Справа № 375/1382/23 Суддя в І-й інстанції Штифорук О.В.
Провадження № 33/824/1715/2024 Суддя в II-й інстанції Ігнатюк О.В.
15 квітня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Харченка С.В., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника Харченка С.В. на постанову судді Рокитнянського районного суду Київської області від 15 лютого 2024 року, -
Постановою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 15 лютого 2024 року на
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, прцюючого системним адміністратором у Білоцерківському відділенні АТ «Київоблгаз», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він, 12 серпня 2023 року, о 18 год. 18 хв. рухаючись по вулиці Центральній в с. Бушеве Білоцерківського району Київської області, керував транспортним засобом ВАЗ 21093, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер 6810», показник якого склав 1,53 проміле.
В апеляційній скарзі захисника указано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування у зв'язку із порушенням вимог процесуального та матеріального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник вказав на те, що суд першої інстанції не з'ясував фактичні обставини справи, не надав їм належної оцінки, що призвело до ухвалення незаконного рішення. Апелянт вказав на те, що працівниками поліції не було роз'яснено прав та обов'язків ОСОБА_1 , у тому числі правових наслідків складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Також захисник посилається на те, що відповідно до Наказу МВС України № 1376 не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення. На думку захисника, протокол ААД № 231579 від 12 серпня 2023 року щодо ОСОБА_1 складений нерозбірливо. Крім цього, захисник вказав на те, що працівниками поліції під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення було порушено вимоги ст.256 КУпАП. Оскільки, ОСОБА_1 не погоджувався із результатом огляду на стан сп'яніння та, відповідно, висловив письмову незгоду, працівники поліції не доставили його до лікаря-нарколога для проведення відповідного огляду та не повідомили йому про можливість проведення такого огляду. Звернув увагу на те, що у разі незгоди водія з результатами огляду на місці зупинки, працівники поліції зобов'язані направити водія для проходження огляду до найближчого закладу охорони здоров'я, що в обов'язковому порядку супроводжується направленням до медичного закладу. Та обставина, що у матеріалах справи відсутнє направлення ОСОБА_1 до медичного закладу для огляду на стан сп'яніння та останнього не доставляли до лікаря-нарколога свідчить про порушення огляду на стан сп'яніння. На думку захисника, у ході виявлення та фіксації адміністративного правопорушення поліцейськими було порушено вимоги ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015. У зв'язку із цим, огляд на стан сп'яніння вважається недійсним, а протокол недопустимим доказом вини ОСОБА_1 . Просив постанову скасувати, а провадження щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Вислухавши пояснення захисника Харченка С.В. , який подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердив доводи цієї скарги та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Висновки суду про доведеність вини керування ОСОБА_1 , транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння стверджуються зібраними у справі доказами, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 231579 від 12.08.2023 року в частині часу та місця вчинення адміністративного правопорушення, даних про особу яка його вчинила та ідентифікаційних ознак транспортного засобу, яким ця особа керувала;
письмовою роздруківкою результатів проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу, відповідно до якого, за результатами цього огляду у крові ОСОБА_1 виявлений алкоголь у концентрації 1,53%;
відеозаписом процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння та фіксації результатів цього огляду, що зроблений за допомогою нагрудної камери поліцейського;
іншими доказами.
Дослідивши указані докази та надавши їм належну юридичну оцінку суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст.130 КУпАП, наявності підстав для накладення на нього стягнення та із дотриманням вимог закону наклав на нього стягнення у межах санкції передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, належним чином мотивувавши своє рішення.
Апеляційна скарга захисника не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого судом першої інстанції рішення. Суд звертає увагу на те, що в апеляційній скарзі апелянтом фактично не оскаржується результат проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння, який визначений технічним засобом.
Щодо доводів апеляційної скарги про не роз'яснення ОСОБА_1 можливості проходження огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, то за змістом ч.3 ст.266 КУпАП, п.6 Порядку 1103 та п.7 Розділу І Інструкції 1452/735 огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я проводиться у випадку відмови водія від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу або у випадку непогодження водія із результатами такого огляду. Між тим, із оглянутого судом відеозапису, зробленого за допомогою нагрудної камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 , на місці зупинки транспортного засобу не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння та не висловлював незгоду із результатами огляду, у протоколі розписався. Крім того, у долученому до матеріалів справи відеофайлі запису з нагрудної камери поліцейського о 18 годину 34 хвилин ОСОБА_1 сам підтвердив факт визнання своєї вини. Наведене указує на те, що у поліцейських були відсутні підстави для направлення ОСОБА_1 для проходження огляду на стан сп'яніння до закладу охорони здоров'я.
Наведене у своїй сукупності указує на необґрунтованість поданої апеляційної скарги.
Постанова судді Рокитнянського районного суду Київської області від 15 лютого 2024 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не знаходить у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
В задоволенні апеляційної скарги захисника Харченка С.В. відмовити.
Постанову судді Рокитнянського районного суду Київської області від 15 лютого 2024 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Ігнатюк