ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
18.06.2024Справа № 910/15794/21
Суддя Господарського суду міста Києва Борисенко І. І., розглянувши матеріали
скаргиБлищака Івана Васильовича
надії та рішення старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Танащук О. М. у ВП № 69103559
провизнання дій неправомірними, зобов'язання скасувати постанову
у справі за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії акціонерного товариства "Укртелеком"
до Фізичної особи - підприємця Блищака Івана Васильовича
про стягнення 226 912,68 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Секретар судового засідання Шилін Є.О.
представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання
До Господарського суду міста Києва надійшла скарга від Блищака Івана Васильовича (далі - Блищак І. В. , скаржник) на дії та рішення старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Голосіївський ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ) Танащук О. М. у ВП № 69103559.
У обґрунтування своєї скарги Блищак І. В. зазначає, що на його картковий рахунок НОМЕР_1 , відкритий у АТ КБ "Приватбанк" для отримання заробітної плати, державним виконавцем Танащук О. М. був накладений арешт у ВП № 69103559. Вказані дії державного виконавця є неправомірними, а накладення арешту на кошти боржника на "зарплатному" картковому рахунку є таким, що суперечить нормам Закону України "Про виконавче провадження", тому постанова державного виконавця про арешт коштів боржника від 02.06.2022 є незаконною.
У скарзі Блищак І. В. просить суд:
- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Танащук О. М. при винесенні постанови від 02.06.2022 у ВП № 69103559 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на зарплатний рахунок боржника;
- зобов'язати старшого державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ Танащук О. М. скасувати постанову про арешт коштів Блищака І. В. від 02.06.2022 у ВП № 69103559.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 прийнято до розгляду скаргу Блищака І. В. , призначено розгляд скарги.
01.04.2024 державний виконавець Танащук О. М. на вимогу суду надала копію матеріалів виконавчого провадження № 69103559, а 18.04.2024 - докази направлення постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 22.06.2023 на адресу ТОВ "Асадов Капітал ЛТД Україна" (за місцем роботи скаржника), та відповіді на скаргу Блищака І. В.
23.04.2024 від скаржника надійшли уточнення скарги, у якій скаржник зазначив номер "зарплатного" рахунку боржника, що відкритий у АТ КБ "Приватбанк", у зв'язку з чим виклав вимоги скарги у наступній редакції:
- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Танащук О. М. при винесенні постанови від 02.06.2022 у ВП № 69103559 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на зарплатний рахунок боржника НОМЕР_1 , відкритий у АТ КБ "Приватбанк";
- зобов'язати старшого державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ Танащук О. М. скасувати постанову про арешт коштів Блищака І. В. від 02.06.2022 у ВП № 69103559 в частині накладення арешту на грошові кошти, розміщені на "зарплатному" картковому рахунку НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ "Приватбанк" на ім'я Блищака І. В.
23.04.2024 від скаржника надійшли докази самостійного погашення боргу у період з січня 2023 по серпень 2023.
У судове засідання 18.06.2024 представники скаржника (боржника), стягувача та державний виконавець не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги.
У минулих судових засіданнях представник скаржника свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити. Державний виконавець в усному порядку проти вимог скарги заперечував, вказував про дотримання порядку накладення арешту на кошти боржника, тому дії державного виконавця є правомірними, а спірна постанова від 02.06.2022 у ВП № 69103559 про арешт коштів боржника скасуванню не підлягає. Просив відмовити у задоволенні скарги.
За змістом ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності осіб, які не з'явились у судове засідання.
Отже, розглянувши скаргу по суті та дослідивши наявні докази, суд дійшов висновку, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2022 у справі № 910/15794/21, що набрало законної сили, позов АТ "Укртелеком" в особі Київської міської філії акціонерного товариства "Укртелеком" задоволено повністю, стягнуто з ФОП Блищака І. В. 204 009, 57 грн. основного боргу, 16 735, 94 грн. інфляційних втрат, 6 167, 17 грн. 3% річних та 3 403, 70 грн. витрат по сплаті судового збору.
18.04.2022 на виконання зазначеного рішення Господарський суд міста Києва видав відповідний наказ, який у подальшому був пред'явлений стягувачем до Голосіївського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ на примусове виконання та 27.05.2022 державний виконавець Танащук О. М. відкрив виконавче провадження № 69103559.
У подальшому, у вказаному виконавчому провадженні державним виконавцем було винесено:
- постанову від 02.06.2022 про арешт коштів боржника;
- постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 22.06.2023.
Крім того, судом встановлено, що державним виконавцем Танащук О. М. у ВП № 69103559 було винесено:
- постанову про розшук майна боржника від 03.02.2023, а саме - автомобіля "Опель", реєстраційний номер НОМЕР_2 ;
- постанову про арешт коштів боржника від 22.06.2023, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ( Блищаку І. В. ) в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів.
Звертаючись до суду зі скаргою, Блищак І. В. не погоджується з постановою державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ Танащук О. М. від 02.06.2022 про арешт коштів боржника та зазначає про незаконність дій державного виконавця, оскільки цією постановою було накладено арешт на рахунок для зарахування заробітної плати скаржника ( НОМЕР_1 ), відкритий у АТ КБ "Приватбанк". Тому дана постанова підлягає у цій частині скасуванню.
Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина третя статті 68 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до ч. 1 ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження" розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості, зокрема, за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків (ч. 2 ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження").
Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами (ч. 2 ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до абз. 1, 2 ч. 2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Таким чином, обмеження звернення стягнення на кошти заробітної плати, які знаходяться на рахунку боржника, підпадають під випадки "кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом" (абзац другий частини другої ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження").
З наведених норм вбачається, що виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа та 50 відсотків заробітної плати за наявності декількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження). Таке стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Встановлення відрахувань у певному відсотковому визначенні від заробітної плати боржника покликане гарантувати людині право на своєчасне, у передбачені законом строки, одержання винагороди за працю, що становить одне з основних трудових прав людини, тому й законодавець обмежив розмір будь - яких утримань із заробітної плати, і таке обмеження є законодавчо встановленою забороною на накладення арешту на заробітну плату, що виплачена боржнику після таких утримань, або частину заробітної плати, що перевищує граничну межу таких відрахувань.
Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання винагороди за працю та достойні умови життя.
Таким чином, не може бути накладений арешт на кошти що складають заробітну плату боржника після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий.
Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (абзац другий частини другої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України "Про виконавче провадження"). Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19.
Судом встановлено, що 02.06.2022 у ВП № 69103559 державним виконавцем Голосіївського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ Танащук О. М. був накладений арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику.
Отже, спірна постанова містить виключення щодо накладеного у ВП № 69103559 арешту, а саме - в частині стягнення коштів з боржника, на які звернення стягнення заборонено законом.
Судом встановлено, що відповідно до наказу № 3к від 01.02.2018 Блищак І. В. обіймає посаду директора ТОВ "Асадов Капітал ЛТД Україна", та за період з 01.02.2023 по 31.01.2024 від ТОВ "Асадов Капітал ЛТД Україна" ним отримано дохід у загальній сумі 329 520,23 грн., що підтверджується довідкою № 00АК-000001 від 14.02.2024.
У матеріалах справи наявна довідка АТ КБ "Приватбанк" про відкриття Блищаку І. В. карткового рахунку IBAN НОМЕР_1 (рахунок № НОМЕР_3 ), з призначенням платежу - поповнення рахунку Блищака І. В. , номер рахунку НОМЕР_4 , картка для виплат "Голд".
Проте, з банківської виписки АТ КБ "Приватбанк" за період з 01.02.2023 по 30.04.2023 вбачається, що за вказаним рахунком, крім отримання скаржником заробітної плати здійснювались і інші банківські операції, а саме - скаржником оплачувались товари та послуги, а також самостійно погашалась заборгованість, що є предметом наказу Господарського суду міста Києва від 18.04.2022, за яким Голосіївським ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ було відкрите ВП № 69103559.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З наданих скаржником доказів не вбачається, що відкритий в АТ КБ "Приватбанк" картковий рахунок IBAN НОМЕР_1 (рахунок № НОМЕР_3 ) використовується Блищаком І. В. виключно для отримання заробітної плати та інших соціальних виплат.
А як вже було встановлено судом, спірною постановою державного виконавця від 02.06.2022 у ВП № 69103559 арешт був накладений на грошові кошти, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику. При цьому, як зазначалось вище, саме банк (у даному випадку АТ КБ "Приватбанк") мав визначити статус коштів накладення арешту на які заборонено законом та повідомити про їх цільове призначення виконавця, а у разі звернення стягнення на кошти, на які заборонено законом, повертає виконавцю постанову без виконання. Проте, будь-яких обмежень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" щодо карткового рахунку IBAN НОМЕР_1 , банком встановлено не було (матеріали справи відповідних доказів не містять).
При цьому, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, у розмірі 20 % доходів, державним виконавцем у ВП № 69103559 була прийнята окрема постанова від 22.06.2023 (копія якої міститься у матеріалах справи).
Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що державний виконавець Танащук О. М. своїми діями порушив права боржника при винесенні постанови від 02.06.2022 у ВП № 69103559 про арешт коштів боржника, тому, скарга про визнання неправомірними дій державного виконавця задоволенню не підлягає.
Оскільки вимога про зобов'язання державного виконавця Танащук О. М. скасувати постанову про арешт коштів Блищака І. В. від 02.06.2022 у ВП № 69103559. (в частині) є похідною від вимоги про визнання неправомірними дії державного виконавця при винесенні зазначеної постанови, у якій судом було відмовлено, тому означена похідна вимога скаржника також задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та з урахуванням встановлених обставин у задоволенні скарги про визнання дій неправомірними, зобов'язання скасувати постанову, суд відмовляє у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні скарги на дії та рішення старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Танащук О. М. у ВП № 69103559 про визнання дій неправомірними, зобов'язання скасувати постанову у повному обсязі.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та з цього дня може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк.
Повний текст ухвали складений 25 червня 2024 року.
Суддя Борисенко І. І.