Київський апеляційний суд
13 листопада 2023 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Тютюн Т.М. за участю:
особи, щодо якої винесено постанову, ОСОБА_1 ,
захисника Бєлякова М.С.,
представника потерпілого ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 28 вересня 2023 року,
Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 28.09.2023 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Як встановив суд, з посиланням на протокол про адміністративне правопорушення, 16 серпня 2023 року о 12 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "КІА" д/н НОМЕР_2 на вул. Світлій, 3-Д в м. Києві, перед початком руху не переконалась, що це буде безпечним, внаслідок чого здійснила наїзд на закритий шлагбаум, що спричинило пошкодження транспортного засобу і шлагбаума.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про незаконність постанови, в основу якої покладено відеозапис, нібито долучений потерпілим. Вважає, що цей доказ є неналежним та недопустимим, оскільки обов'язок щодо збирання доказів згідно з ч.2 ст.251 КУпАП покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення. Аналогічна норма міститься в Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 (далі - Інструкція). Тобто законом чітко визначено саме досудову процедуру збирання доказів, долучення доказів до матеріалів справи іншими особами на стадії судового розгляду законом не передбачено, що в результаті впливає на їх допустимість. Протокол складений поліцейським ОСОБА_3 , і долученими до нього доказами є лише схема ДТП та пояснення. Будь-яких інших доказів до протоколу долучено не було.
Однак всупереч вимогам процесуального права суддя незаконно долучила відеозапис до матеріалів справи, чим вийшла за межі своєї компетенції та порушила право на захист. Також на відеозаписі відсутні дата, час і місце події, що вказує на його неналежність та не може підтверджувати факт порушення вимог п.10.1 ПДР.
Крім того, наведений у протоколі виклад фактичних обставин правопорушення - наїзд на перешкоду (закритий шлагбаум) не узгоджується з п.10.1 ПДР, оскільки не розкрито суть протиправного діяння, не зазначено місце ДТП та не встановлені наслідки у виді шкоди. Викладаючи визначення терміну "перешкода для руху", яке міститься у п.1.10 ПДР, звертає увагу, що перешкодою є нерухомий об'єкт, розміщений у межах смуги руху, яким не являється шлагбаум. Відповідно до визначення терміну "шлагбаум" в Інструкції з улаштування та експлуатації залізничних переїздів, затвердженій наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 54 від 26.01.2007, - це пристрій, який перекриває проїзну частину автомобільної дороги для припинення руху транспортних засобів через залізничний переїзд. Відповідно до п.17.2 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради № 1051/1051 від 25.12.2008, технічний засіб для обмеження руху транспортних засобів - спеціальний пристрій, який обмежує рух транспортного засобу, і згідно зі ст.21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" є елементом благоустрою. Посилаючись на положення ДБН В.2.2-10-2001 "Заклади охорони здоров'я", ДБН В.1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва", ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", ОСОБА_1 наголошує, що шлагбауми не повинні заважати під'їзду до будинку пожежної техніки, швидкої допомоги і не мають перешкоджати руху транспорту, що проїжджає повз. Конструкціями неможна закривати в'їзд на території інших будинків. З чого робить висновок, що шлагбаум є рухомим об'єктом, елементом благоустрою, який відповідно до положень ДБН не може закривати в'їзд на територію інших будинків, а тому не є перешкодою в розумінні п.1.10 ПДР. Отже виклад у протоколі суті правопорушення не узгоджується з п.10.1 ПДР, а тому не доведена об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення.
Також згідно з п.1 розділу ІХ Інструкції у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додається, серед іншого, схема ДТП. Всупереч вимогам п.4 розділу ІХ Інструкції в схемі не зазначені координати місця зіткнення, сам автомобіль, яким вона керувала, пошкоджений шлагбаум, їхні координати та інше. Тобто відсутній автомобіль, який ОСОБА_1 вважає знаряддям правопорушення, та не зафіксовані наслідки у виді пошкоджень шлагбауму.
З огляду на викладене стверджує, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, а тому висновки суду ґрунтуються на припущеннях, що суперечить ст.62 Конституції України.
Крім того, до апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку оскарження постанови судді, поважність причин пропуску якого ОСОБА_1 мотивує тим, що оскільки в постанові належним чином не зазначено порядок оскарження, вона в межах строку апеляційного оскарження 09.10.2023 поштою направила апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду. Листом від 11.10.2023 повідомила Київський апеляційний суд про цю помилку та просила вирішити питання про направлення апеляційної скарги до місцевого суду. Однак листом Київського апеляційного суду № 05-02/2090/2023 від 12.10.2023 апеляційна скарга була їй повернута з роз'ясненням порядку подання. У зв'язку з цим просить сприяти в реалізації права на апеляційне оскарження в умовах воєнного стану.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 і захисника Бєлякова М.С., які підтримали клопотання про поновлення строку та апеляційну скаргу і просили їх задовольнити, пояснення представника потерпілого ОК "ОБК "Східна брама" ОСОБА_2 , який заперечував проти задоволення клопотання та апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, дослідивши нові докази, перевіривши доводи клопотання та апеляційної скарги, суд приходить до таких висновків.
