Справа № 369/21266/23
Провадження № 2/369/3339/24
Іменем України
26.06.2024 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
за участі секретаря судових засідань Соловюк В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У грудні 2023 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 05.12.2017 року. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 35 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у Розрахунку заборгованості за Договором. У добровільному порядку відповідач борг не погашає, тому вважають своє право порушеним.
Просили суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 05.12.2017 року у загальному розмірі 70 280,02 грн, яка складається з: 70 280,02 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом та також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.12.2023 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.
У судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Натомість від представника позивача надійшла заява, в якій зазначив, що не заперечує проти розгляду справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та у запереченнях зазначив, що позов не визнає. На думку відповідача, Банком не доведено укладання з ним кредитного Договору, на який посилається Банк в позові та те, що були узгодженні Умови такого кредитування між Банком та ним. Зазначає, що Банком надано до суду лише підписана відповідачем Анкета-заява з бажанням відкрити відповідний банківський рахунок та з подальшою можливістю встановити кредитний ліміт, згідно з якою на його ім'я нібито бути відкритий картковий рахунок. З доказів наданих Банком не вбачається можливим встановити, що саме йому була видана будь-яка кредитна картки і якої саме (серія, номер, строк дії). Відповідачем також зазначено, що Банком не надано суду достатніх доказів укладання з ним договору про надання банківських послуг, не надано доказів досягнення сторонами домовленості щодо усіх істотних умов кредитного договору, а також не підтверджені обставини фактичного отримання та користування відповідачем грошовими коштами, тому позовні вимоги слід вважати необґрунтованими, не доведеними та за цих підстав у позові слід відмовити у повному обсязі. Також, відповідач послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі №342/180/17 Велика Палата Верховного зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня і та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути формованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору .
Представник позивача у відповіді на відзив зазначив, що відповідач користувався кредитною карткою, але кошти на погашення послуг не вносив, заборгованість за тілом кредиту зростала, всі поповнення використовувалися відповідачем на власні потреби і на рахунку не залишалися, а тому повернутими їх вважати не можна. Також наполягав на тому, що правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі №342/180/17 не підлягають до застосуванню у даному спорі. Також представником позивача були надані письмові пояснення, в яких зазначає, що відповідач, підписуючи анкету-заяву до договору про надання банківських послуг “Monobank” від 05.12.2017 року, погодився що анкета-заява разом з Умовам та правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав до суду клопотання, в якому просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
В судове засідання відповідач не з'явився, надіслав до суду клопотання, в якому просить розглядати справу без його участі, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Дослідивши подані учасниками справи заяви та матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Відповідно ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.12,81ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.
Доказами, відповідно ч. 1ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При розгляді справи судом встановлено, що АТ «Універсал Банк» створив проект «Monobank», в рамках якого клієнтам (фізичним особам) відкриваються поточні рахунки, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках «Monobank» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.
05.12.2017 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк», в результаті чого отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок .
У анкеті-заяві зазначено, що анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг.
До анкети-заяви банком було долучено витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів в редакції, чинній з 27.11.2021 року, які не містять реквізитів та підпис позичальника , паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, який не містить реквізитів та підпис позичальника та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача
Також до позову додано виписку з єдиного державного реєстру юридичних осіб з підтвердження реєстрації позивача як юридичної особи, свідоцтва про реєстрацію позивача як фінансової установи, копії банківської ліцензії, виданої позивачу на право надання позивачем банківських послуг та статуту.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 05.12.2017року, укладеного між банком та відповідачем, станом на 08 жовтня 2023 року заборгованість відповідача за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 78 280,02 грн.
Відповідно до статей 526,527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно з частиною 1статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до абзацу 2 частини 2статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1, 2ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Частинами 1, 3 статті 89 ЦПК України визначено, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що в Анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг від 05.12.2017 року процентна ставка не зазначена.
