справа №757/33735/21-ц Головуючий у І інстанції - Підпалий В.В.
апеляційне провадження №22-ц/824/1462/2024 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.
06 червня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Судді-доповідача: Гуля В.В.,
суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» про захист прав споживача шляхом стягнення страхового відшкодування за договором добровільного страхування,-
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ТДВ «Експрес страхування» на його користь несплачену частину страхового відшкодування в розмірі 115 301,30 грн.
В обґрунтування позову зазначав, що 03 березня 2020 року між ОСОБА_1 та ТДВ «Експрес Страхування» укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №208.20.2518400, відповідно до умов якого страховик, у випадку пошкодження автомобіля Nissan Juke, д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП (пункт 7.1 Частини «А» Договору), або настання інших страхових ризиків, зобов'язувався виплатити страхове відшкодування, а споживач - сплачувати страхові платежі відповідно до умов Договору.
Вказував, що 06 липня 2020 року приблизно о 14 год. 30 хв. на а/д Київ-Одеса, 359 км + 800 м сталася ДТП за участю застрахованого автомобіля та відбійника. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення.
07 липня 2020 року позивач звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.
29 вересня 2020 року страховиком на користь позивача було виплачено страхове відшкодування у розмірі 142 968,70 грн.
При визначенні розміру страхового відшкодування страховик визнав автомобіль Nissan Juke, д.н.з. НОМЕР_1 , конструктивно знищеним внаслідок ДТП.
Відповідно до Звіту про оцінку КТЗ №01-08/10 від 08 жовтня 2020 року, виконаного на замовлення позивача ринкова вартість автомобіля (без врахування аварійних пошкоджень) становить 548 098 грн.
Страховиком визначено вартість автомобіля у розмірі 548 007,24 грн.
Відповідно до пункту 9.18 Договору, автомобіль слід вважати фізично знищеним, якщо вартість його відновлювального ремонту перевищить суму в розмірі 384 368,60 грн.
Страховиком вартість відновлювального ремонту визначена на підставі Звіту про оцінку КТЗ №1660, згідно якого вартість відновлювального ремонту склала суму у розмірі 387 182,85 грн.
Водночас, відповідно до звіту про оцінку КТЗ № 01-08/10 від 08. жовтня 2020 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля складає суму у розмірі 287 122,78 грн.
Таким чином, відповідач виплатив 142 968,70 грн, від кінцевої вартості відновлювального ремонту, що складає 258 000 грн.
Після отримання позивачем зазначених коштів, було проведено відновлювальний ремонт та подано відповідні документи страховику, проте, станом на дату подання позову страховик так і не здійснив доплату страхового відшкодування.
На підставі викладеного позивач уважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню різниця між розміром страхового відшкодування, який визначено у страховому акті, та кінцевої вартості ремонту 115 301,30 грн (258 000 грн - 142 698,70 грн).
На підставі викладеного, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10 квітня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з указаним рішенням, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Уважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У мотивування скарги зазначає, що згідно пункту 9.7.2.1 Договору страхування саме страховик зобов'язаний був письмово вказати страхувальнику СТО, яка підтримує гарантійні зобов'язання виробника, та на яку страховик направляє позивача для проведення відновлювального ремонту. Тож саме на страхову компанію, а не на позивача, покладається обов'язок письмового узгодження СТО.
Вказує, що позивач вжив заходів для письмового узгодження СТО, направивши страховику 08 серпня 2020 року відповідну заяву, тому за відсутності письмової відповіді страховика про відмову у погодженні, СТО ТОВ «Кий Авто Груп» вважається письмово узгодженою, а тому підстав для застосування пункту 9.7.4 Договору у страховика не було.
Уважає, що суд першої інстанції визнав правомірним при визначені розміру страхового відшкодування прийняття до уваги Звіту про оцінку КТЗ №1660 від 09 вересня 2020 року, залишаючи поза увагою рахунок №х11912 від 19 серпня 2020 року, платіжне доручення №2582670255 від 30 вересня 2020 року, дублікат квитанції №0.0.1888523009.1 від 30 жовтня 2020 року, Акт виконаних робіт №ТО200707045 від 30 жовтня 2020 року та Акт виконаних робіт №ТО201030039 від 18 лютого 2021 року.
Посилається на те, що суд першої інстанції повинен був визначити розмір страхового відшкодування щонайменше у відповідності до Звіту про оцінку КТЗ №01-08/10 від 08 жовтня 2020 року, наявного у матеріалах справи.
Також зазначає, що станом на дату подання позовної заяви автомобіль відновлено у повному обсязі, пошкодження, отримані внаслідок ДТП від 06 липня 2020 року, усунуто, кінцева вартість відновлювального ремонту склала 258 000 грн, у зв'язку з чим виплаченої ТДВ «Експрес страхування» суми страхового відшкодування у розмірі 142 968,70 грн фактично недостатньо для покриття витрат страхувальника для проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу.
