суму 23460 грн. 25 коп.
Цим же вироком ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та виправдати його у зв'язку з недоведеністю, що ним вчинені кримінальні правопорушення.
В апеляційній скарзі прокурор Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 просить вирок Дарницького районного суду м. Києва від 12.07.2022 в частині визнання ОСОБА_7 невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. З ст. 185 КК України, скасувати та ухвалити новий вирок, за яким визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. З ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 6 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді 6 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених даним вироком та вироком Солом'янського районного суду міста Києва від 22.06.2021 остаточно призначити покарання у вигляді 8 років 6 місяців позбавлення волі
Прокурор вважає, що вирок суду є незаконним та відповідно до ст. ст. 409-411 КПК України, підлягає скасуванню у зв'язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Прокурор зазначає, що у ході досудового розслідування 25.09.2019 слідчим у кримінальному провадженні проведено слідчий експеримент за участю підозрюваного ОСОБА_7 у присутності понятих, в ході якого здійснювалась відеофіксація даної слідчої дії відеокамерою «Panasonic», де підозрюваний, перебуваючи за адресами вчинення кримінальних правопорушень показував куди саме він проникав, щоб потрапити у житло потерпілих та вказував які саме речі викрадав. При цьому за відсутності дозволу від власників квартир, підозрюваний був позбавлений можливості показати в приміщеннях, де саме знаходилися викрадені речі та як він заволодів ними.
Під час судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_7 вказав, що до вчинення крадіжок, поєднаних з проникненням у житло він не причетний, а під час проведення слідчого експерименту він під тиском працівників поліції давав зізнавальні показання.
Однак, при перегляді відео слідчого експерименту, вбачається, що ОСОБА_7 розповідає про обставини вчинення кримінального правопорушення послідовно, не нервуючись, у спокійній формі, тобто без ознак примусу.
Суд, дослідивши всі надані сторонами кримінального провадження докази та пояснення прийшов до хибного висновку, що в зазначеному протоколі проведення слідчого експерименту фактично викладені лише показання ОСОБА_7 , від яких він в судовому засіданні відмовився та визнав зазначений протокол недопустимим доказом при цьому взявши до уваги лише покази обвинуваченого в судовому засіданні.
На думку прокурора, суд допустив вибірковість в оцінці досліджених доказів, надавши перевагу доказам сторони захисту, та не дав належну правову оцінку всім дослідженим доказам в їх сукупності, ухвалив немотивований вирок, а докази сторони обвинувачення відхилив без належного спростування.
Очевидна необ'єктивна позиція суду щодо вибіркового дослідження доказів та неправильної їх оцінки і без зазначення підстав відхилення всупереч вимогам ст. 374 КПК України, призвела до незастосування закону, який підлягав застосуванню, і разом з цим до безпідставного виправдування обвинуваченого ОСОБА_7 , що на думку сторони обвинувачення, є істотним порушенням кримінального процесуального закону.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 просить змінити вирок Дарницького районного суду міста Києва відносно ОСОБА_7 , призначивши обвинуваченому покарання у виді 4 років позбавлення волі, та, зарахувавши строк перебування ОСОБА_7 під вартою з 13 грудня 2019 року по 12 липня 2022 року з розрахунку один день перебування під вартою за два дні позбавлення волі.
Захисник вважає, що призначене судом покарання є надто суворим та не відповідає особі обвинуваченого (ч. 2 ст. 409 КПК України), а зарахування строку попереднього ув'язнення здійснено невірно, всупереч правилам передбаченим ст. 72 КК України.
Суд, на думку захисника, невірно зазначив про відсутність обставин, які пом'якшують покарання, оскільки ОСОБА_7 за обома епізодами кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, визнав повністю свою винуватість, а це відповідно п.1 ч. 1 ст. 66 КК України є обставино, яка пом'якшує покарання.
Вказуючи на те, що ОСОБА_7 має судимості за корисливі злочини, захисника вважає, що нарешті він зробив належні висновки та бажає нормалізувати своє життя, а тому щиро кається, а отже, достатнім і належним покаранням за ч. 2 ст. 186 КК України є призначення покарання у виді 4 років позбавлення волі, оскільки 6 років позбавлення волі є надсуворим покаранням, враховуючи, що обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Також захисник вказує, що, судом не врахована редакція ч. 5 ст. 72 КК України, яка діяла на момент вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, по епізоду від 14.09.2015 року, та до строку покарання не зараховано попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, оскільки по вказаному провадженню запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 не обирався, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, по епізоду від 17.05.2019 року, у якому до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вчинено після 21.06.2017 року.
