апеляційне провадження №22-ц/824/10011/2024
справа №369/12494/23
25 червня 2024 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Поліщук Н.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Козира Сергія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення грошових коштів, -
Ухвалою Святошинського районного суду Київської області від 28 лютого 2024 року справу №369/12494/23 передано до розгляду Господарського суду Київської області у зв'язку із розглядом Господарським судом Київської області справи №911/2308/23 за заявою фізичної особи ОСОБА_1 про неплатоспроможність.
Повну ухвалу складено 18 березня 2024 року.
Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, 27 березня 2024 року адвокатом Козирем С.В,, який діє в інтересах ОСОБА_1 , через Електронний суд подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору у розмірі 484,48 грн.
12 червня 2024 року адвокатом Козирем С.В,, який діє в інтересах ОСОБА_1 , через Електронний суд подано клопотання, в якому просить звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за звернення до суду із цією апеляційною скаргою.
Клопотання мотивовано тим, що ухвалою Господарського суду Київської області від 14.02.2024 року у справі № 911/2308/23 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 відкрито провадження та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника ОСОБА_1 та вжито заходів для забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони ОСОБА_1 відчужувати майно.
Зазначає, що у ОСОБА_1 відсутній дохід в минулому календарному році, інші кошти та майно арештовано.
Вказує, що повернення цієї апеляційної скарги без належного дослідження реальної спроможності ОСОБА_1 сплатити судовий збір та без зазначення мотивів достатності/недостатності, належності/неналежності доказів, наданих заявником на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, фактично буде свідчить про позбавлення заявника доступу до правосуддя і порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та може завдати шкоді самій суті права ОСОБА_1 на доступ до суду.
На підтвердження майнового стану долучено такі документи:
- інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта;
- відомість з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, з якої убачається, що в Реєстрі інформація про джерела/суми нарахованого доходу у ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2023 року по 4 кварталу 2023 року відсутня;
- довідку форми ОК-5 Пенсійного фонду України із відомостями за звітні періоди 1998-2004, 2014-2015 роки;
- Інформацію з Єдиного реєстру боржників;
- оголошення та повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , справа №911/2308/23, дата публікації - 14 лютого 2024 року;
- постанову від 09 лютого 2024 року у виконавчому провадженні НОМЕР_2 про арешт коштів боржника ОСОБА_1 на загальну суму у розмірі 583 257,60 грн на підставі виконавчого листа №369/12118/23, виданого 26 січня 2024 року, та постанову від 09 лютого 2024 року у виконавчому провадженні НОМЕР_2 про арешт майна боржника ОСОБА_1 з метою виконання рішення суду на підставі виконавчого листа №369/12118/23, виданого 26 січня 2024 року, щодо майна за адресою: АДРЕСА_1 ;
- копію ухвали Господарського суду Київської області від 14 лютого 2024 року у справі №911/2308/23, згідно якої відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Мотивуючи наведеним, просить на підставі пункту 1 частини 1, частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» 3674-VI звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 лютого 2024 року.
Дослідивши апеляційну скаргу та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року визначено розмір судового збору, який підлягає сплаті судового збору за подання цієї апеляційної скарги, сумою 484,48 грн (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 2024 році (3028,00 грн) * 0,8 (частина 3 статті 4 Закону 3674-VI)).
Стаття 129 Конституції України закріплює рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом як одну із засад судочинства.
Відповідно до частин 1, 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору (або відстрочення, розстрочення сплати судового збору), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зі змісту статті 8 Закону України «Про судовий збір» убачається, що обов'язковим елементом застосування цієї статті є майновий стан сторони, який не дозволяє їй сплатити судовий збір взагалі (у випадку, якщо сторона клопоче про звільнення її сплати судового збору) або перед зверненням до суду (у випадку, якщо сторона клопоче про відстрочення або розстрочення сплати судового збору).
Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко свідчить, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.
Такими документами, що підтверджують майновий стан, наприклад, можуть бути довідки про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави в цивільних спорах, і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження в цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 19.06.2001).
За статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. І, як уже зазначалося, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя, яке у розумінні практики Європейського суду з прав людини не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95)).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя, оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя у країні (справа «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 19 червня 2001 року).
Зазначене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливим для всіх учасників процесу.
Із ухвали Господарського суду Київської області від 14 лютого 2024 року у справі №911/2308/23 убачається, що ОСОБА_1 звернулась до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність. Заяву обґрунтовано тим, що у заявниці наявна заборгованість перед кредиторами у розмірі більше 10 млн. грн. Ухвалою відкрито провадження у справі, вжито заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони ОСОБА_1 відчужувати майно.
Проте вказане саме по собі не дає підстав уважати про неспроможність сплатити судовий збір за подання цієї апеляційної скарги.
При цьому, в клопотанні не вказано про відсутність у ОСОБА_1 , зокрема, інших джерел доходу, відсутність коштів на банківських рахунках, відсутність статусу ФОП та інших доказів, що вказують на повну неспроможність сплатити судовий збір у визначеному розмірі згідно ухвали Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року (484,48 грн).
З огляду на наведене, апеляційний суд не убачає підстав для задоволення клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за звернення до суду із цією апеляційною скаргою, відтак у задоволенні такого клопотання слід відмовити.
Відтак, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід платити судовий збір у розмірі 484,48 грн.
Судовий збір слід сплатити на наступні реквізити:
Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Особі, яка подає апеляційну скаргу, слід надати Київському апеляційному суду (судді Поліщук Н.В.) документ про сплату судового збору у вказаному розмірі та на зазначені реквізити.
Крім того, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 жовтня 2023 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 у справі №369/12494/23 - ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ).
Відповідно положень статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб. До апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до частини 7 статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі апеляційної скарги та документів, що до додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Із матеріалів справи убачається наступне. Скаргу подано в електронній формі. Надано докази надсилання копії матеріалів апеляційної скарги представнику позивачки - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . В скарзі не зазначено третю особу ОСОБА_3 та відомостей щодо нього, також копію матеріалів апеляційної скарги не надіслано третій особі.
Відтак, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід подати до апеляційного суду апеляційну скаргу, яка за формою та змістом відповідає вимогам статті 356 ЦПК України із урахуванням положень статті 43 ЦПК України.
При вчиненні дій, що пов'язані з виконанням цієї ухвали, особі, якій вона адресована, відповідь слід надавати за адресою Київського апеляційного суду, судді Поліщук Н.В.
Відповідно до частини 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Оскільки вказані обставини перешкоджають розгляду справи в апеляційній інстанції, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 лютого 2024 року.
Апеляційну скаргу адвоката Козира Сергія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 лютого 2024 року - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення порушення вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, що викладені в ухвалі, - протягом 5 (п'ять) днів з дня вручення цієї ухвали, роз'яснивши, що у випадку невиконання вимог ухвали в цій частині апеляційна скарга буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Поліщук