26.06.2024
Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/2022/20
Провадження № 1-кп/553/28/2024
26 червня 2024 року м.Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020170030000482 від 02.06.2020 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, особи з інвалідністю ІІІ групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого у АДРЕСА_2 , раніше судимого 10.10.2011 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.307 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 07.02.2014 за відбуттям строку покарання
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України,
У червні 2020 року ОСОБА_4 перебуваючи на території Подільського району м. Полтави при невідомих обставинах незаконно придбав наркотичний засіб - метадон.
У результаті чого, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, здійснював свою злочинну діяльність на час підшукування покупців та досягнення домовленості щодо ціни та інших умов продажу вказаного наркотичного засобу, ОСОБА_4 незаконно зберігав наркотичний засіб - метадон, з метою його подальшого збуту.
22.06.2020 близько 17:30 год., ОСОБА_4 без передбаченого законом дозволу, діючи з прямим умислом, направленим на збут наркотичних засобів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3 , незаконно збув за 200 грн ОСОБА_6 півтори пігулки, що відповідно до висновку експерта Полтавського НДЕКЦ № 1443 від 24.06.2020 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, метадон. Загальна маса метадону становить 0,032 г.
В подальшому у липні 2020 року, ОСОБА_4 перебуваючи на території Подільського району м. Полтава, при невідомих обставинах незаконно придбав наркотичний засіб - метадон.
У результаті чого, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повторно, здійснював свою злочинну діяльність, на час підшукування покупців та досягнення домовленості щодо ціни та інших умов продажу вказаного наркотичного засобу, ОСОБА_4 незаконно зберігав наркотичний засіб - метадон, з метою його подальшого збуту.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 повторно 08.07.2020 близько 13:40 год., без передбаченого законом дозволу, діючи з прямим умислом, направленим на збут наркотичних засобів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_4 , незаконно збув за 360 грн ОСОБА_6 три пігулки, що відповідно до висновку експерта Полтавського НДЕКЦ № 1558 від 13.07.2020 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, метадон. Загальна маса метадону становить 0,0713 г.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.1 та ч.2 ст.307 КК України.
Під час судового провадження між прокурором Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі його захисника ОСОБА_5 , була укладена угода про визнання винуватості від 26.06.2024, згідно з якою ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.307 КК України.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначене покарання за ч.1 ст.307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч.2 ст.307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 роки 10 місяців із конфіскацією всього майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, сторони дійшли згоди про призначення остаточного покарання у виді 3 років 10 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
В судовому засіданні обвинувачений, підтримавши угоду про визнання винуватості, повністю визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.307 КК України, погодився на призначення узгодженого покарання та пояснив, що він повністю розуміє свої права, надані йому законом, характер обвинувачення, щодо якого він беззастережно визнає себе винним, вид покарання, а також наслідки укладення та затвердження угоди.
Прокурор в судовому засіданні підтримав затвердження угоди про визнання винуватості.
Захисник в суді наголосив, що затвердження угоди відповідає вимогам КПК України, а укладення угоди відбувалось у її присутності, є добровільним зі сторони обвинуваченого.
На підставі повного визнання своєї вини обвинуваченим, його пояснень в ході судового засідання, суд вважає повністю доведеним факт скоєння та вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. При цьому суд наголошує, що об'єктивність та повнота матеріалів досудового слідства учасниками судового провадження в судовому засіданні не оспорювалась.
Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.1 ст.307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу, та за ч.2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу, вчинене повторно.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні між прокурором та обвинуваченим може бути укладена угода про визнання винуватості.
Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні, зокрема щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винним, віднесені до тяжких кримінальних правопорушень, шкода за якими завдана державним та суспільним інтересам, а отже угода відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що укладення угоди з боку обвинуваченого є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди не суперечать нормам матеріального та процесуального права, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Процесуальні витрати у справі підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави в порядку ст.124 КПК України.
Питання про речові докази вирішено судом у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся, захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання щодо заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу, суд наголошує, що на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 10.07.2020 до обвинуваченого ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк тримання відраховано з моменту затримання - 08.07.2020.
В подальшому ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 16.05.2024 застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було змінено на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з використанням засобів електронного контролю та покладанням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, в тому числі не залишати житло у період часу з 19 год. до 07 год. Обвинувачений ОСОБА_4 16.05.2024 негайно був звільнений з-під варти в залі суду.
Таким чином, у межах кримінального провадження, до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком з 08.07.2020 до 16.05.2024, та з 16.05.2024 строком на два місяці - запобіжний захід у виді не цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до вимог ст. 72 КК України, попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день, домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
За таких обставин, враховуючи, що в межах кримінального провадження, що розглядається, до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, у строк покарання необхідно зарахувати попереднє ув'язнення у період з 08.07.2020 до 16.05.2024, відповідно до ч.5 ст.72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі та звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у зв'язку з його повним відбуттям, а запобіжний захід у виді домашнього арешту скасувати.
Виходячи з викладеного, суд наголошує про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, з огляду на що, керуючись положеннями ст.ст.373, 374, 474-475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26 червня 2024 року між прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання за:
ч.1 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
ч.2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 3 років 10 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді 3 років 10 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 26.06.2024.
У строк покарання ОСОБА_4 зарахувати строк попереднього ув'язнення з 08.07.2020 по 16.05.2024, з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі та звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання виді позбавлення волі у зв'язку з його повним відбуттям.
Застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту скасувати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів в розмірі 3595,90 грн.
Скасувати арешт на майно, накладений за ухвалами слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 13.07.2020 та 14.07.2020.
Речові докази:
наркотичні засоби, пачку цигарок, запальничку, ніж, змиви з рук, контрольний відріз, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВнП №1 Полтавського РУП (ВП №2 ПВП ГУНП в Полтавській області) - знищити;
грошові кошти купюрами номіналом по 50 грн у кількості 3 штук: УР 0386685, УП 5057936, АЛ 2875546, купюрою номіналом 10 грн НЕ 7563670, які передані на зберігання до АТ КБ «Приватбанк» за актом прийому-передачі від 27.07.2020 повернути ВнП №1 Полтавського РУП (ВП №2 ПВП ГУНП в Полтавській області);
банківську картку Приватбанк № НОМЕР_1 , яка передана на зберігання до ВнП №1 Полтавського РУП (ВП №2 ПВП ГУНП в Полтавській області) - повернути власнику;
мобільний телефон imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 , який переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів ВнП №1 Полтавського РУП (ВП №2 ПВП ГУНП в Полтавській області) конфіскувати в дохід держави.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Полтави протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя
Ленінського районного суду м.Полтави ОСОБА_1