1[1]
Іменем України
08 квітня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 12021100010001772 за апеляційними скаргами заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_5 та захисників обвинуваченої ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 25 вересня 2023 року, ухвалений щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Черкаси, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
яка обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 190 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_9 ,
потерпілого - ОСОБА_10 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
Згідно з вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 25 вересня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 190 КК України та засуджено до покарання :
- за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;
- за ч. 3 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, суд визначив ОСОБА_6 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Цим вироком суд частково задовольнив цивільні позови потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 та стягнув з ОСОБА_6 на користь:
ОСОБА_11 322115 (триста двадцять дві тисячі сто п'ятнадцять) грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 10000 (десять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди;
ОСОБА_12 28935 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот тридцять п'ять) грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 30000 ( тридцять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди;
ОСОБА_10 12909 (дванадцять тисяч дев'ятсот дев'ять) грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 5000 (п'ять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди.
Крім цього, судом вирішені питання щодо речових доказів та відшкодування процесуальних витрат.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 25 вересня 2023 року в частині юридичної кваліфікації кримінального правопорушення. Постановити ухвалу, якою вважати ОСОБА_6 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайстві), вчиненому повторно, та ч. 3 ст. 190 КК України (в редакції Закону України № 2617-VII від 22.11.2018), тобто заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайстві), вчиненому у великих розмірах. У решті вирок залишити без змін.
Захисники обвинуваченої ОСОБА_6 також подали апеляційні скарги на вирок щодо останньої.
При цьому адвокат ОСОБА_8 у своїй скарзі просить вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 25 вересня 2023 року в частині кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч.ч. 2, 3 ст. 190 КК України змінити та перекваліфікувати її дії за епізодом щодо ФОП ОСОБА_11 з ч. 3 на ч. 2 ст. 190 КК України (заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно).
Крім цього, адвокат ОСОБА_8 просить змінити вирок в частині призначеного покарання та призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік. У решті вирок залишити без змін.
У свою чергу, захисник обвинуваченої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 просить змінити вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 25 вересня 2023 року в частині кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч.ч. 2, 3 ст. 190 КК України та перекваліфікувати її дії за епізодом щодо ФОП ОСОБА_11 з ч. 3 на ч. 2 ст. 190 КК України, а також в частині покарання, призначеного за ч. 2 ст. 190 КК України, призначивши ОСОБА_6 покарання у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У решті вирок залишити без змін.
У письмових запереченнях на апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 , потерпіла ОСОБА_12 просить апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 25 вересня 2023 року, залишити без задоволення.
Під час апеляційного розгляду захисник обвинуваченої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 подав до суду письмове клопотання про зміну запобіжного заходу, в якому просить змінити запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_6 вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 25 вересня 2023 року у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання з 22:00 до 06:00 години.
В обґрунтування вказаного клопотання захисник обвинуваченої посилається на те, що на даний час відпала потреба у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_6 раніше не була судима, є здоровою працездатною жінкою, позитивно характеризується як за місцем проживання, так і за місцем роботи в ТОВ «МІМІР Б2Б ЮА», де допомагала директору вказаного Товариства, як бухгалтер, примусового лікування не потребує, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває та за медичною допомогою з цього приводу не зверталася.
Крім цього, з приводу ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України захисник обвинуваченої звертає увагу на наступне:
По-перше, ОСОБА_6 не мала і не має намірів переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а лише хоче знаходитися поруч зі своєю родиною, надалі працювати та вести звичний, спокійний, притаманний для її віку спосіб життя.
По-друге, на даний час відсутній ризик знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, яке перебуває на стадії апеляційного оскарження вироку в частині призначеного покарання.
По-третє, враховуючи те, що ОСОБА_6 повністю визнає свою вину, розкаюється у вчиненому, а також те, що по даному кримінальному провадженню повністю відшкодована матеріальна та моральна шкода згідно вироку суду, відсутня необхідність незаконно впливати на потерпілих, свідків, експерта чи перешкоджати розгляду даного кримінального провадження іншим чином.
По-четверте, ОСОБА_6 раніше не вчиняла кримінальних чи адміністративних правопорушень, повністю визнала свою вину, зробила висновки та в майбутньому не збирається вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Враховуючи вищезазначене, як вважає захисник обвинуваченої, на даний час відсутні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а виконання передбачених процесуальних обов'язків ОСОБА_6 можна забезпечити будь-яким іншим запобіжним заходом, не пов'язаним із її триманням під вартою.
Заслухавши думку учасників судового провадження з приводу заявленого захисником обвинуваченої ОСОБА_6 клопотання про зміну запобіжного заходу та перевіривши наведені в ньому доводи, колегія суддів дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, згідно вимог ч. 1 ст. 369 КК України, судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.
У відповідності до положень, передбачених ст. 374 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, у резолютивній частині вироку, крім рішення про визнання особи винуватою у пред'явленому обвинуваченні, з посиланням на відповідні статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та покарання, призначеного по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними, та остаточної міри покарання, обраної судом, зазначаються також інші рішення прийняті судом за результатами розгляду кримінального провадження по суті, в тому числі рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, до яких, згідно вимог ст. 131 цього Кодексу, відносяться зокрема запобіжні заходи.
Як вбачається з резолютивної частини вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 25 вересня 2023 року, ухваленого щодо ОСОБА_6 , визнавши останню винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 190 КК України та визначивши їй остаточну міру покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, суд першої інстанції, крім інших рішень, прийняв також рішення про зміну обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили, із застави на тримання під вартою.
При цьому, обвинувачену ОСОБА_6 було взято під варту негайно в залі суду, а заставу, у розмірі 402600 (чотириста дві тисячі шістсот) гривень00 копійок, внесену за останню, повернуто заставодавцю ОСОБА_13 .
Вказане рішення, як вбачається з мотивувальної частини вироку, мотивоване необхідністю запобігання можливим ризикам ухилення від суду та перешкоджання виконанню вироку після набрання ним законної сили, оскільки суд першої інстанції дійшов висновку про призначення обвинуваченій реальної міри покарання у виді позбавлення волі.
Приймаючи до уваги наведені вище вимоги кримінального процесуального закону, а також мотиви, якими керувався суд першої інстанції при зміні запобіжного заходу із застави на тримання під вартою, колегія суддів, незважаючи на доводи, наведені у клопотанні захисника, не вбачає будь-яких підстав для перегляду цього рішення, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.
Більш того, колегія суддів звертає увагу на те, що рішення про зміну запобіжного заходу із застави на тримання під вартою приймалось не окремим судовим рішенням у формі ухвали, а вироком суду за наслідками розгляду пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення по суті.
З огляду на це, а також на те, що даний вирок підлягає перегляду судом апеляційної інстанції в межах поданих сторонами апеляційних скарг, у тому числі в частині призначеного обвинуваченій ОСОБА_6 покарання, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції щодо запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, тобто до ухвалення рішення судом апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційних скарг, взагалі не підлягає будь-якому перегляду, оскільки воно стосується вироку суду в цілому.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 про зміну обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 376, 405 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , який, відповідно до вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 25 вересня 2023 року, до набрання ним законної сили, було змінено із застави на тримання під вартою, залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: _____________ _____________ _____________
( ОСОБА_1 ) ( ОСОБА_2 ) ( ОСОБА_3 )
Номер справи : 752/3924/23
Номер провадження : 11-кп/824/662/2024
Категорія: ч. ч. 2, 3 ст. 190 КК України
Головуючий у 1-й інстанції - суддя ОСОБА_14
Доповідач - суддя ОСОБА_1