печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22915/24-к
17 червня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00191282) про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.01.2024, у межах кримінального провадження № 42020170000000016 від 20.01.2020,
20.05.2024 в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00191282) про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.01.2024 у справі №757/1986/24-к, в межах кримінального провадження № 42020170000000016 від 20.01.2020, в частині заборони на проведення операцій з конвертації валюти та здійснення видаткових операцій у тому числі на транзитні рахунки в інших банках.
Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, заявник вказує, що арешт накладено необґрунтовано та безпідставно, з порушенням положень ст. 170 КПК України, а також що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, окрім того безготівкові кошти не відповідають ознакам визначених ст. 98 КПК України. Також, представник власника майна посилається на те, що відповідно до ЗУ «Про ринок електричної енергії» ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» вважається енергопостачальником та має в АТ «Ощадбанк» рахунок № НОМЕР_3 зі спеціальним режимом користування, тому накладений арешт перешкоджає здійсненню господарської діяльності підприємства, а відтак вищенаведене у своїй сукупності вказує на безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування.
У судовому засіданні представник ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» - адвокат ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомлено, заяви чи клопотання до слідчого судді не надходили.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення представника власника майна, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000001547 від 03.11.2022 за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364-1 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.01.2024 у справі № 757/1986/24-к у межах кримінального провадження № 42022000000001547 від 03.11.2022 накладено арешт на грошові кошти, що належать ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00191282), які знаходяться на рахунках банківських установ, а саме:
- АТ «Державний ощадний банк України» код банку (МФО) 300465, код за ЄДРПОУ НОМЕР_1 , рахунків:
НОМЕР_2 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 26.06.2019;
НОМЕР_3 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 26.06.2019;
НОМЕР_4 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 01.07.2019;
НОМЕР_5 (валюта рахунку - 840 долар США), відкритий 15.07.2020;
НОМЕР_6 (валюта рахунку - 978 Євро), відкритий 15.07.2020;
НОМЕР_7 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 18.11.2020;
- АТ "ОТП БАНК" код банку (МФО) 300528, код за ЄДРПОУ НОМЕР_8 , рахунків:
НОМЕР_9 (валюта рахунку - 643 російський рубль), відкритий 09.08.2016;
НОМЕР_9 (валюта рахунку - 840 долар США), відкритий 09.08.2016;
НОМЕР_9 (валюта рахунку - 978 Євро), відкритий 09.08.2016;
НОМЕР_10 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 28.05.2020;
НОМЕР_11 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 17.06.2020;
НОМЕР_12 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 03.07.2020;
НОМЕР_13 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 24.01.2023;
НОМЕР_14 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 24.01.2023;
НОМЕР_15 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 09.02.2023;
НОМЕР_16 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 19.04.2023;
НОМЕР_17 (валюта рахунку - 840 долар США), відкритий 10.05.2023;
НОМЕР_18 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 17.05.2023;
- ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» код банку (МФО) 320478, код за ЄДРПОУ НОМЕР_19 , рахунків:
НОМЕР_20 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 27.07.2020;
НОМЕР_20 (валюта рахунку - 978 Євро), відкритий 27.07.2020;
НОМЕР_20 (валюта рахунку - 840 долар США), відкритий 27.07.2020, з дозволом на проведення операцій з конвертації (обміну) валюти та здійснення видаткових операцій у тому числі на транзитні рахунки в інших банках, пов'язаних з:
- виплатою заробітної плати і відповідних нарахувань на заробітну плату працівників ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ: 00191282), в тому числі розрахунків при звільненні, відпускних, аліментів, лікарняних, відпустки у зв'язку із вагітністю та пологами, матеріальної допомоги на поховання згідно з Колективним договором, матеріальної допомоги сім'ям загиблих працівників згідно з Колективним договором, пільгових пенсій, включаючи на здійснення виплат з вказаною метою на транзитні рахунки в інші банківські установи;
- виплатами, пов'язаних зі сплатою місцевих податків та зборів;
- оплатою (в т.ч. здійснення передплати) постачальником енергоносіїв та електроенергії, зокрема, постачання природнього газу та його розподіл, постачання побутового газу, споживання теплової енергії, постачання та передачі електроенергії, сплата фіксованого платежу за користування програмним забезпеченням оператора ринку (ПЗ ОР), послуги оператора збору даних комерційного обліку (КО), вчинення інших платежів, пов'язаних із закупівлею енергоносіїв;
- поповненням/сплатою гарантійних внесків для участі в торгах на енергетичних біржах, а також інших платежів за участь у аукціонах;
- відшкодування витрат на відрядження працівників ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» та оплати, пов'язаних з відрядженням (придбання білетів, оплата послуг з проживання, у тому числі які здійснюються через туристичні агенції);
- виплати за цивільно-правовими договорами фізичним особам на підставі договорів, що були укладені до 01.02.2023;
- виплатами, направленими на підтримку внутрішньо переміщених осіб та Збройних Сил України.
В подальшому, постановою прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 від 05.02.2024 матеріали кримінальних проваджень № 42022000000001547 від 03.11.2022 та № 42020170000000016 від 20.01.2020 об'єднано та присвоєно номер останнього.
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 24.01.2024, при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що вищезазначене майно має доказове значення у кримінальному провадженні та, що на даному етапі досудового розслідування була необхідність у забезпеченні збереження вказаного майна як речового доказу, оскільки незастосування арешту може призвести до незворотних наслідків.
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об'єктивні підстави для повної заборони ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» користуватися грошовими коштами, які знаходяться на рахунку з спеціальним режимом користування у банківській установі АТ «Ощадбанк».
Враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б забороняли ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» проводити операції з конвертації валюти та здійснювати видаткові операції, які пов'язані із здійсненням господарської діяльність у вигляді надання послуг з продажу електричної енергії згідно з договорами електричної енергії, у зв'язку з чим вважає за доцільне частково скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження в цій частині.
В частині скасування арешту з решти грошових коштів, що належать ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» та які знаходяться на рахунках банківських установ, перелік яких визначено в поданому заявником клопотанні, слід відмовити, оскільки заявником не обґрунтовано клопотання в цій частині та не доведено, що в подальшому застосуванні даного запобіжного заходу відпала потреба.
Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174, 379 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити частково.
Частково скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.01.2024 у справі №757/1986/24-к, а саме, на грошові кошти, що належать ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00191282), які знаходяться на рахунку АТ «Державний ощадний банк України» код банку (МФО) 300465, код за ЄДРПОУ НОМЕР_1 , НОМЕР_3 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 26.06.2019.
В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.
Слідчий суддя ОСОБА_1