Водночас, 13.12.2019 року ухвалою Дарницького районного суду міста Києва у справі № 753/19076/19 постановлено об'єднати кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України з кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та присвоєно номер справи 753/21396/15-к.
Цією ж ухвалою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 до 10 лютого 2020 року включно.
Тобто внаслідок об'єднання кримінальних проваджень запобіжний захід у виді тримання під вартою був застосований до ОСОБА_7 не лише на підставі епізоду від 17.05.2017 року, а й від 14.09.2015 року.
Всі подальші ухвали щодо продовження строку тримання під вартою стосувалися епізоду ч. 2 ст. 185 КК України від 14.09.2015 року як з формальної точки зору (у вступній частині ухвали, наприклад), а й в мотивувальних частинах ухвал про продовження строків тримання під вартою.
Отже, вірним є обрахування зарахування строків попереднього ув'язнення ОСОБА_7 з 13 грудня 2019 року по дату оскаржуваного вироку (12 липня 2022 року), тобто з моменту об'єднання проваджень, в яке включався епізод грабежу від 14.09.2015 року.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить змінити вирок Дарницького районного суду міста Києва та призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі, а також зарахувати до строку покарання перебування ОСОБА_7 під вартою з 13 грудня 2019 року по 12 липня 2022 року з розрахунку один день перебування під вартою за два дні позбавлення волі.
При цьому в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_7 наведені доводи, аналогічні доводам апеляційної скарги захисника - ОСОБА_8 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали свої апеляційні скарги та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора та заперечував проти задоволення апеляцій обвинуваченого і захисника, дослідивши докази і обставини провадження та дані про особу обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, апеляційні скарги обвинуваченого і захисника підлягають до задоволення частково, виходячи з таких підстав.
Висновок про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та правильність кваліфікації його дій за вказаним законом в апеляціях обвинуваченого, захисника та прокурора не заперечуються.
При призначенні ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 186 КК України покарання суд врахував ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного, обставини провадження щодо кількості епізодів злочинної діяльності, дані про особу обвинуваченого та його оцінку подій, відсутність обставин, які обтяжують та пом'якшують покарання, та обґрунтовано призначив покарання у виді позбавлення волі в максимальному розмірі, передбаченому санкцією вказаної статті.
Доводи апеляційних скарг захисника та обвинуваченого щодо наявності обставини, яка пом'якшує покарання - щире каяття є безпідставними, оскільки визнання винуватості у злочині само по собі не може вважатись щирим каяттям, а матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_7 критично оцінив свої дії та висловив розкаяння по епізодах вчинення грабежу, а тому колегія суддів не убачає підстав для пом'якшення покарання, призначеного за ч. 2 ст. 186 КК України.
Враховуючи те, що ОСОБА_7 , будучи особою, яка має неодноразові судимості за вчинення корисливих злочинів, повторно вчинив два епізоди грабежу та враховуючи обставини скоєння злочинів, покарання у виді позбавлення волі у максимальному розмірі, передбаченому ч. 2 ст. 186 КК України, не є надто суворим, як це вважає захисник.
Отже, за відсутності підстав для пом'якшення покарання вирок суду в частині засудження ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 186 КК України необхідно залишити без змін.
Цей же вирок, на думку колегії суддів, підлягає до скасування в частині виправдання ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185 КК України з підстав, наведених в апеляції прокурора, з постановленням нового вироку апеляційним судом.
Провівши судове слідство, суд апеляційної інстанції встановив, що протягом травня-червня 2019 року ОСОБА_7 вчинив ряд крадіжок в м. Києві з проникненням у житло потерпілих за таких обставин.
Так, ОСОБА_7 , 09.05.2019 року близько 14 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, взяв викрутку та попрямував до тильної сторони вищевказаного будинку, де побачивши, що на другому поверсі привідчинене металопластикове вікно, спираючись на металеві грати, встановлені на вікнах першого поверху, за допомогою заздалегідь підготовленої викрутки, віджав вказане вікно на другому поверсі та проник у квартиру АДРЕСА_5 , що належить ОСОБА_14 . Перебуваючи всередині вказаної квартири, ОСОБА_13 таємно, з корисливих мотивів, викрав грошові кошти в сумі 1500 грн., які належать останній. Після чого, ОСОБА_13 покинув квартиру через вікно, та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_14 матеріального збитку на загальну суму 1500 грн.
