"12" червня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1686/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.
при секретарі судового засідання Кастровій М.С.
розглянувши справу за позовом Приватного підприємства “Альфа Люкс” (65058, м. Одеса, Французький бульвар, 22, корп. 2, прим. 3, код ЄДРПОУ 37351098) до Фізичної особи-підприємця Зуєва Олега Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про стягнення заборгованості в розмірі 88 978,73 грн., з якої 61 950,00 грн. - сума передоплати за Договором поставки від 15.06.2021 № 1-06/21, 7 501,89 грн. - пеня, 17 500,31 грн. - інфляційні втрати, 2 026,53 грн. - 3 % річних
Представники:
Від позивача - Біла Т.Ю. (ордер від 12.06.2023 серія ВН № 1241709);
Від відповідача - не з'явився.
Суть спору:
Приватне підприємство «Альфа Люкс» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Зуєва Олега Олександровича (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 88 978,73 грн., з якої 61 950,00 грн. - сума передоплати за Договором поставки від 15.06.2021 № 1-06/21, 7 501,89 грн. - пеня, 17 500,31 грн. - інфляційні втрати, 2 026,53 грн. - 3 % річних.
Ухвалою суду від 01.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 26.05.2024.
Протокольною ухвалою від 26.05.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до 28.06.2023.
Протокольною ухвалою від 28.06.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до 10.07.2023.
Протокольною ухвалою від 10.07.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до 24.07.2023.
Ухвалою суду від 24.07.2023 постановлено розглядати справу № 916/1686/23 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Витребувано у Фізичної особи-підприємця Зуєва Олега Олександровича оригінал видаткової накладної від 22.06.2021 № ВН-0000023.
Протокольною ухвалою від 24.07.2023 відкладено підготовче засідання на 11.09.2023.
Протокольною ухвалою від 11.09.2023 відкладено підготовче засідання на 25.09.2023.
Протокольною ухвалою від 25.09.2023 відкладено підготовче засідання на 11.10.2023.
Протокольною ухвалою від 11.10.2023 відкладено підготовче засідання на 13.10.2023.
Ухвалою суду від 13.10.2023 клопотання відповідача про витребування доказів викладене в поясненнях від 08.09.2023 (вх. № 35793/23 від 10.10.2023) - залишено без задоволення.
Ухвалою суду від 13.10.2023 клопотання позивача про призначення експертизи від 25.09.2023 № 200/23 (вх. № 33456/23 від 25.09.2023) - задоволено. Призначено у справі № 916/1686/23 судову почеркознавчу експертизу проведення якої доручити судовим експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 8). На вирішення експертів поставлено наступні питання: 1) чи виконано рукописний запис “Отримав 22.06.2021” у видатковій накладній № ВН-0000023 від 22.06.2021 року, розміщений на відтиску печатки Приватного підприємства “Альфа Люкс” нижче підпису, ОСОБА_1 чи іншою особою ? 2) чи виконано підпис від імені Руденка Віталія Вікторовича у видатковій накладній № ВН-0000023 від 22.06.2021 року, розміщений на відтиску печатки Приватного підприємства “Альфа Люкс” вище рукописного запису “Отримав 22.06.2021”, самим Руденком Віталієм Вікторовичем чи іншою особою ? Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків. Роз'яснено учасникам справи, що згідно із частиною другою статті 38 Господарського процесуального кодексу України вони вправі з підстав, зазначених у статтях 35, 36, 37 цього кодексу, заявити експерту відвід. Витрати по попередній сплаті вартості проведення експертизи покладено на Приватне підприємство “Альфа Люкс” згідно з виставленими експертною установою рахунками. Надіслано на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз копію цієї ухвали та матеріали справи № 916/1686/23. Провадження у справі № 916/1686/23 зупинено на час проведення експертизи.
19.12.2023 на адресу суду надійшов супровідний лист від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 12.12.2023 № 23-6112 (вх. № 46040/23) разом із рахунком за проведення експертизи від 08.12.2023 № 23-6112 (41) та клопотанням експерта про надання додаткових матеріалів та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням судової почеркознавчої експертизи від 08.12.2023 № 23-6112.
Ухвалою суду від 22.12.2023 поновлено провадження у справі № 916/1686/23 з 12.01.2024. Призначено підготовче засідання на 12.01.2024.
Протокольною ухвалою від 12.01.2024 відкладено підготовче засідання на 18.01.2024.
Ухвалою суду від 18.01.2024 клопотання експерта про надання додаткових матеріалів та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням судової почеркознавчої експертизи від 08.12.2023 № 23-6112 - задоволено.
Уточнено, що “Видаткова Накладна” (постачальник - ФОП Зуєв О.О. р/р UA693524790000026002052211020 в м. Херсон.Ф.ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК”, м. Херсон МФО 532479 ІПН 2998101373; одержувач - ПП “Альфа Люкс”, ЄДРПОУ 37351098) ВН-0000023 від 22 червня 2021 року на суму шістдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп., розміщена на арк. 115 матеріалів господарської справи № 916/1686/23, є оригіналом досліджуваного документу.
