вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про скасування рішення третейського суду
"17" червня 2024 р. Справа№ 873/535/23
Північний апеляційний господарський суд
суддя: Майданевич А.Г.
секретар судового засідання Новосельцев О.Р.
за участю представників:
від позивача - не з'явились
від відповідача-1 - не з'явились
від відповідача-2 - не з'явились
розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 10.05.2023
та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" про заміну сторони у виконавчому документі,
у третейській справі № 215/23 (третейський суддя - Мамченко Ю.В.)
за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Персей Н"
2. ОСОБА_1
про стягнення заборгованості
У квітні 2023 року Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулось до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Персей Н" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 646 541,15 грн за кредитним договором №011/30262/01006073 від 19.02.2021.
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 10.05.2023 р. у третейській справі № 215/23 позов Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 10.05.2023 р. у третейській справі № 215/23. Також у тексті заяви відповідачем-2 викладено заяву про поновлення строку оскарження рішення суду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
Обґрунтовуючи заяву, відповідач-2 посилається на те, що договір поруки № 147078/30262/328351 від 19.02.2021, укладений між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" та ОСОБА_1 , не містить третейського застереження, тому вказаний спір не підвідомчий третейському суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2023 заяві ОСОБА_1 присвоєно № 873/535/23 та передано на розгляд головуючому судді (судді-доповідачу) Іоннікової І.А.
24.10.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» надійшла заява про заміну сторони у судовому провадженні, в якому останній просив суд замінити позивача у справі № 873/531/23 з Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал». Також просив розгляд заяви щодо зміни сторони у судовому провадженні здійснювати за відсутності представника заявника.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 10.05.2023 у третейській справі № 215/23 залишено без руху.
01.12.2023 від заявника ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків з обґрунтованим клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 10.05.2023 у третейській справі № 215/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.01.2024 відмовлено у поновленні строку на подання заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 10.05.2023 у третейській справі № 215/23. Заяву повернуто заявнику.
Постановою Верховного Суду від 19.04.2024 у справі №873/535/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.01.2024 у справі № 873/535/23 скасовано. Справу №873/535/23 передано до Північного апеляційного господарського суду на стадію вирішення питання про прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 10.05.2023 у третейській справі № 215/23.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи № 873/535/23 між суддями від 02.05.2024 заяву ОСОБА_1 передано на розгляд головуючому судді (судді-доповідачу) Майданевичу А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 продовжено представнику ОСОБА_1 адвокату Розніну В.А. строк для виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 у справі № 873/535/23. Запропоновано протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали надати клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 10.05.2023 у третейській справі № 215/23 з наведенням доказів (довідки про період перебування ОСОБА_1 за кордоном або належним чином засвідчену копію закордонного паспорту з метою встановлення перебування заявника за кордоном).
15.05.2024 від представника ОСОБА_1 адвокату Розніна В.А. надійшла обґрунтована заява про усунення недоліків з доказами поважності причин пропуску строку на подання заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 10.05.2023 у третейській справі № 215/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 поновлено строк на подання заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 10.05.2023 у третейській справі № 215/23. Відкрито провадження у справі №873/535/23 за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 10.05.2023 у третейській справі № 215/23. Прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" про заміну сторони у виконавчому документі. Розгляд заяв призначено на 27.05.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 відкладено розгляд заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 10.05.2023 у третейській справі № 215/23 та заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" про заміну сторони у виконавчому документі, у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання на 17.06.2024.
У судове засідання 17.06.2024 представники учасників справи вдруге не з'явились, про час і місце розгляду заяв були повідомлені належним чином, шляхом направлення електронного документу до електронного кабінету представників сторін та стягувача, доказом чого є довідки про доставку електронних документів, що міститяться в матеріалах справи та згідно з ч. 11 ст. 242 ГПК України є належним повідомленням учасників справи.
Боржник, ОСОБА_1 , у судове засідання, призначене на 17.06.2024, також не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Вказаний факт належного повідомлення підтверджується конвертом №0600266222758, який повернуто Північному апеляційному господарському суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч.ч.2, 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і яка повернута підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення терміну зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17).
Оскільки судом надсилались ухвали суду на адресу боржника за адресою реєстрації, усі вони розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відтак, боржник вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.
Частиною 1 статті 354 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.
Враховуючи те, що явка учасників справи судом обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на відсутність клопотання про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати дані заяви, оскільки сторонам було надано всі процесуальні можливості для реалізації наданих процесуальних прав.
Розглянувши доводи заяв, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм чинного законодавства, суд встановила наступне.
