Провадження № 2-а/760/799/24
Справа № 295/17302/23
25 червня 2024 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді - Зуєвич Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; адреса представника: АДРЕСА_2 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; код ЄДРПОУ представника /для пошуку в системі «Електронний суд»: 2893021176/) до Департаменту патрульної поліції /далі - Департамент/ (ЄДРПОУ: 40108646; адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3; e-mail: public@patrol.police.gov.ua) про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Рух справи
19.12.2023 до Богунського районного суду міста Житомира надійшов вказаний адміністративний позов, за підписом представника позивача - адвоката Словінського С.А. (діє на підставі ордеру), в якому позивач просить суд:
- скасувати постанову винесену командиром взводу № 1 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області лейтенантом поліції Войнівським Дмитром Олексійовичем серії ЕНА № 01103428 від 11.12.2023 за ч. 1 ст. 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення про порушення вимог законодавства щодо використання номерних знаків транспортних засобів;
- провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП - закрити.
Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 16.01.2024 справу передано за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
09.02.2024 вказана справа надійшла до Солом'янського районного суду міста Києва з супровідним листом Богунського районного суду міста Житомира від 01.02.2024.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2024 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Фактично справу передано судді по реєстру 14.02.2024.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 19.02.2024 вказаний позов було залишено без руху та надано час для виправлення недоліків.
28.02.2024 до суду надійшла заява представника позивача у порядку усунення недоліків.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 04.03.2024 відповідний позов прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України /далі - КАС України/).
Обґрунтування позову
В позові, зокрема, вказується, що 11.12.2023 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 працівником УПП в Житомирській області винесено постанову серії ЕНА № 01103428 від 10.12.2023 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, в якій вказано, що 10 12.2023 близько 23 год. 28 хв. за адресою: м. Житомир, вул. Миру, 76 водій керував транспортним засобом із заднім неосвітленим номерним знаком, чим порушив п. 2.9 в ПДР України - керування водієм транспортним засобом з номерним знаком перевернутим чи неосвітленим.
Як вважає позивач, працівники поліції з надуманих приводів вказали вказане порушення, оскільки їм необхідно було підстави для зупинення автомобіля «Renault Kango» д.р.з НОМЕР_2 , який зареєстровано на його матір позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач заперечує висновки, які вказані в постанові, та вважає, що її винесено без будь-яких доказів про правопорушення.
Зазначає, що працівником поліції не було надано жодних доказів щодо неможливості розгледіти задній номер з причини його неосвітлення, оскільки в той же вечір позивачем особисто було встановлено, що задній номерний знак був достатньо освітлений, щоб ясно розгледіти його символи з відстані 20 метрів.
Тому позивач вважає, що вказану постанову слід визнати такою, що винесена без достатніх доказів.
Посилаючись на ту обставину, що у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, позивач просить скасувати вказану постанову інспектора патрульної поліції.
Щодо правової позиції відповідача
19.03.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с. 69-71).
У відзиві вказується, що відповідно до постанови командира взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП старшого лейтенанта поліції Войнівського Дмитра Олексійовича серії ЕНА № 01103428 від 10.12.2023 на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 190,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Відповідно до мотивувальної частини вказаної постанови 10.12.2023 о 23:28 у місті Житомирі по вулиці Миру, 76 водій, керував транспортним засобом «Renault Kango», н.з НОМЕР_2 , з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби, чим порушив п. 2.9.в ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Відповідач звертає увагу на те, що за приписами п. 2.3.А ПДР України перед виїздом водій зобов'язаний перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.
Наголошує, що пунктом 2.9 в Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України), встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Зауважується, що поліцейський здійснив зупинку транспортного засобу позивача в межах його повноважень та на підставі чинного законодавства. Позивач рухався на автомобілі з неосвітленим номерним знаком, що вказувало на причетність водія до вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, тому обов'язком поліцейського було зупинити авто та перевірити інформацію. При цьому законодавчими нормами та жодним іншим нормативно-правовим актом не передбачено керування транспортним засобом у темну пору доби з непрацюючою підсвіткою заднього номерного знаку.
Також, у відзиві наголошується, що на запитання поліцейського чи згоден позивач з порушенням, останній надав відповідь, що так, що додатково вказує на свідоме керування позивача транспортним засобом в темну пору доби з несправною підсвіткою номерного знаку
Отже, на думку відповідача, доводи позивача, викладені ним в адміністративному позові, про те, що оскаржувана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню є версію захисту з метою уникнення від адміністративної відповідальності.
Як вважає відповідач, достатнім доказом правомірності рішення, дій чи бездіяльності відповідача у даній категорії справ (оскарження рішень поліцейських патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності) є відеофіксація події та сама постанова, що в розумінні статті 251 КУпАП та КАС України є належними доказами.
