СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/9198/24
пр. № 3/759/3414/24
18 червня 2024 року м.Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О., розглянувши матеріали, які надійшли з БПП в с.Чайки УПП у Київській обл. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий, за ч. 1 ст. 164 КУпАП,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 659150 від 23.04.2024 року ОСОБА_1 23.04.2024 року о 12:31 год. в м.Києві по просп. Берестейському, 121Д керував автомоблілем марки "Mazda 6", реєстраційний номер НОМЕР_1 та здійснив перевезення на комерційній основі пасажира, а саме надав послуги таксі без державної реєстрації (ліцензії), як об'єкт господарювання на даний вид діяльності, передбачений п. 24 ст. 7 ЗУ "Про ліцензування видів господарської діяльності" та ст. 39 ЗУ "Про автомобільний транспорт". Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст.164 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав.
Адвокат Борух С.В. в судовому засіданні просив справу відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вказав, що матеріали справи не містять жодного доказу, що підтверджує факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а саме: доказів вчинення господарської діяльності, що він здійснює керування (перевезення) автомобілем марки "Mazda 6", реєстраційний номер НОМЕР_1 , як таксі, без державної реєстрації як суб'єкта господарювання та без одержання відповідної ліцензії. Крім того, не залучено жодного свідка з показів якого би вбачалось, що він здійснює господарську діяльність з перевезення пасажирів. Також у протоколі не зазначено, що він здійснював господарську діяльність систематично, два і більше разів, тобто здійснював свою діяльність на постійній основі, з надання платних послуг з перевезення пасажирів. Також, в протоколі серії ВАБ №659150 вказано що ОСОБА_1 притягувався раніше до відповідальності по ч. 1 ст. 122 КУпАП, однак це не має ніякого відношення до даної справи та не може бути доказом. Вважаю, що відсутність системності в провадженні господарської діяльності та сам факт її реалізації виключає склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП.В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 659150 від 23.04.2024 року не зазначено, що ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність систематично, два і більше разів, тобто здійснював свою діяльність на постійній основі, з надання платних послуг з перевезення пасажирів без відповідних дозвільних документів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- чи кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 659150 від 23.04.2024 року ОСОБА_1 23.04.2024 року о 12:31 год. в м.Києві по просп. Берестейському, 121Д керував автомоблілем марки "Mazda 6", реєстраційний номер НОМЕР_1 та здійснив перевезення на комерційній основі пасажира, а саме надав послуги таксі без державної реєстрації (ліцензії), як об'єкт господарювання на даний вид діяльності.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
За ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно ст. 58 ГК України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
За ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Як зазначено вище, законодавець визначив однією з обов'язкових ознак підприємництва систематичність, тобто неодноразове виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.
Докази неодноразового надання послуг з перевезення пасажирів на транспортному засобі марки "Mazda 6", реєстраційний номер НОМЕР_1 саме ОСОБА_1 та отримання за це грошових коштів в матеріалах справи відсутні.
Ліцензію на право надання послуг з перевезення пасажирів може отримати лише суб'єкт підприємницької діяльності.
ОСОБА_1 не є зареєстрованим суб'єктом підприємницької діяльності, тому він не може отримати ліцензію на даний вид діяльності, у зв'язку з цим не може бути суб'єктом адміністративного правопорушення, що полягає у здійсненні господарської діяльності без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності та підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення
Проте, жодних допустимих доказів, які б підтвердили, що ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність, надаючи послуги з перевезення пасажирів матеріали справи, які надійшли до суду, не містять. Грошові кошти працівниками поліції не вилучалися.
Орган, який законом уповноважений виявляти та фіксувати адміністративні правопорушення у встановленому законом порядку, не надав достатніх, належних і достовірних доказів вчинення собою правопорушення, яке зазначено в протоколі.
Суд не уповноважений законом збирати докази винуватості особи. Обов'язком суду є перевірити та оцінити докази, їх достатність та достовірність, які зібрані посадовою особою, яка склала протокол, а також докази сторони захисту для ствердження своєї позиції.
Статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися та припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.
Отже, дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, керуючись вимогами ст. ст. 251-252 КУпАП, згідно з якими суд оцінює докази, що ґрунтуються на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а відтак провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч.1 ст. 164, ст. 247, 251-252, 256, 294 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва до Київського апеляційного суду.
Суддя Ю.О. Твердохліб