Рішення від 12.06.2024 по справі 916/835/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/835/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання О.В. Ващенко

за участю представників:

від позивача - Бєлоконь В.О.,

від відповідача - Журавель І.В., Фартушняк О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Зелений квартал” про визнання недійсним рішення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Зелений квартал” про визнання недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Зелений квартал” від 04 жовтня 2018 року, що оформлено протоколом загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Зелений квартал” № 24 за місцезнаходженням: 65047, м. Одеса, вул. Паркова, 77, посилаючись на наступне.

Як вказує позивач, він є власником нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_1 , в якому зареєстроване ОСББ “Зелений квартал”. При цьому позивач зазначає, що в провадженні Малиновського районного суду м. Одеси знаходиться позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Зелений квартал” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, при цьому ухвалою суду від 15.06.2023 року витребувано у ОСББ “Зелений квартал” для огляду в судовому засіданні оригінали протоколів загальних зборів, детальну калькуляцію з розрахунку внеску на утримання котельної, фінансові звіти відповідно до п. 16 протоколу від 04.10 2018 року за період 2018-2022 років. Так, позивач зауважує, що, ознайомившись з наданим на виконання ухвали суду протоколом загальних зборів № 24 від 04.10.2018 р., вважає, що такий протокол не відповідає вимогам діючого законодавства та суперечить статуту об'єднання.

Посилаючись на ст. 10 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку”, позивач зазначає, що будь-яких відомостей про ініціатора зборів (відповідний протокол правління) та підтвердження належної процедури сповіщення до суду не надано. Наразі, як вказує позивач, про проведення ОСББ “Зелений квартал” загальних зборів 04 жовтня 2018 року ОСОБА_1 жодним чином не був повідомлений, рішення загальних зборів від 04.10.2018 року не оприлюднювалося, не було надане співвласникові під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом), оригінал протоколу з відповідними додатками для огляду не надано.

Крім того позивач зауважує, що ст. 6 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов'язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). Аналогічний порядок і спосіб повідомлення співвласників про проведення загальних зборів, за ствердженнями позивача, визначений у підпункті 5 розділу ІІІ статуту ОСББ “Зелений квартал”.

Також позивач додає, що за умовами статті 14 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” та п. 1 розділу V статуту ОСББ “Зелений квартал” одними з основних прав співвласника є участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим законом і статутом об'єднання, а також обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання, знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки, одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об'єднання, одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації, об'єднання на вимогу співвласника зобов'язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти.

Таким чином позивач звертає увагу суду, що права співвласника можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного тощо. При цьому позивач зауважує, що співвласнику не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами рішень, оскільки вплив співвласника на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Водночас, за ствердженнями позивача, Закон України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” передбачає необхідність повідомлення про час та місце проведення загальних зборів кожного власника, а не лише тих власників, кількість яких достатня для кворуму на цих зборах. Також позивач наголошує, що процедура повідомлення правлінням, ініціативною групою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку усіх співвласників будинку, дотримання якої є свідченням правомірності проведення зборів, не ставиться законом в залежність від можливості або неможливості впливу голосу певної особи на сам результат голосування, тому свідченням незаконності прийняття загальними зборами рішення є недотримання ініціативною групою об'єднання порядку повідомлення усіх співвласників будинку про проведення зборів, без дослідження обставини впливу голосу певної особи на сам результат голосування. Позивач зазначає, що аналогічну правову позицію Верховного Суду викладено в постанові від 01.10.2020 у справі № 916/2556/19.

Разом з тим позивач вказує, що гарантоване законом право особи на участь в управлінні об'єднанням, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є одним з фундаментальних прав співвласника, відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо співвласник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні. Також позивач зауважує, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, як вказує позивач, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, а у випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов'язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

При цьому позивач зазначає, що згідно з пунктом 2 розділу III статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Зелений квартал” вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.

Також позивач вказує, що згідно з п. 3 розділу ІІІ статуту об'єднання до виключної компетенції загальних зборів належать, зокрема: затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; 5) попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує 100000,00 грн., окрім договорів, ціни (тарифи) на які встановлюються НКРЕ, НКРКП, Кабінетом Міністрів України, Міністерством регіонального розвитку (Мінрегіон) України або іншими органами, уповноваженими встановлювати/затверджувати ціни або тарифи на комунальні послуги; 6) визначення порядку сплати, переліку внесків і платежів співвласників, визначення тарифу (калькуляційної одиниці) внесків та платежів; 7) прийняття рішення про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарських споруд; 8) визначення розміру заробітної плати працівників ОСББ.

Між тим позивач звертає увагу на те, що відповідно до п. 1 розділу 1 статуту Об'єднання, останнє створено відповідно до Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , що суперечить вимогам ч. 3 ст. 4 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об'єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об'єднання.

Крім того позивач зазначає, що пунктом 13 розділу III статуту об'єднання порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами. Члени правління обираються один раз на три роки. Таким чином, враховуючи те, що правління не переобиралось з 2015 року, за ствердженнями позивача, на даний час правління не має ні яких повноважень.

З огляду на викладене, позивач вказує, що наданий до Малиновського районного суду м. Одеси протокол загальних зборів об'єднання від 04 жовтня 2018 року та додатки до нього не відповідають чинному законодавству та статуту об'єднання, не дають можливості встановити дійсність волевиявлення співвласників та не мають жодних правових наслідків, крім їх недійсності. Крім того позивач додає, що на сторінках протоколу відсутні підписи голови та секретаря зборів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.03.2024 р. вказану позовну заяву ОСОБА_1 (вх. № 859/24) залишено без руху, оскільки подана позовна заява не містить прохальної її частини, а також заявником в порушення вимог ст. 91 та ч. 2 ст. 164 ГПК України до поданого позову додано незасвідчені копії документів, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а саме Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 300165919 від 17.02.2022 р., протоколу № 24 загальних зборів співвласників багатоквартирних будинків АДРЕСА_4 , 2-А провулку Іспанський об'єднання співвласників “Зелений квартал” від 04 жовтня 2018 року. Крім того судом встановлено, що надана до матеріалів позову копія інформаційної довідки № 300165919 від 17.02.2022 р. є неповною, міститься лише перша її сторінка, при цьому така копія виготовлена неякісно, деякі слова неможливо прочитати, тобто є нечитаємою.

26.03.2024 р. від ОСОБА_1 до господарського суду надійшла заява на виконання ухвали суду про залишення позову без розгляду (вх. № 12721/24), в якій позивач зазначив прохальну частину позову, а також надав належним чином засвідчену копію Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 371341299 від 25.03.2024 р. та копію протоколу № 24 загальних зборів співвласників багатоквартирних будинків АДРЕСА_4 , 2-А провулку Іспанський об'єднання співвласників “Зелений квартал” від 04 жовтня 2018 року. При цьому стосовно протоколу № 24 від 04.10.2018 р. позивач зазначає, що його оригінал знаходиться у відповідача, а надана до позову копія є копією з матеріалів справи Малиновського районного суду м. Одеси.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.03.2024 р. позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/835/24, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 17 квітня 2024 р.

