Справа №760/2216/24
2/760/5974/24
24 червня 2024 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Букіної О.М.,
при секретарі - Кавун В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
26.01.2024 позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом, у якому просить розірвати шлюб, укладений 30.11.2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, про що складено актовий запис № 4382.
Свої вимоги мотивує тим, що 30.11.2007 між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який був зареєстрований Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, про що складено актовий запис № 4382.
Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося у зв'язку з різними поглядами на життя, відсутністю взаєморозуміння та поваги один до одного, спільні цілі та інтереси відсутні. Зазначає, що позивач та відповідач виявилися абсолютно різними людьми, із протилежними поглядами на сімейне життя, поведінку, обов'язки та роль кожного з подружжя в сім'ї.
Посилається, що почуття довіри, поваги та любові між ними втрачено, і строк для примирення, за таких обставин, не вплине на збереження та покращення сімейних стосунків.
Зазначає, що сторони тривалий час не проживають разом, не ведуть спільного господарства та не підтримують подружніх стосунків, проживають окремо.
Вважає, що подальше збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача.
Вказує, що примирення між сторонами неможливе, а тому просить не надавати строк на примирення та постановити рішення про розірвання шлюбу.
З огляду на викладене, просить позов задовольнити.
29.01.2024 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.
16.02.2024 до суду надійшли інформаційні довідки № 107424336 та № 107424313 про зареєстроване місце проживання відповідача та позивача у справі.
Ухвалою суду від 19.02.2024 року, відкрито спрощене позовне провадження в справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
28.03.2024 до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про залишення позову без розгляду. В обґрунтування поданої заяви відповідач вказала, що в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа між тими самими сторонами та з того самого предмету спору № 369/15435/23, що і цивільна справа, в межах якої заявлено дане клопотання. Виходячи з наведеного, відповідач вважає, що існують підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки, на момент відкриття провадження у даній цивільній справі, в провадженні іншого суду вже перебувала справа між тими самими сторонами та з того самого предмету спору.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
17.06.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Письменної О.В. надійшла заява про розгляд справи за відсутності відповідача.
24.06.2024 до суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Простибоженка О.С. надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом (ч. 1, 3 ст. 182 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України).
За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (ч. 1 ст. 42 ЦПК України)
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ч. 1 ст. 48 ЦПК України).
Проаналізувавши подану відповідачем заяву про залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у сукупності із фактичними обставинами справи та нормами процесуального законодавства України, якими врегульовано вказані правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви, з огляду на наступне.
Із наявних у справі матеріалів вбачається, що у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа № 369/15435/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини. Провадження у даній цивільній справі відкрито 01.01.2024 року, справа перебуває на стадії підготовчого судового розгляду.
Водночас, провадження у цивільній справі в межах якої подано вище згадану заяву про залишення позову без розгляду відкрито 19.02.2024.
Суд зауважує, що хоча і коло учасників у цивільній справі № 369/15435/23 є однаковим, проте процесуальний статус таких учасників є абсолютно різним, як предмет і підстави позову у справі, а тому є різними їх процесуальні права та обов'язки. Відтак, на переконання суду, неможливо стверджувати, що у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, оскільки позивач у даній цивільній справі має процесуальний статус відповідача у цивільній справі № 369/15435/23, а отже не може вважатись однією і тією ж стороною у вказаних цивільних справах.
Враховуючи, що нормою статті 257 ЦПК України передбачено залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що передбачає наявність двох або більше ідентичних за предметом та підставами позовних заяв, а тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, за наведених вище підстав.
Керуючись ст.ст. 13, 2, 48, 257, 259-261 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М.Букіна