У відзиві підсумовується, що відповідачем були дотримані вимоги КУпАП при розгляді справи, ним було роз'яснено позивачу права, повідомлено про вчинене ним порушення, заслухано його пояснення та надано ним оцінку. Дій, які б обмежили права позивача при розгляді справи відповідачем вчинено не було. Штраф накладено за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП в межах санкції за це правопорушення. Як наслідок відсутні підстави для визнання протиправною та скасування постанови.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.
11.12.2023 командир взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП старший лейтенант поліції Войнівський Дмитро Олексійович склав постанову серії ЕНА № 01103428 у справі про адміністративне правопорушення (а.с. 8), за змістом якої 10.12.2023 о 23:28 у місті Житомирі по вулиці Миру, 76 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Renault Kango», н.з НОМЕР_2 , з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби, чим порушив п. 2.9.в ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
У зв'язку з зазначеним на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 1 190,00 грн.
При цьому, п. 7 оскарженої постанови («До постанови додаються») містить посилання на відео.
Позивач не погоджується з інкримінованим йому правопорушенням, вважає оскаржувану постанову незаконною, акцентує на відсутності доказів вчинення ним правопорушення.
Відповідачем на підтверджено вчинення позивачем правопорушення надано відеозаписи, за результатами дослідження яких знайшли підтвердження обставини, викладені в оскарженій постанові (а.с. 72).
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про Національну поліцію» визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 1.3 вказаних Правил закріплено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За змістом ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, стаття 127-3, частини перша і друга статті 127-4, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша і п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Відповідно до положень КУпАП та ЗУ «Про національну поліцію» з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Інструкції, поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно з п. 9-10 розділу ІІІ Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суд звертає увагу, що згідно диспозиції ч. 1 ст. 121-3 КУпАП відповідальність встановлено за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
Згідно з п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Такі вимоги містять і приписи п. 30.2 ПДР, згідно яких на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка.
Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені.
Отже, експлуатація транспортного засобу без освітленого номерного знаку в темну пору доби (за наявності всіх інших необхідних ознак складу правопорушення), становить собою окремий склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Таким чином, Національна поліція України уповноважена через посадових осіб притягувати осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема, у разі керування автомобілем з номерним знаком, який є неосвітленим у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості.
Відповідно до оскаржуваної постанови серії ЕНА № 01103428 від 11.12.2023, 10.12.2023 о 23:28 у місті Житомирі по вулиці Миру, 76 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Renault Kango», н.з НОМЕР_2 , з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби, чим порушив п. 2.9.в ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Позивачем не заперечується той факт, що в момент виявлення правопорушення в темну пору доби номерний знак на транспортному засобі, яким він керував, був неосвітленим.
На підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем надано до суду DVD-RW диск з відеозаписом зупинки транспортного засобу з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Тобто, саме на водія покладено відповідальність за технічний стан автомобіля як перед початком руху, так і під час руху, а тому твердження позивача, що дана несправність виникла під час руху, не звільняє його від адміністративної відповідальності.
За таких обставин, суд зважає також на те, що передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП належить до правопорушень з формальним складом, і приходить до висновку, що керування транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком утворює склад правопорушення, визначений у цій статті.
Відтак, оскільки обов'язок дбати про справність транспортного засобу та відповідальність за певні недоліки його стану покладається саме на водія, то доводи про те, що лише під час руху виникла несправність освітлення номерного знаку на правомірність постанови не впливають.
Доказів на спростування вказаних обставин позивачем до суду надано не було.
Позивач наполягає на тому, що вимог п. 2.9 "в" ПДР України він не порушував, оскільки визначити символи номерного знака було можливо на відстані 20 м.
Суд зауважує, що згідно з ч.1 ст. 121-3 КУпАП вимога щодо читабельності номерного знаку з відстані 20 м застосовується лише у разі забруднення номерного знаку. При цьому, сам факт керування транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби вже передбачає відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 1 190,00 гривень.
Вказане у сукупності з урахуванням всіх зібраних матеріалів, в достатній мірі підтверджує наявність в діях позивача ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Відтак, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваної постанови від 11.12.2023 серії ЕНА № 01103428.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72-78, 90, 139, 241-247, 255, 257, 269, 286 КАС України, ст.ст. 7, 9, 18, 251, 256, 268, 276, 286-289, 293 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Оригінал виконавчого документа про стягнення судового збору надіслати до Державної судової адміністрації України (код ЄДРПОУ: 26255795; адреса: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5), як представника стягувача.
Суддя Л. Л. Зуєвич