15.04.2024 р. від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Зелений квартал” до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 15439/24), в якому відповідач проти заявленого позову заперечує та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування заперечень відповідач, посилаючись на п.п. 5, 6 Статуту ОСББ “Зелений квартал” в новій редакції, затвердженого загальними зборами співвласників ОСББ “Зелений квартал” протоколом № 20 від 28.09.2017 р. (чинний на дату проведення оскаржуваних загальних зборів), ст. 6 Закону України “Про Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку”, вказує, що ОСОБА_1 було запрошено для отримання у паперовому вигляді запрошення про проведення загальних зборів, призначених на 04.10.2018 р., разом з документами до зборів. При цьому відповідач зазначає, що ОСББ “Зелений квартал” на підставі вище приведених норм закону та положень статуту практикує перший спосіб сповіщення співвласників про проведення загальних зборів - вручення кожному співвласнику під розписку письмового повідомлення про проведення загальних зборів, оскільки закон надає право такого вибору, зазначаючи “...або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку...”. Також відповідач зауважує, що правління ОСББ здійснює оповіщення співвласників шляхом розсилання об'яв в месенджерах загальнобудинкового спілкування в цифровому вигляді, відправлень на адреси електронної пошти, вивішування об'яв на дошках оголошень. Між тим відповідач додає, що поштовим відправленням за тривалою практикою діяльності ОСББ сповіщаються лише співвласники, які просять їх сповістити в такий спосіб за іншою адресою, так як не проживають за місцем знаходження вказаного майна чи знаходяться за кордоном, а у випадку взаємовідносин з позивачем, персональне вручення під розписку письмового повідомлення про проведення загальних зборів - був єдиний ефективний та надійний спосіб його сповіщення, оскільки цьому передувало ряд обставин та його поведінка. Зокрема, як вказує відповідач, позивач є власником нежитлового приміщення, яке розміщене в цокольному поверсі та відокремлено від місць загального користування під'їздів, без зазначення номеру приміщення, без визначення поштової скриньки та точної адреси. При цьому, за ствердженнями відповідача, поштові відправлення через вище зазначені обставини не доходять до адресата, ОСОБА_1 цілеспрямовано їх не отримує, з огляду на що ОСОБА_1 було запрошено для отримання у паперовому вигляді запрошення разом з документами до зборів, однак він ухилявся від офіційного підтвердження свого повідомлення в установленому законом порядку (засвідчення підписом), про що складено акт від 25 вересня 2018 року за підписом голови правління ОСББ “Зелений квартал” ОСОБА_2 та співвласників ОСОБА_3 і ОСОБА_4 . Таким чином, відповідач наголошує, що про проведення загальних зборів позивач був повідомлений завчасно, хоч і спрямовано уникав офіційних відміток про своє повідомлення, а саме - підпису про отримання повідомлення про проведення загальних зборів. Разом з тим відповідач зауважує, що 01.10.2018 р. було складено повторний акт за підписом голови правління ОСББ “Зелений квартал” ОСОБА_2 , члена правління ОСОБА_5 та бухгалтера об'єднання ОСОБА_6 з приводу відмови ОСОБА_1 отримувати під підпис запрошення на загальні збори, призначені на 04.10.2018 року. Між тим відповідач додає, що співвласники, які стали свідками уникнення позивача від офіційного підтвердження його сповіщення про дату скликання загальних зборів, можуть надати свідчення в суді щодо дійсних обставин відмови ОСОБА_7 від отримання комплекту документів на загальні збори та засвідчення його підписом. Викладене, за ствердженнями відповідача, також відображено в Списку співвласників, запрошених на загальні збори 04.10.2018 року, де зафіксовані підписи інших співвласників про отримання комплекту документів, проте лише ОСОБА_7 відмовився від підпису, про що було складено вищезазначений акт.

Окрім того, як зазначає відповідач, ОСОБА_1 було направлено поштовим відправленням за № 6509106554007 оскаржуване рішення загальних зборів, копія конверту якого надається до відзиву. Крім того відповідач зазначає, що іншими доказами, що підтверджують обізнаність позивача про проведення загальних зборів та прийняте на ньому рішення від 04.10.2018 р., оформлене протоколом № 24, є: об'яви, що за 14 днів розміщувались на дошках оголошень у місцях загального користування будинку: на ганках біля входу в під'їзд, на першому поверсі в будинку, в ліфті; скріни з месенджера “телеграм” спілкування співвласників, в якому оприлюднювалась об'ява із запрошенням, датою та місцем проведення загальних зборів; заява ОСОБА_8 від 21.09.2021 р. до ОСББ “Зелений квартал” щодо зобов'язання оплатити суму боргу, яка сформувалась після підвищення тарифів на утримання котельні за результатами застосування тарифів, затверджених оскаржуваним рішенням загальних зборів, що підтверджує обізнаність позивача про прийняте рішення; квитанція по особистому рахунку № 771Н03 по АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення 771Н03 Бєлоконь В.О. та акт про повторне вручення квитанції; перелік співвласників, що ознайомлювались з документами за особистим підписом ОСОБА_1 . Надані докази разом в своїй сукупності, на переконання відповідача, вказують на те, що позивач був повідомлений про скликання, проведення та результати загальних зборів, проте уникав можливості в прийнятті особистої участі та наданні особистого підпису про отримання повідомлення про скликання загальних зборів та результатів його проведення, з огляду на що позивач не може посилатись на правову позицію Верховного суду від 05.05.2020 року у справі № 916/1996/19, від 06.02.2020 року у справі № 906/307/19 та від 01.10.2020 року у справі № 916/2556/19.

Також відповідач зазначає, що викладені позивачем обставини не містять правових підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів та не вказують, які саме норми права порушено відповідачем та чим саме порушено права позивача при прийнятті рішення загальних зборів. Так, відповідач вказує, що позивача ніхто не позбавляв можливості взяти участь у загальних зборах - як особисто, так і через представника, оскільки його повідомили про дату, місце та час проведення загальних зборів у один із способів, що передбачено статутом та законом. За ствердженнями відповідача, лише поданий до Малиновського районного суду м. Одеси позов ОСББ “Зелений квартал” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості став підставою для звернення до господарського суду з вимогою позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів, щоб уникнути відповідальності за поданим до нього позовом про стягнення заборгованості. Між тим відповідач додає, що позивач ознайомлювався з результатами проведення загальних зборів та приймав до виконання наслідки ухвалених на них рішень, що підтверджується власноручно поданою заявою за його особистим підписом від 21.09.2021 р. про зобов'язання сплатити заборгованість перед ОСББ за утримання котельної після підвищення ціни.

Крім того, як вказує відповідач, в позовній заяві позивач зазначає про відсутність будь-яких відомостей про ініціатора зборів (відповідний протокол правління), в обґрунтування чого посилається на ст. 10 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” без зазначення дати прийняття вказаної норми. Водночас, за ствердженнями відповідача, на момент прийняття рішення загальних зборів ОСББ “Зелений квартал” від 04.10.2018 р. норма про зазначення “ініціатора зборів у протоколі” не діяла, а була введена набагато пізніше - у 2023 році на підставі Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками” 3270-ІХ, прийнятого 14.07.2023 р., який вступив в дію з 10.11.2023 р. Стосовно тверджень позивача про неоприлюднення оскаржуваного рішення відповідач зауважує, що таке рішення оприлюднювалось в різний спосіб, а саме: на дошках оголошення будинків (форма оголошення додається до відзиву), шляхом розсилання в чат групах “телеграм” (про що надається підтвердження скрінів).

Щодо тверджень позивача про те, що правління ОСББ “Зелений квартал” немає ніяких повноважень, оскільки відповідно до положень статуту повинно обиратися раз на три роки, при цьому не переобиралося з 2015 року, відповідач зазначає про надання суду копії протоколу № 111 від 27.11.2023 р. про обрання голови правління ОСББ “Зелений квартал”, що підтверджує повноваження правління в рамках чинного законодавства та приписів Статуту.