15 грудня 2023 року на електронну адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Зокрема, зауважує, що водія ОСОБА_1 ще 06 липня 2020 року кол-центром страховика було направлено до офіційного дилера Nissan - ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський» (м. Київ, вул. Героїв Оборони, 4).
Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 274 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач не виконав обов'язку пункту 10.1.12 частини Б Договору страхування щодо необхідності узгодження вибору СТО для ремонту автомобіля та ремонтної калькуляції до початку ремонту автомобіля, тому він втрачає право на отримання доплати страхового відшкодування на підстав Акту виконаних робіт згідно пункту 13.1.1 Договору страхування.
Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.
Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом установлено, що 03 березня 2020 року між ОСОБА_1 та ТДВ «Експрес Страхування» був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №208.20.2518400, відповідно до умов якого страховик, у випадку пошкодження автомобіля Nissan Juke, д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП (пункт 7.1 Частини «А» Договору), або настання інших страхових ризиків, зобов'язувався виплатити страхове відшкодування, а споживач - сплачувати страхові платежі відповідно до умов Договору.
06 липня 2020 року приблизно о 14 год. 30 хв. на а/д Київ-Одеса, 359 км + 800 м сталася ДТП за участю застрахованого автомобіля та відбійника. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення.
07 липня 2020 року позивач звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.
08 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ТДВ «Експрес Страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування на СТО «Кий Авто Ніссан».
20 липня 2020 року суб'єктом оціночної діяльності було здійснено огляд пошкодженого автомобіля Nissan Juke, д.н.з. НОМЕР_1 , за участі ТОВ «Кий Авто Груп».
Позивачем страховій компанії було надано копію Рахунку ТОВ «Кий Авто Груп» №х10489 від 24 липня 2020 року, згідно якої вартість відновлювального ремонту автомобіля початково було визначено ТОВ «Кий Авто Груп» у розмірі 329 940,89 грн.
Згодом ОСОБА_1 надав ТДВ «Експрес Страхування» рахунок ТОВ «Кий Авто Груп» №х11912 від 19 серпня 2020 року на суму 264 939,42 грн.
01 вересня 2020 року було проведено додатковий огляд автомобіля Nissan Juke, д.н.з. НОМЕР_1 , за участі власника автомобіля та страховика.
Відповідно до Рахунку ТОВ «Кий Авто Груп» №х12515 від 01 вересня 2020 року вартість відновлювального ремонту автомобіля було визначено у розмірі 307 502,70 грн (341 667,66 грн без знижки).
25 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ТДВ «Експрес Страхування» з новою заявою про виплату страхового відшкодування на його картковий рахунок в АТ «ОТП Банк».
Оскільки страхувальник надав заяву про виплату страхового відшкодування на його картковий рахунок, страховик, керуючись пунктом 9.7.4 частин Б Договору страхування, замовив проведення оцінки збитку.
Відповідно до Звіту ТОВ «Укравтолізинг» №1660 про оцінку КТЗ вартість відновлювального ремонту Nissan Juke, д.н.з. НОМЕР_1 , у результаті його пошкодження в ДТП становить 387 182,85 грн, а ринкова вартість автомобіля на момент пошкодження становить 548 007,24 грн.
Отже, вартість ремонту автомобіля становить: 387 182,85 грн (вартість ремонту) / 548 007,24 грн (ринкова вартість ТЗ на дату ДТП) * 100% = 70,65 % ринкової вартості автомобіля на момент настання страхового випадку, що свідчить про факт конструктивного знищення автомобіля відповідно до п. 9.18 частини Б Договору страхування.
На підставі умов Договору страхування страховиком було здійснено наступний розрахунок страхового відшкодування 548 007,24 грн (ринкова вартість ТЗ на дату ДТП згідно звіту ТОВ «Укравтолізинг» №1660) - 346 830 грн (вартість залишків ТЗ згідно он-лайн Аукціону ТОВ «Аудатекс Україна») *0,82116 (коефіцієнт пропорційності страхування - 22 500 (франшиза згідно п. 6.5 частини Б Договору) = 142 698,70 грн.
29 вересня 2020 року страхове відшкодування в сумі 142 698,70 грн було перераховано на картковий рахунок страхувальника на підставі страхового акту №3.20.1928-1 та платіжного доручення №ЦЩ05311 від 29 вересня 2020 року.
Відповідно до Звіту про оцінку КТЗ №01-08/10 від 08 жовтня 2020 року, виконаного на замовлення позивача, ринкова вартість автомобіля (без урахування аварійних пошкоджень) становить 548 098 грн.
