25 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/658/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І. М. (головуючий), Булгакової І. В., Колос І. Б.
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О. М.,
представників учасників справи:
позивача - Сосунов Є. В. (адвокат),
відповідача - Матофій Р. М. (самопредставництво),
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції
касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал",
на рішення Господарського суду Харківської області від 20.02.2023 та
постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2023
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Комунального підприємства "Харківводоканал"
про стягнення 3 655 433,10 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго", позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до комунального підприємства "Харківводоканал" (далі - КП "Харківводоканал", відповідач) про стягнення 3 655 433,10 грн штрафних санкцій (2 398 996, 83 грн - пені та 1 256 436,27 грн - штрафу) за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 10.05.2019 №0463-01024 (далі - Договір).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості небалансів електричної енергії, що і стало підставою для нарахування пені та штрафу.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.02.2023 (суддя Хотенець П. В.) у справі № 922/658/22, яке залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 (колегія суддів: Шутенко І. А., Гребенюк Н. В., Слободін М. М.) позов ПрАТ "НЕК "Укренерго" задоволено повністю; стягнуто з КП "Харківводоканал" на користь ПрАТ "НЕК "Укренерго" 3 655 433,10 грн штрафних санкцій та 54 831,50 грн судового збору.
2.2. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог місцевий господарський суд з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з доведеності позивачем факту порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості небалансів електричної енергії, а відтак у позивача виникло право на нарахування пені та штрафу у відповідності до приписів абзацу третього частини другої статті 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
2.3. Суд перевірив розрахунок пені та штрафу, здійснений позивачем і вважає його обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що підлягає задоволенню.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями КП "Харківводоканал" (скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: рішення Господарського суду Харківської області від 20.02.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 зі справи №922/658/22 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1.1. Касаційну скаргу з посиланням на 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано тим, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду про застосування положень статей 2, 13, 14, 73, 74, 76, 77, 78. 79, 86 ГПК України, які викладено у постановах від 14.08.2018 у справі № 905/2382/17, від 02.08.2023 у справі № 917/1373/21, від 16.08.2023 у справі № 910/66/22, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18 (щодо вимог до стандартів доказування), а також, висновків, які викладені у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
4.1.2. Також підставою для касаційного оскарження скаржник визначає пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України:
- пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України, зазначаючи про те, що суди попередніх інстанцій не дослідили надані позивачем докази (не встановили фактичних обставин, пов'язаних з правильністю здійснення позивачем розрахунку та не здійснили оцінку доказів, на яких такий розрахунок ґрунтується, натомість поклали в основу прийнятих рішень припущення замість обґрунтованих фактів та безпідставно не взяли до уваги заперечення КП "Харківводоканал" щодо правильності розрахунку позовних вимог);
- пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України, зазначаючи про те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання відповідача про призначення судової бухгалтерської економічної експертизи для встановлення правильності визначення розміру позовних вимог, з урахуванням аудиторського звіту та наявних у матеріалах справи первинних документів бухгалтерського обліку, наявних у матеріалах справи.
4.2. Доводи інших учасників справи
4.2.1. ПрАТ "НЕК "Укренерго" своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалось.
5. Касаційне провадження. Розгляд клопотань
5.1. Ухвалою Верховного Суду від 02.10.2023 відкрито касаційне провадження у справі №922/658/22 за касаційною скаргою КП "Харківводоканал" на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, розгляд касаційної скарги призначено на 02.11.2023.
5.2. У зв'язку з відпусткою судді Малашенкової Т.М. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінювався, що підтверджується Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2023, який наявний у матеріалах справи.
5.3. Ухвалою Верховного Суду від 02.11.2023 зупинено касаційне провадження у справі № 922/658/22 за касаційною скаргою КП "Харківводоканал" на рішення Господарського суду Харківської області від 20.02.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 до прийняття відповідного рішення об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 911/1359/22.
5.4. Ухвалою Верховного Суду від 03.06.2024 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою за касаційною скаргою КП "Харківводоканал" на рішення Господарського суду Харківської області від 20.02.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 у справі № 922/658/22.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Як установили суди попередніх інстанцій ПрАТ "НЕК "Укренерго" є юридичною особою 100 відсотків акцій якого належить державі (є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"); виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
6.2. КП "Харківводоканал" (відповідачем) надало згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 10.05. № 0463-01024.
6.3. Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому (пункт 1.1 Договору).
