Справа № 743/287/24 Головуючий у 1 інстанції Кравчук М. В.
Провадження № 33/4823/595/24
Категорія - ч.3 ст.172-20 КУпАП
26 червня 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю захисника - Допи В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Допи В.І. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2024 року,
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , військовослужбовець,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 25 лютого 2024 року о 20 год 00 хв, на території Неданчицького с/о, Любецької ОТГ, Чернігівського району та області, під час перевірки організації та несення служби п/н «Чатовий» начальником чотирнадцятої прикордонної застави майором ОСОБА_3 був виявлений майстер-сержант ОСОБА_1 з ознаками вживання спиртних напоїв. 25.02.2024 о 21 год 02 хв, лікарем КНП «Славутицька міська лікарня» встановлено ОСОБА_1 діагноз - алкогольне сп'яніння. Тобто, майстер-сержант ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Не погодившись із рішенням суду, захисник Допа В.І. в інтересах
ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі за відсутністю в діях її підзахисного складу даного адміністративного правопорушення. В обґрунтування скарги вказує, що про час та місце розгляду справи на 22.05.2024 року ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином, а тому не приймав участі у судовому засіданні, у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні в КНП «Київська лікарня» № 4. Крім того, захисник повідомляла місцевий суд, що її підзахисний бажає особисто взяти участь у судовому засіданні та надати пояснення, а також просила відкласти розгляд справи на іншу дату, проте судом було неправомірно проігноровано дане клопотання. Вказує, що поза увагою місцевого суду залишились письмові пояснення захисника про те, що в медичних документах лікарського закладу КНП «Славутицька міська лікарня» маються суперечності, а саме в протоколі огляду вказано, що її підзахисний був оглянутий лікарем ОСОБА_4 та мається його підпис в даному акті, а в квитанції тестування приладом «Драгер» прізвище лікаря вказано інше - ОСОБА_5 . Зазначає, що ОСОБА_1 заперечував результат медичного огляду, у зв'язку з чим просив зробити лабораторне дослідження його крові для встановлення чи перебуває він в стані алкогольного сп'яніння, однак йому було відмовлено. Крім цього, ОСОБА_1 вказував, що його взагалі не освідував лікар за допомогою приладу «Драгер».
У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином, що підтвердила його захисник, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити; дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Адміністративна відповідальність за ч.3 ст.172-20 КУпАП передбачена, зокрема, за появу військовослужбовців на території військової частини в нетверезому стані, в умовах особливого періоду.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи ( занять ) протягом робочого ( навчального ) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком ( розкладом занять ); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника ); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
За змістом ч.1 ст.1 ЗУ «Про оборону України», особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 №264/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан.
Із копії службового посвідчення НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_1 , вбачається, що майстер-сержант ОСОБА_1 займає посаду у ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.5).
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення ЦЦП № 281216 від 26.02.2024, 25 лютого 2024 року о 20:00 год, на території АДРЕСА_2 , під час перевірки організації та несення служби п/н «Чатовий» начальником чотирнадцятої прикордонної застави майором ОСОБА_3 був виявлений майстер-сержант ОСОБА_1 з ознаками вживання спиртних напоїв. О 21 год 02 хв 25.02.2024 р. лікарем КНП «Славутицька міська лікарня» встановлено діагноз - алкогольне сп'яніння, тобто майстер-сержант ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП (а.с.4).
Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП.
Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, також підтверджуються:
- інформацією з роздруківки приладу Drager Alcotest 6810, прилад ARFA-0637, результат продування ОСОБА_1 зазначеного спеціального технічного приладу становить 0,70 проміле, тобто, він перебував в стані алкогольного сп'яніння, з результатом останній погодився, що підтверджено його підписом (а.с.7).
- протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивних речовин №85, відповідно до якого ОСОБА_1 на момент огляду перебував у стані алкогольного сп'яніння (а.с.6).
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не освідували за допомогою приладу «Драгер», спростовується чеком роздруківки вказаного приладу.