Таким чином, відповідач із посиланнями на постанову Верховного Суду від 01.09.2023 року по справі № 909/1154/21 вказує, що позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів заявлена після спливу тривалого часу з дати прийняття загальними зборами такого рішення, про скликання яких позивач як учасник товариства ніби то не був повідомлений, з огляду на тривалий час правовідносин сторін, майнову зацікавленість учасників процесу у вирішенні спору не призведе до відновлення прав ОСОБА_1 .

Між тим відповідач зазначає, що в обґрунтування підстав недійсності спірного рішення загальних зборів позивач послався на порушення порядку скликання загальних зборів, оскільки він не був повідомлений про скликання, дату, час, місце проведення та порядок денний загальних зборів, при цьому в обґрунтування наявності порушеного права, що підлягає судовому захисту, позивач посилається на порушення його права на участь у загальних зборах. Інших підстав недійсності спірного рішення загальних зборів, передбачених законом, та інших доводів в обґрунтування порушеного права, за ствердженнями відповідача, позивач у позовній заяві не наводить. Так, відповідач зауважує, що позивач, звертаючись до господарського суду з позовом не зазначив, які саме права та інтереси порушені оспорюваним рішенням загальних зборів та яким чином задоволення позову їх відновить. При цьому відповідач додає, що рішення загальних зборів ОСББ “Зелений квартал”, оформлені протоколом № 24 від 04.10.2018 р., було прийнято за наявності встановленого законом та статутом відповідача кворуму, проте лише позивач, за його ствердженнями, не був повідомлений про проведення загальних зборів, що відбулись.

За ствердженнями відповідача, позовна вимога про визнання недійсними рішень загальних зборів заявлена лише з підстави неповідомлення позивача про проведення загальних зборів після спливу тривалого часу з дня прийняття спірного рішення, не відповідає ефективному способу захисту прав та інтересів позивача у цих правовідносинах, не призведе до анулювання заборгованості ОСОБА_1 перед ОСББ “Зелений квартал”, а тому не відновить жодних майнових прав позивача у спірних правовідносинах, а також не відновить права позивача на участь у загальних зборах, запрошення на які він уникав прийняти. Таким чином, на думку відповідача, позивач не довів порушення його прав спірним рішенням загальних зборів, а позовні вимоги не відповідають ефективному способу захисту прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах.

Також 15.04.2024 р. від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Зелений квартал” до господарського суду надійшла заява про застосування строків позовної давності (вх. № 15440/24), згідно якої відповідач просить суд застосувати строк позовної давності до позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку від 04 жовтня 2018 року, що оформлено протоколом загальних зборів № 24, та відмовити у задоволенні позову.

Крім того, 16.04.2024 р. відповідачем було подано до господарського суду доповнення до відзиву (вх. № 15600/24), в яких відповідач стосовно наявності у правління ОСББ “Зелений квартал” повноважень додатково зазначає, що протоколом № 50 засідання членів правління ОСББ “Зелений квартал” від 02.11.2015 р. питанням 2 порядку денного обрано голову правління ОСОБА_2 та заступників, при цьому протоколом № 72 засідання членів правління ОСББ “Зелений квартал” від 16.11.2018 р. питанням 2 порядку денного обрано голову правління ОСОБА_2 та заступників. Таким чином, за ствердженнями відповідача, станом на час прийняття спірного рішення загальних зборів ОСББ “Зелений квартал”, оформленого протоколом № 24 від 04.10.2018 р., повноваження членів правління були чинними, не припинялись та підтверджуються належними доказами.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.04.2024 р. у справі № 916/835/24 частково задоволено клопотання позивача та витребувано від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Зелений квартал” протокол № 24 загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Зелений квартал”, проведених 04 жовтня 2018 року, та листки письмового опитування для огляду в судовому засіданні.

У підготовчому засіданні господарського суду 17 квітня 2024 року було протокольно оголошено перерву до 29 квітня 2024 року о 16 год. 30 хв. згідно ч. 5 ст. 183 ГПК України.

26.04.2024 р. до господарського суду від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Зелений квартал” надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи (вх. № 17206/24), а саме пропозиції щодо укладення мирової угоди, листа-роз'яснень щодо повноважень та докази направлення документів позивачу.

29.04.2024 р. від позивача до господарського суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 17439/24), в якій позивач наполягає на задоволенні його позовних вимог, а також просить витребувати від ОСББ “Зелений квартал” оригінали документів згідно переліку. В обґрунтування заперечень позивач додатково вказує, що вважає посилання відповідача у відзиві на позов на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 01 вересня 2023 року у справі № 909/1154/21 необґрунтованими, оскільки вказана постанова стосується зовсім інших правовідносин, які не мають жодного відношення до предмету спору по даній справі, так як вони зовсім інші за своєю природою та нормами права, які підлягають застосуванню. Так, позивач зазначає, що у даній справі права співвласника можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного тощо. При цьому позивач зауважує, що йому не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами рішень, оскільки вплив співвласника на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням. Як вказує позивач, Закон України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” передбачає необхідність повідомлення про час та місце проведення загальних зборів кожного власника, а не лише тих власників, кількість яких достатня для кворуму на цих зборах. Між тим, позивач посилається на постанову Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, в якій викладено правовий висновок про те, що внаслідок недотримання ініціативною групою ОСББ порядку повідомлення саме всіх співвласників будинку про проведення засідання установчих зборів були безпосередньо порушені права співвласника нерухомого майна на добровільне волевиявлення та висловлення своєї думки з приводу створення ОСББ, які могли потенційно вплинути на результати голосування, у зв'язку з цим співвласник був позбавлений можливості реалізувати свої права як співвласника будинку та здійснити вплив на результати голосування. Також позивач вказує, що достатньою підставою для визнання незаконним рішення установчих зборів є виявлення самого факту недотримання ініціативною групою ОСББ порядку повідомлення певного співвласника будинку.

Крім того позивач звертає увагу на те, що ним не використовується мессенджер “телеграмм”, питання заборони котрого стоїть на часі. Разом з тим позивач наголошує, що копії актів, які надані до суду з відзивом, є завідомо підробними, так як не відповідають дійсності, а саме: акт від 25 вересня 2018 року за підписом голови правління ОСББ “Зелений квартал” ОСОБА_2 та співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; акт від 01 жовтня 2018 року за підписом голови правління ОСББ “Зелений квартал” ОСОБА_2 , члена правління ОСОБА_5 та бухгалтера об'єднання ОСОБА_6 з приводу відмови ОСОБА_1 отримувати під підпис запрошення на загальні збори, призначені на 04.10.2018 року; список співвласників, запрошених на загальні збори 04 жовтня 2018 року.

Наразі у підготовчому засіданні 29.04.2024 р. представник позивач звернувся до суду з клопотанням про витребування оригіналів письмових доказів, а саме заявник просив витребувати у Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Зелений квартал” оригінали: акту від 25.09.2018 року за підписом голови правління ОСББ “Зелений квартал” ОСОБА_2 та співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; акту від 01.10.2018 року за підписом голови правління ОСББ “Зелений квартал” ОСОБА_2 , члена правління ОСОБА_5 та бухгалтера об?єднання ОСОБА_6 з приводу відмови ОСОБА_9 отримувати під підпис запрошення на загальні збори, призначені на 04.10.2019 року; список співвласників, запрошених на загальні збори 04 жовтня 2018 року, де зафіксовані підписи інших співвласників про отримання комплекту документів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.04.2024 р. у справі № 916/835/24 задоволено клопотання позивача та витребувано від ОСББ “Зелений квартал” акт від 25.09.2018 року за підписом голови правління ОСББ “Зелений квартал” ОСОБА_2 та співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; акт від 01.10.2018 року за підписом голови правління ОСББ “Зелений квартал” ОСОБА_2 , члена правління ОСОБА_5 та бухгалтера об'єднання ОСОБА_6 з приводу відмови ОСОБА_9 отримувати запрошення на загальні збори, призначені на 04.10.2014 року під підпис; список співвласників, запрошених на загальні збори 04 жовтня 2018 року, де зафіксовані підписи інших співвласників про отримання комплекту документів, для огляду в судовому засіданні.