6.4. Згідно з умовами Договору:
- на підставі цього Договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ (пункт 1.2 Договору);
- за цим договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи (пункт 1.3 Договору);
- ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії та Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 307 [далі - Правила ринку] (пункт 1.4 Договору);
- врегулювання небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (пункт 1.5 Договору);
- вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, і що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії зазначається Правилами ринку (пункт 2.1 Договору);
- за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть одна перед одною відповідальність, передбачену чинним законодавством України (пункт 4.1 Договору);
- виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами договору (пункт 5.1 Договору);
6.5. Протягом 2019-2020 років до Договору були внесені зміни, Договір діяв у редакціях, затверджених наказами Національної енергетичної компанії "Укренерго" від 08.07.2019 № 366, від 07.08.2019 № 423, від 16.08.2019 № 441, від 06.03.2020 № 85, які оприлюднені на офіційному сайті останнього https://ua.energy/uchasnikam_rinku/reyestratsiya-uchasnykiv-rynku/dogovory /#1594303518945-6f4b41ba-c92d).
6.6. Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (пункт 5.6 Договору).
6.7. Відповідно до пункту 1.11.1 Правил ринку (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за допомогою Системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів.
6.8. Пунктом 1.11.8 Правил ринку передбачено, що АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.
6.9. АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов'язана сплатити АР, або суми, що АР зобов'язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
Платіжний документ повинен містити окрему позицію щодо оплати за управління небалансами міждержавних перетинів (якщо такий небаланс сплачується/зараховується і не розраховується в натуральній формі). [пункти 7.3.1, 7.3.2. Правил ринку].
6.10. У пункті 7.6.4 Правил ринку встановлено, що Оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох банківських днів з дати направлення рахунка.
6.11. На виконання умов укладеного Договору позивач поставив, а відповідач отримав електричну енергію для врегулювання небалансів, що підтверджується рахунками-фактурами (invoice) на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів у період, платіжними дорученнями, актами купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів (актами-коригування до актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів), копії яких містяться в матеріалах справи.
24. Позивач також сформував у системі управління ринком рахунки, за небаланси електричної енергії за Договором, однак у період з травня 2020 року по першу декаду вересня 2020 року включно відповідач прострочив здійснення оплати таких рахунків. Зазначене і стало причиною звернення позивача до суду з вимогою про стягнення пені та штрафу за прострочення сплати рахунків.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції - в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.2. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
8.1. Причиною виникнення спору стало питання щодо наявності / відсутності підстав для стягнення пені та штрафу за неналежне виконання відповідачем умов Договору про врегулювання небалансів електричної енергії.
8.2. Згідно з доводами касаційної скарги об'єктом касаційного оскарження є залишене без змін постановою апеляційного господарського суду рішення суду першої інстанції, яким суд задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.
8.3. Мотивуючи наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник вказує на невраховування висновків Верховного Суду щодо вимог положень ГПК України до стандартів доказування, які викладено у постановах від 14.08.2018 у справі № 905/2382/17, від 02.08.2023 у справі № 917/1373/21, від 16.08.2023 у справі № 910/66/22, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.
8.4. Також з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України скаржник зазначає про порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, не дослідили подані позивачем докази (не встановили фактичних обставин, пов'язаних з правильністю здійснення позивачем розрахунку позовних вимог та не здійснили оцінку доказів, на яких такий розрахунок ґрунтується).
8.5. Крім того з посиланням на пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України, скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив його клопотання про призначення судової бухгалтерської економічної експертизи, яка необхідна у вирішенні спору, задля встановлення правильності визначення розміру позовних вимог.
8.6. У контексті доводів касаційної скарги, які наведені у Розділі 4 цієї Постанови, Верховний Суд відзначає таке.
8.7. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.8. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
8.9. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.10. Так, звертаючись з позовом до суду, ПрАТ "НЕК "Укренерго" просило, зокрема стягнути пеню та штраф, нараховані позивачем відповідно до частини другої статті 231 ГК України.
8.11. Колегія суддів відзначає, що відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
8.12. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
8.13. Як встановили суди, спірні правовідносини між сторонами виникли за Договором, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання з врегулювання небалансів електричної енергії, шляхом вчинення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.
8.14. В силу положень статей 525, 526 ЦК України статті 193 ГК України кожна сторона має обов'язок виконувати господарські зобов'язання належним чином.