Крім того, ОСОБА_7 , 05.06.2019 року близько 01 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_6 , діючи умисно, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, взяв викрутку та попрямував до тильної сторони вищевказаного будинку, де побачивши на другому поверсі металопластикове вікно, спираючись на металеві грати, що встановлені на вікнах першого поверху, за допомогою заздалегідь підготовленої викрутки, віджав вказане вікно на другому поверсі та проник у квартиру АДРЕСА_7 , що належить ОСОБА_15 . Перебуваючи всередині вказані квартири, ОСОБА_13 таємно, з корисливих мотивів, викрав майно, а саме: каблучку із білого золота, у вигляді півмісяця, 585 проби, вагою 3 г, вартістю 3713 грн. 14 коп., каблучку у вигляді кільця, із срібла, 925 проби, вагою 2 г, вартістю 240 грн. 30 коп., каблучку у вигляді кільця, із срібла, вагою 3 г, 925 проби, вартістю 360 грн. 45 коп., пару сережок, у вигляді ланцюжків, із срібла, 925 проби, загальною вагою 4 г, вартістю 480 грн. 61 коп., пару сережок у вигляді дуги, із срібла 925 проби, загальною вагою 3 г, вартістю 360 грн. 45 коп., обручку у вигляді кільця, із жовтого золота, вагою 5 г, 585 проби, вартістю 6.188 грн. 56 коп., каблучку у вигляді кільця, із срібла, 925 проби, вагою 3 г, вартістю 360 грн. 45 коп., сережки із срібла 925 проби, загальною вагою 3 г, у вигляді плоскої лінії, вартістю 360 грн. 45 коп. Після чого, ОСОБА_13 покинув квартиру через вікно, та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_15 матеріального збитку на загальну суму 12665 грн. 16 коп.
Крім того, ОСОБА_7 , 08.06.2019 року близько 01 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_8 , діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, взяв відмички та піднявся на 10-й поверх вищевказаного будинку, де за допомогою заздалегідь підготовлених відмичок, відкрив врізні замки дверей квартири, після чого таємно проник всередину квартири АДРЕСА_9 , яка належить ОСОБА_16 , в якій проживає ОСОБА_17 . Перебуваючи всередині вказаної квартири, ОСОБА_13 таємно, з корисливих мотивів, викрав грошові кошти в сумі 17000 грн., які належать ОСОБА_17 . Після чого, ОСОБА_13 покинув квартиру, та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_17 матеріального збитку на загальну суму 17000 грн.
Крім того, ОСОБА_7 , 12.06.2019 року близько 14 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_10 , діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, взяв відмички та піднявся на 9-й поверх вищевказаного будинку, та за допомогою заздалегідь підготовлених відмичок, відкрив врізні замки дверей квартири, після чого, таємно проник всередину квартири АДРЕСА_11 , яка належить ОСОБА_18 . Перебуваючи всередині вказаної квартири, ОСОБА_13 таємно, з корисливих мотивів, викрав грошові кошти в сумі 400 грн., 20 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 12.06.2019 року становить 525 грн.), 10 євро (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 12.06.2019 року становить 297 грн.), які належать ОСОБА_18 . Після чого, ОСОБА_13 покинув квартиру, та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_18 матеріального збитку на загальну суму 1222 грн.
Крім того, ОСОБА_7 , 13.06.2019 року близько 17 год. 30 хв., діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, взяв відмички та піднявся на 9-й поверх вищевказаного будинку, та за допомогою заздалегідь підготовлених відмичок, відкрив врізні замки дверей квартири, після чого, таємно проник всередину квартири АДРЕСА_12 , яка належить ОСОБА_19 , в якій проживає ОСОБА_20 . Перебуваючи всередині вказаної квартири, ОСОБА_13 таємно, з корисливих мотивів, викрав майно, а саме: нетбук Acer Aspire One d257, вартістю 1500 грн. 00 коп., епілятор «Braun SE 1170», вартістю 483 грн. 33 коп., утюжок для волосся (вирівнювач) «Rowenta SF1512F0», вартістю 376 грн. 67 коп., фен для волосся «VITEK VT-2238 BN», вартістю 200 грн. 00 коп., МР-3 плеєр «TRANSCEND T.Sonic 300 8Gb», вартістю 400 грн. 00 коп., ваги ювелірні «668/МН-500, 0.1x500г», вартістю 200 грн. 00 коп., які належать ОСОБА_20 . Після чого, ОСОБА_13 покинув квартиру, та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_20 матеріального збитку на загальну суму 3160 грн. 00 коп.
