Провадження № 11-сс/821/192/24 Справа № 711/4232/24 Категорія: ст.ст.176,183 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
25 червня 2024 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючоїОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю: секретаря прокурора захисника ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 травня 2024 року, якою частково задоволено клопотання слідчого та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Плескачівка, Черкаського району, Черкаської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, перебуваючого в цивільному шлюбі, працюючого єгерем ТОВ «Сунки», утриманців не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, -
Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси із клопотанням, погодженим прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024250000000206 від 26 травня 2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 26.05.2024, близько 11:20 год., водій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порушення підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки «Suzuki Grand Vitara», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині вулиці Шкільна, поблизу буд. №34 в с. Плескачівка Черкаського району Черкаської області, зі сторони вул. Братів Бондаренко в напрямку с. Хутору Шевченка, в порушення вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не відреагував на її зміну у вигляді появи пішохода на проїзній частині, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, внаслідок чого вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував на проїзній частині вказаної вулиці, після чого з місця події зник.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від отриманих травм помер на місці пригоди.
26 травня 2024 року відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024250000000206 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.
27 травня 2024 ОСОБА_8 в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 травня 2024 року клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 - задоволено частково.
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 24 липня 2024 року включно з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (застоводавцем), та у разі внесення якої покладено на ОСОБА_8 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, слідчого судді;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого чи прокурора, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та/або місця роботи;
- утриматися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу Інтернет тощо) зі свідками у даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, у присутності слідчого чи прокурора.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати через невідповідність висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження, а також істотне порушення кримінального процесуального закону та норм европейського права та обрати підозрюваному ОСОБА_8 більш мякий запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний період доби.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що стороною обвинувачення не було доведено наявність ризиків, зазначених у клопотанні. Вважає, що підозра, оголошена ОСОБА_8 за ч.3 ст.286-1 КК України є необгрунтованою та передчасною, немає жодного доказу того, що дорожньо-транспортна пригода сталася через невідповідність дій останнього.
Зазначає про те, що слідчий звертаючись із клопотанням, жодним чином не обгрунтував та не довів, що застосування більш мяких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, тим більш, в доданих до клопотання матеріалах, дані про такі обставини відсутні.
У зв'язку із чим, посилаючись на практику ЄСПЛ вважає, що до підозрюваного цілком можливим було б застосувати домашній арешт або особисте зобовязання. Обрання тримання під вартою із заставою з майже максимальним розміром, передбаченим щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - 60 розмірів мініальної заробітної плати відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України є, на думку захисника, занадто суоворим запобіжним заходом та є непомірно великою сумою для підозрюваного ОСОБА_8 .
В судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши головуючого суддю, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та надані до клопотання слідчого матеріали, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрюваного ОСОБА_8 , заслухано думку прокурора та позицію захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.
Слідчим суддею під час розгляду клопотання встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, ризик можливості переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому врахувано також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися від явки до органів досудового розслідування або суду.
Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходив із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя врахував, що покази свідків у цьому кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_8 , як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що він наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, зокрема, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, який поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, теж залишається існувати та вірогідність його настання є досить високою. При цьому, слідчий суддя врахував те, що здійснюються заходи до встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, досудове слідство триває.
Окрім того, перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні, зв'язок підозрюваного ОСОБА_8 з інкримінованим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, а саме: даними протоколу огляду місця події від 26 травня 2024 року, під час якого встановлено дорожню обстановку на місці пригоди, виявлено та зафіксовано сліди транспортного засобу, вилучено частину транспортного засобу, шапку та лівий черевик потерпілого; показаннями свідка ОСОБА_12 ; результатами освідування на «Драгер» та у ІНФОРМАЦІЯ_3 ; протоколом огляду місця події, під час якого оглядався автомобіль «Suzuki Vitara» реєстраційний номер НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (за будівлею магазину); даними обшуку автомобілю «Suzuki Vitara», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; даними протоколу впізнання особи за фотознімками за участю ОСОБА_13 ; протоколом затримання ОСОБА_8 .
Сукупність цих доказів дає можливість вважати, що пред'явлена ОСОБА_8 підозра є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Крім того, слідчим суддею враховано вік підозрюваного, майновий та сімейний стан, дані про соціальні зв'язки, обставини вчинення тяжкого кримінального правопорушення, наслідком якого стала смерть людини, вчинення кримінального правопорушенняч в стані алкогольного сп'яніння, реакцію суспільства і соціальні наслідки, а також потенційну можливість вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Врахувавши вищевикладене, слідчий суддя прийшов до обгрунтованого висновку, що на даній стадії досудового розслідування, більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного ОСОБА_8 .
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, тяжкості крмінального правопорушення, ступеню наявних ризиків, а також даних про особу підозрюваного, його соцільного та майнового стану, слідчий суддя дійшов висновку, що з метою надання підозрюваному права на альтернативний вид запобіжного заходу, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, підозрюваному ОСОБА_8 необхідно визначити заставу в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працезданих осіб.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності часткового задоволення клопотання слідчого, оскільки він в повному обсязі довів обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_8 на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Доводи захисника щодо необгрунтованності підозри, колегія суддів вважає непереконливими. При цьому, варто зазначити, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Доводи апелянта про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки, як вбачається зі змісту постановленої ухвали слідчого судді в даному судовому провадженні слідчим суддею досліджено усі матеріали справи та надано їм належну правову оцінку.
Посилання захисника на характеризуючі дані про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується за місцем проживання та громадською організацією, членом якої він являється, раніше не судимий і не притягувався до кримінальної відповідлальності, не переважають можливих ризиків його неправомірної поведінки.
Всі інші обставини, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті, у тому числі і надані під час досудового розслідування заяви, розписки потерпілої щодо відшкодування підозрюваним ОСОБА_8 шкоди та відсутність в неї претензій матеріального характеру до підозрюваного.
Рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлено згідно норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, колегія суддів вважає неаргументованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, суд,-
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 травня 2024 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 та застосовано відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 24 липня 2024 року включно з визначенням застави в розмірі 60 ромірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680 грн. - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4