19.02.2021 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», (далі - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Персей Н» (далі - позичальник) було укладено договір про надання кредиту № 011/30262/01006073 (далі - кредитний договір).
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору кредитор зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти (кредит) у формі не відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 800000,00 грн, а позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені договором.
Згідно з п. 1.3 кредитного встановлено кінцевий термін погашення кредиту - 19.02.2024 або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4 або ст.8 договору (останній день строку користування кредитом, до закінчення якого позичальник зобов'язаний здійснити погашення заборгованості за договором в повному обсязі).
Пунктом 2.1 кредитного договору передбачено, протягом строку фактичного користування кредитом до кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного п.1.3 договору включно позичальник зобов'язаний щомісяця сплачувати кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 18,35% річних.
Як вбачається з матеріалів справи, позичальник скористався кредитними коштами, що підтверджується випискою з рахунку, яку долучено до матеріалів справи.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 19.02.2021 між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 147078/30262/328351, згідно якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов основного договору.
Відповідно до п. 1.1 договору поруки поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов основного договору.
Згідно з п. 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання забезпечених зобов'язань у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені основним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов'язань.
Як передбачено п. 2.1 договору поруки, у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимагати від поручителя виконання ним, як солідарним боржником, забезпечених зобов'язань та сплати заборгованості за забезпеченими зобов'язаннями, а поручитель - зобов'язаний виконати вимоги кредитора щодо виконання забезпечених зобов'язань та сплатити заборгованість за забезпеченими зобов'язаннями.
Вбачається, що позичальник свої зобов'язання за кредитним договором щодо погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом не виконав, докази зворотнього у матеріалах справи відсутні.
У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань та наявністю простроченої заборгованості, позивач надіслав відповідачам вимоги про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 612 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 1 статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
У відповідності до ч. 1 ст. 553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно з ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися зобов'язання частково або у повному обсязі.
Частинами 1, 2 статті 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
За ч. ч. 1, 3 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.
Задовольняючи позовні вимоги повністю та стягуючи заборгованість за кредитним договором з обох відповідачів, третейський суд дійшов висновку про соліданий обов'язок обох відповідачів зі сплати заборгованості у зв'язку з укладеним договором поруки.
Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком третейського суду з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 267 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ч. 2 ст. 24 ГПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.
Як передбачено ст. 350 ГПК України, рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:
1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано судом недійсною;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
5) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Як передбачено ч. 1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди", юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про третейські суди" третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 - 6 ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийнято третейським судом у спорі, що виник з підстав невиконання відповідачем-1 своїх зобов'язань щодо погашення кредиту та підтвердженої заборгованості за кредитом.
Вимоги позивача обгрунтовані наявністю кредитного договору № 011/30262/01006073 від 19.02.2021, укладеного з ТОВ «Персей Н», непогашення кредиту з боку ТОВ "Персей Н", а також наявністю договору поруки №147078/30262/328351 від 19.02.2021, укладеного з ОСОБА_1 .
Так, предметом спору у третейській справі № 215/23/23 було стягнення заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов'язань за кредитним договором № 011/30262/01006073 від 19.02.2021.
Відповідно до п. 11.4 вказаного договору всі спори між сторонами у зв'язку з договором підлягають вирішенню шляхом переговорів. У разі неможливості вирішити спори шляхом переговорів - всі спори між сторонами, які виникають за договором або у зв'язку з ним, підлягають передачі на розгляд і остаточне вирішення до Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінасового бізнесу».
Однак, у договорі поруки №147078/30262/328351 від 19.02.2021 сторони не передбачили третейського застереження.
При цьому, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин укладення між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» третейської угоди у вигляді окремої письмової угоди.
З огляду на вказане, враховуючи вимоги чинного законодавства, спір між банком і поручителем про стягнення заборгованості за кредитним договором не підвідомчий третейському суду, а тому рішення третейського суду підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог до відповідача-2.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 876/42/19, від 18.11.2020 у справі № 876/51/20.
Частиною 6 статті 349 ГПК України передбачено, що за наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд має право: 1) постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви і залишення рішення третейського суду без змін; 2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення третейського суду.
Враховуючи викладене, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 10.05.2023 у третейській справі № 215/23 підлягає скасуванню в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" заборгованості у розмірі 646 541,15 грн за кредитним договором № 011/30262/01006073 від 19.02.2021, у зв'язку з чим заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню. В іншій частині рішення залишити без змін.
Щодо здійснення правонаступництва у справі № 873/535/23 з Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2 статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Отже, процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.11.2023 у справі № 916/956/13, від 10.08.2023 у справі № 922/2910/15, від 12.07.2023 у справі № 41/207, від 09.06.2022 у справі № 5023/3220/11.