Крім того, ОСОБА_7 , 20.06.2019 року близько 02 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_13 , діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, взяв викрутку та попрямував до тильної сторони вищевказаного будинку, де побачивши, що на другому поверсі привідкрите металопластикове вікно, спираючись на металеві грати, встановлені на вікнах першого поверху, за допомогою заздалегідь підготовленої викрутки, віджав вказане вікно на другому поверсі та проник у квартиру АДРЕСА_14 , що належить ОСОБА_21 . Перебуваючи всередині квартири, ОСОБА_13 таємно, з корисливих мотивів, викрав грошові кошти в сумі 13000 грн., які належать ОСОБА_21 . Після чого, ОСОБА_13 покинув квартиру через вікно, та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденими грошовими коштами та майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_21 матеріального збитку на загальну суму 13000 грн.
Крім того, ОСОБА_7 , 21.06.2019 року близько 16 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_15 , діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, взяв відмички та піднявся на 9-й поверх вищевказаного будинку, та за допомогою заздалегідь підготовлених відмичок, відкрив врізні замки дверей квартири, після чого, таємно проник всередину квартири АДРЕСА_16 , яка належить ОСОБА_22 . Перебуваючи всередині вказаної квартири, ОСОБА_13 таємно, з корисливих мотивів, викрав грошові кошти в сумі 2060 євро, (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 21.06.2019 року становить 61429 грн.) та 2000 російських рублів (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 21.06.2019 року становить 832 грн.), що належать ОСОБА_22 . Після чого, ОСОБА_13 покинув квартиру, та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_22 матеріального збитку на загальну суму 62261 грн.
Крім того, 30.06.2019 року близько 01 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_17 , ОСОБА_7 , маючи умисел на повторне, таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, взяв відмички та піднявся на 5-й поверх вищевказаного будинку.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_13 , перебуваючи на 5-му поверсі, за допомогою заздалегідь підготовлених відмичок, відкрив врізні замки дверей квартири, після чого, таємно проник всередину квартири АДРЕСА_18 , яка належить ОСОБА_23 , в якій проживає ОСОБА_24 .
Перебуваючи всередині вказаної квартири, ОСОБА_13 таємно, з корисливих мотивів, викрав грошові кошти в сумі 10800 гривень, та бездротові навушники «Huawei Free Buds CM-НІ», вартістю 1849 грн. 50 коп., які належать ОСОБА_24 .
Після чого ОСОБА_13 покинув квартиру, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденими грошовими коштами та майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_24 , матеріального збитку на загальну суму 12649 грн. 50 коп.
Крім того, що 30.06.2019 року близько 04 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_19 , ОСОБА_7 , маючи умисел на повторне, таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, взяв викрутку та попрямував до тильної сторони вищевказаного будинку, де побачив, що на першому поверсі привідкрите металопластикове вікно.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_13 , за допомогою заздалегідь підготовленої викрутки, віджав металопластикове вікно на першому поверсі та проник у квартиру АДРЕСА_20 , що належить ОСОБА_25 , в якій проживає ОСОБА_26 .
Перебуваючи всередині вказаної квартири, ОСОБА_13 таємно, з корисливих мотивів, викрав грошові кошти в сумі 8000 гривень та 500 доларів США, (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 30.06.2019 року становить 13080 грн.), які належать ОСОБА_26 .
Після чого ОСОБА_13 покинув квартиру через вікно, та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_26 матеріального збитку на загальну суму 21080 грн.
Крім того, ОСОБА_7 , 08.07.2019 року близько 02 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_6 , діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, взяв викрутку та попрямував до лицьової сторони вищевказаного будинку, де побачивши на першому поверсі одного з під'їздів металопластикове вікно, за допомогою заздалегідь підготовленої викрутки, віджав вказане вікно та проник у квартиру АДРЕСА_21 , що належить ОСОБА_27 . Перебуваючи всередині вказаної квартири, ОСОБА_13 таємно, з корисливих мотивів, викрав грошові кошти в сумі 5000 грн., які належать ОСОБА_27 . Після чого, ОСОБА_13 покинув квартиру через вікно, та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_27 матеріального збитку на загальну суму 5000 грн.
Крім того, ОСОБА_7 , 15.07.2019 року близько 13 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_22 , діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, піднявся на 7-й поверх вищевказаного будинку, де за допомогою заздалегідь підготовлених відмичок, відкрив врізні замки дверей квартири, після чого, таємно проник всередину квартири АДРЕСА_23 , яка належить ОСОБА_28 . Перебуваючи всередині вказаної квартири, ОСОБА_13 таємно, з корисливих мотивів, викрав майно, а саме: ноутбук «HP 250 g5 (z2z61es)» Black» із зарядним пристроєм до нього, вартістю 6600 грн. 00 коп., оптичну мишку «HP Z3700 Wireless Silver (X7Q44AA)» вартістю 275 грн. 00 коп., які належать ОСОБА_28 . Після чого, ОСОБА_13 покинув квартиру, та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_28 матеріального збитку на загальну суму 6875 грн. 00 коп.
