Справа № 757/47257/20-к Головуючий в 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/3573/2024 Доповідач в 2 інстанції - ОСОБА_2
19 червня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
суддів: ОСОБА_2 (головуюча), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинуваченого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження № 12019100000000507 від 10.05.2019 за апеляційною скаргою з доповненнями прокурора відділу Київської міської прокуратури на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2023 року,
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2023 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019100000000507 від 10.05.2019 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361-1, ч. 2 ст. 361 КК України повернуто прокурору.
Вказане рішення суд першої інстанції мотивував тим, що обвинувальний акт не містить конкретного формулювання обвинувачення, а викладений лише зміст встановлених органом досудового розслідування фактичних обставин кримінального правопорушення та правова кваліфікація кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_9 . Крім того, вважає, що формулювання обвинувачення повністю співпадає зі змістом встановлених фактичних обставин справи та не містить об'єктивної та суб'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, в ньому не зазначено конкретну дату, місце та спосіб вчинення кримінальних правопорушень. Також вказав, що правова кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 361 КК України, не відповідає фактичним обставинам справи, встановленим під час досудового розслідування, які є суперечливими та неконкретними. Крім цього зазначив, що правова кваліфікація кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність викладена в обвинувальному акті не після викладу фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, як передбачено п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, а після формулювання обвинувачення та не містить посилання на положення закону, а саме не зазначено редакцію Закону, який діяв на час вчинення інкримінованого обвинуваченому діяння, зазначення якого безпосередньо впливає на визначення об'єктивної сторони складу інкримінованого кримінального правопорушення та не є конкретною правовою кваліфікацією. Також вважає, що в обвинувальному акті, в порушення вимог п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, не зазначені повні відомості потерпілих у цьому кримінальному провадженні, а саме місце їх народження, а також, в порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 291 КПК України не зазначено повне ім'я, по батькові та займана посада слідчих та прокурорів.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій указав на необґрунтованість та незаконність оскаржуваної ухвали. В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначив про те, що єдиною підставою для повернення обвинувального акта прокурору є лише його невідповідність вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України, тоді як вказаний обвинувальний акт відповідає вимогам закону та містить всі відомості, зазначені у ч. 2 ст. 291 КПК України. Зокрема, він містить конкретне формулювання обвинувачення, зазначення об'єктивної та суб'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, а також конкретну дату, місце та спосіб вчинення кримінальних правопорушень, як і повне ім'я, по батькові осіб, які складали та затверджували обвинувальний акт. Також зазначив, що правова кваліфікація з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність викладена як до, так і після формулювання обвинувачення. Додатково вказав, що ст. 291 КПК України не містить вимоги щодо зазначення редакції Закону, який діяв на час вчинення інкримінованих обвинуваченому діянь, а час вчинення кримінальних правопорушень, дає змогу встановити ту редакцію Закону, яка діяла на той момент. Вважає, що будь-які порушення вимог законодавства при складанні та затвердженні обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12019100000000507 від 10.05.2019 за обвинуваченням ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 361-1, ч. 2 ст. 2 ст. 361 КК України відсутні. За наведених обставин, просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити обвинувальний акт до суду першої інстанції для організації розгляду у підготовчому судовому засіданні.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги з доповненнями;
обвинуваченого та його захисників, які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора та спросили ухвалу суду першої інстанції залишити без змін;
вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора з доповненнями підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд вказав, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 3, 4, 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.
Однак, з вказаним висновком суду колегія суддів погодитися не може з наступних підстав.
Частиною 2 ст. 291 КПК України визначено перелік відомостей, які мають бути зазначені в обвинувальному акті, а саме: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого; 3) анкетні відомості кожного потерпілого; 3-1) анкетні відомості викривача; 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта; 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складання та затвердження.
Як вбачається з обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12019100000000507 від 10.05.2019 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361-1, ч. 2 ст. 361 КК України, в ньому викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які слідчий, прокурор вважали встановленими, вказана правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та сформульоване обвинувачення, тобто, викладена позиція сторони обвинувачення в такому виді, як це вважає за правильне прокурор. Крім цього, обвинувальний акт містить зазначення відомостей щодо потерпілих в обсязі, необхідному для здійснення судового розгляду кримінального провадження, а також інформація щодо слідчих та прокурорів, а також зазначення інших відомостей, передбачених ч. 2 ст. 291 КПК України, а тому посилання суду першої інстанції, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 3, 4, 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, є безпідставним.
Посилання суду першої інстанції на те, що в обвинувальному акті не зазначена дата, місце, спосіб вчинення кримінальних правопорушень не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження, оскільки ці обставини у обвинувальному акті зазначені. Також не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження і посилання суду на відсутність у обвинувальному акті належним чином сформульованого обвинувачення, зокрема відсутність об'єктивної та суб'єктивної сторони складу кримінального правопорушення. Те, що викладені фактичні обставини кримінального правопорушення є повністю ідентичними сформульованому органом досудового розслідування обвинуваченню не дає підстав стверджувати про відсутність факту формулювання обвинувачення.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що у ході підготовчого судового засідання суд позбавлений можливості давати оцінку сформульованому обвинуваченню з точки зору його повноти та обґрунтованості, а також стверджувати про суперечливість та неконкретність фактичних обставин, встановленим під час досудового розслідування.
Посилання місцевого суду про те, що правова кваліфікація кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність викладена в обвинувальному акті не після викладу фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, а після формулювання обвинувачення колегія суддів вважає такими, що не впливають на можливість призначення судового розгляду і не є такими порушеннями, які можуть бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору, а та обставина, що обвинувальний акт не містить зазначення редакції Закону, який діяв на час вчинення інкримінованих обвинуваченому діянь, то вказана вимога не передбачена ст. 291 КПК України, на що також наголосив прокурор.
Таким чином під час апеляційного розгляду колегією суддів не було встановлено порушень, допущених при складанні обвинувального акта щодо ОСОБА_9 , які б перешкоджали суду першої інстанції призначити кримінальне провадження до судового розгляду, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги прокурора про необґрунтованість повернення обвинувального акта є слушними, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, а ухвала суду першої інстанції про повернення обвинувального акта прокурору у зв'язку з його невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України - скасуванню з поверненням матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 314-317 КПК України.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора з доповненнями задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2023 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019100000000507 від 10.05.2019 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361-1, ч. 2 ст. 361 КК України повернуто прокурору - скасувати.
Матеріали кримінального провадження повернути до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 314 - 317 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4