Справа №753/6229/23
2/760/2925/24
25 червня 2024 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -
До Солом'янського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив суд:
- стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 заборгованість в сумі 90 479 (дев'яносто тисяч чотириста сімдесят дев'ять) гривень 40 копійок;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 1 040 (одна тисяча сорок) гривень 00 копійок.
В обґрунтування позову зазначає, що 10.07.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики №К100721-3, згідно умов якого позикодавець передає у власність позичальнику, а позичальник приймає у власність позикодавця грошові кошти в сумі 54 845 (п'ятдесят чотири тисячі вісімсот сорок п'ять) гривень 10 копійок, а позичальник зобов'язується повернути позику у визначений цим договором строк, не пізніше, ніж через 2 місяці з моменту укладення договору, тобто до 10 вересня 2021 року.
17.12.2021 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору позики №К100721-3 від 10 липня 2021 року, згідно умов якого було внесено зміни в п. 1, 5, 5 та зазначено, що позикодавець передає у власність позичальнику, а позичальник приймає у власність від позикодавця грошові кошти в сумі 57 604 (п'ятдесят сім тисяч шістсот чотири) гривні 59 копійок, а позичальник зобов'язується повернути позику у визначений цим договором строк, не пізніше ніж через 3 місяці, тобто до 10 березня 2022 року.
Згідно з п. 5 додаткової угоди позичальник зобов'язується повернути позикодавцю суму позики, визначену в п. 1 додаткової угоди:
- 2 719,53 грн до 10 січня 2022 року;
- 2 719, 53 грн до 10 лютого 2022 року;
- 52 165,53 грн до 10 березня 2022 року.
17.12.2021 ОСОБА_2 власноруч підписала розписку, в якій зазначила, що кошти в сумі 57 604 (п'ятдесят сім тисяч шістсот чотири) гривні 59 копійок отримала у повному обсязі та зобов'язується повернути цю суму до 10 березня 2022 року включно.
Згідно з п. 10 позичальник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 11 договору у разі прострочення виконання зобов'язання (несвоєчасне повернення позики або її чергової частини за графіком) позичальником за даним договором, позичальник зобов'язаний сплатити позикодавцю неустойку у розмірі 1% від загальної суми заборгованості за кожний календарний день існування простроченої заборгованості.
Пунктом 16.3 договору передбачено, що позичальник зобов'язаний належним чином виконувати зобов'язання, покладені на нього положеннями договору, в тому числі щодо своєчасного повернення позики.
Станом на 14.04.2023 позичальник свої зобов'язання не виконав та повернув платіж згідно з договором, а його заборгованість складає 90 479 (дев'яносто тисяч чотириста сімдесят дев'ять) гривень 40 копійок.
Згідно з п. 9 договору сторони погодили, що у випадку зміни курсу у п. 1 цього договору позика підлягає поверненню таким чином, щоб розмір повернутої позики або її частини відповідав доларовому еквіваленту суми позики за комерційним курсом продажу долару США, встановленому АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на день здійснення кожного платежу за цим договором.
З огляду на викладені обставини позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з вказаною позовною заявою для відновлення порушеного права.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 21.04.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики передано на розгляд за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 12.06.2023 відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні у справі докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно встановивши обставини справи, допитавши свідків, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною другою статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом встановлено, що 10.07.2021 між ОСОБА_1 , від імені якого діяв ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 було укладено договір позики №К100721-3.
Відповідно пункту 1 договору позикодавець передає у власність позичальнику, а позичальник приймає у власність від позикодавця грошові кошти в сумі 54 845,10 (п'ятдесят чотири тисячі вісімсот сорок п'ять) гривень 10 копійок, що за курсом продажів доларів США АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (1 долар США = 27,45 грн) на день укладення цього договору еквівалентно 1 998 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто вісім) доларів США 00 центів, в свою чергу, позичальник зобов'язується повернути позику у визначений договором строк, та згідно з визначеними цим договором умовами сторони домовились, що загальна сума в гривнях, яка підлягає поверненню у строки та в порядку передбаченому цим договором 1 998 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто вісім) доларів США 00 центів, за курсом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на дату здійснення платежу, не пізніше ніж через 2 (два) місяці моменту укладення даного договору, тобто до 10.09.2021 (десятого вересня дві тисячі двадцять першого) року включно. За домовленістю сторін позика є безпроцентною.
Пунктом 5 договору визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві суму позики, визначену в п. 1 даного договору відповідно до графіка повернення позичальником грошових коштів:
2 717,55 (дві тисячі сімсот сімнадцять) гривень 55 копійок, що еквівалентно 99 (дев'яносто дев'ять) доларів США 00 центів - до 10 серпня 2021 року включно;
52 127,55 (п'ятдесят дві тисячі сто двадцять сім) гривень 55 копійок, що еквівалентно 1 899 (одна тисяча вісімсот дев'яносто дев'ять) доларів США 00 центів - до 10 вересня 2021 року включно.