Крім того, ОСОБА_7 , 17.07.2019 року близько 04 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_24 , діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, взяв викрутку та попрямував до лицьової сторони вищевказаного будинку, де за допомогою заздалегідь підготовленої викрутки віджав металопластикове вікно на першому поверсі та проник у квартиру АДРЕСА_25 , що належить ОСОБА_29 . Перебуваючи всередині вказаної квартири, ОСОБА_13 таємно, з корисливих мотивів, викрав грошові кошти в сумі 1000 грн., які належать ОСОБА_29 . Після чого, з викраденими грошовими коштами, ОСОБА_13 покинув квартиру через вікно, та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_29 матеріального збитку на загальну суму 1000 грн.
Крім того, ОСОБА_7 , 28.07.2019 року близько 17 год. 00 хв., діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, взяв викрутку та попрямував до тильної сторони вищевказаного будинку, де побачивши, що на другому поверсі привідкрите металопластикове вікно, спираючись на металеві грати, що встановлені на вікнах першого поверху, за допомогою заздалегідь підготовленої викрутки, віджав металопластикове вікно на другому поверсі та проник у квартиру АДРЕСА_26 , що належить ОСОБА_30 , в якій проживає ОСОБА_31 . Перебуваючи всередині вказаної квартири, ОСОБА_13 таємно, з корисливих мотивів, викрав майно, а саме: ноутбук «Dell Latitude 5491», вартістю 30000 грн. 00 коп., чоловічий годинник «Orient ray 2», вартістю 5000 грн. 00 коп., чоловічий годинник «Romanson TL8222RMG WH», вартістю 3133 грн. 33 коп., що належить ОСОБА_32 . Після чого, ОСОБА_13 покинув квартиру через вхідні двері, та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_33 , матеріального збитку на загальну суму 38133 грн. 33 коп.
Обґрунтовуючи у вироку висновок про недоведеність причетності ОСОБА_7 у вчиненні епізодів крадіжок, які органами досудового розслідування були кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, суд зазначив, що органом досудового розслідування допущена істотна неповнота з'ясування передбачених законом обставин справи, а в судовому засіданні прокурор зазначив, що стороною обвинувачення представлено всі докази на підтвердження вини обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК України та додаткові докази надаватися не будуть.
При цьому оцінюючи письмові докази, надані стороною обвинувачення: протоколи прийняття заяв про вчиненні злочинів, протоколи огляду місця події - квартир та будинку, де були вчинені крадіжки, показання потерпілих ОСОБА_28 , ОСОБА_15 та ОСОБА_24 , а також висновок судової товарознавчої експертизи про вартість речей, суд зазначив, що вказаними доказами підтверджується факт вчинення злочину невстановленою особою.
Зміст вищевказаних доказів суд детально виклав у вироку (т. 5, а.п. 31-40), тому колегія суддів вважає за доцільне не дублювати зміст доказів у цьому вироку.
Колегія суддів частково погоджується з оцінкою доказів, даною у вироку суду щодо доведеності фактів вчинення крадіжок у потерпілих за зазначеними у вироку адресами, предметів, які були викрадені у потерпілих та їх вартості, а тому за клопотанням прокурора в судовому засіданні апеляційної інстанції зазначені докази та обставини повторно не досліджувались.
Водночас, колегія суддів не погоджується з висновком суду про те, що стороною обвинувачення не надано доказів причетності до вчинення крадіжок обвинуваченим ОСОБА_7 .
До висновку про непричетність обвинуваченого до вчинення крадіжок суд першої інстанції дійшов після аналізу даних протоколу слідчого експерименту від 25 вересня 2019 року за участю підозрюваного ОСОБА_7 , який визнав недопустимим доказом.
Визнаючи недопустимим доказом протокол слідчого експерименту, суд послався на показання обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що під час проведення слідчого експерименту він під тиском працівників поліції давав зізнавальні показання у вчиненні кримінальних правопорушень. Звертаючи увагу на те, що таку кількість епізодів із зазначенням адрес, поверхів та деталей вчиненого запам'ятати неможливо, обвинувачений вказав, що перед кожним епізодом крадіжки слідчий розповідав, що потрібно говорити, після чого його перевозили на нове місце.
Також суд дійшов до висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_7 біля будинків та квартир виключно проголошував зізнання у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, але жодних ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань під час цього «слідчого експерименту» не проводилось.
