№ справи: 752/20075/17
№ апеляційного провадження: 88-ц/824/27/2024
Головуючий у суді першої інстанції: Плахотнюк К.Г.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
18 червня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Немировської О.В.
суддів - Желепи О.В., Ящук Т.І.
секретар - Черняк Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Кредитної Спілки «Альянс Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Голосіївський районний відділ Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Корсак Анжела Юріївна про визнання договору дарування квартири недійсним,
за заявою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року, прийнятої за наслідками розгляду апеляційної скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 на заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року,
встановив:
у вересні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений 09 жовтня 2014 року між ОСОБА_3 та малолітніми ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , в інтересах яких діє ОСОБА_2 .
Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року позовні вимоги було задоволено, визнано недійсним договір дарування квартири, вирішено питання про судові витрати.
Не погоджуючись з рішенням, представник ОСОБА_2 , яка діяла в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , - ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення скасувати та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року апеляційну скаргу було задоволено частково, заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов КС «Альянс Україна» задоволено. Визнано недійсним Договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений 09 жовтня 2014 року між ОСОБА_3 та законним представником малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_6 - ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корсак А.Ю., зареєстрований в реєстрі за №864.
У березні 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року. В обґрунтування заяви вказував, що 14 березня 2024 року йому стало відомо про наявність нововиявленої обставини, а саме про те, що на момент смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у КС «Альянс Україна» були відсутні претензії до боржника і оспорюваний договір дарування не порушував права позивача.
Позивач в особі керівника ОСОБА_7 звернувся до суду із заявою про відмову від позову, вказував, що визнає вимоги заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника ОСОБА_1 , який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що заява про перегляд постанови за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню з таких підстав.
Частинами першою, другою статті 423 ЦПК України передбачено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Згідно з частиною четвертою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
За змістом наведених норм права необхідними умовами визнання обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, нововиявленими є те, що зазначені обставини є істотними та існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Перший критерій для віднесення обставин до категорій нововиявлених для суду становить істотність цих обставин для вирішення справи.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби така обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Другим критерієм для віднесення обставин до категорії нововиявлених для суду є доведеність того, що такі обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд розмежовує нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Суди також розрізняють нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, провадження № 12-158 гс 19).
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (постанова Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18, провадження № 61-14879 св 19).
Нововиявленими є лише такі обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі, обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549 зц 18).
В даному випадку як на нововиявлену обставину заявник посилається на те, що 14 березня 2024 року було отримано відповідь на адвокатський запит, з якої вбачається, що при підготовці відповіді на нього було встановлено, що станом на момент смерті боржника ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 претензії КС «Альянс Україна» до нього були відсутні, а договір дарування квартири, який був предметом розгляду у даній справі, права позивача, як кредитора ОСОБА_3 , не порушував. За таких обставин заявник вважав, що відсутність претензій КС «Альянс Україна» до ОСОБА_3 на момент розгляду справи є нововиявленою обставиною та є підставою для скасування рішення суду.
Такі доводи заявника колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не можуть бути визнані нововиявленими в розумінні ст. 423 ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач КС «Альянс Україна» брав участь в апеляційному перегляді справи у 2023 році, тобто після смерті ОСОБА_3 . Позивач подавав відзив на апеляційну скаргу, просив у її задоволенні відмовити, наполягав на задоволенні позовних вимог та порушенні оспорюваним договором дарування його прав, як кредитора ОСОБА_3 (а.с.146-149, том 2).
Сама по собі зміна позиції позивача щодо наявності або відсутності у нього претензій до відповідачів не є підставою для перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, не свідчить про наявність нововиявлених обставин, які є істотними для вирішення спору.
Представник заявника - ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що КС «Альянс Україна» було виявлено, що до своєї смерті ОСОБА_3 погасив заборгованість за кредитним договором, а тому станом на момент розгляду справи апеляційним судом оспорюваний договір дарування квартири вже не порушував прав позивача, як кредитора. Однак, вказані пояснення належними та допустимими доказами не підтверджуються.
Доказів виконання ОСОБА_1 рішення Ленінського районного суду м.Вінниці від 04 березня 2010 року про стягнення з нього на користь КС «Альянс Україна» заборгованості в загальному розмірі 2 496 292 грн. 69 коп. до суду не надано, як і інших доказів на підтвердження досягнення згоди щодо виконання зобов'язань між боржником та кредитором, про що не було відомо позивачу станом на момент прийняття апеляційним судом постанови.
Представник заявника не зміг надати ґрунтовних пояснень про те, яким чином за умови відсутності вимог КС «Альянс Україна» рішення суду про визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_1 , укладеного 09 жовтня 2014 року між боржником ОСОБА_3 та законним представником його дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_6 - ОСОБА_2 , призводить до порушення прав відповідачів, які є спадкоємцями ОСОБА_3 .
Копії спадкової справи після смерті ОСОБА_3 до суду надано не було, що позбавляє суд апеляційної інстанції можливості перевірити чи наявні інші вимоги кредиторів спадкодавця, крім заявленої КС «Альянс Україна». Скасування рішення суду в даному випадку може призвести до порушення прав інших осіб, що суперечить меті цивільного судочинства.
Доказів на підтвердження дійсних мотивів сторін щодо врегулювання спірних правовідносин до суду не надано.
Не може бути підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції і подання позивачем заяви про відмову від позову на стадії розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Згідно з ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Положеннями ст. 373 ЦПК України визначено, що в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Разом з тим, в даному випадку заява про відмову від позову подана в ході розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставини судового рішення, яке набрало законної сили, і суд дійшов висновку про відсутність підстав для такого перегляду.
У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).
Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв'язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.
Загалом згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»).
Прийняття відмови КС «Альянс Україна» від позову на стадії перегляду постанови суду за нововиявленими обставинами призведе до порушення принципу правової визначеності та скасування остаточного рішення суду, яке набрало законної сили 20 квітня 2023 року.
Частиною 3 ст. 429 ЦПК України встановлено, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Згідно з ч. 4 ст. 429 ЦПК України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами та заяви про відмову від позову слід відмовити, а постанову Київського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року в силі.
Керуючись ст.ст. 49, 423, 429 ЦПК України, суд
ухвалив:
у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року відмовити.
Заяву Кредитної Спілки «Альянс Україна» про відмову від позову залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Повний текст ухвали виготовлено 25 червня 2024 року.
Головуючий
Судді