Матеріали справи не містять доказів видачі відповідачу кредитної картки з відповідним кредитним лімітом, доказів досягнення сторонами домовленості щодо розміру процентів або встановлення сторонами у договорі обов'язку сплати пені та штрафів за порушення умов кредитного договору.
Наданий банком витяг з тарифів картки «Monobank» суд оцінює критично. Жодних доказів на підтвердження того, чи дійсно відповідач підписував витяг з тарифів позивачем суду не надано.
Долучені ж до матеріалів позовної заяви Умови і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» затверджені Протоколом Правління №46 від 24.11.2021 року та набули чинності 27.11.2021 року, тобто після підписання відповідачем Анкети-заяви від 05.12.2017 року. Більше того, такі Умови не містять реквізити та підпис позичальника, а також не містять посилання на кредитний договір, до якого вони входять
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Умови та правила надання банківських послуг, які містяться в матеріалах даної справи не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 05.12.2017 року шляхом підписання заяви-анкети. Підписана анкета-заява до договору про надання банківських послуг містить лише його анкетні дані та контактну інформацію, та не містить жодних даних про умови кредитування та обрання певної банківської послуги.
При цьому судом враховується правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17 щодо того, що не підписані Умови та Правила надання банківських послуг не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання анкети-заяви.
Щодо необхідності застосування вказаної правової позиції в аналогічних із справою, що розглядається, правовідносинах та суб'єктному складі учасників процесу, дійшов у своєму висновку Верховний Суд від 18.05.2022 року у справі № 697/302/20.
Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з тарифів та витяг з умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Представник АТ «Універсал Банк» зазначав, що факт ознайомлення відповідача з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту підтверджується тим, що на підставі анкети-заяви відповідач висловив свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному додатку «monobank» шляхом застосування електронного цифрового підпису.
Разом з тим, АТ «Універсал Банк» не довело належними та допустимими доказами підписання відповідачем Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту шляхом використання електронного цифрового підпису.
В матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», Паспорту споживчого кредиту «картка Monobank», та Тарифів. Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач був ознайомлений саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами і правилами надання банківських послуг.
При цьому, Тарифи банку, Таблиця обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту, які нібито були надані відповідачу для ознайомлення, в матеріалах справи відсутні.
Списання АТ «Універсал Банк» коштів в рахунок погашення заборгованості за процентами не свідчить про узгодження відповідачем умов про порядок сплати та розмір процентної ставки. Вказана сума заборгованості була розрахована з урахуванням того, що суми, що вносилися відповідачем на картковий рахунок, зараховувалися банком у погашення заборгованості за процентами, нарахування яких не було погоджено сторонами. Оскільки АТ «Універсал Банк» не мало права нараховувати проценти за визначеною ним ставкою, сума сплачених процентів має враховуватися при визначенні суми заборгованості, яка підлягає поверненню АТ «Універсал Банк».
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що частково повернув АТ «Універсал Банк» кошти, які він використав.
З наданої копії виписки з рахунку, відкритого на ім'я ОСОБА_1 , судом установлено, що з карткового рахунку № НОМЕР_2 було знято та списано в рахунок оплати ним товарів та послуг за період з 05.12.2017 року по 25.01.2024 року кошти на загальну суму 195 249,25 грн., а поповнено картковий рахунок на загальну суму 214 885,56 грн.
Відтак, різниця між сумами отриманих ОСОБА_1 коштів та сумами, що зараховані в погашення заборгованості складає 19 636,31 грн., яка й підлягає стягненню з відповідача на користь АТ «Універсал Банк».
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним «сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Керуючись ст.ст. 3, 15, 16, 192, 207, 524, 526, 527, 530, 533, 611, 626-628, 632-634, 638, 643, 1049-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 133, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостізадоволити частково.
Сягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» 19 636,31 грн.(дев'ятнадцять тисяч шістсот триста шість гривень 31 коп.) заборгованості за наданим кредитом.
В задоволенні іншої частини позовних вимог Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» відмовити.
Інформація про позивача: Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», адреса: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, Код ЄДРПОУ 21133352.
Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст виготовлений 26 червня 2024 року.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