Окрім того, суд вказав на те, що слідчий експеримент, який зводився лише до показань підозрюваного, був проведений без участі захисника.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції був досліджений протокол проведення слідчого експерименту від 25 вересня 2019 року за участю підозрюваного ОСОБА_7 та відеозапис вказаної слідчої дії ( т. 4, а.п. 76-83).
Дослідивши протокол проведення слідчого експерименту від 25 вересня 2019 року за участю підозрюваного ОСОБА_7 та приєднаний до нього відеозапис, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про недопустимість цього доказу таким, що не ґрунтується на обставинах провадження та не відповідає вимогам закону.
Так, слідчий експеримент проводився за участю понятих та фіксувався відеокамерою «Panasonic» із збереженням відеозапису на цифровий носій флеш карту.
Щодо участі у цій слідчій дії захисника, то відповідно до вимог ч. 3 ст. 240 КПК України участь захисника про проведенні слідчого експерименту не є обов'язковою.
З матеріалів справи убачається, що до проведення слідчого експерименту підозрюваному ОСОБА_7 були роз'ясненні його права, у тому числі і право на захист, проте підозрюваний не заявляв клопотання про участь захисника при проведенні вказаної слідчої дії.
Посилання ОСОБА_7 на те, що під час проведення слідчого експерименту на нього чинився тиск з боку працівників поліції спростовується відеозаписом, з якого убачається, що підозрюваний вільно, без будь-якого примусу чи підказок відтворює обставини вчинення ним крадіжок.
Згідно з даними протоколу слідчого експерименту від 25 вересня 2019 року та відозаписом 25.09.2019 року, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_7 було запропоновано розповісти про перебіг обставин події, яка мала місце 17.05.2019 року близько 07 год. 00 хв., за адресою: АДРЕСА_3 , де останній відкрито заволодів майном ОСОБА_12 , на що ОСОБА_7 погодився та дав показання про те, що він, 17.05.2019 року близько 07 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , побачив жінку, на шиї якої був золотий ланцюжок, та вирішив відкрито ним заволодіти. В подальшому він відкрито зірвав його із її шиї. Як з'ясувалось в подальшому ланцюжок був із золотим хрестиком. Зірвавши ланцюжок із хрестиком, він втік із місця події. Ланцюжок із хрестиком він збув до ломбарду. Виручені кошти витратив на власні потреби.
В подальшому, підозрюваний ОСОБА_7 на запитання слідчого чи вчиняв він іще якесь правопорушення на території Дарницького району м. Києва, останній відповів, що так, всі учасники перемістились за адресою: АДРЕСА_22 , де ОСОБА_34 повідомив, що 15.07.2019 року близько 13 год. 00 хв., перебуваючи на 7-му поверсі вказаного будинку, за допомогою відмичок, відкрив квартиру АДРЕСА_23 , звідки викрав нетбук, який в подальшому збув. Крім того, підозрюваний повідомив, що вчинив і інші правопорушення. В подальшому всі учасники слідчого експерименту знаходяться за адресою: АДРЕСА_27 , де підозрюваний повідомив про те, що він, 28.07.2019 року близько 17 год. 00 хв., шляхом віджиму вікна на 2-му поверсі, проник до квартири, звідки викрав ноутбук та два наручні годинники, які в подальшому збув. В подальшому всі учасники перебувають за адресою: АДРЕСА_6 , де підозрюваний повідомив, що 08.07.2019 року близько 02 год. 00 хв., він, шляхом віджиму вікна на 1-му поверсі, проник до квартири, звідки викрав 5000 грн. В подальшому всі учасники перебувають за адресою: АДРЕСА_6 , де підозрюваний повідомив, що він, 05.06.2019 року близько 01 год. 00 хв., шляхом віджиму вікна на 2-му поверсі, проник до квартири, звідки викрав 5 каблучок, 3 пари сережок, ланцюжок із срібла. Також повідомив, що вчиняв і інші правопорушення на території Дарницького району м. Києва та зможе показати де саме та як саме він їх вчиняв. В подальшому всі учасники перебувають за адресою: АДРЕСА_10 , де підозрюваний повідомив, що він, 12.06.2019 року близько 14 год. 00 хв., шляхом відкриття вхідних дверей квартири АДРЕСА_11 за допомогою відмичок, проник до квартири, звідки викрав грошові кошти в сумі 20 доларів США, 10 євро та 400 грн. В подальшому, всі учасники знаходяться поблизу будинку АДРЕСА_4 , де підозрюваний повідомив, що він, 09.05.2019 року близько 14 год. 00 хв., шляхом віджиму металопластикового вікна на 2-му поверсі, проник до квартири, звідки викрав грошові кошти в сумі 1500 грн. В подальшому всі учасники знаходяться за адресою: АДРЕСА_15 , де