Справа № 539/2024/24
Провадження № 2-о/539/62/2024
18 червня 2024 року м.Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Просіної Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Левченко А.Ю.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника - адвоката Мартинюка О.С.
заінтересовані особи - ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду в м. Лубни цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Територіальна громада в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області,
встановив:
Представник заявника ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Свою заяву представник заявника обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , який є сином ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина до складу якої входить частка у праві власності на квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та яка належала померлому ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 01.03.1994 року №2259. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1984 по 1986 роки та з 2009 року по дату смерті фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 . За цією ж адресою зареєстровані батько спадкодавця ОСОБА_1 та рідна сестра спадкодавця ОСОБА_6 . На момент своєї смерті ОСОБА_5 офіційного місця реєстрації не мав. З метою оформлення спадкових справ після смерті ОСОБА_5 позивач звернувся до Лубенської державної нотаріальної контори. Відповідно до даних обліку спадкових справ згідно Спадкового реєстру, спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 не відкривалась. Згідно змісту роз'яснення Лубенської державної нотаріальної контори від 26.03.2024 року №551/01-16, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 у визначений законом шестимісячний термін не подав заяву про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса, докази про те, що він зареєстрований за однією адресою зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, відсутні, встановити додатковий строк для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини або встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини можливо лише у судовому порядку.
У зв'язку з вищевикладеним, для встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини необхідне ОСОБА_1 для оформлення спадкових прав, що лишилися після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_4 та заявник ОСОБА_1 підтримали заявлену вимогу та просили її задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_5 це її брат, він працював в Києві менеджером. В Києві часто зупинявся в неї в її квартирі, де вона раніше жила. Проте, згодом він повернувся в квартиру до батьків і проживав з ними. Вона не заперечує проти задоволення заяви.
Заінтересована особа ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_5 це її син, він навчався в училищі, потім служив, а потім звільнився і знайшов роботу в Києві, йому там подобалося, але жив дома. І коли він виписався, то в цій квартирі не встиг прописатися. По день смерті він проживав з ними за однією адресою АДРЕСА_1 . Речі його знаходилися в квартирі. Вона не заперечує проти задоволення заяви.
Представник заінтересованої особи Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, проти заяви не заперечують.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він пам'ятає, що ОСОБА_5 проживав в його будинку на першому поверсі, знає, що в нього була роз'їзна робота, був з ним особисто знайомий. Інколи він йому допомагав в налаштуванні комп'ютерної технікою. Бачив його в своєму будинку часто, але не кожен день, у зв'язку з його роботою. ОСОБА_8 проживав на першому поверсі.
Свідок ОСОБА_9 (дошлюбне прізвище ОСОБА_10 ) в судовому засіданні пояснила, що в будинок вони найперші заселилися, а потім заселилася сім'я ОСОБА_11 . Підтвердила, що ОСОБА_5 був сином ОСОБА_1 , проживали вони разом в одній квартирі. Вона проживала в будинку весь час, бачила ОСОБА_12 часто, і на вулиці коли гуляла з дитиною і в будинку зустрічала. Те, що ОСОБА_5 жив в квартирі разом з батьками та своєю сестрою, вона точно може це підтвердити. Вони проживали на першому поверсі, а вона на другому тому часто бачила цю сім'ю.
Суд, вислухавши пояснення представника заявника, заявника, заінтересованих осіб, показання свідків, дослідивши письмові докази, вважає, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцива про народження серії НОМЕР_1 , виданого 27.07.1979 року (а.с.9).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 12.07.2013 року, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 01.03.1994 року №2259, ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_14 на праві приватної спільної власності належить квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с.10).
Згідно з актом складеним 18.03.2024 року комісією в складі голови будинкового комітету ОСОБА_15 , заступника ОСОБА_16 , секретаря ОСОБА_17 , за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . ОСОБА_5 проживав у квартирі з 1984 по 1986, з 2009 по 2013 до своєї смерті (а.с.11).
Відповідно до відповіді Лубенської нотаріальної контори від 26.03.2024 вих №551/01-16 у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 у визначений законом шестимісячний термін не подав заяву про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса, докази про те, що він зареєстрований за однією адресою зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, відсутні, встановити додатковий строк для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини або встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини можливо лише у судовому порядку (а.с.12).
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності не оспорюваних прав.
Згідно до п. 5 ч. 2 ст. 293ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, якщо викладення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю.
Згідно роз'яснення п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що до справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення відносяться справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
На підставі ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
У відповідності до роз'яснень викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Слід зазначити, що в своїй ухвалі № 505/2085/14-ц від 14.09.2016 року Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку зазначив, про те, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
З положень ч. 2 ст. 1120 ЦК України вбачається, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, із якого вона оголошується померлою.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
З наведеного слід дійти висновку про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.
Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України № 6-7165св09 від 03 листопада 2010 року, рішенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11 листопада 2015 року, ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св15 від 21 жовтня 2015 року.
Враховуючи встановлені вище наведені докази, які є належними та допустимими оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування та одержані у встановленому законом порядку, суд вважає, що доведеним є факт того, що заявник ОСОБА_1 постійно проживав разом із сином ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується сукупністю наданих заявником документів та показами свідків.
Факт постійного проживання заявника разом з покійним ОСОБА_5 необхідно для того, щоб реалізувати його спадкові права та успадкування майна померлого. Встановлення факту постійного проживання заявника разом з сином ОСОБА_5 породить для заявника певні юридичні наслідки, так як іншого шляху для підтвердження факту постійного проживання не має.
При таких обставинах суд вважає, що встановлення факту постійного проживання, не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси осіб та має для заявника юридичне значення, а тому підстав для відмови у задоволенні заяви, судом не встановлено.
Отже, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем слід задовольнити.
Судові витрати з заінтересованих осіб не стягуються та покладаються на заявника, оскільки заінтересовані особи по справі не вчиняли жодних протиправних дій, що стали підставою позову.
На підставі викладеного, керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст. 1268 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 77-80, 81, 89, 223, 258, 259, 263-265, 268, 293, 315, 316, 354 ЦПК України суд, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.
Встановити факт постійного місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складений 24 червня 2024 року.
Суддя Я.В. Просіна