Ухвала від 26.06.2024 по справі 5015/118/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.06.2024 р. Справа № 5015/118/11(914/2675/23)

Суддя Господарського суду Львівської області Артимович В.М., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Тібет» про відвід судді Цікала А.І. від розгляду у справі № 5015/118/11(914/2675/23)

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Виробничо-наукова компанія «Розточчя СТ»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тібет»

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач»

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи автомобілебудування»

про: витребування майна з чужого незаконного володіння

у межах справи №5015/118/11

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач"

Учасники провадження у справі: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в Господарському суді Львівської області перебуває справа № 5015/118/11(914/2675/23) за позовом Приватного акціонерного товариства "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тібет", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою суду від 28.05.2024 р. задоволено клопотання ПрАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" про розгляд справи № 5015/118/11(914/2675/23) в порядку загального позовного провадження; ухвалено розгляд справи № 5015/118/11(914/2675/23) здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 27.06.2024.

21.06.2024 р. до суду за вх. № 16411/24 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тібет" надійшла заява про відвід судді Цікала А. І. у справі № 5015/118/11(914/2675/23) за позовом Приватного акціонерного товариства "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тібет", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою суду від 24.06.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тібет» про відвід судді Цікала А.І. від розгляду у справі № 5015/118/11(914/2675/23) визнано необґрунтованою, передано матеріали справи №5015/118/11(914/2675/23) та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тібет» про відвід судді Цікала А.І. для автоматизованого розподілу з метою визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід судді Цікала А.І. у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України та ч. 3 ст. 39 ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2024, для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначено суддю Артимовича В.М.

У відповідності до ч. ч. 7, 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

У заяві про відвід, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тібет» зазначає, що суддею Цікалом А. І. винесено 11 незаконних судових рішень у різних справах (в подальшому скасованих судами вищих інстанцій) на користь юридичних осіб, пов'язаних з громадянкою України ОСОБА_1 та її братом громадянином російської федерації ОСОБА_2 .

На думку Товариства з обмеженою відповідальністю «Тібет», зазначене викликає сумнів у неупередженості судді Цікала А. І. та є підставою для його відводу у справі № 5015/118/11.

Ухвалою суду (суддя Цікало А.І.) від 24.06.2024 заявлений відвід було визнано необгрунованим. Суд зазначив, що впродовж розгляду даної справи заявник не висловлював жодних сумнівів у неупередженості та об'єктивності судді, а суть відводу зводиться виключно до незгоди з процесуальними рішеннями судді.

Розглянувши доводи заяви про відвід судді Цікала А.І. та дослідивши матеріали справи №5015/118/11(914/2675/23), суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Частиною четвертою статті 35 Господарського процесуального кодексу України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як вбачається з матеріалів заяви про відвід, заявник покликається на ряд судових справ під головуванням Цікала А.І. (справи № 5015/2687/11, № 33/29, № 33/30, № 914/1661/20, № 5015/118/11), в яких ним прийняті процесуальні рішення, які в подальшому були оскаржені та скасовані вищестоящими інстанціями. На думку заявника, аналіз таких судових рішень викликає сумнів у неупередженості розгляду суддею справи № 5015/118/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач», в якій бере участь кредитор ПАТ Виробничо-наукова компанія «Розточчя СТ» (керівник ОСОБА_1.) та інших справ, які розглядаються в межах справи про банкрутство.

З такими твердженнями заявника суд погодитися не може з огляду на наступні обставини.

Верховний Суд у справі № 826/11409/17 звертав увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Одночасно, у згаданому судовому рішенні, Верховний Суд підкреслив, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

З огляду на вищенаведене, суд зазначає, що доводи заявника зводяться виключно до незгоди сторони з процесуальними рішеннями судді, зокрема і у інших справах, що не пов'язані зі справою № 5015/118/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач», що в розумінні ч. 4 ст. ст. 35 ГПК України, не може бути підставою для відводу судді.

З огляду на викладене, заявник не надав суду належних та допустимих доказів, які свідчили б про наявність передбачених ст. ст. 35, 36 ГПК України підстав для відводу судді Цікала А.І. у справі № 5015/118/11(914/2675/23), тому такий відвід є необґрунтований та не підлягає до задоволення.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 35, 36, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Тібет» від 21.06.2024 (вх. № 16411/24 від 21.06.2024) про відвід судді Цікала А.І. у справі № 5015/118/11(914/2675/23) відмовити.

2. Справу № 5015/118/11(914/2675/23) повернути раніше визначеному складу суду для розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строк, передбачений ст. 235 ГПК України, та оскарженню не підлягає.

Суддя Артимович В.М.