підозрюваний повідомив, що він, 21.06.2019 року близько 16 год. 30 хв., проник до квартири АДРЕСА_16 , шляхом відкриття вхідних дверей за допомогою відмичок, звідки викрав грошові кошти в сумі 2060 євро, купюрами по 50 євро та 2000 рублів. В подальшому всі учасники знаходяться за адресою: АДРЕСА_13 , де підозрюваний повідомив, що він, 20.06.2019 року близько 02 год. 00 хв., шляхом віджиму вікна на 2-му поверсі, проник до квартири, звідки викрав грошові кошти в сумі 13000 грн. В подальшому всі учасники перебувають за адресою: АДРЕСА_19 , де підозрюваний повідомив, що вищевказаною адресою, він, 13.06.2019 року близько 17 год. 30 хв., шляхом відкриття вхідних дверей, за допомогою відмички, проник до квартири АДРЕСА_28 , звідки викрав нетбук «Асер», епілятор, фен для волосся, МР-3 плеєр, плойку для волосся та ваги для ювелірних виробів. Також повідомив, що він, 30.06.2019 року, близько 04 год. 00 хв., перебуваючи за вищевказаною адресою, із тильної сторони будинку, через вікно проник до квартири, де спали люди та викрав сумку, в якій були грошові кошти в сумі 500 доларів США та 8000 грн. В подальшому всі учасники перебувають за адресою: АДРЕСА_17 , де підозрюваний повідомив про те, що він, 30.06.2019 року близько 01 год. 00 хв., перебуваючи на 5-му поверсі, де шляхом відкриття вхідних дверей, за допомогою відмичок, проник до квартири АДРЕСА_18 , звідки викрав грошові кошти в сумі 10800 грн. та бездротові навушники, та відтворив свої дії. В подальшому всі учасники перебувають за адресою: АДРЕСА_24 , де підозрюваний повідомив про те, що він, 17.07.2019 року близько 04 год. 00 год., перебуваючи за вказаною адресою, через вікно проник до квартири, звідки викрав сумку, в якій були документи та грошові кошти в сумі 1000 грн. В подальшому всі учасники, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_8 , де підозрюваний повідомив про те, що за вищевказаною адресою, на 10-му поверсі, він, 08.06.2019 року близько 01 год. 00 хв., за допомогою відмичок відкрив двері квартири АДРЕСА_9 та проник до неї, звідки викрав грошові кошти в сумі 17000 грн.
Отже, під час проведення слідчого експерименту підозрюваний ОСОБА_7 не лише вільно та послідовно давав зізнавальні показання про час, місце, та речі, які ним викрадались ним у тій чи іншій квартирі чи будинку, але й досить детально вказував на спосіб проникнення до того чи іншого житла.
При цьому посилання у вироку на пояснення обвинуваченого про те, щозважаючи на кількість епізодів із зазначенням адрес, поверхів та деталей вчиненого запам'ятати неможливо, тому перед кожним епізодом відтворення крадіжки слідчий розповідав йому, що потрібно говорити, після чого його перевозили на нове місце є припущенням.
Колегія суддів звертає увагу, що не у всіх епізодах відтворення підозрюваний називав номер квартири, проте чітко вказував на поверх, на якому квартира розташована, а також не повністю називав речі, які він викрадав, а називав кілька речей та вказував, що викрадав і інші речі.
При цьому підозрюваний ОСОБА_7 досить детально вказував на способи проникнення до квартир та будинку, які є різними: шляхом відкриття вхідних дверей за допомогою відмичок, шляхом віджиму вікна, проникнення через вікно до квартири, де спали люди, проникнення до квартири через вікно.
По всіх епізодах відтворення ОСОБА_7 на вулиці біля будинку вказував на вікно, через яке він проникав до квартир та приводив учасників слідчої дії до дверей квартир, через які він також проникав у житло.
Отже, при проведенні слідчого експерименту підозрюваний повідомляв такі деталі щодо проникнення до житла, які не могли бути відомі працівникам поліції, а також відтворював обставини, за яких він проникав до житла та вказував, які речі викрадав з цього житла.
Виходячи з наведеного, колегія суддів не може погодитись з висновком, викладеним у вироку про те, що проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_7 не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, і це належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК.
До того ж, відтворення підозрюваним ОСОБА_7 дій, направлених на проникнення до житла потерпілих та його пояснення про час і місце вчинення таких дій, а також про речі, які були викрадені узгоджуються з даними заяв потерпілих про вчинення крадіжок з їхніх квартир, а також підтверджуються даними протоколів огляду місця пригоди - квартир, у яких зазначені наслідки проникнення до квартир.