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 посилався на те, що після отримання ним коштів від страхової компанії було проведено відновлювальний ремонт та подано відповідні документи страховику, проте, станом на дату подання позову страховик так і не здійснив доплату страхового відшкодування, у зв'язку з чим уважав, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню різниця між розміром страхового відшкодування, який визначено у страховому акті, та кінцевої вартості ремонту 115 301,30 грн (258 000 грн - 142 698,70 грн).
Відповідно до положень статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Страхування є одним із засобів, покликаних мінімізувати ризики, пов'язані з можливим знищенням або пошкодженням такого майна. Економічне призначення майнового страхування полягає у відшкодуванні збитків, заподіяних внаслідок пошкодження чи знищення майна при настанні страхових випадків, визначених законодавством або обумовлених договором. Отже, мета такого страхування - компенсування шкоди.
Згідно зі статтею 982 ЦК України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.
У статті 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхуванням є вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Згідно статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити страхову виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Яка саме подія визнається страховим випадком має бути детально зазначено у договорі страхування.
Обов'язки страхувальника визначаються статтею 989 ЦК України, статтею 21 Закону України «Про страхування» і умовами договору страхування.
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування визначені у статті 991 ЦК України і статті 26 Закону України «Про страхування». Цими статтями також встановлено, що договором страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону. Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Як визначено у статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, договором від 03 березня 2020 року №208.20.2518400 передбачено, що він складається з двох частин - частина «А» договору страхування Особливі умови страхування та частина Б договору - Загальні умови страхування.
Згідно пункту 9.18.2 частини Б Договору страхування в разі повної конструктивної загибелі ТЗ та/або ДО (коли вартість відновлювального ремонту перевищує 70% ринкової (дійсної) вартості на момент настання страхового випадку) страховик проводить виплату страхового відшкодування:
- п.п. 9.18.1 - у випадку, якщо страхова сума ТЗ та/або ДО дорівнює ринковій (дійсній) вартості ТЗ та/або ДО на дату Укладання Договору; у розмірі ринкової (дійсної) вартості ТЗ та/або ДО на момент настання страхового випадку, з вирахуванням встановленої франшизи, залишкової вартості ТЗ та страховий платіж (за умов, викладених у п. 9.24 частини Б Договору). При цьому ТЗ залишається у власності Страхувальника;
- п.п. 9.18.2 - у випадку якщо страхова сума ТЗ та/або ДО менше ринкової (дійсної) вартості ТЗ та/або ДО на дату укладання Договору (пропорційне страхування).
Згідно пункту 9.19 залишкова вартість ТЗ визначається на вибір страховика: шляхом вивчення попиту та пропозицій на ринку щодо таких залишків, що документально підтверджується (зокрема, але не обмежуючись, он-лайн (Інтернет) аукціоном з продажу автомобілів) або шляхом експертної оцінки. При цьому, Страховик має пріоритетне право оцінки вартості залишків застрахованого ТЗ, пошкодженого внаслідок страхового випадку, шляхом виставлення відповідної пропозиції щодо продажу ТЗ на он-лайн аукціоні та будь-яким іншим шляхом, що не суперечить законодавству України. У разі незгоди Страхувальника або інших зацікавлених сторін із рішенням Страховика, Страховик здійснює виплату страхового відшкодування із розрахунку на дані, зафіксовані найбільш вигідно. пропозицією он-лайн аукціону. З дати прийняття рішення про оголошення ТЗ до он-лайн аукціону, Страховик ґрунтуючись на найбільш вигідній пропозиції, здійснює розрахунок страхового відшкодування.
Відповідно до проведеного он-лайн аукціону ТОВ «Аудатекс Україна» з продажу залишків автомобіля після ДТП найвища пропозиція з купівлі залишків автомобіля становить 346 830 грн.
Згідно пункту 6.5 частини Б Договору страхування у випадку повної конструктивної загибелі ТЗ франшиза дорівнює франшизі за ризиком «незаконне заволодіння». Франшиза становить 5% страхової суми, а саме 22 500 грн.
За змістом статті 9 Закону України «Про страхування» у разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.
Положеннями пункту п. 6.3 частин Б Договору страхування передбачено, що якщо протягом дії Договору ринкова (дійсна) вартість ТЗ збільшиться більш ніж на 20% по відношенню до вартості ТЗ на дату укладання Договору, то Страхувальник зобов'язаний відповідно збільшити страхову суму з доплатою страхового платежу. Якщо Страхувальник не здійснив доплату страхового платежу з метою збільшення страхової суми, то у разі настання страхового випадку Страховик має право здійснити виплату страхового відшкодування пропорційно співвідношенню страхової суми до ринкової (дійсної) вартості ТЗ на дату настання страхового випадку, з урахуванням інших умов Договору.
Згідно пункту 8.2.21 частини Б Договору страхування страхувальник зобов'язаний збільшити страхову суму шляхом укладання відповідної Додаткової угоди та доплати страхового платежу, якщо протягом дії Договору ринкова (дійсна) вартість ТЗ збільшиться більш ніж на 20 % по відношенню до вартості на дату укладання Договору.