Уточнено, що у ОСОБА_1 відсутній інший варіант підпису.
Дозволено використовувати підписи ОСОБА_1 , які містяться у документах приєднаних до матеріалів господарської справи № 916/1686/23 (арк.с. 125-156), у якості зразків його підпису для проведення експертного почеркознавчого дослідження.
Надано експерту та дозволено використовувати достовірні вільні зразки почерку ОСОБА_1 в оригіналах документів за 2017 - червень 2021рр., зіставні за буквеним та цифровим складом з досліджуваним об'єктом (“Отримав 22.06.2021”).
Надано експерту та дозволено використовувати достовірно вільні зразки підпису ОСОБА_1 в оригіналах документів аналогічних досліджуваному за 2018 - червень 2021рр.
Надіслано на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 8) копію цієї ухвали та матеріали справи № 916/1686/23.
Провадження у справі № 916/1686/23 зупинено на час проведення експертизи.
01.03.2024 на адресу Господарського суду Одеської області надійшов супровідний лист Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 26.02.2024 (вх. № 8634/24) разом із висновком експерта судової почеркознавчої експертизи № 23-6112.
Ухвалою суду від 12.03.2024 поновлено провадження у справі № 916/1686/23 з 12.04.2024. Підготовче засідання призначено на 12.04.2024.
Протокольною ухвалою від 12.04.2024 відкладено підготовче засідання на 01.05.2024.
Протокольною ухвалою від 01.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.05.2024.
Протокольною ухвалою від 16.05.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 12.06.2024.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд задовольнити позов.
Позовні вимоги із посиланням на статті 11, 526, 530, 615, 626, 629, 638, 665, 693 Цивільного кодексу України, статті 193, 712 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору поставки від 15.06.2021 № 1-06/21 щодо поставки товар, внаслідок чого у нього виник обов'язок із повернення суми передоплати.
Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про місце, дату та час повідомлений належним чином, про що свідчить телефонограма.
06.07.2023 на адресу суду надійшов Відзив на позовну заяву (вх. № 22522/23) в якому ФОП Зуєв О.О. зазначив, що виконав поставку в повному обсязі відповідно до умов Договору на поставку від 15.06.2021 № 1-06/21, про що свідчить видаткова накладна № ВН-0000023 від 22.06.2023, яка підписана та скріплена печаткою з обох боків, як Фізичною особою-підприємцем Зуєвим Олегом Олександровичем так і Приватним підприємством «Альфа Люкс».
21.07.2024 на адресу суду надійшла Відповідь на відзив від 21.07.2023 (вх. № 24895/23) в якій ПП «Альфа Люкс» зазначило, що не отримувало товар за видатковою накладною № ВН-0000023 від 22.06.2021 та не підписувало її.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд
15.06.2021 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір поставки № 1-06/21 (далі - Договір від 15.06.2021).
Відповідно до пунктів 1.1, 3.1, 5.1 Договору від 15.06.2021 постачальник (Відповідач) зобов'язався поставити та передати покупцю (Позивачу) у власність, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити бетон (в подальшому іменований «Продукція») у асортименті, кількості, ціні та строків поставки згідно із видатковими накладними та специфікаціями, які є невід'ємними частинами даного договору, на умовах викладених у договорі. Ціна визначається даним договором і приймається сторонами в національній валюті України - гривні. Розрахунки за продукцію здійснюються згідно рахунків та видаткових накладних за кожну партію окремо, які є невід'ємною частиною цього договору. Відсутність виставленого рахунку не є підставою для відмови від оплати покупцем поставленої постачальником продукції. Покупець здійснює передоплату у розмірі 100 % від вартості замовленої партії продукції згідно виставленого рахунку.
Частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).
Згідно із частинами першою, четвертою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.
Частиною першою статті 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до частин першої, другої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що Позивачем на виконання умов Договору від 15.06.2021 було сплачено передоплату Відповідачу за товар у розмірі 61 950,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 17.06.2021 № 4098. /а.с. 5/
В матеріалах справи наявна видаткова накладна від 22.06.2021 № ВН-0000023 на поставку та доставку 35 куб.м. бетону на загальну суму 61 950,00 грн. /а.с. 115/.
