26 червня 2024 року
Справа № 696/724/23
Провадження № 22-ц/821/1025/24
Категорія: 305010100
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Чечот Алли Антонівни на рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 09 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у складі головуючої судді Білопольської Н. А.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
Позовні вимоги мотивувала тим, що у провадженні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 квітня 2023 року у справі № 696/1098/19 ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо неї закрито. У даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 є потерпілою.
Так, ОСОБА_2 17 травня 2019 року, близько 10 год. 30 хв., керуючи автомобілем марки «ВАЗ-21011», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись з центру міста до Кам'янської ЦРЛ по вулиці Героїв Майдану в м. Кам'янка Черкаської області, в порушення вимог п.п. 10.1 (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху), 16.13 (перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч) Правил дорожнього руху України, була неуважна, не стежила за дорожньою обстановкою, виконуючи маневр повороту, змінюючи напрямок руху з головної дороги на другорядну, а саме на перехресті вулиць Героїв Майдану та Перемоги в м. Кам'янка, не переконалась, що це буде безпечно для інших учасників руху, здійснила маневр повороту ліворуч та допустила зіткнення із велосипедом марки «ММВ», яким керувала ОСОБА_1 , що рухалась по головній дорозі у зустрічному напрямку.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 05-6-01/415 від 13 серпня 2019 року, ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток лівої гомілки та перелом лівої ключиці з підшкірною гематомою в даній області, які за ознакою тривалого розладу здоров'я відносяться до категорії середньої тяжкості, та рани обох колінних суглобів, які за ознакою короткочасного розладу здоров'я відносяться до категорії легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Позивач вказує, що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень проходила тривалий курс стаціонарного лікування, внаслідок чого понесла витрати на лікування та придбання медичних препаратів в загальному розмірі 77561,91 грн. Крім того, протиправними діями відповідача їй заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 100000 грн, що полягає в перенесеному фізичному болю та стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку із ушкодженням здоров'я, а також у заподіянні їй відповідачем душевних страждань, суттєвому порушенні звичного способу життя, зокрема позбавлення можливостей реалізації своїх звичок і бажань, що вимагало у неї додаткових зусиль для організації свого життя.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кам'янського районного суду Черкаської області від 09 квітня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а саме матеріальну шкоду в розмірі 72561, 91 грн та моральну шкоду в розмірі 50000 грн, а всього - 122561,91 грн.
Рішення суду мотивоване тим, що дослідивши докази, якими обґрунтовується позов в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд вважає, що позов підлягає задоволенню із підстав, які є доведеними на загальну суму 72561,91 грн (з урахуванням отриманих від відповідача згідно з розпискою 5000 грн), відповідно до ст. 128 КПК України, ст. 1177 ЦК України, так як шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується особою, яка таку шкоду заподіяла, та їх не спростовано відповідачем. Факт заподіяння моральної шкоди позивачу від дій відповідача знайшов повне підтвердження дослідженими обставинами кримінального правопорушення, зазначеними в ухвалі Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 квітня 2023 року по справі № 696/1098/19.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції вважав, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Керуючись принципами рівності, поміркованості й виваженості, при визначенні розміру моральної шкоди до відшкодування, виходячи із тяжкості спричинених позивачу відповідачем тілесних ушкоджень, причинно-наслідкового зв'язку їх спричинення із наслідками, що настали у позивача, глибини та тривалості заподіяних їй моральних страждань після отриманих тілесних ушкоджень від дій відповідача, ступеню порушення відповідачем звичайного укладу життя позивача внаслідок їх заподіяння, незручностей і докладання позивачем значних зусиль для відновлення свого стану, та з врахуванням матеріального становища відповідача, суд дійшов висновку, що часткове відшкодування заявленої моральної шкоди в розмірі 50000 грн відповідатиме вимогам розумності і справедливості, буде співмірним і доцільним у даному провадженні.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі, представник ОСОБА_2 - адвокат Чечот А. А., вважаючи, що оскаржуване рішення є незаконним, прийнятим всупереч норм процесуального права, ухваленим за неправильного застосування норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, просить скасувати рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 09 квітня 2024 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що у рішенні суду першої інстанції наводиться помилкове твердження, що факт заподіяння моральної шкоди позивачу від дій відповідача знайшов повне підтвердження дослідженими обставинами кримінального правопорушення, зазначеними в ухвалі Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28.04.2023 року у справі №696/1098/19. Суд першої інстанції повинен був надати належну оцінку доказам, які булі надані позивачем ОСОБА_1 та її представником на підтвердження витрат однак цього не зробив.
Вимоги позивача не підлягають задоволенню оскільки розмір заявленої шкоди-витрат на лікування позивача належними доказами не обґрунтовуються.
Так, на підтвердження розміру витрат до справи додано додатки про придбання медикаментів однак належних документально підтверджених доказів, які б чітко встановлювали перелік та кількість медичних препаратів призначених для лікування позивача до позову не долучено. Також, документальні докази, які б давали можливість чітко встановити перелік та кількість медичних лікарських засобів призначених для лікування позивача від наслідків ДТП позивачем не надано.
