Справа № 553/1422/24
Провадження № 2/553/950/2024
Іменем України
26.06.2024м. Полтава
Ленінський районний суд міста Полтави в складі:
головуючого - судді Грошової Н.М.
за участю секретаря судового засідання - Чемерис І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення на утримання дитини та дружини,
До Ленінського районного суду м. Полтави, 01.05.2024 надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якому позивачем заявлені вимоги:
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , 2003 року народження, - у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 01.05.2024 і до повноліття дитини;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дружини (матері дитини) з якою проживає дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення дитиною трьох років у розмірі 1/6 частини від заробітку (доходу).
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 05.08.2022 уклала шлюб з ОСОБА_2 , вони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 25.03.2023 через різні погляди та уявлення про спільне життя та виховання дитини, втрату почуття підтримки і взаємоповаги проживають окремо. Увесь цей час дитина проживає разом з нею, оскільки виховує дитину самостійно не має змоги працювати та отримувати власний дохід. ОСОБА_2 має дитину від першого шлюбу на яку сплачує аліменти.
Ухвалою суду від 06.05.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить слухати справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_2 , шляхом направлення судових повісток про виклик до суду за місцем реєстрації, в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Клопотання про відкладення справи та відзив на позов до суду не надходили.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі письмових доказів та з урахуванням того, що від позивача не надходило заперечень щодо заочного розгляду справи, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223, ст.ст. 280-281 ЦПК України.
Зважаючи на те, що всі учасники справи в засідання не з'явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувають в зареєстрованому шлюбі з 05 серпня 2022 року, актовий запис № 340 від 05.08.2022 виконано Подільським відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 від 05.08.2022).
Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження № 18 від 02.02.2023 виконано Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 02.02.2023).
Сторони проживають окремо, син проживає разом із матір'ю ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні. Сторони не домовилися про добровільну сплату аліментів на утримання сина та дружини.
При цьому, відповідачем не надано суду даних про наявність на його утриманні інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім, а також доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення від обов'язку утримувати малолітнього сина та дружину, чи будь-яких доказів щодо неможливості сплачувати аліменти на утримання сина та дружини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно із частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Положеннями статті 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; та інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Нормами статті 141 СК України визначено, що мати, батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Тобто, встановлено принцип рівності обох батьків у питаннях виховання та утримання дітей.
При вирішенні питання про розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд перевіривши обставини, обумовлені статтею 182 СК України, бере до уваги те, що обов'язок утримувати малолітньої дитини мають нести однаково як батько, так і мати дитини та з урахуванням принципу найкращого забезпечення інтересів дитини, вважає, що розмір частки аліментів, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на утримання малолітнього сина має становити 1/4 частину від заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 % прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Згідно із частиною 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Частиною 4 ст. 84 СК України встановлено, що право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.
У відповідності до ч. 1 та 2 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
Отже, аналіз даних положень сімейного законодавства України передбачає право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині -матері незалежно від цієї обставини.
Оскільки судом встановлено, що малолітній син сторін проживає разом з матір'ю - позивачем по справі ОСОБА_1 , яка не може повноцінно вийти на роботу, так як дитина у зв'язку з малолітнім віком потребує постійного догляду та піклування, відповідач ОСОБА_2 є особою працездатного вік, не надав доказів, які свідчать про те, що він не має можливості надавати позивачці матеріальну допомогу на її утримання, при вирішенні питання про розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, суд бере до уваги конкретні обставини справи, у зв'язку з чим приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, з відповідача на її користь мають бути стягнуті аліменти до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів на утримання дружини ОСОБА_1 до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років - до 19 січня 2026 року, починаючи з 01 травня 2024 року.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору щодо вимог про стягнення аліментів.
Зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, позивачку звільнено від сплати судового збору щодо вимог про стягнення аліментів, судові витрати зі сплати судового збору, підлягають стягненню з відповідача на користь держави у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладено та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 258-259, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення на утримання дитини та дружини - задовольнити..
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня пред'явлення позову до суду - 01.05.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дружини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, з дня пред'явлення позову до суду - 01.05.2024 і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку - до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч.1 ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Головуючий: суддя Н.М. Грошова