справа № 691/234/24
провадження № 3-зв/691/1/24
Іменем України
24 червня 2024 року м. Городище
Городищенський районний суд Черкаської області в складі судді Синиці Л.П., за участю секретаря судового засідання Харук Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області заяву адвоката Новікова Ю.А. про відвід судді, за матеріалами протоколу № 95/2023 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, судова справа № 691/234/24,
21.06.2024 в Городищенському районному суді Черкаської області зареєстровано заяву адвоката Новікова Ю.А. про відвід судді Городищенського районного суду Черненка В.О. від розгляду справи № 691/234/24 стосовно ОСОБА_1 головного бухгалтера ВСП "Городищенський фаховий колледж УНУС", з тих підстав, що суддя Черненко В.О. проводив розгляд справи № 691/149/24, провадження № 3/691/120/24 за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП стосовно директора ВСП "Городищенський фаховий коледж УНУС" і відповідно досліджував всі докази, які знаходяться в матеріалах даної справи. У послідуючому судом 03.04.2024 винесено постанову і притягнуто директора ВСП "Городищенський фаховий коледж УНУС" до відповідальності у вигляді штрафу. Вказана постанова суду скасована Черкаським апеляційним судом. Причинами скасування є неправильне застосування закону, в тому числі переконання суду щодо призначеного покарання. Оскільки розгляд справи передбачає перевірку й оцінку одних і тих доказів, які маються в матеріалах справи стосовно ОСОБА_1 і матеріалах справи, де судом вже було їх досліджено, оцінено і прийнято рішення, яке скасовано апеляційним судом, може викликати сумнів в об'єктивності та неупередженості судді під час розгляду такої справи. За таких обставин, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, п. 12 Висновку № 1 Консультативної ради європейських судів (2001), ст. 8 Конституції України, ст. 7 КУпАП, ст. ст. 2, 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 80, 268, 271, 245 КПК України, з урахуванням рішень Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України", "Бочан проти України", "Газета "Україна-центр" проти України", "Кларк проти Сполученого Королівства", "Ферантелі та Сантанджело протии Італії", "Хаусчілдт проти Данії", "Веттстейн проти Швейцарії", "Микаллеф протии Мальти", "Мезнарич проти Хорватії", є всі підстави для задоволення заявленного відводу судді Черненко В.О. з метою усунення будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості суду, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення даним суддею відносно працівників ВСП "Городищенський фаховий коледж УНУС", буде викликати сумнів у неупередженості суду як з боку учасників судового провадження, так і з боку сторонніх спостерігачів.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 21.06.2024 визначено судддю та матеріали заявленного відводу передані для розгляду.
Розгляд заяви про відвід судді призначено на 24 червня 2024 року.
В судове засідання сторони не з'явилися, повідомлені належно.
Суддя Черненко В.О. просив розглянути у його відсутність.
Інші учасники судового провадження до судового засідання не прибули, без повідомлення причин. Заяв та/або клопотань в тому числі про відкладення судового розгляду заявленого відводу судді не надходило.
З погляду на необхідність економії процесуального часу під час розгляду адміністративної справи по суті, достатнє та чітке викладення адвокатом своєї позиції в заяві про відвід, що дає підстави та можливість для її об'єктивного й всебічного розгляду і не потребує долучення інших доказів, суд вважає можливим розглянути заяву про відвід у відсутність заявника, особи, якій заявлений відвід та особи, відносно якої складений протокол про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. ст. 80, 81, ч. 4 ст. 107 КПК України, судове засідання щодо розгляду питання про відвід судді, проведено у відсутність особи, яка заявляє відвід, і особи, якій заявлено відвід, та фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у даному провадженні.
Перевіривши доводи заяви про відвід судді Черненка В.О., дослідивши додані матеріали, суд прийшов до переконання про відсутність підстав для задоволення заявленого відводу.
Законодавство України про адміністративні правопорушення, відповідно до частини 1 статті 2 КУпАП, складається з цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Та, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно статті 246 КУпАП, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає поняття "відвід судді" та порядку розгляду заяв про відвід.
Частина 1 статті 17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права.
