Справа № 759/24861/23 Суддя в суді першої інст. - Васильєва К.О.
Провадження № 33/824/3277/2024 Суддя-доповідач - Дрига А.М.
24 червня 2024 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Дрига А.М.,
перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 23 лютого 2024 року,
Постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 23 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на зазначену постанову було залишено без задоволення, а постанову Святошинського районного суду міста Києва від 23 лютого 2024 року - залишено без змін (а.с.41-42).
В подальшому, на адресу апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову суду від 23.02.2024 року, яка є ідентичною за вимогами апеляційній скарзі, що вже розглянута Київським апеляційним судом 13 травня 2024 року.
Вивчивши подану апеляційну скаргу ОСОБА_1 апеляційний суд вважає, що у її прийнятті необхідно відмовити та повернути особі, яка її подала, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначаються відповідним процесуальним законом, зокрема у справах про адміністративні правопорушення визначаються Кодексом України про адміністративні правопорушення, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.
Конституційний суд України у рішенні № 23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п.4.1).
Специфіка процесуальної діяльності при розгляді справ про адміністративне правопорушення визначає особливу процедуру оскарження рішень посадових осіб, які її здійснюють. Водночас право на оскарження у справах про адміністративні правопорушення забезпечується встановленням у нормах КУпАП порядку і строків подачі (у деяких випадках і розгляду) скарг на рішення посадових осіб, в тому числі й судів.
У зв'язку з цим, главою 24 КУпАП передбачений інститут оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників провадження.
Так, ст. 294 КУпАП передбачена можливість перегляду постанови суду у справі про адміністративне правопорушення в апеляційному порядку.
Разом із цим, главою 24-1 КУпАП передбачений порядок перегляду постанови у справі про адміністративне правопорушення в разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Отже, суд не може діяти у спосіб, не передбачений процесуальним законом, у даному випадку - здійснити перегляд судового рішення в порядку, не визначеному КУпАП.
КУпАП не встановлює заборони або обмеження в реалізації права на оскарження до суду судових рішень у справах про адміністративні правопорушення, а навпаки, визначає процедуру оскарження судових рішень, яка в даному випадку була дотримана та реалізована ОСОБА_1 шляхом подання апеляційної скарги на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 23 лютого 2024 року.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а постанову Святошинського районного суду міста Києва від 23 лютого 2024 року - залишено без змін.
За положеннями ч. 10 ст. 294 КУпАП постанова апеляційного суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Припис частини десятої статті 294 КУпАП визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду №5-р(II)/2021 від 21 липня 2021 року.
Враховуючи викладене, постанова судді Святошинського районного суду міста Києва від 23 лютого 2024 року набрала законної сили.
У відповідності до рішення ЄСПЛ у справі «Васильєв проти України» (заява №11370/02) від 21 червня 2007 року, повноваження судів вищої інстанції переглядати справи повинне використовуватись для виправлення судових помилок та неправильності у здійсненні правосуддя, а не для проведення нового розгляду справи. Перегляд справи не повинен розглядатися як замаскована апеляція, а сама лише можливість існування двох точок зору на предмет не є підставою для повторного розгляду справи. Відхилення від цього принципу виправдане лише в тому випадку, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Суд повторює, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» [ВП] (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, пункт 61, ЄСПЛ 1999-VII). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами.
На даний час КУпАП надає стороні можливість оскаржити в апеляційному порядку постанову у справі про адміністративне правопорушення, що є справедливим і повністю відповідає ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції щодо права кожного, кого суд визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення, на перегляд судом вищої інстанції факту визнання його винним.
В даній справі ОСОБА_1 скористався своїм правом на перегляд апеляційним судом постанови суду першої інстанції.
Отже, національними судами України виконано положення ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права особи на ефективний засіб юридичного захисту.
Враховуючи викладене, принцип res judicata (правової визначеності), а також той факт, що апеляційним судом вже було переглянуто постанову суду першої інстанції за поданою апеляційною скаргою ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції відмовляє у прийнятті до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 23 лютого 2024 року й апеляційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами повертає особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Відмовити у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 23 лютого 2024 року.
Апеляційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Дрига