Скаржник звертає увагу апеляційного суду на копії квитанцій, які додані до позовної заяви, а саме, що переважна більшість квитанцій, згідно яких були придбані медичні засоби були не за призначенням лікаря. Також звертає увагу на квитанцію згідно якої куплено іноземну валюту на суму 610 євро (а.с. 17), квитанцію про зарахування коштів на суму 11200 грн (а.с. 18), товарний чек № А3-Чк-0021491 від 02.09.2020, який продубльовано.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 квітня 2023 року у справі № 696/1098/19, встановлено, що ОСОБА_2 17 травня 2019 року, близько 10 год. 30 хв., керуючи автомобілем марки «ВАЗ-21011», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись з центру міста до Кам'янської ЦРЛ по вул. Героїв Майдану в м. Кам'янка Черкаської області, та змінюючи напрямок руху з головної дороги на другорядну, а саме на перехресті вулиць Героїв Майдану та Перемоги в м. Кам'янка, не переконалась, що це буде безпечно для інших учасників руху, здійснила маневр повороту ліворуч та допустила зіткнення із велосипедом марки «ММВ», яким керувала ОСОБА_1 , що рухалась по головній дорозі у зустрічному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження легкого та середнього ступенів тяжкості (а.с. 6-7).
Вказаною ухвалою суду ОСОБА_2 , яка визнала повністю свою вину у вчиненні кримінального правопорушення було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності. Цивільний позов ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду. Роз'яснено право на звернення з таким позовом в порядку цивільного судочинства.
З виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 6060, виданої ортопедо-травматологічним відділенням КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради», вбачається, що ОСОБА_1 внаслідок отриманих травм після дорожньо-транспортної пригоди 17 травня 2019 року перебувала на стаціонарному лікуванні з 17 травня 2019 року по 28 травня 2019 року з діагнозом: поєднана торако-скелетна травма - закрита тупа травма грудної клітки, закритий перелом лівої ключиці із зміщенням уламків; закритий уламковий перелом нижньої третини лівої великогомілкової кістки, латеральної кісточки із зміщенням уламків та верхньої третини лівої малогомілкової кістки (а.с. 30).
Також ОСОБА_1 перебувала на стаціонарі в ортопедо-травматологічному відділенні КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» з 02 вересня 2020 року по 09 вересня 2020 року з діагнозом: консолідований перелом лівої ключиці та кісток лівої гомілки, стан після МОС з наявністю металевих фіксаторів, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 7007 (а.с. 31).
У період з 29 серпня 2022 року по 10 вересня 2022 року внаслідок отриманих травм після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 знову перебувала на стаціонарному лікуванні в КП «Знам'янська обласна бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради (а.с. 32).
З матеріалів справи вбачається, що позивач понесла витрати на лікування в розмірі 127561,91 грн (а.с. 12-29).
Так як власником транспортного засобу «ВАЗ-21011», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , було застраховано цивільну відповідальність, у ПАТ «НАСК «Оранта» ОСОБА_1 отримала страхове відшкодування в сумі 50000 грн й, відповідно, заявлена нею до стягнення сума позовних вимог завданої матеріальної шкоди склала 77561,91 грн.
Водночас в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач отримала від відповідача згідно з розпискою 5000 грн в якості компенсації за лікування отриманих тілесних ушкоджень (а.с. 115).
Мотивувальна частина
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Частиною 1 ст. 7 ЦПК України встановлено, що розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у ч. 13 ст. 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У зв'язку з наведеним та на підставі ухвали апеляційного суду про призначення справи до судового розгляду в порядку письмового провадження, перегляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам закону.
У відповідності до ч. ч. 1, 4, 5, 7 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
При розгляді справи встановлено, що ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 квітня 2023 року у справі № 696/1098/19, ОСОБА_2 , було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності. Цивільний позов ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.
Ухвалою встановлено, що ОСОБА_2 17 травня 2019 року, близько 10 год. 30 хв., керуючи автомобілем марки «ВАЗ-21011», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись з центру міста до Кам'янської ЦРЛ по вул. Героїв Майдану в м. Кам'янка Черкаської області, та змінюючи напрямок руху з головної дороги на другорядну, а саме на перехресті вулиць Героїв Майдану та Перемоги в м. Кам'янка, не переконалась, що це буде безпечно для інших учасників руху, здійснила маневр повороту ліворуч та допустила зіткнення із велосипедом марки «ММВ», яким керувала ОСОБА_1 , що рухалась по головній дорозі у зустрічному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження легкого та середнього ступенів тяжкості.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відтак, вина відповідача у завданні позивачу, зокрема, тілесних ушкоджень та моральної шкоди встановлена ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 квітня 2023 року у справі № 696/1098/19 суду, яка набрала законної сили.
З виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 6060, виданої ортопедо-травматологічним відділенням КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради», вбачається, що ОСОБА_1 внаслідок отриманих травм після дорожньо-транспортної пригоди 17 травня 2019 року перебувала на стаціонарному лікуванні з 17 травня 2019 року по 28 травня 2019 року з діагнозом: поєднана торако-скелетна травма - закрита тупа травма грудної клітки, закритий перелом лівої ключиці із зміщенням уламків; закритий уламковий перелом нижньої третини лівої великогомілкової кістки, латеральної кісточки із зміщенням уламків та верхньої третини лівої малогомілкової кістки.
Також ОСОБА_1 перебувала на стаціонарі в ортопедо-травматологічному відділенні КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» з 02 вересня 2020 року по 09 вересня 2020 року з діагнозом: консолідований перелом лівої ключиці та кісток лівої гомілки, стан після МОС з наявністю металевих фіксаторів, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 7007.
У період з 29 серпня 2022 року по 10 вересня 2022 року внаслідок отриманих травм після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 знову перебувала на стаціонарному лікуванні в КП «Знам'янська обласна бальнеологічна лікарня» Кіровоградської обласної ради.
Позивач у даній справі порушує питання про відшкодування за рахунок відповідача, як винуватця ДТП, матеріальної шкоди у виді витрат на придбання медичних препаратів, а також завданої моральної шкоди.
Правовідносини, наявні між сторонами справи на підставі вищевикладених фактичних обставин, мають таке правове регулювання.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За частиною 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Частинами 1, 2, та 5 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана, зокрема, з використанням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно ч. 4 ст. 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення.
Посилання скаржника на те, що майнова шкода не підтверджена належними доказами, не заслуговують на увагу, з огляду на те, що всі квитанції та чеки які додані до позовної заяви та згідно яких були придбані медичні препарати були закуплені після 17.05.2019 (дати дорожньо транспортної пригоди), а тому в апеляційного суду не виникає сумнівів, що дані препарати були придбані для лікування позивача від травм які були завдані неправомірними діями відповідача.
З приводу посилання скаржника, на додані копії квитанцій до позовної заяви, колегія суддів зазначає наступне.
Щодо квитанції про зарахування коштів на суму 11200 грн, суд звертає увагу на те, що на звороті а.с. 18 наявний рахунок-фактура № ЛО - 0000008 від 27.05.2019, згідно якого ОСОБА_1 придбала у ФОП ОСОБА_3 набір металоконструкцій для остеосинтезу ключиці (комплект) на суму 11 200 грн.
Щодо квитанції згідно якої куплено іноземну валюту на суму 610 євро (а.с. 17) то суд костатує, що позовна заява не містила вимоги про стягнення з ОСОБА_2 даної суми, та за рішенням суду першої інстанції вказана сума стягнута не була.
З приводу тверджень про те, що товарний чек № А3-Чк-0021491 від 02.09.2020, є продубльованим, то суд апеляційної інстанції погоджується з скаржником, що даний чек дублюється на а.с. 20 та а.с.21, проте при підрахунку вказаних сум, виявляється, що вартість за вказані медичні препарати врахована один раз.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст. ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
У п. 6 вищевказаної постанови зазначено, що особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Таким чином, неправомірними діями ОСОБА_2 , пов'язаними з використанням джерела підвищеної небезпеки (транспортного засобу), ОСОБА_4 було завдано майнової шкоди та прямих збитків, які знаходяться в безпосередньому причинно-слідчому зв'язку зі вказаними діями відповідача і підлягають повному відшкодуванню за рахунок винної особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів апеляційного суду, встановлено, що шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується в повному обсязі особою, яка таку шкоду заподіяла, на підтвердення завданої шкоди позивачем була надана відповідна медична документація та квитанції з аптечних закладів.
Що стосується аргументів апеляційної скарги в частині відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів враховує наступне.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Враховуючи вищенаведені вимоги законодавства у сукупності із фактичними обставинами даної справи, апеляційний суд доходить до висновку про те, що позивачу у справі внаслідок ДТП з вини відповідача було завдано моральної шкоди, яка полягає в стражданнях від отриманих тілесних ушкоджень від дій відповідача, ступеню порушення відповідачем звичайного укладу життя позивача внаслідок їх заподіяння, незручностей і докладання позивачем значних зусиль для відновлення свого стану, та з врахуванням матеріального становища відповідача, що вірно врахував суд першої інстанції в цій справі.
Також судом вірно визначено розмір коштів, які мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача у відшкодування завданої моральної шкоди, який відповідає засадам розумності та справедливості, а також враховує ступінь моральних страждань особи, тривалий час для відновлення стану позивача, моральні переживання, пов'язані з відновленням здоров'я та сталих соціальних зв'язків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, апеляційний суд не встановив.
Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі та правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює та застосував норми права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Щодо судових витрат, то відповідно до п. «б» та «в» п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Чечот Алли Антонівни - залишити без задоволення.
Рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 09 квітня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Текст постанови складено 26 червня 2024 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: О. В. Карпенко
О. М. Новіков