Рішення від 26.06.2024 по справі 920/1061/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.06.2024м. СумиСправа № 920/1061/23(920/295/24)

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., розглянувши матеріали справи № 920/1061/23(920/295/24)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Шосткинське підприємство “Харківенергоремонт” (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Каденюка Леоніда,1, код 34113412)

до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 4746 грн 25 коп.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 4746,25 грн заборгованості за послугу з централізованого опалення за період з 01.10.2019 до 14.04.2020, а також судовий збір в сумі 2422,40 грн.

22.04.2024 суд ухвалив: прийняти позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Шосткинське підприємство “Харківенергоремонт” до розгляду у відокремленому провадженні в межах провадження у справі № 920/1061/23 банкрутство ТОВ “Шосткинське підприємство “Харківенергоремонт”. Справа № 920/1061/23(920/295/24) підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

27.05.2024 до суду надійшла заява представника відповідача про застосування строків позовної давності.

27.05.2024 до суду надійшов відзив відповідача, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову, зазначивши про те, що поточну заборгованість було сплачено на дату продажу квартири, позивачем не надсилалися відповідачу жодних повідомлень, попереджень тощо про наявність заборгованості.

28.05.2024 до суду надійшли заперечення представника позивача про застосування строків позовної давності.

28.05.2024 до суду надійшла відповідь позивача на відзив, в якій просить суд задовольнити позовні вимог у повному обсязі, зазначивши про те, що в період з 01.10.2019 по 22.06.2020 жодних платежів на особовий рахунок від імені попереднього власника чи будь яких інших осіб в рахунок сплати заборгованості за послуги з централізованого опалення на рахунки позивача не надходило; факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.

Оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення позову, враховуючи наступне.

З 15.10.2006 ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» забезпечує тепловою енергією на опалення підприємства, установи, організації та населення м. Шостки і визнане надавачем послуг з теплопостачання (постачання теплової енергії) згідно з рішенням Виконавчого комітету Шосткинської міської ради № 226 від 28.07.2006.

Предметом господарської діяльності позивача є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення, підприємств, установ та організації міста Шостка. Тому позивач є виконавцем комунальної послуги в значенні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІ.

ТОВ “ШП “Харківенергоремонт” надавало послуги з централізованого опалення у будинок АДРЕСА_2 .

Власником квартири № 3 вищезгаданого будинку, опалювальна площа якої 32,3 кв.м, у період з 14.05.2019 по 22.06.2020 була ОСОБА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

З обігової відомості по рахунку № 87683, відкритому на ім'я ОСОБА_1 (рахунок закрито 30.06.2020), вбачається, що в період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року за вказаною адресою здійснювалися щомісячні нарахування та оплати за послуги з централізованого опалення.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначено Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ від 09.11.2017 (далі Закон).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

У свою чергу ч. 6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» основними обов'язками споживача теплової енергії є, зокрема, додержання вимог договору та нормативно-правових актів і забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Крім того, відповідно до статей 66-68 Житлового кодексу Української РСР (далі ЖК України) наймач квартири та члени його сім'ї зобов'язані оплачувати квартирну плату та комунальні послуги.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України взаємні права та обов'язки сторін виникають у тому числі з нормативно - правових актів органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певні дії, а саме: виконати роботу, надати послуги та інше, друга сторона повинна оплатити ці послуги, при цьому кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із пунктами 18, 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 21 липня 2005 року за №630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку, а розрахунковим періодом для оплати послуг визначено календарний місяць.

Із вищезазначеного вбачається, що на підставі рішення Виконавчого комітету Шосткинської міської ради, як органу місцевого самоврядування, ТОВ «ШП «Харьківенергоремонт» визначено надавачем послуг з централізованого теплопостачання для опалення та підігріву питної води, а тому, між позивачем та відповідачем, який є отримувачем таких послуг, виникли взаємні права та обов'язки. Таким чином, відповідач, який є власником квартири АДРЕСА_3 , зобов'язаний сплачувати за надані йому послуги з централізованого теплопостачання для опалення на основі діючих тарифів аж до їх оскарження, скасування чи зміни.

Відповідач не розрахувався за послуги, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Посилання відповідача у відзиві на позов щодо оплати заборгованості відповідачем та його представниками до моменту оформлення продажу квартири суд вважає необгрунтованими, оскільки матеріали справи не містять доказів щодо оплати заборгованості за вказаний вище період.

З матеріалів справи вбачається, що 22.08.2023 на адресу реєстрації і фактичного проживання відповідача цінним листом з повідомленням направлено досудове попередження, яке повернулось на адресу позивача з відміткою Укрпошти «за закінченням строку зберігання».

Суд звертає увагу відповідача, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг (аналогічні висновки, викладені у постановах ВС від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII виконавець комунальної послуги зобов'язаний готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов'язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв'язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов'язані оплатити такі послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на теплопостачання місць загального користування сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (Постанова Верховного суду України від 30.10.2013 по справі 6-59цс13).

Відповідач заявив про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

За статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до частин 4 та 5 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною в спорі, є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

На переконання відповідача, перебіг трирічної позовної давності до позовних вимог за період з 01.10.2019 до 22.06.2020 сплив. Оскільки матеріали справи не містять доказів про заявлення позивачем поважнихпричин пропуску строку звернення до суду із позовом, то у його задоволенні слід відмовити.

Разом з тим, під час дії карантину, встановленого КМУ, строки позовної давності розраховуються з урахуванням заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-ІХ.

Вказаним Законом розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, за яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 в редакції останніх змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383, запроваджено на території країни карантин з 19.12.2020 до 30.06.2023.

Оскільки період заборгованості відповідача за надані послуги починається з 01.10.2019, тому враховуючи строки початку перебігу позовної давності та продовження законом строків позовної давності на строк дії карантину, який сплив 01.07.2023, суд вважає, що позивачем не пропущено строк позовної давності звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Ураховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманих послуг з централізованого опалення за період з 01.10.2019 до 14.04.2020, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 4746,25 грн заборгованості.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236- 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Шосткинське підприємство “Харківенергоремонт” (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Каденюка Леоніда, 1, код ЄДРПОУ 34113412) 4746 грн 25 коп. (чотири тисячі сімсот сорок шість гривень 25 копійок) заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з 01.10.2019 до 14.04.2020 та 2422 грн 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У зв'язку із перебуванням судді Яковенка В.В. у відпустці з 03.06.2024 по 21.06.2024 судове рішення складено 26.06.2024.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суддя В.В. Яковенко