Отже, наведеними у вироку суду першої інстанції та дослідженими в судовому засіданні апеляційної інстанції доказами в сукупності підтверджується винуватість ОСОБА_7 у вчиненні крадіжок з квартир та будинків громадян за обставин, викладених у цьому вироку.
Дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (Крадіжка), вчинене повторно, з проникненням у житло.
При призначенні ОСОБА_7 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України суд враховує ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного, обставини провадження щодо кількості епізодів злочинної діяльності, дані про особу обвинуваченого, який є судимим, офіційно не працює, відсутність обставин, які обтяжують та пом'якшують покарання, та вважає, що необхідним і достатнім покаранням буде покарання у виді позбавленням волі в межах санкції вказаної статті.
Оскільки вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 в частині його засудження за ч. 2 ст. 186 КК України необхідно залишити без змін, а вироком апеляційного суду ОСОБА_7 визнається винним за ч. 3 ст. 185 КК України з призначенням покарання, то ОСОБА_7 слід призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень за правилами ч. 1 ст. 70 КК України.
Окрім того, ОСОБА_7 слід призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень за правилами ч. 4 ст. 70 КК України з урахуванням покарання, призначеного вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 22 червня 2021 року.
Обвинувачений ОСОБА_7 утримується під вартою в умовах попереднього ув'язнення і суд першої інстанції зарахував в строк відбуття покарання термін попереднього ув'язнення на підставі вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 22.06.2021 року, з 11.06.2017 року по 13.06.2017 року включно, з 26.06.2017 року по 28.03.2019 року включно, з 01.06.2020 року по 02.07.2020 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Таке рішення суду першої інстанції ґрунтується на матеріалах провадження та відповідає вимогам закону.
Водночас, суд не застосував вимоги ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VІІІ від 26.11.2015) згідно з якою строк попереднього ув'язнення зараховувався у строк відбуття покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, посилаючись на те, що у провадженні за ч. 2 ст. 186 КК України по епізоду від 14.09.2015 року запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 не обирався, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, по епізоду від 17.05.2019 року, у якому до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою вчинено після 21.06.2017 року.
Проте, такий висновок суду не відповідає фактичним обставинам провадження.
Так, згідно з матеріалами провадження у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 186 КК України по епізоду від 14.09.2015 року ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16.09.2015 року щодо ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 місяці (дані про продовження дії цього запобіжного заходу відсутні).
У кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 186 КК України по епізоду від 17.05.2019 року ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 25.08.2019 року щодо ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 2 місяці, дія якого продовжувалась протягом розгляду провадженні в суді першої інстанції кожні два місяці до постановлення вироку.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 13.12.2019 року у справі № 753/19076/19 постановлено об'єднати кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України з кримінальним провадженням по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та присвоєно номер справи 753/21396/15-к.
Цією ж ухвалою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 до 10 лютого 2020 року включно.
Отже, починаючи з 13 грудня 2019 року, внаслідок об'єднання кримінальних проваджень запобіжний захід у виді тримання під вартою був застосований до ОСОБА_7 не лише у провадженні по епізоду від 17.05.2017 року, а по епізоду від 14.09.2015 року.
Всі подальші ухвали щодо продовження строку тримання під вартою стосувалися обох епізодів за ч. 2 ст. 186 КК України, про що прямо зазначалось в ухвалах.
Таким чином, колегія суддів, приймаючи до уваги доводи апеляційних скарг обвинуваченого і захисника, вважає, що до строку покарання ОСОБА_7 необхідно зарахувати попереднє ув'язнення в період з 13 грудня 2019 року по 24 червня 2024 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VІІІ від 26.11.2015).
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 413, 418, 420 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 задовольнити.
Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2022 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, скасувати в частині виправдання у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначення покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.
Постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_7 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 186 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 6 років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених цим вироком та вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 22 червня 2021 року, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VІІІ від 26.11.2015) зарахувати у строк покарання попереднє ув'язнення в період з 25 серпня 2019 року по 24 червня 2024 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі та вважати ОСОБА_7 таким, що відбув основне покарання у виді позбавлення волі, у зв'язку з чим звільнити обвинуваченого з-під варти у залі суду.
В решті вирок Дарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2022 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін.
Вирок апеляційного суду може бути оскаржено в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня його проголошення.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
[1]Справа № 753/21396/15-к
Провадження № 11-кп/824/79/2024 КК: ч. 2 ст. 186
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_35
Доповідач ОСОБА_1