1[1]
Іменем України
16 січня 2024 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку підготовки до апеляційного розгляду клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5
та обвинуваченого - ОСОБА_3 , який брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий ізолятор»,
Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2023 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано у строк відбуття строк попереднього ув'язнення з розрахунку день за день, починаючи з 22.12.2021 року по 20.11.2023 року включно.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 залишено попередній у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Цим вироком суд вирішив питання щодо речових доказів та відшкодування процесуальних витрат.
Цим же вироком скасований накладений арешт на майно ухвалою слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16.10.2018.
Також судом вирішено питання щодо речових доказів.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, обвинувачений ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2023 року, та ухвалити новий, яким виправдати його, за відсутністю в його діях складу інкримінованого кримінального правопорушення.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 також подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.11.2023, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 121 КК України закрити, за не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпні можливості їх отримати.
Крім того, в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_3 наявне клопотання про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на інший запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.
Вказане клопотання обґрунтовується тим, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилався прокурор при обранні та продовженні йому, ОСОБА_3 , запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого, є необґрунтованими.
Крім того, як вважає обвинувачений ОСОБА_3 , сторона обвинувачення не має та не надає обвинуваченому і суду достатніх доказів, що, відповідно до ст. 177 КПК України, повинні виправдовувати застосування найсуворішого запобіжного заходу, а також доказів, які, на думку прокурора, могли б служити підставою для тримання його, ОСОБА_3 , під вартою.
Відповідно до вимог, передбачених ст. 401 КПК України, суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження за скаргами на вирок суду першої інстанції повинен вирішити клопотання, подані учасниками судового провадження, в тому числі щодо продовження, зміни або скасування запобіжного заходу.
Заслухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 , який підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу та просив його задовольнити; захисника, яка підтримала заявлене клопотання; пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення цього клопотання; перевіривши матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_3 та обговоривши доводи клопотання, суддя-доповідач вважає що вказане клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до положень, передбачених ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, в даному випадку в межах апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 .
Предметом апеляційного перегляду є вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2023 року, відповідно до якого ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років.
При цьому, ухвалюючи вказаний вирок, суд першої інстанції залишив без змін запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, тобто до моменту ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, як це передбачено ч. 2 ст. 532 КПК України.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, а також те, що предметом апеляційного перегляду є саме вирок суду, а не будь-яке інше рішення суду, в тому числі щодо обрання або продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд апеляційної інстанції не вбачає достатніх підстав для вирішення питання щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки, в даному конкретному випадку, це питання може бути вирішене лише за наслідками розгляду поданих апеляційних скарг.
Що ж стосується доводів, якими обвинувачений ОСОБА_3 обґрунтовує своє клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі щодо обґрунтованості формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, то вони також не можуть бути перевірені та оцінені до моменту ухвалення відповідного рішення судом апеляційної інстанції, оскільки це пов'язано з безпосередньою оцінкою законності, обґрунтованості та вмотивованості саме оскаржуваного вироку, а не тримання обвинуваченого під вартою.
За таких обставин, як вважає колегія суддів, суд апеляційної інстанції не вправі до ухвалення судового рішення за наслідками апеляційного розгляду, приймати рішення про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який будо залишено без змін до набрання законної сили вироком, який оскаржується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 376, 401 КПК України, суддя-доповідач,
Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на інший запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду
ОСОБА_1
Номер справи: 357/2049/22
Номер провадження: 11-кп/824/2439/2024
Категорія: ч. 2 ст. 121 КК України
Головуючий у 1-й інстанції - суддя ОСОБА_6
Доповідач - суддя ОСОБА_1