У підготовчому засіданні господарського суду 29 квітня 2024 року було протокольно оголошено перерву до 06 травня 2024 року о 16 год. 30 хв. згідно ч. 5 ст. 183 ГПК України.

06.05.2024 р. від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Зелений квартал” до господарського суду надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (вх. № 18229/24).

Також 06.05.2024 р. від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Зелений квартал” до господарського суду надійшли заперечення (вх. №18230/24). Так, у поданих запереченнях відповідач вказує, що виникла потреба надати до суду заяви свідків, які стали очевидцями факту запрошення ОСОБА_1 на загальні збори та підтвердження того, що вказані акти є правдивими, відображають дійсно фактичні обставини і не можуть викликати сумнівів. Також відповідач зазначає про те, що до суду надається відеодоказ, який підтверджує: 1) що ОСОБА_10 дійсно був обізнаний про проведення загальних зборів 04.10.2018 року, про процес підписання листків опитування, а також про результати рішення загальних зборів, так як його звернення до правління ОСББ “Зелений квартал” з приводу договірних відносин відбувалось 18.12.2018 року, тобто через два місяці після оприлюднення рішення загальних зборів; 2) позивач обіцяє конкретизувати свій запит (ніяких письмових заяв потім так і не подав); 3) позивач ухиляється від офіційного спілкування, тобто, просить передавати йому документи через сторонніх осіб, без можливості підтвердження того, що він, ОСОБА_1 , їх отримав. Наступний відеодоказ, який надається суду, за ствердженнями відповідача, був оприлюднений співвласникам будинків АДРЕСА_4 під час підготовки до загальних зборів 11.11.2023 року, відео має посилання на справу 521/8306/22, де відповідачем ОСОБА_11 подано заперечення до протоколу загальних зборів від 04.10.2018 р., та підтверджує, що дійсно було виявлено факт різних підписів поставлених однією й тією самою особою. Як вказує відповідач, цей факт не вплинув на результати голосування проведених загальних зборів, але підтверджує навмисну фальсифікацію та спробу набуття підстав для оскарження рішення загальних зборів співвласників в подальшому. Наразі відповідач зауважує, що і в першому, і другому відео мова йде про одну й ту саму особу, яка планувала використати взаємні вимоги між ОСОБА_9 та ОСББ “Зелений квартал” за рахунок судових проваджень у справах № 521/8306/22 та № 916/835/24.

Між тим відповідач зазначає, що у відповіді на відзив позивач зазначає про те, що відповідач безпідставно посилається на Постанову Верховного суду від 01 вересня 2023 року у справі № 909/1154/21, яка стосується інших правовідносин. З приводу викладеного відповідач вказує, що у вказаній справі заявлені позовні вимоги щодо визнання недійсними рішень загальних зборів, та загальні висновки колегії суду містять вірний напрямок вирішення спору в подібній ситуації, коли особа звертається до суду не з метою визнати недійсним рішення загальних зборів через його незаконність, а з метою вирішити інше питання в іншій цивільній справі. За ствердженнями відповідача, аналогічна позиція позивача ОСОБА_9 , про що він сам зазначає в позові, що підставою для звернення до господарського суду з позовом став поданий до нього позов ОСББ “Зелений квартал” до Малиновського районного суду міста Одеса у справі № 521/8306/22 про стягнення заборгованості, а не дійсне порушення його прав, прийнятим на загальних зборах рішенням.

У підготовчому засіданні господарського суду 06 травня 2024 року було протокольно оголошено перерву до 15 травня 2024 року о 10 год. 00 хв. згідно ч. 5 ст. 183 ГПК України.

09.05.2024 р. від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Зелений квартал” до господарського суду надійшли доповнення до заперечення (вх. № 18838/24). У вказаних доповненнях відповідач вказує, що в процесі підготування до слухання справи та з'ясування всіх обставин виявилося, що позивач - ОСОБА_1 був особисто присутнім на загальних зборах 04 жовтня 2018 року, на яких було прийнято оскаржуване рішення, однак не залишив свій підпис в жодному документі, з огляду на що виникла необхідність надати до суду заяву свідка ОСОБА_12 , яка стверджує, що ОСОБА_1 був присутнім на загальних зборах 04.10.2018 року та відмовився від голосування. Наразі відповідач зауважує про з'ясування обставин, що є співвласники, які точно пам'ятають, що позивач дійсно був присутнім на загальних зборах та можуть підтвердити дані обставини в суді, з огляду на що позов, поданий до ОСББ “Зелений квартал”, є необґрунтованим, оскільки єдиною підставою для оскарження рішення загальних зборів позивачем вказано, що він був не повідомлений про скликання загальних зборів. Також у поданих доповненнях відповідач зазначає про подання текстового документу з відео- та звукозапису від 18.12.2018 р., починаючи з 18:48:00 год., оскільки такий помилково не було додано до матеріалів суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.05.2024 р. у справі № 916/835/24 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 04 червня 2024 р. о 10:30.

У судовому засіданні господарського суду 04 червня 2024 року по справі № 916/835/24 було протокольно оголошено перерву до 11 червня 2024 року о 15 год. 30 хв.

10.06.2024 р. від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Зелений квартал” до господарського суду надійшли письмові пояснення (вх. № 22856/24).

Під час розгляду справи у судовому засіданні 11.06.2024 р. позивач та його представник наполягали на задоволенні позову, натомість представники відповідача заперечували проти заявленого позову та просили у його задоволенні відмовити.

При цьому 11.06.2024 року у період знаходження судді у нарадчій кімнаті відбулося аварійне відключення енергопостачання у місті Одесі, про що свідчить довідка Господарського суду Одеської області від 11.06.2024 р.

Відтак, після виходу з нарадчої кімнати 12.06.2024 року судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

04 жовтня 2018 року відбулися загальні збори співвласників багатоквартирних будинків 77 та АДРЕСА_3 ОСББ “Зелений квартал”, які оформлені протоколом № 24, відповідно до якого загальна кількість співвласників: 502 власники квартир та нежитлових приміщень, загальна площа квартир та нежитлових приміщень співвласників багатоквартирного будинку: 33943,95 м.кв. Всього у зборах та письмовому опитуванні прийняли участь особисто/або через представників співвласники будинків 77 та АДРЕСА_3 у кількості 413 осіб, яким належать квартири/нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 28438,95 м.кв, що складає 83,78% від загальної площі будинку.

Як вбачається зі змісту протоколу № 24 загальних зборів співвласників багатоквартирних будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , від 04.10.2018 р., на порядок денний вказаних зборів були винесені наступні питання:

- обрання голови та секретаря зборів, лічильно-опитувальної комісії;

- звіт правління; звіт ревізійної комісії;

- обрання членів ревізійної комісії, обрання членів правління Об'єднання;

- затвердження нових тарифів - внесків;

- затвердження договорів щодо управління та утримання багатоквартирний будинків;

- заходи щодо боржників: 1) впровадити довідкову версію щодо нарахувань пені; 2) можливість відключення від мереж постачання комунальних послуг (електрика, каналізація);

- кількість провайдерів щодо надання телекомунікаційних послуг;

- план ремонтних робіт та вдосконалення безпеки, організаційні питання та заходи;

- послуги охоронного патрулювання та інші додаткові послуги.