Як вбачається зі змісту Висновку експерта судової почеркознавчої експертизи від 30.11.2023 № 23-6112 рукописний запис «Отримав», розміщений в середній лівій частині наданої на експертизу видаткової накладної № ВН-0000023 від 22 червня 2021 року (постачальник - ФОН Зуєв 0.0. р/р ПА693524790000026002052211020 в м. Херсон.Ф.ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК, м. Херсон МФО 352479 ІПН 2998101373; одержувач - ПП «Альфа Люкс», ЄДРПОУ 37351098) на суму шістдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп. (матеріали господарської справи № 916/1686/23, арк.с. 115), виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Вирішити питання, чи виконаний цифровий рукописний запис « 22.06 2021» у наданій на експертизу видатковій накладній № ВН-0000023 від 22 червня 2021 року (постачальник - ФОП Зуєв О.О. р/р ПА693524790000026002052211020 в м. Херсон.Ф.ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК, м. Херсон МФО 352479 ІПН 2998101373; одержувач - ПП «Альфа Люкс», ЕДРПОУ 37351098) на суму шістдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп., розміщений в середній лівій частині документу нижче рукописного запису «Отримав» (матеріали господарської справи № 916/1686/23, арк.с. 115), ОСОБА_1 або іншою особою, не виявилось можливим, з причин, вказаних у п. 1 Дослідницької частини висновку.
Підпис від імені ОСОБА_1 у наданій на експертизу видатковій накладній № ВН-0000023 від 22 червня 2021 року (постачальник - ФОП Зуєв О.О. р/р ПА693524790000026002052211020 в м. Херсон.Ф.ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК, м. Херсон МФО 352479 ІПН 2998101373; одержувач - ПП «Альфа Люкс», ЕДРПОУ 37351098) на суму шістдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп., розміщений в середній лівій частині документу вище рукописного запису «Отримав 22.06 2021» (матеріали господарської справи № 916/1686/23, арк.с. 115), виконаний не самим ОСОБА_1 , а іншою особою.
У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17 та від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.
Оскільки Позивачем стверджується про неотримання ним товару за видатковою накладною № ВН-0000023 від 22.06.2021 на загальну суму 1 364 580,00 грн., саме на нього покладається тягар доказування цих обставин.
Частиною другою статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із частиною першою статті 1, частинами першою, другою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Відповідно до пункту 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: печатка, ідентифікаційний код підприємства, установи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.
Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.
Надана Відповідачем видаткова накладна від 22.06.2021 № ВН-0000023 на загальну суму 61 950,00 грн. має недоліки, а саме відсутні данні про прізвище, ім'я та по батьковій особи, яка підписала документ від імені ПП «Альфа Люкс».
Однак, ця накладна містить такі обов'язкові реквізити первинного документу: 1) найменування учасників господарської операції, їх реєстраційні та платіжні реквізити; 2) зміст та обсяг господарської операції: найменування товару, одиниця виміру (у грошовому та у натуральних вимірниках), кількість та загальну суму; 3) особисті підписи відповідальних осіб; 4) відтиски печаток ФОП Зуєва О.О. і ПП «Альфа Люкс».
При цьому, справжність наявного на накладних відтиску печатки ПП «Альфа Люкс» Позивачем не заперечується.
Суд на підставі частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17, згідно із якими, відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі юридичної особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.
Саме на покупцеві лежить обов'язок довести, що за видатковою накладною його уповноважений представник товар не отримував.
Отже, відтиск печатки ПП «Альфа Люкс» на видатковій накладній від 22.06.2021 № ВН-0000023 свідчить про участь цієї юридичної особи у господарській операції за цією накладною.
При цьому, суд не приймає довід Позивача про те, що видаткова накладна від 22.06.2021 № ВН-0000023 не підписувалась від його імені керівником Руденком В.В., оскільки, зі змісту цієї видаткової накладної вбачається, що вона не містить відомостей про ПІБ особи якою зроблено напис про отримання товару та чий підпис скріплений печаткою ПП «Альфа Люкс».
Тобто висновок експерта про те, що підпис виконаний на видатковій накладній від 22.06.2021 № ВН-0000023 зроблений не ОСОБА_1 , за відсутності відомостей про підписання цього документу саме цією особою свідчить лише про належність цього підпису інший невстановленій особі, яка діяла від імені Позивача та чий підпис скріплений печаткою цієї юридичної особи, що свідчить про її участь у господарській операції.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із частинами першою, другою статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд вважає, що у наданий Відповідачем доказ на підтвердження поставки товару Позивачу, а саме, видаткова накладна від 22.06.2021 № ВН-0000023, є вірогідним, тобто таким, що підтверджує обставину, якою спростовано позовну вимогу про стягнення суми передоплати, ніж наданий Позивачем на його спростування Висновок експерта судової почеркознавчої експертизи від 30.11.2023 № 23-6112.
Отже Позивачем не доведено факт не отримання ним товару від Відповідача на суму передоплати.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 та пункту 2 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача. А відтак, сума судового збору та витрати на проведення судової експертизи покладається на Позивача.
Керуючись частиною першою статті 11, частиною першою статті 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, статтею 549, частиною другою статті 625, статтею 629, частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 25 червня 2024 р.
Суддя Ю.А. Шаратов