Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/724/24
Провадження № 2/542/290/24
26 червня 2024 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - Афанасьєвої Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання - Чиж Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом адвоката Щербак Тетяни Олександрівни, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
11.04.2024 року адвокат Щербак Т.О. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить розірвати шлюб між сторонами, зареєстрований 28 квітня 2018 року у Новосанжарському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №24.
Від спільного шлюбу мають малолітню доньку: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначає, що спільне життя не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства та виховання дітей.
На даний час сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних відносин, мають окремий бюджет. Стосунки між ними стали напруженими, у них виявилися різні погляди на життя та сімейні відносини.
Вважає, що збереження сім'ї неможливе і суперечить їх інтересам.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2024 року вказана позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та призначене судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.19).
Позивачка та її представник в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду (а.с.21, 32). Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримують повністю, просять їх задовольнити (а.с. 25-26).
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився і не повідомив суд про причини неявки, заяви про розгляд справи без його участі чи відзиву на позов не надав.
Ухвалою суду від 26 червня 2024 року встановлений заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 28 квітня 2018 року у Новосанжарському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №24 (а.с.7).
Від спільного шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (частина перша статті 24 СК України).
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
За змістом частини третьої статті 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Враховуючи, що сторони припинили подружні стосунки, проживають окремо, не мають спільного бюджету та не ведуть спільне господарство, спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, сім'я фактично розпалась та її відновлення неможливе, є підстави для розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивачка скористалась правом на вибір прізвища після розірвання шлюбу в порядку ст. 113 Сімейного Кодексу України, тому суд залишає шлюбне прізвище позивачки - ОСОБА_4 .
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.
За ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).
Таким чином для визначення розміру компенсації витрат на правову допомогу стороною повинен бути наданий розрахунок із зазначенням часу, який був витрачений на виготовлення документів правового характеру, а також дані щодо фактично понесених і документально підтверджених витрат на правову допомогу.
Позивачем на підтвердження понесених нею витрат на правничу допомогу було надано: договір про надання правничої допомоги №28-03/2024 від 28 березня 2024 року (а.с.9-12), акт приймання-передачі до договору №28-03/2024 від 28.03.2024 року (а.с.13), згідно з якими вартість правової допомоги становить 8000 грн. (а.с.13). Факт оплати вказаної суми підтверджується квитанцією №7 від 01.04.2024 року на суму 8000 грн. (а.с.14).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Згідно висновків, викладених в постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Матеріали справи свідчать, що фактично вчинені представником позивача адвокатом Щербак Т.О. такі дії: підготовлена та складена позовна заява.
Будь-яких інших процесуальний дій адвокатом не вчинялось.
Крім того, розгляд справи відбувався без участі позивача та його представника.
За вказаних обставин, при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу необхідно брати до уваги як нескладність самої справи, так і усталеність судової практики при вирішенні справ подібної категорії.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, положень ст. 11 ЦПК України, виходячи з вимог розумності та справедливості, виходячи з реальності наданих адвокатом послуг та враховуючи нескладність справи, її розгляд в суді без участі позивача та його адвоката, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для зменшення розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з 8000 грн. до 2000 грн.
Крім того, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1211,20 грн.
На підставі ст.ст. 110, 112, 113 СК України та керуючись ст. ст. 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов адвоката Щербак Тетяни Олександрівни, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , зареєстрований між ними 28 квітня 2018 року у Новосанжарському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №24 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачки ОСОБА_1 - залишити без змін - ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок, а також судові витрати пов'язані з правничою допомогою в розмірі 2000 (дві тисячі) грн.
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;
представник позивача: адвокат Щербак Тетяна Олександрівна, адреса робочого місця адвоката: вул.Європейська, 2, офіс 413, м.Полтава, 36002;
відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений 26 червня 2024 року.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Ю.О. Афанасьєва