8.15. Згідно з приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
8.16. Як встановили суди, відповідач порушив умови Договору в частині своєчасної оплати рахунків за балансуючу електричну енергію та небаланси електричної енергії у період з травня 2020 року по першу декаду вересня 2020 року, що мало наслідком, на думку позивача, стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу), передбачених частиною другою статті 231 ГК України.
8.17. Факт виникнення заборгованості з врегулювання небалансів електричної енергії та її розмір встановлено господарським судом Харківської області при розгляді справи №922/3087/20. Судами попередніх інстанцій також установлено, що відповідачем було повністю оплачено вартість небалансів електричної енергії, однак з порушенням строків оплати.
8.18. Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, ухвалюючи судове рішення, виходив з такого:
- КП "Харківводоканал" зобов'язане було сплатити адміністратору розрахунків протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа на рахунок із спеціальним режимом використання за балансуючу електричну енергію та небаланси електричної енергії;
- матеріалами справи належним чином підтверджено факт несвоєчасного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань;
- між сторонами у справі, що розглядається, виникло грошове зобов'язання, а тому, на підставі положень абзацу третього частини другої статті 231 ГК України позовні вимоги про стягнення з відповідача пені та 7% штрафу є обґрунтованими і підлягають задоволенню;
- періоди прострочення позивачем визначені правильно, а розрахунок штрафних санкцій відповідає вимогам закону і є арифметично правильним.
8.19. Встановивши наведені вище обставини, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшли висновку про те, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за Договором. Вказане у свою чергу, відповідно до положень частини другої статті 231 ГК України є підставою для застосування відповідальності у вигляді пені та штрафу.
8.20. Отже, зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що за висновками судів, на спірні правовідносини розповсюджується дія частини другої статті 231 ГК України.
8.21. У контексті наведених вище висновків судів колегія суддів вважає за необхідне звернутися до власних висновків, які викладені у постановах Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 910/4263/22 (ухваленої після подання касаційної скарги) і вважає за необхідне наголосити, що за змістом пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
8.22. Особливості господарсько-правової відповідальності визначені ГК України.
8.23. Так, згідно з положеннями частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
8.24. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК України).
8.25. Отже, в силу наведених вище положень ГК України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов'язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір (висновки Верховного Суду, які викладено у постанові від 11.06.2024 у справі № 910/4263/22).
8.26. Подібні за змістом висновки також викладено у пункті 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18).
8.27. Відповідно до частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
8.28. Частиною другою статті 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
8.29. За змістом частини другої статті 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
8.30. У застосуванні положень наведених вище норм, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що у постанові від 28.03.2024 у справі № 905/405/22 (предметом розгляду було питання стягнення коштів у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії і на заборгованість позивачем було нараховано пеню та штраф, передбачені у частині другій статті 231 ГК України) Верховний Суд викладав висновок щодо застосування положень частини другої статті 231 ГК України). Отже, справа, що розглядається і справа № 905/405/22 є тотожними за суб'єктним складом учасників відносин, за об'єктом та предметом правового регулювання, за фактичними обставинами та умовами застосування правових норм.
8.31. Наведена правова позиція Верховного Суду, з огляду на дату ухвалення постанови у справі № 905/405/22, викладена пізніше, ніж дата подання касаційної скарги у справі, що розглядається, а тому в силу положень частини четвертої статті 300 ГПК України підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.
8.32. Крім того колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у постанові від 26.07.2023 у справі № 922/1948/22 наголосив на тому, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, регулятор) в межах своїх повноважень прийняв постанову від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" (у редакції від 26.04.2022), яка містить рекомендації та настанови учасникам ринку електроенергії на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій.
8.33. Зокрема, підпунктом 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП № 332 (доповненим згідно з постановою від 26.04.2022 № 413) визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.
8.34. Касаційне провадження у цій справі зупинялося до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 911/1359/22 у вирішенні питання стосовно відступлення від правового висновку, викладеного у постанові від 26.07.2023 у справі № 922/1948/22, відповідно до якого НКРЕКП (регулятор) прийняв Постанову №332 (у редакції від 26.04.2022) в межах своїх повноважень. Тому має застосовуватись, у тому числі підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
8.35. За наслідками розгляду справи № 911/1359/22 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.04.2024 дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного у справі № 922/1948/22, зокрема, з урахуванням уточнення такого змісту:
" 8.13.9. Об'єднана палата констатує, що Постанова №332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, є обов'язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності".
