1[1]
Номер справи : 753/11560/23
Номер провадження : 33/824/191/2024
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Іменем України
22 січня 2024 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Новов С.О., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Кузнецова А.І., який брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням програми «EasyCon», розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Кузнецова А.І. на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 24 липня 2023 року,
Відповідно до постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 24 липня 2023 року,
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Цією ж постановою, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.
Як встановлено постановою судді, 23.06.2023 року о 22 год. 03 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Chevrolet C5 Aircross», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Дніпровська Набережна, 17 Ж, у м. Києві у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння було проведено в установленому порядку за згодою водія із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager», результат якого склав 2,58 проміле.
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Кузнецов А.І.подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дарницького районного суду м. Києва від 24 липня 2023 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Разом з поданою апеляційною скаргою, захисником ОСОБА_1 - адвокатом Кузнецовим А.І. подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 24 липня 2023 року.
В обґрунтування поданого клопотання, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції допустив спрощений підхід до судового розгляду, обмеживши ОСОБА_1 у доступі до справедливого судового розгляду, відмовивши 24.07.2023 року у відкладенні судового розгляду. Відмовивши у задоволенні вказаного клопотання, суд без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності розглянув справу, про вказані обставини ОСОБА_1 дізнався лише 31.07.2023 року.
Зважаючи, що договір про надання правової допомоги на представництво інтересів в суді апеляційної інстанції було укладено 01.08.2023, та апеляційна скарга подана пізніше, тому адвокат Кузнецов А.І. вважає є підстави визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження, поважними, та поновити його.
В поданій апеляційній скарзі, апелянт посилається на те, що постанова суду щодо ОСОБА_1 є незаконною, постановленою без з'ясування всіх обставин справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам.
Зокрема, як зазначає апелянт, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо зупинки транспортного засобу, причини зупинки, а також не встановлено саме факт керування автомобілем ОСОБА_1 . При цьому, на думку захисника, перебування за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху, особи в нетверезому стані, не є доказом вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.
З урахуванням цих та інших доводів, апелянт вважає, що доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не встановлено, а докази, зазначені в протоколі не підтверджують її вини, що відповідно до вимог п. 1 ст. 247 цього Кодексу, є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Крім того, захисник посилається на те, що відеозапис, долучений до матеріалів справи, не може бути визнаний допустимим доказом, оскільки безперервна відеофіксація обставин вчинення та виявлення адміністративного правопорушення, на портативний відеореєстратор не проводилась.
Просить апелянт звернути увагу і на те, що суд першої інстанції в порушення п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», незаконно стягнув із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн., за наявності у останнього 2 групи інвалідності.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Кузнецова А.І., які підтримали апеляційну скаргу останнього та просили її задовольнити; перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вважаю, що задоволенню підлягає лише клопотання про поновлення строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, оскільки, враховуючи обставини, наведені в апеляційній скарзі, цей строк було пропущено з поважних причин.
Що ж стосується самої апеляційної скарги, то вона не підлягає лише частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги захисника, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновків судді, як щодо фактичних обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так і доведеності вини ОСОБА_1 у його вчиненні, а саме в тому, що останній, в порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Зокрема, обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 373934 від 23 червня 2023 року, підтверджуються також іншими, наявними у справі та дослідженими під час її розгляду в суді доказами, а саме: Актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначений позитивний результат тесту та кількісний показник 2,58 %; роздруківкою результату тесту з приладу «Drager Alcotest 6820» № ARНК-0541 від 23 червня 2023 року, з результатом тесту 2,58 %, а також відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів поліцейських № 473896 та № 472384, на яких зафіксована процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також той факт, що останній не заперечував результатів його огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
Наведені докази повністю узгоджуються між собою та не викликають сумнівів у своїй достовірності, а тому суддя, яка розглядала справу про адміністративне правопорушення дійшла обґрунтованого висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, у повному обсязі підтверджується дослідженими судом матеріалами справи.
Погоджуючись із висновками судді, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, як це прямо передбачено ч. 2 ст. 266 КУпАП, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Згідно з вимогами п. 2 Розділу І та п. 1 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі - Інструкція від 09.11.2015 № 1452/735), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Крім того, як передбачено пунктами 7, 10 Розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2Інструкції). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Враховуючи вимоги наведених вище нормативних актів, а також обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, які були встановлені на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апеляційної скарги захисника про те, що оскаржувана постанова судді є незаконною, необґрунтованою та такою, що грубо порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 , оскільки під час апеляційного розгляду вказані у скарзі обставини, в тому числі щодо відсутності у справі доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом та правомірності його зупинки, не знайшлисвого об'єктивного підтвердження.
Безпідставними слід також визнати доводи апеляційної скарги захисника щодо недопустимості як доказу відеозапису з нагрудних камер поліцейських, через те, він не є безперервним та постійно переривається, оскільки це не єдиний доказ на підставі якого суддя дійшла висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відповідно до вимог ст. 252 цього Кодексу, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
До того ж, переривання відеозапису, саме по собі не може служити підтвердженням його неналежності чи недопустимості, як доказу, якщо при цьому не встановлено будь-яких даних, які б могли свідчити про те, на ньому не зафіксована вся процедура проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, починаючи з моменту виявлення підстав для проведення такого огляду.
Що ж стосується доводів апеляційної скарги щодо застосування концепції «плодів отруєного дерева», оскільки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, як вважає захисник, не був дотриманий порядок зупинки транспортного засобу, передбачений ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», а тому вона є незаконною, а також ОСОБА_1 не були роз'яснені його права та обов'язки, то вони також не можуть бути визнані підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з огляду на те, що, як зазначено вище, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення ґрунтується на належних та допустимих доказах, які оцінені судом у відповідності до вимог закону та не викликають сумнівів у своїй достовірності.
Водночас, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 щодо безпідставного стягнення з нього судового збору на користь держави, з огляду на таке.
Відповідно до приписів ст. 40-1КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Разом з тим, згідно з положеннями п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Як вбачається з доданої до апеляційної скарги копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 (серія НОМЕР_3 ) ОСОБА_1 є інвалідом ІІ (другої) групи.
Таким чином, ОСОБА_1 є особою, яка, згідно вимог п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», підлягає звільненню від сплати судового збору, а тому, приймаючи рішення за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя не мав законних підстав для стягнення судового збору з особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.
З огляду на викладене, апеляційна скарга в цій частині підлягає задоволенню, а постанова судді у справі про адміністративне правопорушення зміні в частині прийнятого рішення щодо стягнення з ОСОБА_2 судового збору на користь держави.
За таких обставин, за наслідками розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Кузнецова А.І., суд апеляційної інстанції вважає необхідним прийняти рішення, яким вказану скаргу задовольнити частково. Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 24 липня 2023 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, змінити в частині стягнення з особи, на яку накладене адміністративне стягненнясудового збору.
Виключити із резолютивної частини зазначеної вище постанови рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору в розмірі 536 грн. 80 коп. та звільнити останнього від сплати цього збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а в решті оскаржувану постанову судді залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Кузнецову А.І. процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 24 липня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Кузнецова А.І. задовольнити частково.
Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 24 липня 2023 року,відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, змінити в частині стягнення з особи, на яку накладене адміністративне стягнення судового збору.
Виключити із резолютивної частини зазначеної вище постанови рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору в розмірі 536 грн. 80 коп. та звільнити останнього від сплати цього збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
У решті оскаржувану постанову судді залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду
С.О. Новов
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Мицик Ю.С.