Твердження сторони захисту про те, що попри бажання ОСОБА_1 , зразки крові у нього не відбиралися, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Суд не може перебирати на себе функцію обвинувача та займатись збиранням доказів у справі, а відповідно до положень КУпАП, суд надає оцінку наявним у справі доказам з урахуванням їх взаємозв'язку та обґрунтованості.
Так, медичний огляд був проведений у лікувальному закладі лікарем, у кваліфікації якого суд не мав підстав сумніватися. Вирішення питання про методи дослідження на стан алкогольного сп'яніння належать до компетенції лікаря, який проводить таке дослідження, так само як і сумніви у невідповідності результатів тестування проведеному огляду особи та прийняття рішення про відібрання зразків біологічного матеріалу у зв'язку з цим.
Наявність у вищезазначеній Інструкції норми, яка містить перелік видів біологічного середовища, які можуть бути відібрані, жодним чином не означає, що за умови згоди особи лікар не має права обрати більш сприятливий для обстежуваного вид обстеження за критерієм найменшого втручання у фізичну цілісність людини.
У даному випадку, попередній огляд особи, як убачається з протоколу огляду, в тому числі запах алкоголю з ротової порожнини, відповідає висновку про наявність у особи стану алкогольного сп'яніння.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння в медичному закладі відбувався не тільки за допомогою технічних засобів, а й на підставі встановлення зовнішнього вигляду, поведінки, стану свідомості, мовної здатності вегето-судинних реакцій, рухової сфери обстежуваної особи тощо. Тобто, висновок про перебування особи у стані алкогольного сп'яніння здійснений лікарем на підставі комплексу об'єктивних показників, і використання технічних засобів є тільки часткою такого дослідження. Тому оспорювання стороною захисту такого висновку, є необґрунтованим.
Посилання апелянта на те, що під час розгляду справи в місцевому суді були порушені права ОСОБА_1 , так як розгляд справи було здійснено без участі останнього, не знайшло свого об'єктивного підтвердження, оскільки статтею 268 КУпАП визначений вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких передбачає обов'язкову участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте ст.172-20 КУпАП до цього переліку не входить.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 27.02.2024 з метою належного повідомлення особи про дату, час і місце розгляду справи розгляд справи було відкладено на 11 березня 2024 року.
Захисник ініціював відкладення судового розгляду, який був призначений на 11.03.2024, у зв'язку з наданням стороні захисту часу на ознайомлення з матеріалами справи; на 01 квітня 2024 року у зв'язку з зайнятістю захисника у іншому судовому засіданні, на 18 квітня 2024 у зв'язку з оголошеною повітряною тривогою.
29 квітня 2024 року справа була знята з розгляду у зв'язку з відсутністю електропостачання в приміщенні Ріпкинського районного суду Чернігівської області.
17 травня 2024 клопотання захисника про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням її підзахисного на стаціонарному лікуванні, задоволено, розгляд справи відкладено до 22.05.2024 р.
22 травня 2024 року від захисника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням її підзахисного на стаціонарному лікуванні.
Однак, оскільки до розгляду даної справи особою, що притягається до відповідальності, залучений захисник, повідомлений належним чином про дату та час судового розгляду, та з огляду на неодноразове відкладення розгляду справи за клопотаннями захисника, місцевий суд правильно не вбачав перешкод для розгляду справи у відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Також, апеляційним судом враховується практика Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
А тому, місцевий суд дійшов правильного висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б не були предметом дослідження в суді першої інстанції, або порушень судом вимог матеріального або процесуального закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу. Таку позицію сторони захисту слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути установленої законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_7 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, оскільки він, під час несення служби п/н «Чатовий», знаходився в стані алкогольного сп'яніння, в умовах особливого періоду, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції.
Стягнення ОСОБА_7 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, передбаченому санкцією ч.3 ст.172-20 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Апеляційну скаргу захисника Допи В.І. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Заболотний