"8.13.36. При цьому Об'єднана палата наголошує на тому, що такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов'язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії".
"8.13.41. Отже, суди попередніх інстанцій застосували приписи Постанови №332 як ті, що мають обов'язковий характер для учасників ринку електричної енергії.
8.13.42. Об'єднана палата погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з вищенаведених висновків про обов'язковість застосування учасниками ринку електроенергії у цьому аспекті саме норм постанов НКРЕКП, відповідно до яких на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії.
8.13.43. Об'єднана палата також виходить з того, що Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення.
8.13.44. Об'єднана палата також ураховує, що 15.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" №2120-IX, 2).
8.13.45. У підпункті 2 пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону передбачено: "розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356) доповнити пунктами 18 і 19 такого змісту:
"18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".
8.36. Наведене правова позиція об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, з огляду на дату ухвалення постанови у справі № 911/1359/22, викладена пізніше, ніж дати подання касаційної скарги у справі, що розглядається, а тому в силу положень частини четвертої статті 300 ГПК України також підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.
8.37. Разом з тим, зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що у прийнятті оскаржуваних судових рішень про задоволення позовних вимог про стягнення штрафних санкцій з відповідача, як учасника ринку електричної енергії за Договором, укладеним відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", суди також залишили поза увагою положення Постанови НКРЕКП № 332 та не надали оцінки тому, що Регулятор саме з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень визначив певну модель поведінки - зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період - на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування. При цьому, Регулятор не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення.
8.38. Зокрема, поза увагою судів залишилось дослідження та оцінка моделі поведінки ПрАТ "НЕК "Укренерго", визначена Регулятором "як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій", з огляду на час звернення з позовом до суду та дати вирішення спору.
8.39. Отже, висновки судів про наявність підстав для задоволення позовних вимог також не узгоджуються з висновками об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які викладені у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 щодо застосування положень постанов НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (з урахуванням внесених змін постановами НКРЕКП від 27.02.2022 № 333 та від 26.04.2022 № 413) та означеним Постановам.
8.40. Підсумовуючи наведене у пунктах 8.21 - 8.39 цієї постанови колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи касаційної скарги відповідача в частині неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права під час розгляду позовних вимог щодо стягнення пені та штрафу знайшли своє часткове підтвердження під час касаційного перегляду справи, а тому наявні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення обставин щодо наявності / відсутності правових підстав про стягнення з відповідача пені та штрафу (на підставі положень частини другої статті 231 ГК України чи на підставу умов Договору).
8.41. Крім того, Верховний Суд зазначає, що у разі встановлення судами обставин щодо правомірності такого нарахування, обов'язковому дослідженню та оцінці судами також підлягає модель поведінки ПрАТ "НЕК "Укренерго", визначена Регулятором "як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій", з огляду на час звернення з позовом до суду та дати вирішення спору.
8.42. Ураховуючи доводи касаційної скарги, які є нерозривними у їх сукупності, з огляду на те, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права (статті 230, 231 ГК України) та процесуального права (статті 86, 210 73-79 ГПК України), що мало своїм наслідком не встановлення обставин, що є визначальними і ключовими у цій справі для вирішення даного спору, з огляду на предмет і підстави позову, на підставі доказів і доводів сторін, беручи до уваги, межі розгляду справи судом касаційної інстанції, які імперативно визначені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
7.65. Зважаючи на викладене, колегія суддів касаційного суду дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору порушили норми процесуального права, внаслідок чого не застосували до спірних правовідносин норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та підлягають застосуванню, при цьому не врахували висновки щодо застосування відповідних норм у подібних правовідносинах, які викладені в наведених вище постановах Верховного Суду. Вказане, у свою чергу, свідчить про підтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
8.43. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, з урахуванням наведеного у цій постанові, не беруться до уваги Касаційним господарським судом.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанції норм права при прийнятті оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку знайшли своє часткове підтвердження з мотивів і міркувань, викладених у цій постанові.
9.2. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
9.3. Під час нового розгляду суду слід звернути увагу на викладене у цій постанові, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити зазначені в цій постанові доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, вирішити спір в цій частині, відповідно до закону.
10. Судові витрати
10.1. З огляду на часткове задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд судові витрати, понесені скаржником у зв'язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами вирішення спору.
На підставі наведеного та керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал" задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Харківської області від 20.02.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 у справі № 922/658/22 скасувати.
Справу № 922/658/22 передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Колос