За результатами голосування учасники зборів проголосували наступним чином:

- по першому питанню: “за” - 399 співвласників, загальна площа квартир/нежитлових приміщень яких становить 27471,15 кв.м, що складає 80,93% голосів; “проти” - 0 співвласників; “утримався” - 14 співвласників, загальна площа квартир/нежитлових приміщень яких становить 967,8 кв.м, що складає 2,85% голосів; рішення прийнято;

- по другому питанню: “за” - 398 співвласників, загальна площа квартир/нежитлових приміщень яких становить 27395,85 кв.м, що складає 80,71% голосів; “проти” - 3 співвласники, загальна площа квартир/нежитлових приміщень яких становить 122,1 кв.м, що складає 0,36% голосів; “утримався” - 12 співвласників, загальна площа квартир/нежитлових приміщень яких становить 796,4 кв.м, що складає 2,35% голосів; рішення прийнято;

- по третьому питанню: “за” - 401 співвласник, загальна площа квартир/нежитлових приміщень яких становить 27896,25 кв.м, що складає 82,18% голосів; “проти” - 1 співвласник, загальна площа квартир/нежитлових приміщень яких становить 45,5 кв.м, що складає 0,13% голосів; “утримався” - 8 співвласників, загальна площа квартир/нежитлових приміщень яких становить 290,6 кв.м, що складає 0,86% голосів; рішення прийнято;

- по четвертому питанню: “за” - 380 співвласників, загальна площа квартир/нежитлових приміщень яких становить 26315,15 кв.м, що складає 77,53% голосів; “проти” - 9 співвласників, загальна площа квартир/нежитлових приміщень яких становить 739,3 кв.м, що складає 2,18% голосів; “утримався” - 19 співвласників, загальна площа квартир/нежитлових приміщень яких становить 1066,6 кв.м, що складає 3,14% голосів; рішення прийнято;

- по п'ятому питанню: “за” - 390 співвласників, загальна площа квартир/нежитлових приміщень яких становить 27001,95 кв.м, що складає 79,55% голосів; “проти” - 3 співвласники, загальна площа квартир/нежитлових приміщень яких становить 314,8 кв.м, що складає 0,93% голосів; “утримався” - 16 співвласників, загальна площа квартир/нежитлових приміщень яких становить 891,8 кв.м, що складає 2,63% голосів; рішення прийнято;

- по шостому питанню: “за” - 384 співвласники, загальна площа квартир/нежитлових приміщень яких становить 26762,25 кв.м, що складає 78,84% голосів; “проти” - 6 співвласників, загальна площа квартир/нежитлових приміщень яких становить 452,9 кв.м, що складає 1,33% голосів; “утримався” - 3 співвласники, загальна площа квартир/нежитлових приміщень яких становить 213,8 кв.м, що складає 2,52% голосів; рішення прийнято;

- по сьомому питанню: “за” - 394 співвласники, загальна площа квартир/нежитлових приміщень яких становить 27151,75 кв.м, що складає 79,99% голосів; “проти” - 6 співвласників, загальна площа квартир/нежитлових приміщень яких становить 456,4 кв.м, що складає 1,34% голосів; “утримався” - 6 співвласників, загальна площа квартир/нежитлових приміщень яких становить 408,4 кв.м, що складає 1,20% голосів; рішення прийнято;

- по восьмому питанню: “за” - 389 співвласників, загальна площа квартир/нежитлових приміщень яких становить 26991,65 кв.м, що складає 79,52% голосів; “проти” - 3 співвласники, загальна площа квартир/нежитлових приміщень яких становить 292,10 кв.м, що складає 0,86% голосів; “утримався” - 11 співвласників, загальна площа квартир/нежитлових приміщень яких становить 750,0 кв.м, що складає 2,21% голосів; рішення прийнято;

- по дев'ятому питанню: “за” - 389 співвласників, загальна площа квартир/нежитлових приміщень яких становить 26944,25 кв.м, що складає 79,38% голосів; “проти” - 15 співвласників, загальна площа квартир/нежитлових приміщень яких становить 829,8 кв.м, що складає 2,44% голосів; “утримався” - 2 співвласники, загальна площа квартир/нежитлових приміщень яких становить 208,0 кв.м, що складає 0,61% голосів; рішення прийнято.

Зокрема, на вказаних загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Зелений квартал” вирішено:

1) обрати головою зборів ОСОБА_13 , секретарем зборів - ОСОБА_14 ; запропонований порядок денний затвердити; до лічильно-опитувальної комісії обрати ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ; встановити регламент доповідачам 7-10 хв., для виступу 3-4 хв., запити-відповіді 15-20 хв.;

2) роботу правління визнати задовільною; виконавчий кошторис об'єднання за 2017 рік затвердити; акт ревізійної комісії за 2017 рік від 11.06.18 року затвердити;

3) обрати членами правління: ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_13 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_18 ; членами ревізійної комісії: Лютика В., Гнет'єву Т, ОСОБА_28 , ОСОБА_29 . Співвласники, які обрані в члени правління або ревізійну комісію не можуть бути одночасно найнятими на роботу в об'єднання, крім голови правління, який виконує свої обов'язки відповідно до Статуту об'єднання та Кодексу законів про працю щодо матеріальної відповідальності. Найнятих працівників приймати за контрактом;

4) розмір витрат внесків на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна по кожному багатоквартирному будинку затвердити УЕРМ (УБПТ, УББ), застосувати з 1-го листопада 2018 року. Калькуляцію витрат на УЕРМ (УБПТ, УББ) вивіз ТВП та опалення додається до протоколу. Доручити правлінню корегування та затвердження витрат на опалення на підставі підвищення ціни на газ. Частку співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у будинках встановити пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частку участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначити відповідно до його частки як співвласника квартири та або нежитлового приміщення. Калькуляція додається - 4 (чотири) аркуша;

5) затвердити договір відносин власників житлових і житлових приміщень та управителя з додатками: 1) витрати на управління багатоквартирним будинком; 2) послуги опалення з підігрівом та витратами на утримання спільної сумісної власності: 3) послуги з організації вивезення ТПВ; 4) послуги з постачання холодної води та збір коштів за втрати з мережах; 5) забезпечення холодною водою та водовідведення та капітальний ремонт мереж. В договорі виправити п. 4.1.2. та викласти в наступній редакції: “ Виконувати функції з управління багатоквартирним будинком через свої статутні органи та забезпечувати єдиний підхід до визначення часток внесків і платежів на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна згідно з законом України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” та чинного законодавства України. Зобов'язати співвласників укласти до 1-го травня 2019 року договори з додатками, що затверджені загальними зборами співвласників 04.10.2018 року. Додається - договір з додатками - 7 арк.;

6) впровадити довідкову (тестову) версію щодо нарахувань пені. Показувати в особистих рахунках через 60 днів після несплати нарахованих платежів у розмірі, не більше 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення. Впровадити в дію після врегулювання цього питання на законодавчому рівні (п. 1); 2) боржників двічі попереджати про можливість відключення від мереж спільної сумісної власності будинку на підставі невнесення ними своєї грошової частки щодо обслуговування та управління будинком. Після чого, погодивши з постачальниками комунальної послуги, приміщення співвласника відключити від мереж будинку з метою недопущення аварійного стану мереж (п. 2);

7) кількість провайдерів тимчасово обмежити до 4 (чотирьох) до врегулювання цього питання на законодавчому рівні. Зобов'язати провайдерів укладати договори для доступу до інфраструктури об'єктів та додаткові договори на прокладку мереж та узгодження проекту.