Як встановлено рішенням ЄСПЛ у справі "Швидка проти України" від 30.10.2014 року, провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі "Надточій проти України" ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.
З метою додержання принципу законності, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі - кримінального процесуального права, та при вирішенні питання про відвід чи самовідвід судді, суд вважає за необхідне при вирішенні питання щодо заявленого відводу, застосувати норми КПК України, які регулюють вирішення відводів та самовідводів у кримінальному провадженні, а саме слід керуватися в тому числі статтями 75, 80 КПК України.
Положеннями статей 75, 76 КПК України передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в розгляді кримінального провадження.
Відповідно по пункту 4 частини 1 статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя, або присяжний не може брати участь у розгляді провадження за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Підставою для відводу судді, згідно заявленого адвокатом Новіковим Ю.А., є те, що розгляд справи передбачає перевірку й оцінку одних і тих доказів, які маються в матеріалах справи стосовно ОСОБА_1 і матеріалах справи, де судом вже було їх досліджено, оцінено і прийнято рішення, яке скасовано апеляційним судом, і дана обставина може викликати сумнів в об'єктивності та неупередженості судді під час розгляду такої справи.
Частина 1 статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Згідно статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
В даному випадку підстав для відводу судді Городищенського районного суду Черкаської області ОСОБА_2 судом не встановлено.
Та, суд звертає увагу на те, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Доводи, на які посилається адвокат Новіков Ю.А., як на підстави для відводу судді Черненка В.О., суд відхиляє як необґрунтовані, безпідставні і такі, що ґрунтуються виключно на суб'єктивних припущеннях заявника, а тому вказані доводи не можуть бути підставою для відводу судді. Так, прийняття суддею процесуального рішенням у справі про адміністративне правопорушення щодо іншої особи, яке в подальшому було скасовано судом апеляційної інстанції, на що посилається заявник у заяві про відвід судді, та, що розгляд справи передбачає перевірку й оцінку одних і тих доказів, які маються в матеріалах справи стосовно ОСОБА_1 і матеріалах справи, де судом вже було їх досліджено, оцінено і прийнято рішення, яке скасовано апеляційним судом, без належного підтвердження цього, не може бути підставою для відводу судді. Інших обставин, які б свідчили про особисту упередженість або необ'єктивність судді ОСОБА_2 чи зацікавленість у результатах розгляду справи не встановлено.
Отже, заява про відвід є надумана, необґрунтована, не підтверджена відповідними доказами. Суд констатує, що учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися своїми процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд звертає увагу, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Згідно положень Кодексу суддівської етики, затверджений 22.02.2013 року XI з'їздом суддів України, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Однією з базових засад організації судової влади та гарантією судового захисту прав, свобод та інтересів особи є безсторонність судді під час відправлення правосуддя. Судовий розгляд повинен здійснюватися суддею, який не має особистої заінтересованості в справі і який спроможний виконати роль неупередженого арбітра, що приймає рішення за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні доказів, та відповідно до норм закону.
Справедливий неупереджений розгляд справи, що відбувається на засадах верховенства права, за умови дотримання встановленої законодавством процесуальної форми діяльності суду та правильного застосування норми матеріального права для врегулювання спірних правовідносин є основним чинником авторитету судової влади, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні заяви про відвід судді, суд також звертає увагу на те, що відмова у здійсненні правосуддя не допускається, а необґрунтовані відводи чи самовідводи у будь-якій справі є неприпустимими, оскільки свідчать про ухилення від розгляду справи, що є порушенням правил суддівської етики та порочить звання судді, а також підриває авторитет суду та судової влади в цілому. Крім того, необґрунтовані заяви про відвід судді слід розцінювати як тиск на суд та зловживання правом на заявлення відводів.
З огляду на наведене у задоволенні заяви адвоката Новікова Ю.А. про відвід судді Черненка В.О. від участі у розгляді справи № 691/234/24 слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 75, 80, 81 КПК України, ст. ст. 2, 245, 246, 268, 283 КУпП,
В задоволенні заяви адвоката Новікова Ю.А., що подана в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Городищенського районного суду Черкаської області Черненка Володимира Олександровича у справі № 691/234/24 - відмовити.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя Л. П. Синиця