Великою Палатою Верховного Суду сформульовано усталений правовий висновок, згідно з яким суд будь-якої інстанції зобов'язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов'язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб'єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу (постанови від 30.06.2020 в справі № 264/5957/17, від 08.02.2022 у справі №761/13017/16-ц).
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, є переходом процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Таким чином, під час вирішення питання щодо наявності підстав для процесуального правонаступництва суд має з'ясувати, чи допускають правовідносини правонаступництво прав та обов'язків відповідної особи і чи існує правонаступник. Тобто необхідно дослідити наявність матеріально-правового зв'язку між попереднім учасником справи та його правонаступником щодо переходу прав та обов'язків від першого до другого.
Інші обставини, які стосуються суті спору, не підлягають встановленню під час вирішення питання про наявність підстав для процесуального правонаступництва.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.04.2023 між Акціонерним Товариством "Райффайзен Банк" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-58, згідно із п. 2.1 якого, первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (портфель заборгованості).
Перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені в додатку 1 до договору (попередній реєстр боржників), що є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 2.2 договору відступлення новому кредитору зазначених в попередньому реєстрі боржників (додаток № 1 до договору) прав вимоги відбувається за умови виконання новим кредитором п. 3.2 договору, та з моменту підписання сторонами реєстру(ів) боржників, складених за формою, наведеною в додатку № 2 до договору. Сторони погодили, що реєстр(и) боржників підписується(ються) сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати підписання договору та попереднього реєстру боржників.
Пунктом 2.3 договору визначено, що внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором новий кредитор заміняє первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані в реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за кредитними договорами. Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі, безвідривно та без можливості зворотного відступлення. Загальний розмір прав вимоги, що відступається, згідно попереднього реєстру боржників становить 336 533 872,91 грн та 29 096,72 грн пені. Остаточний розмір прав вимоги, що відступається згідно умов даного договору визначається на дату відступлення прав вимоги та зазначається в реєстрі боржників.
У п. 3.1 договору погоджено ціну договору, де загальна вартість прав вимоги за договором становить суму 12 720 706,62 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що згідно з платіжною інструкцією № 71034 від 13.04.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" перераховано Акціонерному товариству "Райффайзен Банк" обумовлену суму вартості прав вимоги за вказаним договором - 12 720 706,62 грн та підписано реєстр боржників.
З витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 114/2-58 від 13.04.2023 вбачається передача прав вимоги боржника -Товариства з обмеженою відповідальністю «Персей Н» за кредитним договором № 011/30262/01006073 від 19.02.2021.
Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується факт переходу від Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" прав вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Персей Н» як боржника у справі № 873/535/23.
Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Процесуальне правонаступництво, в розумінні ст. 52 ГПК України, допускається на будь-якій стадії судового процесу.
Враховуючи викладене, суд вважає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" про заміну сторони у судовому провадженні шляхом заміни позивача у справі № 873/535/23 з Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Твердження представника ОСОБА_1 про те, що на момент прийняття рішення Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 10.05.2023 у третейській справі №215/23 належним позивачем мав бути правонаступник - новий кредитор ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", а тому рішення третейського суду підлягає скасуванню, відхиляється судом як безпідставне, виходячи з положень ст. 350 ГПК України, якою передбачено підстави для скасування рішення третейського суду.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки під час проведення судового засідання 17.06.2024 були відсутні учасники справи, тому датою ухвалення цього судового рішення є дата його повного складення.
Керуючись ст. ст. 349 - 351 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 10.05.2023 у третейській справі № 215/23 задовольнити частково.
2. Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 10.05.2023 у третейській справі № 215/23 скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" заборгованості у розмірі 646 541,15 грн за кредитним договором № 011/30262/01006073 від 19.02.2021.
3. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" заборгованості за кредитним договором № 011/30262/01006073 від 19.02.2021у розмірі 646 541,15 грн.
4. В іншій частині рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 10.05.2023 у третейській справі № 215/23 залишити без змін.
5. Стягнути з Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4а, код 14305909) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн 16 грн судового збору за подання заяви.
6. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" про заміну сторони у справі № 873/535/23 задовольнити.
7. Замінити стягувача з Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4а, код ЄДРПОУ 14305909) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236, IBAN: UA943808050000000000265072293, банк отримувача - АТ "Райффайзен Банк", 79000, м. Львів, а/с 45) у справі № 873/535/23.
8. Третейську справу № 215/23 повернути до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу".
9. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та у строки, встановлені ч. ч. 3 - 5 ст. 351 ГПК України.
Суддя А.Г. Майданевич