8) план ремонтних робіт та організаційних заходів на 2019 рік для будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ;

9) затвердити додаткові послуги. На 2019 рік затвердити постійну послугу охоронного агентства з щоденного автомобільного патрулювання прибудинкових територій відповідно до умов договору.

Так, звертаючись до суду із даним позовом, позивач вказує про порушення його корпоративних прав в ОСББ як власника нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1 у зв'язку із порушенням процедури скликання загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, які відбулися 04 жовтня 2018 року, оскільки ОСОБА_1 жодним чином не був повідомлений про їх проведення, при цьому вказане рішення не оприлюднювалося, не надавалося співвласникові під розписку та/або не направлялося поштою (рекомендованим листом), оригінал протоколу з відповідними додатками для огляду надано не було. При цьому позивач вказує, що протокол загальних зборів від 04.10.2018 р. та додатки до нього як по формі, так і по його змісту не відповідають чинному законодавству та статуту ОСББ “Зелений квартал”, не дають можливості встановити дійсність волевиявлення співвласників.

Так, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 371341299 від 25.03.2024 року, копія якого наявна в матеріалів справи, 28.01.2011 р. за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлове приміщення (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 32752748) загальною площею 160,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності САЕ № 069711 від 19.01.2011 р., видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради.

Таким чином, станом на дату прийняття оспорюваного рішення від 04.10.2018 р. позивач був власником нежитлового приміщення у будинку АДРЕСА_1 , а тому суд доходить висновку про наявність у позивача відповідних підстав для звернення до господарського суду із даним позовом.

При цьому, враховуючи те, що позивач є власником нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту його права як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на його думку, прийняттям оспорюваного рішення, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц, від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15, від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Статтею 385 Цивільного кодексу України встановлено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку регулює Закон України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку?, який є спеціальним нормативним актом і застосовується до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України до правовідносин сторін повинні бути застосовані норми названого Закону (як і норми іншого законодавства) у редакції, яка була чинною станом на період дії спірних правовідносин, тобто з 19.07.2017 р. по 15.10.2020 року.

Згідно зі ст. 1 Закону України Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку? (в редакції закону, що діяла на момент прийняття оспорюваного рішення ОСББ “Зелений квартал”) об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

За положеннями ч. 1, 2 ст. 4 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку? (в редакції закону, що діяла на момент прийняття оспорюваного рішення ОСББ “Зелений квартал”) об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 85 Цивільного кодексу України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

За положеннями ч. 4 ст. 4 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку? (в редакції закону, що діяла на момент прийняття оспорюваного рішення ОСББ “Зелений квартал”) основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Частинами 6, 7 статті 4 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку? (в редакції закону, що діяла на момент прийняття оспорюваного рішення ОСББ “Зелений квартал”) передбачено, що об'єднання є юридичною особою, яка створюється відповідно до закону. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Отже, Закон України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку? визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Так, із матеріалів справи вбачається, що рішенням загальних зборів співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Зелений квартал”, оформлених протоколом № 20 від 28.09.2017 р., затверджено статут ОСББ “Зелений квартал” (нова редакція).

Відповідно до пункту 1 розділу І статуту ОСББ “Зелений квартал”, затвердженого у новій редакції рішенням загальних зборів співвласників 28.09.2017 (протокол № 20), діючої станом на момент прийняття оспорюваного рішення, надалі - статут, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Зелений квартал” створено відповідно до Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку? власниками квартир та нежитлових приміщень (далі - співвласники) багатоквартирних будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .

Згідно із пунктом 2 розділу І статуту об'єднання діє відповідно до Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку?, чинного законодавства України та статуту.

Метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом (п. 1 розділу ІІ статуту).

В п. 2 розділу ІІ статуту зазначено, що об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання.

Положеннями п. 3 розділу ІІ статуту передбачено, що завданням, цілями та предметом діяльності об'єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Пунктом 1 розділу ІІІ статуту визначено, що органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об'єднання.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ статуту вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.

Згідно з п. 5 розділу ІІІ статуту загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менше як 10% співвласників. Правління (ініціативна група) не менше, ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення , що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

Згідно з положеннями ст. 10 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку? (в редакції закону, що діяла на момент прийняття оспорюваного рішення ОСББ “Зелений квартал”) органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.

При цьому, статтею 6 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку? (в редакції закону, що діяла на момент прийняття оспорюваного рішення ОСББ “Зелений квартал”) визначено умови і порядок створення об'єднання, скликання і проведення установчих зборів об'єднання. Саме на відповідність нормам цієї статті Закону у відповідній редакції перевіряються обставини скликання і проведення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Зелений квартал”. Частини 1-5 статті 6 Закону визначають, що об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об'єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку. Для створення об'єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

Тобто, вищевказана норма імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників, по-перше, форма повідомлення обов'язково письмова; по-друге, повідомляється кожен власник; по-третє, таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 904/2796/17.

Наразі господарський суд зазначає, що в матеріалах даної справи відсутні докази, що підтверджують належне повідомлення позивача про день, час та місце проведення загальних зборів ОСББ “Зелений квартал” 04.10.2018 р. саме в письмовій формі, як того вимагає стаття 6 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку? та положення п. 5 розділу ІІІ статуту шляхом вручення позивачу або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

Водночас, як наголошується відповідачем, ОСОБА_1 поряд із іншими власниками квартир були повідомлені про проведення загальних зборів (у т.ч. про порядок денний) завдяки оголошенням, що були розташовані на дошках оголошень у місцях загального користування будинку: на ганках біля входу в під'їзд, на першому поверсі в будинку, в ліфті, а також в месенджері “телеграм” спілкування співвласників, в якому оприлюднювалась об'ява із запрошенням, датою та місцем проведення загальних зборів.

Крім того відповідач стверджує, що позивач цілеспрямовано не отримує поштові повідомлення від об'єднання, з огляду на що ОСОБА_1 було запрошено для отримання у паперовому вигляді запрошення разом з документами до зборів, однак він ухилявся від офіційного підтвердження свого повідомлення в установленому законом порядку (засвідчення підписом), про що складено акти від 25 вересня 2018 року та від 01 жовтня 2018 року.

Так, із акту від 25.09.2018 року, складеного головою правління ОСББ “Зелений квартал” ОСОБА_2 та співвласниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , вбачається, що під час підготовки до загальних зборів співвласників, призначених на 04.10.2018 року, було запрошено ОСОБА_1 для отримання у паперовому вигляді запрошення разом з документами до зборів.

При цьому, 01.10.2018 р. головою правління ОСББ “Зелений квартал” ОСОБА_2 , членом правління ОСОБА_5 , бухгалтером об'єднання - ОСОБА_6 складено акт повторного запрошення з приводу того, що під час запрошення до загальних зборів співвласників, призначених на 04.10.2018 року, на збори було запрошено ОСОБА_1 для отримання документів до зборів, однак ОСОБА_1 відмовився отримувати запрошення та документи під підпис.

Разом з тим господарський суд зазначає, що складення вказаних вище актів про відмову власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку від отримання запрошення на загальні збори та документів під підпис, не передбачено чинним законодавством України, зокрема Законом України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку?, а також статутом об'єднання, оскільки, як зазначено судом вище, ст. 6 вказаного закону, як і п. 5 розділу ІІІ статуту, імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників, по-перше, форма повідомлення обов'язково письмова; по-друге, повідомляється кожен власник; по-третє, таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). Так, у випадку відмови ОСОБА_1 від отримання повідомлення під розписку, ОСББ “Зелений квартал” зобов'язане було повідомити останнього про проведення загальних зборів шляхом направлення поштового відправлення (рекомендованим листом), чого останнім зроблено не було, позаяк матеріали справи інших доказів не містять.