Згідно з ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Вперше апеляційну скаргу ОСОБА_1 подала в понеділок 09.10.2023 з дотриманням строку, встановленого вказаною нормою, оскільки закінчення строку припало на неробочий день. Проте нею не було дотримано порядок подання апеляційної скарги, яку вона направила безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а тому листом Київського апеляційного суду № 05-02/2090/2023 від 12.10.2023 апеляційна скарга була їй повернута з роз'ясненням порядку подання.
Повторно апеляційну скаргу ОСОБА_1 подала 19.10.2023, тобто з пропуском встановленого законом строку. Воєнний стан, на який посилається ОСОБА_1 , не є поважною причиною пропуску строку, оскільки за місцем розташування Дарницького районного суду м. Києва не ведуться активні бойові дії, суд працює у звичайному режимі, а тому саме по собі введення воєнного стану на території всієї держави не створило в даному випадку труднощі для подання апеляційної скарги. Разом з тим, враховуючи викладені раніше обставини, а саме, своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження, хоча і з помилкою щодо порядку, строк оскарження пропущений з поважних причин і з метою забезпечення права на доступ до суду підлягає поновленню.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції згідно з ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Висновок про порушення ОСОБА_1 вимог ПДР є обґрунтованим і підтверджується наявними в справі доказами.
Такими доказами є дані, зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, в якому детально викладено обставини і суть вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, поясненнях свідка ОСОБА_4 , схемі місця ДТП, відеозаписі.
Так, з письмових пояснень свідка ОСОБА_4 - голови правління ОК "ОБК Східна Брама" вбачається, що до неї звернувся охоронник з приводу того, що автомобіль "КІА Sportage" д/н НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_1 , при в'їзді у двір будинку АДРЕСА_2 зламав шлагбаум.
Схемою місця ДТП, яка містить дані про ділянку дороги, де розташований шлагбаум, відеозаписом камери спостереження, розташованої при в'їзді в житловий комплекс, підтверджується, що автомобіль "КІА Sportage" д/н НОМЕР_2 починає рух і здійснює наїзд на нерухомий закритий шлагбаум.
Відповідно до пояснень ОСОБА_1 , наданих суду першої інстанції, вона вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та повідомила, що шлагбаум, який незаконно встановлений при в'їзді у двір будинку, був несправний і впав на її автомобіль після початку руху.
Ці пояснення суд правильно не взяв до уваги, оскільки вони спростовуються відеозаписом.
Доводи в апеляційній скарзі захисника, що відеозапис є недопустимим та неналежним доказом виключно тому, що від долучений представником потерпілого вже в суді, а не поліцейськими, які склали протокол, при оформленні матеріалів справи, не ґрунтуються на вимогах закону.
Цей запис прямо підтверджує подію правопорушення, на ньому зафіксовано марку та модель автомобіля, автомобільний номерний знак, а тому є належним доказом, на що ніяким чином не впливає відсутність на відеозаписі дати, часу та місця події.
Згідно з ст.269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Потерпілий має право знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися правовою допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, оскаржувати постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Дійсно, згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу, якими в цій справі є уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції. Проте це не позбавляє потерпілого його прав. Потерпілим у цій справі є Обслуговуючий кооператив "ОБК Східна Брама", представник якого ОСОБА_2 , скориставшись своїм правом, заявив у суді першої інстанції клопотання про долучення доказу, яке було задоволено суддею в межах його повноважень. До того ж, твердження в апеляційній скарзі саме про досудову процедуру збирання та долучення до матеріалів справи доказів є власною інтерпретацією ОСОБА_1 норм КУпАП.
Відтак, підстав вважати, що цей доказ отриманий з порушенням вимог закону і визнавати його недопустимим, і що суддею було порушено право на захист, немає.
Цим же відеозаписом спростовуються і висновки на підставі власного аналізу ОСОБА_1 низки нормативно-правових актів, що шлагбаум не являється нерухомим об'єктом. На момент наїзду автомобіля шлагбаум перебував у статичному стані, що є очевидним. Також з наданих представником потерпілого вже в суді апеляційної інстанції документів вбачається, що шлагбаум встановлений на замовлення ОК "ОБК Східна Брама", і відсутні дані, що шлагбаум встановлений незаконно. Враховуючи те, що шлагбаум встановлений біля приміщення працівників охорони, він не заважає проїзду ані спецтранспорту, ані автомобілям, які проїжджають повз.
Що стосується схеми ДТП, то на ній зафіксовано адресу, де сталася пригода, графічно зображено будинок та в'їзд у двір будинку, місце наїзду на шлагбаум, а на звороті зазначено про пошкодження шлагбауму та автомобіля. Незрозуміло, які координати місця зіткнення, про відсутність яких вказує ОСОБА_1 , мали бути зафіксовані в схемі. Що ж стосується відсутності на схемі автомобіля, то це логічно пояснюється його відсутністю на цьому місці на момент складання схеми.
Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, доведена повністю.
Стягнення на ОСОБА_1 накладене в межах строків, встановлених ст.38 КУпАП, і відповідає вимогам ст.33 КУпАП.
Таким чином постанова судді місцевого суду є законною та обґрунтованою, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 28 вересня 2023 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 28 вересня 2023 року, якою на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 /п'ятдесяти/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 /вісімсот п'ятдесят/ гривень, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду Т.М. Тютюн