Пунктом 9 договору закріплено, що сторони погодили, що у випадку зміни курсу гривні по відношенню до долару США, від зазначеного курсу у п. 1 цього договору, позика підлягає поверненню таким чином, щоб розмір повернутої позики або її частини відповідав доларовому еквіваленту суми позики, за комерційним курсом продажу долару США, встановленому АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на день здійснення кожного платежу за цим договором.
Пункт 11 договору визначає, що у разі прострочення виконання зобов'язання (несвоєчасне повернення позики або її чергової частини за графіком) позичальником за даним договором, позичальник зобов'язаний сплатити позикодавцю неустойку у розмірі 1% від поточної суми заборгованості, за кожний календарний день існування простроченої заборгованості.
Відповідно до п. 13 договору у випадку невиконання позичальником зобов'язання за даним договором, даний договір може бути поданий позикодавцем до стягнення. Звернення стягнення за даним договором здійснюється у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса або в судовому порядку.
Забезпеченням виконання позичальником зобов'язань за цим договором є передача в заставу рухомого майна: автомобіль марки CITROEN, модель С4, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , 2007 року випуску, тип - ЛЕГКОВИЙ-ЗАГАЛЬНИЙ ХЕТЧБЕК-В, колір - ЧЕРВОНИЙ, державний номер НОМЕР_2 , та належить «Позичальнику» на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого 02.02.2021 року, ТСЦ 3244.
17.12.2021 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали додаткову угоду до договору позики №К100721-3 від 10.07.2021.
Пунктом 1 додаткової угоди визначено, що на виконання п. 7 договору позики від 15 січня 2021 року №К150121-4, взаємною згодою сторони домовились внести зміни в п. 1, 5, 6 договору виклавши їх в наступній редакції:
1) п. 1 - позикодавець передає у власність позичальнику, а позичальник приймає у власність від позикодавця грошові кошти в сумі 57 604,59 (п'ятдесят сім тисяч шістсот чотири) гривні 59 копійок, що за курсом продажів доларів США в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (1 долар США = 27,47 грн) на день укладення цього договору еквівалентно 2 097 (дві тисячі дев'яносто сім) доларів США 00 центів, в свою чергу, позичальник зобов'язується повернути позику у визначений цим договором строк, та згідно з визначеними цим договором умовами. Сторони домовились, що загальна сума в гривнях, яка підлягає поверненню у строки та в порядку, передбаченому цим договором буде відповідати еквіваленту 2 097 (дві тисячі дев'яносто сім) доларів США 00 центів, продажів доларів США в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на дату здійснення платежу, не пізніше ніж через 3 (три) місяці з моменту укладення даного договору, тобто до 10.03.2022 (десяте березня дві тисячі двадцять другого) року. За домовленістю сторін позика є безпроцентною.
2) п. 5 - позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві суму позики, визначену в п. 1 даного договору, відповідно до графіка повернення позичальником грошових коштів:
2 719,53 (дві тисячі сімсот дев'ятнадцять) гривень 53 копійки, що еквівалентно 99 (дев'яносто дев'ять) доларів США 00 центів - до 10 січня 2022 року включно;
2 719,53 (дві тисячі сімсот дев'ятнадцять) гривень 53 копійки, що еквівалентно 99 (дев'яносто дев'ять) доларів США 00 центів - до 10 лютого 2022 року включно;
52 165,53 (п'ятдесят дві тисячі сто шістдесят п'ять) гривень 53 копійки, що еквівалентно 1 899 (одна тисяча вісімсот дев'яносто дев'ять) доларів США 00 центів - до 10 березня 2022 року включно.
Відповідно до розписки від 17.12.2021 ОСОБА_2 отримала позику від ОСОБА_1 у сумі 57 604,59 (п'ятдесят сім тисяч шістсот чотири) гривні 59 копійок, що за курсом продажів доларів США в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (1 долар США = 27,47 грн) на день укладення цього договору еквівалентно 2 097 (дві тисячі дев'яносто сім) доларів США 00 центів, згідно додаткової угоди від 17 грудня 2021 договору позики №К100721-3 та зобов'язалась повернути цю суму ОСОБА_1 в строк до 10 березня 2022 року включно.
У ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч.6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості грошей.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що ст.204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною першою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18) зроблено висновок, що «у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань».
Згідно з частиною 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідачем відзиву щодо заявлених позовних вимог та заяви про зменшення позовних вимог, будь-яких пояснень/заперечень щодо розрахунку заборгованості та в спростування зазначеного позивачем, суду надано не було.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною другою статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
На підставі частини першої статті 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 1 040,00 грн.
Керуючись ст.ст. 526, 598, 610, 611, 901, 907 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 18, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 211, 245, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 заборгованість в сумі 90 479 (дев'яносто тисяч чотириста сімдесят дев'ять) гривень 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 1 040 (одна тисяча сорок) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
.
Суддя Г.О. Козленко