При цьому, господарським судом не приймаються до уваги твердження відповідача стосовно того, що ОСОБА_1 цілеспрямовано не отримує поштові повідомлення від ОСББ “Зелений квартал”, оскільки належних та допустимих доказів направлення останнім такого повідомлення про проведення оспорюваних загальних зборів 04.10.2018 року матеріали даної господарської справи не містять, крім того отримання чи неотримання такого повідомлення є саме правом співвласника такого об'єднання, натомість обов'язком останнього є направлення такого повідомлення. З аналогічних підстав судом вважаються необґрунтованими посилання відповідача на те, що поштовим відправленням за тривалою практикою діяльності ОСББ сповіщаються лише співвласники, які просять їх сповістити в такий спосіб за іншою адресою,

Стосовно оприлюднення ОСББ у чат-групі співвласників будинків меседжеру “телеграм” об'яви із запрошенням, датою та місцем проведення загальних зборів 04.10.2018 р. господарський суд зазначає наступне.

Так, Верховний Суд у постановах від 17.04.2020 у справі №905/2319/17, від 25.03.2020 у справі №570/1369/17, від 13.07.2020 у справі №753/10840/19, від 27.11.2019 у справі №1540/3778/18 зі спору між учасником та ОСББ дійшов висновку, що переписка у Viber, Skype та інших месенджерах, включно з голосовими повідомленнями та іншим, є належним електронним доказом у судових справах.

Разом з тим, враховуючи те, що позивач не визнає отримання ним повідомлення-об'яви із запрошенням, датою та місцем проведення загальних зборів 04.10.2018 р. у чат-групі співвласників будинків меседжеру “телеграм” з підстав неперебування його у вказаному чаті, приймаючи до уваги те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами протилежного, господарський суд зазначає, що надання відповідачем скріну з месенджера “телеграм”, в якому оприлюднювалась об'ява із запрошенням, датою та місцем проведення загальних зборів 04.10.2018 р., не підтверджує ознайомлення позивача із такими повідомленнями.

Таким чином, господарський суд доходить висновку, що відповідачем не дотримано порядок та форму повідомлення позивача про проведення загальних зборів 04.10.2018 р., передбачені ст. 6 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку? та пунктом 5 розділу ІІІ статуту ОСББ “Зелений квартал”.

Згідно зі ст. 10 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку? (в редакції закону, що діяла на момент прийняття оспорюваного рішення ОСББ “Зелений квартал”) кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах. Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування (“за” чи “проти”).

При цьому, відповідно до п. 8 розділу ІІІ статуту рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування, у підрахунку якого враховується площа приміщення. Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували “за” власники (їх представники) квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку (будинків). Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало “за” не менш як 75 % співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування (“за”, “проти” або “утримався”). Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них, якщо такий порядок не суперечить чинному законодавству.

Таким чином, господарський суд наголошує, що нездійснення ОСОБА_1 голосування по всім питанням порядку денного 04.10.2018 року жодним чином не впливає на результати такого голосування, оскільки рішення по всім дев'яти питанням вважається прийнятим навіть без голосу позивача, так як прийнято більше половиною - від 77,53% до 82,18% від загальної кількості голосів співвласників, а відтак за наявності передбаченого законодавством та статутом об'єднання кворуму.

Доводи позивача про відсутність у правління ОСББ “Зелений квартал” повноважень з підстав того, що правління всупереч положенням п. 13 розділу ІІІ статуту не переобиралося з 2015 року спростовуються наступним.

Так, згідно з п. 13 розділу ІІІ статуту порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами. Члени правління обираються один раз на три роки. Загальні збори своїм рішенням вправі в будь який час припинити повноваження правління чи окремих його членів. У разі смерті члена правління, визнання його померлим, безвісно відсутнім чи недієздатним повноваження такого члена припиняються.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 листопада 2015 року відбулося засідання членів правління ОСББ “Зелений квартал”, оформлені протоколом № 50, на якому розглядалися наступні питання: про визнання загальних зборів такими, що відбулися; обрання голови правління та заступників. Зокрема, на вказаному засіданні членів правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Зелений квартал” вирішено: головою правління обрати ОСОБА_2 , заступниками голови обрати: ОСОБА_30 - заступник з технічних питань, ОСОБА_6 - заступник з організаційних питань, секретар - ОСОБА_31 .

З огляду на викладене, на вказаному засіданні членів правління ОСББ “Зелений квартал”, яке оформлене протоколом № 50, було обране правління строком на три роки, відповідно у вказаного правління були повноваження станом на дату проведення оспорюваних загальних зборів - 04.10.2018 року.

Крім того, господарський суд вважає необґрунтованими посилання позивача на відсутність будь-яких відомостей про ініціатора зборів (відповідний протокол правління), з огляду на те, що на момент прийняття рішення загальних зборів ОСББ “Зелений квартал” від 04.10.2018 р. норма про зазначення “ініціатора зборів у протоколі” не діяла, оскільки була введена у 2023 році на підставі Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками” 3270-ІХ, прийнятого 14.07.2023 р., який вступив в дію з 10.11.2023 р.

Разом з тим необґрунтованими є посилання позивача на те, що із рішенням загальних зборів ОСББ “Зелений квартал” від 04.10.2018 р. він ознайомився під час розгляду справи, яка перебуває в провадженні Малиновського районного суду м. Одеси, оскільки із матеріалів справи вбачається, що позивач - ОСОБА_1 звертався до ОСББ “Зелений квартал” із заявою від 21.09.2021 р. щодо зобов'язання оплатити суму боргу, яка сформувалась після підвищення тарифів на утримання котельні за результатами застосування тарифів, затверджених оскаржуваним рішенням загальних зборів від 04.10.2018 року.

Відносно нотаріально посвідчених заяв свідків, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_12 , суд зазначає, що вказані заяви всупереч вимогам положень ст. 88 ГПК України не містять підтвердження свідків про обізнаність зі змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за їх викликом для підтвердження своїх свідчень. Відтак, подані заяви слід розцінювати не як показання свідка, а як письмові пояснення осіб, які достеменно не підтвердили свою причетність до спірних правовідносин, можуть бути зацікавлені у вирішенні спору на користь відповідача та не несуть жодної відповідальності за правдивість повідомленої ними інформації. Враховуючи наведене, на підставі письмових пояснень ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_12 вирішальні для правильного вирішення спору обставини встановлюватись не можуть.

Враховуючи зазначене вище, судом не приймаються до уваги твердження відповідача стосовно присутності ОСОБА_1 на спірних рішеннях загальних зборів ОСББ “Зелений квартал” від 04.10.2018 р., оскільки вказане не підтверджено жодними належними та допустимими доказами.

Крім того, господарський суд зауважує, що при прийнятті рішення у даній справі необхідно враховувати також наступне.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

В ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Тобто правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлене у заявлений спосіб.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Таким чином, вирішуючи спір, суд повинен установити наявність порушених прав позивача внаслідок порушення процедури скликання та проведення зборів, тобто не тільки недотримання норм закону під час скликання і проведення зборів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є, в тому числі, визнання рішення недійсним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2019 р. у справі № 686/8227/17.