Відповідно до пункту 9 частини А Договору страхування страхова сума за Договором становить 450 000 грн.
Таким чином, на дату настання страхового випадку ринкова (дійсна) вартість ТЗ 548 007,24 грн збільшилась на 21,77%, проте страхувальник не здійснив доплату страхового відшкодування.
Як установлено судом першої інстанції, надані позивачем рахунки ТОВ «Кий Авто Груп» №х10489 від 24 липня 2020 року на 329 940,89 грн, №х11912 від 19 серпня 2020 року на 264 939,42 грн та №х12515 від 01 вересня 2020 року на 307 502,70 грн не були узгоджені відповідачем.
Згідно пункту 9.7.2 частини Б договору у випадку обрання страхувальником опції «пріоритет виплат СТО» - за умови перерахування коштів на СТО для здійснення відновлювального ремонту у ТЗ або перерахування страхувальнику, якщо роботи по відновленню ТЗ вже оплачені розмір завданих збитків визначається та страхове відшкодування виплачується на підставі - кошторису ремонтних робіт, рахунків-фактур, нарядів-замовлень, актів виконаних робіт та інших документів, які підтверджують вартість та факт виконання відновлювального ремонту на СТО.
Відповідно до пункту 10.1.12 частини Б Договору страхування страхувальник зобов'язаний погодити із страховиком вибір підприємства, на якому буде здійснюватись відновлювальний ремонт пошкодженого застрахованого ТЗ, а також калькуляцію на ремонт застрахованого ТЗ, складену цим підприємством.
Разом з тим, страховик не надавав позивачу письмового погодження, передбаченого пунктом 9.7.2.1 Договору страхування, на ремонт ТЗ на СТО «Кий Авто Груп».
За змістом пункту 9.7.4 частини Б Договору страхування ремонтна калькуляція СТО узгоджується (підписується сторонами договору) до початку ремонтно-відновлювальних робіт. В разі неможливості погодити ремонтну калькуляцію СТО (в калькуляції Сто присутні суттєві розбіжності між об'ємом робіт та запчастин, визначених Страховиком у акті огляду ТЗ), а також у випадку, коли розмір страхового відшкодування виплачується безпосередньо на рахунок страхувальника, страховик має право замовити незалежну оцінку вартості відновлювального ремонту ТЗ, та визнати суму страхового відшкодування на підставі висновку експерта-автотоварознавця (суб'єкта оціночної діяльності).
Страхове відшкодування було виплачено на картковий рахунок позивача на підставі Звіту ТОВ «Укравтолізинг» №1660 про оцінку ТЗ.
28 квітня 2021 року страховик отримав від ОСОБА_1 заяву про перерахунок страхового відшкодування, до якої було додано Акти виконаних робіт СТО «Кий Авто Груп» №ТО200707045 та №ТО201030039 на суму 258 000 грн, відповідно до яких було встановлено, що автомобіль відремонтовано частково, оскільки деякі відновлювальні роботи та запчастини, які зафіксовані в Протоколі огляду автомобіля за участі страхувальника, відсутні в Акті виконаних робіт.
Таким чином, ОСОБА_1 , отримавши за його заявою від 25 вересня 2020 року на особистий картковий рахунок 29 вересня 2020 року страхове відшкодування в сумі 142 698,70 грн без жодних зауважень та не погодивши із страхувальником СТО, провів відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу з власної ініціативи на СТО «Кий Авто Груп».
Отже, як правильно зазначено судом першої інстанції, оскільки позивач не виконав обов'язку пункту 10.1.12 частини Б Договору страхування щодо необхідності узгодження вибору СТО для ремонту автомобіля та ремонтної калькуляції до початку ремонту автомобіля, тому він втрачає право на отримання доплати страхового відшкодування на підстав Акту виконаних робіт на підставі пункту 13.1.1 Договору страхування.
Таким чином, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав належним чином договірних зобов'язань в частині надання документів, які б зобов'язували страховика виплати страхове відшкодування у повному обсязі, то у відповідача не виникло обов'язку доплатити решту страхового відшкодування.
Відтак, відмова страховика у виплаті частини страхового відшкодування є правомірною, про що обґрунтовано зазначено судом першої інстанції.
За таких обставин, місцевим судом правильно відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТДВ «Експресс Страхування» про стягнення несплаченої частини страхового відшкодування у розмірі 115,301,30 грн.
Отже, доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішення, та зводяться до незгоди з розміром страхового відшкодування, отриманого позивачем 29 вересня 2020 року, що не є предметом спору у даній справі.
Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, колегія суддів уважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 квітня 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Головуючий В.В. Гуль
Судді Ю.О. Матвієнко
Я.С. Мельник