"26" червня 2024 р. Справа № 363/3132/24
26 червня 2024 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління Державної податкової служби у Київській області щодо
ОСОБА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП,
26 червня 2024 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення №1292 від 07 червня 2024 року вбачається, що 06 червня 2024 року громадянка ОСОБА_1 в м. Вишгород, Київської обл., здійснювала реалізацію одягу через мережу інтернет (сайт OLX), обліковий запис « ОСОБА_2 », без державної реєстрації суб'єкта господарювання, чим порушила ст.ст. 58, 128 Господарського кодексу України, ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в частині здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації, під час реалізації одягу через мережу інтернет (сайт OLX), обліковий запис « ОСОБА_2 », чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення встановила, що зазначений протокол оформлений з порушенням норм, встановлених нормативно-правовими актами, виходячи з наступного.
До протоколу про адміністративне правопорушення №1292 від 07 червня 2024 року не додано доказів щодо підтвердження фактичних даних, на підставі яких контролюючий орган встановив факт наявності адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до ст. 278 КУпАП суд при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, такі питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності може відбуватися лише за наслідком розгляду і вирішення судом справи про адміністративне правопорушення, в межах якої у встановленому законодавством порядку будуть досліджені всі належні, допустимі, достовірні докази, які в своїй сукупності будуть достатніми для того, щоб встановити факт вчинення адміністративного правопорушення та особу, яка його вчинила. З цією метою при підготовці справи до розгляду суд перевіряє правильність складання матеріалів справи про адміністративне правопорушення, оскільки повнота та правильність їх складання впливає на об'єктивну можливість суду повно, всебічно та точно встановити всі обставини та факти вчинення адміністративного правопорушення та вирішити питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Тому з метою запобігання необґрунтованому та несправедливому притягненню особи до адміністративної відповідальності суд на основі повного, всебічного та ретельного дослідження всіх наявних допустимих, достовірних, належних доказів повинен встановити та відтворити всі обставини та факти вчинення адміністративного правопорушення таким чином, щоб можна було зробили категоричні та безумовні висновки щодо вчинення адміністративного правопорушення та особи правопорушника.
Зробити такі висновки за відсутності належної доказової бази, єдиними уповноваженими на збирання якої є лише органи (посадові особи), що уповноважені на складення протоколу, неможливо.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
На противагу цьому матеріали справи про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_3 складаються лише з протоколу та письмових пояснень, що є критично маленькою доказовою базою для встановленнях всіх обставин та фактів вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Єдиним доказом, що підтверджує факт вчинення нею правопорушення, є протокол про адміністративне правопорушення та його же пояснення. Але протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Протокол не може бути єдиним, однозначним та беззаперечним доказам у справі про адміністративне правопорушення.
Отже, матеріали справи не містять жодного належного, допустимого, достовірного доказу, у тому числі аудіо- та відеозапису, пояснень свідків, на основі яких суд мав би можливість встановити факт вчинення правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 164 КУпАП, конкретний характер дій, що полягають у реалізації товарів.
Для того, щоб в межах даного провадження у справі про адміністративне правопорушення зробити категоричні та беззаперечні висновки щодо вчинення правопорушення, характеру конкретних дій, а також винної особи суду недостатньо лише протоколу, що є за своєю сутністю процесуальними документами фіксації факту.
Тому у процесі доопрацювання матеріалів справи, складених відносно ОСОБА_3 за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, потрібно надати всі можливі зібрані та наявні докази, що будуть підтверджувати та вказувати на всі елементи та ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, підтверджувати або спростовувати винуватість особи. Зокрема, відповіді уповноважених органів влади щодо наявності відомостей про відсутність державної реєстрації, доказів здійснення господарської діяльності.
Оскільки під час судового розгляду суд встановлює не тільки факти та обставини, що стосуються вчиненого правопорушення, але і факти та обставини, що стосуються особи правопорушника з метою визначення виду та розміру адміністративного стягнення, то суд звертає увагу, що матеріали справи не містять жодного документа, що стосується характеристики особи. Зазначені недоліки позбавляють суд можливості вирішити питання про можливе накладення адміністративного стягнення.
Оскільки встановлення факту наявності у ОСОБА_3 правового статусу фізичної особи-підприємця має важливе значення для вирішення питання про правильність кваліфікації його дій та наявності ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, працівникам поліції у процесі доопрацювання матеріалів справи потрібно надати належним чином завірену виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якої буде вбачатися наявність або відсутність статусу фізичної особи-підприємця.
Відповідно до п.п. а та b ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права , як бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього , мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.
Згідно принципу автономного тлумачення та установленої практики ЄСПЛ поняття «кримінальне обвинувачення» має для суду автономний зміст і не залежить від його розуміння законодавства держав - учасниць Конвенції і може означати «звинувачення у вчиненні правопорушення».
Права особи на захист є однією із основних засад судочинства (ст. 129 Конституції України).
За ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Згідно з Кодексом ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.ч. 1 і 2 ст. 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи). За загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП України у протоколі зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи (частина перша статті 256 Кодексу).
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (частина друга статті 256 Кодексу).
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це; така особа має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання (частина третя статті 256 Кодексу).
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Протокол разом з іншими матеріалами справи, зокрема процесуально оформленими доказами, перелік яких встановлено у статті 251 Кодексу, надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення (частина перша статті 257 Кодексу).
Згідно з ч. 1 ст. 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.
У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що його складено у відсутність ОСОБА_3 , копію якого не вручено, пояснення з приводу зазначеного в протоколі правопорушення не відібрано, її процесуальні права не роз'яснено.
Також, в матеріалах адміністративної справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_3 належним чином повідомлена про час та місце складання адміністративного протоколу, відібрання пояснень з приводу обставин правопорушення, оскільки в матеріалах справи відсутнє підтвердження того, що остання повідомлялася про необхідність з'явитися до ГУДПС для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Також, додані до протоколу про адміністративне правопорушення докази, не засвідчені належним чином.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд вирішує питання, чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Для того, щоб в межах даного провадження у справі про адміністративне правопорушення зробити категоричні та беззаперечні висновки щодо вчинення правопорушення, характеру конкретних дій, а також винної особи суду недостатньо лише протоколу, що є за своєю сутністю процесуальними документами фіксації факту.
Тому працівникам Головного управління Державної податкової служби у Київській області у процесі доопрацювання матеріалів справи за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, потрібно надати всі можливі зібрані та наявні докази, які засвідчені належним чином, що будуть підтверджувати та вказувати на всі елементи та ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Зазначені недоліки позбавляють суд можливості вирішити питання про можливе накладення адміністративного стягнення.
Судом встановлено, що до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено жодного доказу на підтвердження одержання прибутку чи здійснення зазначених у протоколі дій, з метою одержання прибутку.
Таким чином, для всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом, вважаю за необхідне повернути вказаний адміністративний матеріал для належного оформлення.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Зазначені невідповідності перешкоджають правильному вирішенню питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, дослідивши наявні матеріали справи, вважаю необхідним вказану справу повернути до ГУ ДПС у Київській для належного оформлення.
Керуючись ст. 245, 248, 251, 256, 278 КУпАП, суддя
Адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 164 КУпАП повернути до Головного управління Державної податкової служби у Київській області для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Олійник