Можливість оскарження співвласником багатоквартирного будинку до суду рішення загальних зборів підтверджується і судовою практикою.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних співвласників багатоквартирного будинку можуть бути:

- порушення під час прийняття рішення процедури, передбаченої в ст. 6, 10 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку? та статуті ОСББ;

- порушення у разі прийняття рішення прав співвласника, що визначені в ст. 14 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку?;

- інші підстави, які порушують норми законодавства про створення ОСББ та здійснення його діяльності, що діяли на момент проведення установчих зборів.

Однак, не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів господарського товариства, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- відсутність протоколу загальних зборів.

Разом з цим позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.

Подібні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 22 травня 2019 року у справі № 911/1798/18, від 06 березня 2019 року у справі № 910/16715/17, від 22 січня 2020 року у справі № 915/99/19, від 16 жовтня 2019 року у справі № 912/430/19, від 31 липня 2019 року у справі № 910/7633/18, від 16 липня 2019 року у справі № 914/484/18, від 21 грудня 2021 року у справі № 902/1256/20, від 17 листопада 2022 року у справі № 917/1523/21 та інших.

Аналіз зазначених висновків Верховного Суду щодо підстав недійсності рішень загальних зборів учасників господарського товариства свідчить про те, що порушення, допущені при скликанні і проведенні загальних зборів учасників господарського товариства, можна поділити на (1) такі, які мають своїм наслідком обов'язкове визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, та (2) такі, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.

Разом з цим, Верховний Суд зазначає про те, що хоча права учасника товариства брати участь в управлінні справами товариства, бути обізнаним про скликання загальних зборів, брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного, і гарантоване законом, проте обставина неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів не завжди може бути підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на таких зборах, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду, сформованою у корпоративних відносинах у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.

Господарський суд зазначає про те, що ця обставина (неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів) у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства, однак з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними.

Ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо учасник товариства, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно:

- існування інших підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів та /або

- факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та / або статуту господарського товариства, прийняті з порушенням порядку голосування, стосуються безпосередньо його прав та інтересів та порушують їх.

Крім того, у кожному конкретному випадку суду слід досліджувати дійсні підстави та мотиви звернення до суду учасника товариства з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, зокрема і у випадку, якщо учасник товариства звернувся до суду з таким позовом через тривалий час після стверджуваного порушення його прав.

Наведене також узгоджується і з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 45 постанови від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, відповідно до якого своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з'ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.

З огляду на викладене для визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства, що оскаржується з підстав порушення порядку скликання зборів щодо повідомлення позивача як учасника товариства про скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та / або інтересів позивача як учасника господарського товариства оспорюваним рішенням загальних зборів. Тобто, при вирішенні корпоративного спору про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства, який має місце у цій справі, господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, з'ясувати, які саме права та / або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів. Наведене узгоджується з положеннями статей 15, 16 Цивільного кодексу України та частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України, які визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, а також відповідає зазначеним висновкам Верховного Суду, викладеним у пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, про необхідність встановлення судом факту порушення прав та законних інтересів учасника товариства спірним рішенням загальних зборів.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Однак, господарський суд зазначає, що окрім визначення порушень вимог чинного законодавства при скликанні загальних зборів, позивач у позовній заяві не навів обґрунтувань наявності його порушених прав та охоронюваних законом інтересів прийняттям оспорюваного рішення загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку “Зелений квартал” від 04.10.2018 р. та яким чином задоволення позову їх відновить. До того ж позивач не навів жодного обґрунтування наявності причинно-наслідкового зв'язку між способом повідомлення співвласника про проведення зборів та дотриманням законності при ухваленні рішення загальними зборами, не довів яким саме чином спосіб повідомлення про дату, час, місце та порядок денний зборів вплинув на правомірність прийнятого зборами рішення. Відтак, позивач не навів обґрунтувань наявності його порушених прав та охоронюваних законом інтересів прийняттям спірного рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку “Зелений квартал”.

При цьому господарський суд зауважує, що позовні вимоги у цій справі були заявлені ОСОБА_1 як співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 через тривалий час, а саме через п'ять з половиною років після прийняття загальними зборами співвласників багатоквартирних будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ОСББ “Зелений квартал” спірного рішення від 04.0.2018 р.

Крім того, господарський суд зауважує, що в процесі розгляду даної справи судом було з'ясовано, що із позовом по даній справі № 916/835/24 ОСОБА_1 звернувся до господарського суду саме після звернення ОСББ “Зелений квартал” до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості (справа № 521/8306/22).

Таким чином, звернення позивача у березні 2024 року до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Зелений квартал” від 04 жовтня 2018 року, що оформлено протоколом № 24, тобто після спливу тривалого часу з дати їх прийняття та після звернення об'єднання до Малиновського районного суду м. Одеси, свідчить про те, що позивачем фактично оскаржується спірне рішення задля уникнення від сплати заборгованості, яка сформувалась після підвищення тарифів на утримання котельні за результатами застосування тарифів, затверджених оскаржуваним рішенням загальних зборів від 04.10.2018 року, і яку позивач в заяві від 21.09.2021 р. зобов'язався оплатити перед Об'єднанням. При цьому позивач не посилається на порушення його прав та / або інтересів оспорюваним рішенням, і таке порушення позивачем не доведено.

При цьому Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі № 914/2547/21 зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.

Також Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі № 918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.

Господарський суд звертає увагу на те, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об'єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.

Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом. Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку. Саме така правова позиція міститься у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2023 р. у справі № 904/1711/22.

Як встановлено судом вище, під час проведення загальних зборів від 04.10.2018 року за результатами голосування учасники за кожне із рішень проголосували щонайменше 77,53% співвласників, що становить понад дві третини від їх загальної кількості, то такі рішення є прийнятими відповідно до ч. 14 ст. 10 Закону “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку?.

Таким чином господарський суд зауважує, що оскільки права одного співвласника ОСББ не можуть превалювати над правами та інтересами інших співвласників ОСББ, а суд при вирішенні спору повинен уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, відповідно судом критично оцінюються доводи позивача про наявність підстав для визнання недійсним оспорюваного рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Зелений квартал” від 04 жовтня 2018 року, що оформлено протоколом загальних зборів № 24, саме з підстав неповідомлення позивача про проведення зборів.

Наразі, дослідивши подані сторонами докази, господарський суд не вбачає підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Зелений квартал” від 04 жовтня 2018 року, що оформлено протоколом загальних зборів № 24, з огляду на недоведеність позивачем порушення його прав вказаним рішенням.

При цьому суд зауважує, що при наданні оцінки доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Вирішуючи питання щодо доцільності надання правової оцінки іншим доводам сторін, суд виходить з того, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі “Серявін та інші проти України” вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі “Гірвісаарі проти Фінляндії”).

Згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у цій справі як джерело права.

Наразі суд не вбачає необхідності надавати оцінку решті доводам сторін, оскільки така оцінка не впливає на вказані вище висновки суду щодо відсутності у позивача порушених прав внаслідок прийняття відповідачем оспорюваного рішення.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані, не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності до позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку від 04 жовтня 2018 року, що оформлено протоколом загальних зборів № 24, суд зазначає наступне.

Визначення поняття позовної давності міститься в статті 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності в силу вимог частини другої ст. 260 Цивільного кодексу України не може бути змінений за домовленістю сторін.

Згідно до ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

В ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Так, позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Відповідний правовий висновок наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18.

Враховуючи те, що судом встановлено необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , відповідно відсутні підстави для застосування позовної давності до заявлених позивачем вимог.

У зв'язку з тим, що рішення відбулось не на користь позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, відносяться за його рахунок.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Зелений квартал” про визнання недійсним рішення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 24 червня 2024 р.

Суддя В.С. Петров